Kurs_lekcij_finish06

8.2. Стани дисфункціональної родини 271

накладає на дитину. Це та провина, яка йому не на-

лежить. Тепер він повинен випробовувати провину за те, що він у родині є зайвим ротом. Наступає період доказу, що я не зайвий, а потім виснаження. Сценарії подальших подій:

1. Оскільки почуття провини болісне й нестерпне, дитина шукає де їй краще. Вона починає відділятися від родини й бути усе більше поза родиною. Він знаходить інші прихильності й інтереси. У родині усе менше проводиться місця. Починають працювати сили, що виштовхують його з родини. Так з'являються діти з делинквентным поведінкою.

2. Варіант попелюшки - коли такий член родини залишається в родині, але як попелюшка, вибирає свій куточок, де й функціонує. Почуття провини ламає почуття людини. Цей підлому дуже небезпечний для особистості.

Таким чином, виявлення цих 4-х станів вимагає ретельного ознайомлення з життям родини. Особливо інформативні прямі або непрямі оцінки різних сторін життя родини. Непрямі оцінки проявляються в інтонаціях, формах поведінки, що проявляються мимо їхньої волі. Важливо бути чутливим до скарг. Важливо уважно аналізувати висловлення, стереотипи поведінки, розвиток відносин у часі. Особлива увага обертати на неусвідомлювані форми прояву. Є ряд методик - сімейне інтерв'ю, що дозволяють діагностувати ці стани.

Але головне - мати добре відкриті очі, прочищені вуха й інтелект вище за середнє.

Для того, щоб людина була гармонійною, щасливою та спокійною, вона повинна бути у злагоді зі своєю

ідентичністю, бути конгруентною їй. Так буває, коли

272 Тема 8. Сімейне функціонування і розвиток дитини

ми, відповідаючи своїй соц. (або в нашому випадку -

сімейній ролі) , отримуємо задоволення виконуючи її. Коли роль не є нав’язаною, ненависною – тоді з нашою рольовою ідентичністю все в порядку. Батьківськодитяча любов – безумовна. Найкраще, що ми можемо

зробити для своїх рідних, – це бути щасливими!

Контрольні запитання:

1.Які ознаки гармонійної родини вам відомі?

2.Які ознаки дисфункціональної родини?

3.Що вам відомо про ірраціональні міфи?

4.Охарактеризуйте явище «сімейна провина» і її ознаки.

Тема 9:

Проблема неблагополучного дитинства

9.1.Неблагополучні сім’ї. Соціальне сирітство.

У сучасній Україні бездоглядні діти стали значною психологічною проблемою. Протягом останніх десяти років, коли країна зіткнулась із стрімкою зміною цінностей, кількість бездоглядних та занедбаних дітей та молоді значно збільшилась.

Одна із головних причин дитячої бездоглядності є міграції українських громадян у західноєвропейські країни у пошуках працевлаштування. У таких випадках, коли один або обоє батьків виїхали закордон, діти залишаються під опікою інших родичів, сусідів або опікунів, а в короткий час опиняються на вулиці. Батьки, які мали б мати вплив на дітей, відсутні, а їхні діти не є досить свідомі, щоб належно вчитися та працювати.

Діти не відчувають контролю, пропускають навчан-

ня у школі, стають постійними клієнтами комп'ютерних клубів, нічних клубів, починають палити та вживати наркотичні засоби, алкоголь, підпадають під вплив вуличних банд, торговців наркотиками.

Особливості соціального статусу конкретної сім'ї

274 Тема 9. Проблема неблагополучного дитинства

визначають її виховні можливості і характер дитячобатьківських відносин.

Сімейне виховання має ряд безперечних переваг. До них слід віднести:

сприятливий емоційний і морально-психологічний клімат,

атмосфера любові, турботи та підтримки, близькість батьківського впливу, духовний зв'язок

і наступність між поколіннями, постійний приклад дорослих,

моральне виховання особистості, через засвоєння системи цінностей, сімейних традицій, стереотипів поведінки та спілкування і т.д.

Однак зустрічаються так звані неблагополучні сім'ї, виховання в яких, як правило, деформує особистісний розвиток дитини. Крім того, неблагополучні сім'ї є джерелом соціального сирітства. Дослідники проблеми соціального сирітства (В.В. Чечет, Л.І. Сма-

гіна, А.К. Воднева, Л.М. Шіпіцин та ін) серед основних причин даного явища вказують на кризу інституту сучасної сім'ї.

Можна назвати цілу низку факторів що визначають сімейне неблагополуччя і впливають на зростання числа дітей, позбавлених батьківського піклування:падіння життєвого рівня, безробіття і низькі доходи сім'ї, погіршення умов утримання дітей.

Структурні зміни в сім'ях-збільшується: кількість неповних сімей, дітей, народжених поза шлюбом матерями-одиначками або неповнолітніми матерями, в силу чого зростає число відмовних дітей; відсутність або нестача в сім'ях емоційного, довірчого спілкування, високий рівень конфліктності у відносинах між

9.1. Неблагополучні сім’ї. Соц. сирітство 275

дорослими членами сім'ї і в дитячо-батьківських від-

носинах, несприятливий емоційний фон в цілому, педагогічна некомпетентність батьків і т.д.; Падіння моральних устоїв сім'ї, алкоголізм і нар-

команія батьків, а звідси - жорстоке поводження з дітьми, нехтування їхніми інтересами і потребами.

У сучасній науці існує безліч типологій сім'ї. Особливості тієї чи іншої сім'ї роблять вплив на успішність / неуспішність навчальної діяльності, виникнення труднощів у поведінці школярів. Об'єктом, соціально-педагогічної підтримки може стати сім'я будь-якого типу. Однак ступінь нужденності в ній буде різна, як і різний зміст підтримки.

Розглянемо деякі типології сімей, які, на наш погляд, найбільш точно визначають особливості соціально-психологічної допомоги наданої конкретній сім'ї.

За рівнем соціальної адаптації виділяють:

1.Благополучні сім'ї успішно справляються зі своїми функціями і практично не потребують психологічної допомоги. У разі виникнення проблем їм достатньо разової допомоги в рамках короткострокових моделей роботи.

2.Сім'ї групи ризику характеризуються наявністю деякого відхилення від норм, наприклад, неповна сім'я, малозабезпечена сім'я і т.п. Вони справляються з завданнями виховання дитини з великою напругою своїх сил.

3.Неблагополучні сім'ї, маючи низький соціальний статус в якій-небудь із сфер життєдіяльності, не справляються з покладеними на них функціями. В залежності характеру проблем соціальний педагог надає таким сім'ям освітню психологічну, посередницьку допомогу в рамках довготривалих форм роботи.

276Тема 9. Проблема неблагополучного дитинства

4.Асоціальні сім'ї. Сім'ї, де батьки ведуть амо-

ральний, протиправний спосіб життя і в яких житловопобутові умови не відповідають елементарним санітарногігієнічним вимогам, а вихованням дітей, як правило, ніхто не займається. Робота соціального педагога з цими сім'ями повинна вестися в тісному контакті з правоохоронними органами та органами опіки і піклування. Б.Н. Алмазів також виділяє чотири типи неблагополучних, сімей, які сприяють появі «важких» дітей:

1.Сім'ї з недоліком виховних ресурсів, неповні

сім'ї;

2.Сім'ї з недостатньо високим загальним рівнем розвитку батьків, які не мають можливості надавати допомогу дітям у навчанні;

3.Сім'ї, де витрачають багато часу на підтримку матеріального благополуччя, тим самим, створюючи небажаний фон для виховання дітей;

4.Конфліктні сім'ї: в таких сім'ях діти, як пра-

вило, демонстративно конфліктні, неврівноважені; старші діти, протестуючи проти існуючого конфлікту, встають на сторону одного з батьків;

5.Морально неблагополучні сім'ї. Серед членів такої сім'ї наголошуються відмінності в світогляді і принципах організації сім'ї, прагнення досягти своїх цілей на шкоду інтересам інших, прагнення підпорядкувати своїй волі іншого і т.п.;

6.Педагогічно некомпетентні сім'ї. Наслідками виховання в таких сім'ях можуть стати бездоглядність, безініціативність, сліпе підпорядкування і т.д. Неблагополуччя в сім'ї породжує насильство (фізичне, психічне або емоційне, сексуальне). Отримати об'єктивні статистичні дані про випадки насильства

9.2. Психологічна допомога соціальним сиротам 277

в сім'ї досить складно. Про них стає відомо, якщо

дитина потрапляє в лікарню з травмами або робить правопорушення.

Кожен третій підліток своє девіантну поведінку пояснив конфліктами в батьківському домі, а також недружнім ставленням з боку батька або матері до себе.

Вищенаведене свідчить про те, що інститут сучасної сім'ї знаходиться в кризовому стані, а це природно привертає увагу фахівців з різних галузей науки: психологів, педагогів, медиків, соціологів та ін вчених. Проблеми сучасної сім'ї вимагають не тільки глибокого всебічного вивчення їх на теоретичному рівні, але і практичного вирішення на рівні держави, суспільства і конкретної особистості.

9.2.Психологічна допомога соціальним сиротам

Сьогодні перед кожною сім’єю, насамперед перед жінкою, стоїть дилема: як реалізувати себе в житті, при цьому народити і виховати здорову та повноцінну дитину.

Не тільки громадськість нашої держави, але й увесь цивілізований світ турбується про молоде покоління. В Україні, зокрема, кількість дітей, що потребують допомоги суспільства через вроджені вади, що-

року зростає на 5–6 тисяч. Виношування і виховання в повноцінній сім’ї – першооснова розвитку здорової особистості дитини. Кожен із батьків повинен однаково відповідати за виховання, навчання та розвиток

дитини, однаково має виконувати різні, залежно від

278 Тема 9. Проблема неблагополучного дитинства

статі, функції. Мама і тато з їхньою любов’ю – це те,

чого найбільше потребує сучасний малюк і стосовно чого він відчуває величезну фрустрацію. В перший рік свого життя дитина повністю залежить від батьків. Відчуття малюка є адекватними до маминих, настрій дитини – це віддзеркалення психологічного стану насамперед мами й сім’ї в цілому.

У сучасній Європі поширена теорія Boulby “Bindungtheorie” – теорія прив’язаності дитини до мами на перших етапах розвитку. Порушити цей материнсько-дитячий зв’язок у пренатальний, перинатальний період та перші місяці життя дитини дуже легко. Передусім це неприйняття плода; невиправдане втручання під час пологів; штучне вигодовування дитини; перші години, дні в пологовому будинку без мами, і як результат – негативний вплив на фізичний і психічний розвиток дитини. Велике значення також має звикання дитини до спілкування з неживими предметами (починаючи з соски, пляшки, а далі – телевізор, комп’ютер тощо). Така форма спілкування зі світом починається ще від народження дитини, коли замість маминих грудей із теплим молочком дитина отримує пляшечку зі штучною масою. Саме цей ранній досвід отримання задоволення від неживих предметів є однією з причин порушення емоційних зв’язків між батьками і дитиною та, як наслідок, – зі світом назагал (це ж і є однією з вагомих причин техногенного

прогресу, коли спілкування з неживими об’єктами витіснило спілкування з собі подібними).

В українському суспільстві склався стереотип, що вихованням дитини може займатися будь-хто – бабуся,

няня, тітка (як правило, це жіноча персона), але не

9.2. Психологічна допомога соціальним сиротам 279

обов’язково мама і ні в якому разі тато, який виконує

в кращому випадку лише функцію матеріального забезпечення сім’ї. Зазначимо, що МАМА відіграє колосальну роль у житті будь-якої дитини, наприклад хлопчика, але й тато – це приклад чоловічої ідентифікації хлопчика (як себе поводити, щоб бути справжнім чоловіком). Згідно з теорією Е. Фрома, МАМА – це джерело любові, безпеки, захисту, завдяки їй дитина вчиться любити навколишній світ, а ТАТО – це правила, рамки, здоровий ризик, які вчать дитя виживати. Роль тата є надзвичайно важливою і в рік, і в два, і у 18, коли вже навчити важко, але можна порадити.

Наприклад, у Польщі жінка доглядає за дитиною до року, а після по черзі з чоловіком ділять робочий день і час проведений із дитиною. У Швеції, Італії жінка, яка має хорошу роботу, перші місяці проводить із дитиною, а потім, щоб не втратити свою посаду, повертається до справ, а чоловік займається вихованням дитини. І ні в кого це не викликає неповаги до нього чи прояву певної неповноцінності, втрати чоловічої гідності, як до цього ставляться в Україні. Хоча з погляду ідентифікації дитини це питання залишається суперечливим.

Сьогодні найактуальнішими проблемами, які стоять на шляху повноцінного виховання майбутнього покоління є:

–відсутність одного з батьків, найчастіше тата, але

щоразу частіше зустрічаються і матері, які залишають свою дитину і йдуть шукати “кращого життя”;

–будь-яка залежність батьків – алкоголь, сигарети, наркотики, гральні автомати, азартні ігри,

комп’ютер;

280 Тема 9. Проблема неблагополучного дитинства

– діти трудових емігрантів, небажані діти, яких

віддають у кращому випадку бабусі, няні, тітці, а в гіршому – в інтернат.

Ще довго можна продовжувати цей список, але причина цього суспільного феномену одна: сьогодні у житті дорослих панують інші цінності – кар’єра, страх втратити свій соціальний статус, матеріальні турботи, а на все інше, особливо на дітей, вже не вистачає часу. Більш глибинною причиною цього є, назагал, інфантилізація суспільства та наявність у суспільній колективній формі виховання формування та розвитку нарцисичного радикалу, при якому кожна людина має лише такі потреби: постійне підтвердження своєї соціальної значимості та потреба лише брати. Діти ж потребують від батьків особистісної зрілості та емоційного потенціалу, на який сьогодні є величезний дефіцит. Тому в дітей є все, крім батьківської любові, яку замінили матеріальні блага.

Найголовніше малюк засвоює у сім’ї. Навіть складні стосунки із зовнішнім світом сприймаються простіше, якщо дитина відчуває, що вона потрібна, що її люблять. Якщо дитина не потрібна батькам, то їй здається, що вона не потрібна нікому. Діти, яким бракує комунікації з батьками, не відчувають їхньої любові, починають хворіти, адже вони не отримують “підживлення” для здорового зростання. Дитина, яка не відчувала досить любові, зазвичай має занижену самооцінку, не вміє реалізуватися, натомість часто шукає штучний екстрем – у наркотиках, алкоголі, злочинності. Інколи лише таким чином можна привернути увагу до себе дорослих. Адже саме через стосунки з батьками формуються базові цінності дитини,