Тема № 6: Конституційні форми безпосередньої демократії у зарубіжних країнах Семінарське заняття: Конституційні форми безпосередньої демократії у зарубіжних країнах

Навчальна мета заняття: сформувати цілісне уявлення про виборче право і виборчу систему в зарубіжних країнах, основні стадії виборчого процесу та статус його учасників.

Час проведення – 2 год.

Навчальні питання:

1. Поняття та сутність виборів у зарубіжних країнах. Об’єктивне і суб’єктивне виборче право зарубіжних країн.

2. Виборчі системи в зарубіжних країнах.

3. Виборчий процес та його основні стадії.

4. Референдне право зарубіжних країн.

Методичні вказівки

Приступаючи до висвітлення даної теми, насамперед слід визначити поняття форм безпосередньої демократії. При цьому варто відзначити видове розмаїття таких форм та різний ступінь їх використання в тих чи інших країнах. Слід мати на увазі, що попри весь демократизм означених форм, їх не можна використовувати зайве часто, оскільки кожна з них передбачає необхідність громадян відволікатися від своїх повсякденних справ (трудових, побутових тощо).

Відповідь на перше питання повинна включати визначення об’єктивного і суб’єктивного виборчого права та з’ясування взаємозв’язку між ними. Необхідно сформулювати поняття активного і пасивного виборчого права, визначити видове розмаїття та цільове призначення виборчих цензів, а також вказати, чому вимоги до носіїв пасивного виборчого права зазвичай вищі від тих, що ставляться до носіїв активного виборчого права.

Друге питання плану передбачає з’ясування поняття „виборча система” у широкому і вузькому сенсі. Необхідно вказати, які саме відносини, суб’єкти та суспільні інститути складають виборчу систему у широкому сенсі слова. Розкриваючи поняття виборчої системи у вузькому сенсі слова, необхідно акцентувати увагу на її правовій природі та видовому розмаїтті. Слід розкрити сутність основних виборчих систем і навести позитивні та негативні сторони кожної з них. Торкаючись питання про способи розподілу мандатів, варто використовувати наочні способи (схеми, таблиці тощо). Треба мати на увазі, що розмаїття виборчих систем є свідченням пошуку дедалі більш ефективних і демократичних способів відтворення волі народу у складі представницьких органів.

При відповіді на третє питання плану слід показати, що вибори не зводяться до голосування на виборчій дільниці, а являють собою тривалий процес, що складається з багатьох етапів і в якому бере участь чимало різних суб’єктів – від кандидатів на виборні посади до членів виборчих органів та офіційних спостерігачів. Необхідно розкрити зміст основних стадій виборчого процесу та роль тих чи інших суб’єктів на кожній з них. Слід акцентувати увагу на тому, які саме органи здійснюють підготовку та проведення виборів, а також за чий рахунок здійснюється фінансування виборчої кампанії у зарубіжних країнах.

Останнє, четверте питання плану передбачає висвітлення сутності й змісту референдуму, практики його використання у різних країнах. Мають бути розкриті предмет референдуму, основні стадії референого процесу, а також порядок його підготовки та проведення.

Питання цільових виступів курсантів:

1. Місцевий референдум.

2. Виборчі цензи у зарубіжних країнах.

3. Особливості підрахунку голосів на виборах у зарубіжних країнах.

Теми рефератів:

1. Органи, на які покладається організація та проведення виборів у зарубіжних країнах.

2. Народна законодавча ініціатива, народне вето та інші форми безпосередньої демократії.

Література:

Базова:

1. Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних країн: підручник / А. З. Георгіца. – Тернопіль: Астон, 2003.

2. Коломієць Ю.М. Державне право зарубіжних країн. Загальна частина: навчальний посібник / Ю.М. Коломієць. – Х.: Харк. нац. ун-т внутр. справ, 2009. – 208 с.

3. Коломієць Ю.М. Конституційне право закордонних держав: курс лекцій / Ю.М.Коломієць. – Х.: ХНУВС, 2007.

4. Конституционное право зарубежных стран: учебник / под общ. ред. М.В. Баглая, Ю.И. Лейбо, Л.М. Энтина. – М.: Издат. гр. НОРМА–ИНФРА-М, 2004.

5. Конституційне право зарубіжних країн: навч. посіб. / за заг. ред. В.О. Ріяки. – К.: Юрінком Інтер, 2002.

6. Конституції зарубіжних країн: навчальний посібник / авт.-упоряд. В.О.Серьогін, [Ю.М. Коломієць, О.В. Марцеляк та ін.]; за заг. ред. к.ю.н., доц. В.О. Серьогіна. – Харків, Видавництво «ФІНН», 2009. – 664 с.

7. Маклаков В.В. Конституционное право зарубежных стран. Общая часть: учебник / В.В. Маклаков. – М.: Волтерс Клувер, 2006.

8. Мишин А.А. Конституционное право зарубежных стран: учебник / А.А. Мишин. – 8-е изд., перераб. и доп. – М.: Юстицинформ, 2001.

Допоміжна:

1. Институты конституционного права иностранных государств (Выборы парламента и президента. Парламентский контроль. Двухпалатная структура парламента. Чрезвычайный режим) /отв. ред. Д.А. Ковачев. – М.: Городец, 2002.

2. Лихова С., Медіна Л. Відповідальність за порушення виборчих прав громадян, передбачена кримінальним законодавством деяких зарубіжних країн // Право України. – 2002. – № 5. – С. 148-151.

3. Майер Х. Избирательное право как инструмент распределения власти или Избирательное право и политика / Х. Майер // Сравнительное конституционное обозрение. – 2005. – № 1 (50). – С.62-68.

4. Миронов Н.М. О роли выборов в демократическом государстве / Н.М. Миронов // Государственная власть и местное самоуправление. – 2004. – № 2. – С.12-15.