3.Граматична категорія.

Граматична категорія - це протиставлення всіх однорідних граматичних значень, які висловлюються граматичними формальними засобами. Це якісно інша одиниця граматичного аналізу в порівнянні з граматичними значеннями і граматичними формальними засобами, оскільки: 1) категорія - двуплановое явище, це діалектична єдність граматичної семантики і формальних засобів її вираження; 2) у рамках категорій граматичні значення (і граматичні формальні засоби) вивчаються не ізольовано, а в протиставленні всім іншим однорідним граматичним значенням (і всім існуючим в мові формальним засобів вираження цих значень). Наприклад, категорію дієслівного виду становлять однорідні значення доконаного й недоконаного виду; категорію особи складають однорідні значення 1-3-го л.

При аналізі граматичних категорій особливо важливо враховувати-вать єдність смислового та формального планів: якщо якийсь план відсутній, то не можна вважати дане явище категорією. Наприклад, немає підстав вважати морфологічної категорією протиставлення власних назв загальним, оскільки це протиставлення не знаходить послідовного формального вираження. Не є категорією і протиставлення дієслівних дієвідмін - але вже з іншої причини: чіткі формальні показники (закінчення) I-II дієвідмін не служать для вираження якихось смислових відмінностей між дієсловами різних дієвідмін.

Граматичні категорії бувають морфологічними (лексико-граматичними і словозмінних) і синтаксичними.

Лексико-граматичні категорії знаходять своє вираження в протиставленні слів за їх граматичним властивостями. На цій підставі весь словниковий склад мови можна розбити на граматичні класи (тому лексико-граматичні категорії називаються також класифікаційними). Лексико-граматичними є, наприклад, категорії роду і одухотвореності ~ бездушності імен іменників.

Словозмінної категорії виражаються в протиставленні різних словоформ одного слова. Наприклад, категорія особи дієслова є словозмінних, так як для її виявлення досить порівняти різні форми одного й того ж дієслова: йду, йдеш, йде.

Основний морфологічної категорією є категорія частин мови. Всі інші категорії виділяються в рамках частин мови і є приватними категоріями по відношенню до частин мови.

5.Поняття морфеми. Види морфем

Морфема (грец. цорсрг| — вигляд, форма) — це найменша неподільна значуща частина слова. Морфема є носієм певного лексичного чи граматичного значення і регулярно відтворюється у процесі мовлення відповідно до моделей слів, властивих певній мові. Наприклад, у слові братній виділяються три морфеми: брат-н-ій; перша з них наявна в споріднених словах брат, братів, брататися, братство; друга — властива прикмет- никам відіменникового творення на зразок муж-н-ій, друж-н-ій (від друг), а третя — функціонує в усіх прикметниках м’якої групи в називному відмінку. Вияв морфеми у слові і його словоформах позначається терміном «морф» («морфа»).

Морф (морфа) — конкретний вияв морфеми, найменша значуща частина, що виділяється у складі певної конкретної словоформи слова; те саме, що й варіант морфеми.

Аломорф (аломорфа) — це морф певної морфеми, що зазнав фонетичної модифікації, зумовленої звуковим складом сусідніх морфів або формальною будовою слова. Наприклад, морфема з в українській мові може мати звукові варіанти з-, зі-, із-, с-: збити, зійти, ізняти, спитати. Виявом однієї кореневої морфеми є аломорфи род- і рід- у словах родити, родина, рід, рідня. Кореневі аломорфи слід відрізняти від суплетивних коренів. Суплетивними є корені двох слів, від яких творяться суплетивні форми одного слова. Наприклад: поганий — гірший, найгірший; брати — взяти; я — мене, мені; ми — нас, нам; він — його, йому.

Корінь— основна значуща частина слова. Корінь є обов’язковою частиною будь-якого слова — не існує слів без кореня. Кореневі морфеми можуть утворювати слово як разом з афіксами, так і без них.

Афікс— допоміжна частина слова, що приєднується до кореня, та служить для словотвору та вираженню граматичних значень. Афікси не можуть самостійно утворювати слово, а лише з коренями. На відміну від коренів, афікси не бувають одиничними (тобто, зустрічаються в багатьох словах, а не якомусь одному).