- •Кіровоградський державний педагогічний університет
- •2. Мета і завдання вивчення дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •Модуль 1. Теоретичні аспекти та зародження політичної думки в Україні
- •Тема 1. Теоретична сутність курсу «Історія політичної думки України»
- •Тема 2. Суспільно-політична думка епохи раннього середньовіччя
- •Тема 3. Політична думка Київської Русі
- •Тема 4. Суспільно-політична думка епохи пізнього середньовіччя (хіі – хііі ст.)
- •Тема 5. Політична думка України за литовсько-польської доби
- •Тема 6. Політична культура козацтва
- •Тема 7. Українська політична думка періоду козацько-гетьманської держави (середина хvіі – кінець хviii ст.)
- •Тема 8. Українська політична думка початку національного відродження
- •Тема 9. Суспільно-політична думка України в другій половині хіх ст. – на початку хх ст.
- •Тема 10. Українська політична думка часів національно-демократичної революції (1917-1920 роки)
- •Тема 11. Суспільно-політична думка в радянській Україні
- •Тема 12. Політична думка діаспори у 20-30-ті роки хх ст.
- •Тема 13. Політична думка України у другій половині хх – на початку ххі ст.
- •3. Структура залікового кредиту курсу
- •4. Тематика лекцій
- •Змістовий модуль 3. Українська політична думка періоду національно-культурного відродження хіх – початку хх ст.
- •Тема 8. Українська політична думка початку національного відродження першої половини хіх ст. (8 год.)
- •Тема 9. Суспільно-політична думка України у другій половині хіх – на початку хх ст. (12 год.)
- •Тема 10. Українська політична думка часів національно-демократичної революції (1917-1920 роки) (6 год.)
- •Тема 2. Зародження політичних поглядів на теренах україни (2 год.) план
- •Тема 3. Політична думка київської русі (4 год.) план
- •Тема 4. Суспільно-політична думка епохи пізнього середньовіччя (хіі – хііі ст.) (2 год.) план
- •Тема 5.Політична думка україни за литовсько-польської доби
- •Тема 6. Політична культура козацтва (4 год.)
- •Тема 7. Українська політична думка періоду козацько-гетьманської держави (середина хvіі – кінець хviii ст.)
- •Заняття 1. Значення Переяславського договору для розвитку суспільно-політичного ідеалу України (диспут).
- •Заняття 2-3. Козацька та просвітницька думка хvіі – хvііі ст.
- •Тема 8. Українська політична думка першої половини хіх століття (6 год.)
- •Тема 9. Суспільно-політична думка україни в другій половині хіх ст. (8 год.)
- •Тема 10. Українська політична думка часів національно-демократичної революції (1917-1920 роки) ( 2 год.)
- •Література
- •Тема 11. Суспільно-політична думка в радянській україні в 20-30-х рр. (4 год.)
- •Література
- •Тема 12. Суспільно-політична думка діаспори у 20 – 30 –ті роки хх ст. (4 год.)
- •Література
- •Тема 13. Політична думка україни у другій половині хх – на початку ххі століття (4 год.)
- •6. Питання, що виносяться на самостійне опрацювання Змістовий модуль і. Теоретичні аспекти та зародження політичної думки в Україні
- •Тема 1. Теоретичні засади курсу
- •Тема 2. Суспільно-політична думка епохи раннього середньовіччя
- •Тема 3. Політична думка Київської Русі
- •Тема 4. Суспільно-політична думка епохи пізнього середньовіччя (хіі – хііі ст.)
- •Змістовий модуль іі. Політичні ідеї литовсько-польської та козацької доби (середина хіv – кінець хvііі ст.)
- •Тема 5. Політична думка України за литовсько-польської доби //хіv-перша половина хvіІст./.
- •Тема 6. Політична культура козацтва
- •Тема 7. Українська політична думка періоду козацько-гетьманської держави (середина хvіі – кінець хviii ст.)
- •Тема 8. Українська політична думка початку національного відродження (перша половина хіх ст.)
- •Тема 8. Суспільно-політична думка України у другій половині хіх ст.
- •Змістовий модуль 4. Українська політична думка у контексті державотворчого досвіду українства в хх ст.
- •Тема 10. Українська політична думка часів національно-демократичної революції (1917-1920-ті роки).
- •Тема 11. Суспільно-політична думка в Радянській Україні у 20-30-ті роки хх ст.
- •Тема 12. Суспільно-політична думка діаспори у 20-30-ті роки хх ст.
- •Тема 13. Політична думка України у другій половині хх – на початку ххі ст.
- •Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів
- •Питання для підсумкового контролю з історії політичної думки України
Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів
Система оцінювання спрямована на розвиток творчих здібностей студентів, стимулювання їх самостійної пізнавальної діяльності, формування навичок практичного застосування набутих знань.
В умовах кредитно-модульної системи навчання оцінюватися може виконання студентами будь-яких навчальних завдань, під час роботи над якими вони демонструють власне мислення: розгорнуті і стислі усні відповіді, виконання тестових завдань та письмових робіт, доповіді, реферати, виступи в дискусіях та диспутах, написання модульних контрольних робіт тощо.
Основними критеріями оцінювання є:
розуміння студентами причинно-наслідкових зв’язків між різноманітними історичними явищами, уміння порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати та критично оцінювати джерела та історичні факти;
самостійність мислення;
використання різноманітних джерел інформації з розумінням їх особливостей та вмінням їх характеризувати й оцінювати;
чіткість і завершеність викладу матеріалу, наявність аргументованих висновків та власних оцінок;
мовна та термінологічна грамотність.
Оцінка «5» - «відмінно» - студент вільно володіє програмовим матеріалом, логічно та творчо викладає його в усній та письмовій формі; самостійно знаходить, оцінює та використовує джерела історичної інформації, вміє узагальнити матеріал, формулює власні висновки; відповідь чітка і завершена.
Оцінка «4» - «добре» - студент в цілому володіє програмовим матеріалом, при викладенні його допускається незначних помилок; застосовує документи та першоджерела, але допускає фактичні помилки при їх трактуванні, висловлює висновки та власні оцінки, але в їх аргументації трапляються окремі недоліки.
Оцінка «3» - «задовільно» - студент виявляє загальне розуміння та репродуктивно відтворює значну частину програмового матеріалу, виявляє неповне знання документів і першоджерел, затрудняється їх інтерпретувати, порушує логіку викладу, мова спрощена.
Оцінка «2» - «незадовільно» - студент не володіє необхідним обсягом програмового матеріалу, не розпізнає історичні явища і факти; не може правильно застосовувати поняття.
Поточний контроль здійснюється під час семінарських занять. Середня оцінка за роботу студента під час семінарських занять виставляється у кінці семестру і враховується при виставленні підсумкової оцінки, як окремий модуль навчальної дисципліни за видами роботи.
Результати навчальної діяльності студентів оцінюються також під час модульного контролю за кожний змістовий модуль (за теоретичний матеріал, вивчений під час лекцій та під час самостійної роботи студентів над темами, що не виносяться на аудиторні заняття).
Підсумкова оцінка виставляється як середньозважений бал всіх результатів модульних контролів із врахуванням обсягу навчального часу відповідно до навчального плану. Підсумкова оцінка з дисципліни переводиться у європейську систему ECTS у відповідності до загально університетської шкали.