1. Теоретичні основи традиційних логістичних рішень

Основна мета функціонування логістичних систем полягає в доставці продукції виробничо-технічного призначення чи товарів народного споживання в необхідній кількості та асортименті, в максимально можливому ступені готовності до використання чи споживання, в необхідне споживачеві місце в необхідний час ("необхідний товар в необхідний час і в необхідному місці" - the right product at the right time and at the right place") за заданого рівня логістичних витрат.

Процес управління матеріальним потоком забезпечується шляхом вирі­шення конкретних традиційних задач, для яких існують певні формалізо­вані процедури рішення, алгоритм і методи виконання яких повинні бути добре відомими студентам, які навчаються за ОКР „бакалавр” напряму підготовки 6.030510 «Товарознавство і торговельне підприємництво» галузі знань 0501 „Економіка та підприємництво”.

1.1. Проектування рішення щодо вибору постачальників

Вибір перспективного постачальника (постачальників) з огляду на дина­мі­ку товарних ринків є однією з основних проблем діяльності кожного підпри­ємства, в т.ч. торговельного. У виборі постачальника доцільно керуватися не тільки ціновими факторами, але й його спроможністю забезпечувати стабіль­ність постачання, гарантувати кількісний і якісний розвиток частин і вузлів, їх наступну (при необхідності) переробку (утилізацію) тощо.

За цих умов для оцінки постачальників та їх наступного вибору рекомендується застосовувати багатокритерійний підхід на основі формування т.зв. інтегрального показника (критерію) оцінки потенційних постачальників. Його використання вимагає реалізації такого алгоритму:

• формування систем можливих суттєвих критеріїв (етап 1);

• формування безконфліктної системи критеріїв (етап 2);

• оцінка важливості ("ваги") кожного критерію (етап 3);

• оцінка кожного постачальника за вибраними критеріями (етап 4);

• розрахунок інтегрального критерію та вибір постачальника (етап 5).

Для того, щоб здійснити вибір можливого постачальника конкретного товару, вузла чи частини, необхідно шляхом якісного аналізу сформувати систему можливих критеріїв оцінки кожного постачальника. Наприклад:

К1 - ціна виробу;

К2 - віддаль до кінцевого виробника;

К3 - транспортна гнучкість поставки;

К4 - якість виробу;

К5 - можливість постачання точно у визначений час ("Just-in-time");

К6 - гнучкість стосовно динаміки вимог до постачальника;

К7 - можливість подальшого розвитку виробу;

К8 - можливість подальшої переробки (утилізації);

К9 - можливість під'єднання до внутрішньо-виробничої TUL-системи кінцевого виробника (TUL-система - система транспортування, пакування, складування);

К10 - можливість об'єднання інформаційних систем;

К11 - проміжне складування виробів у постачальника;

К12 - спільне виробниче планування і управління.

Оцінку кожного постачальника за вибраними критеріями можна здійснити експертним методом. Експертні оцінки виставляються за десятибальною шкалою так, що, наприклад, низька ціна оцінюється великою кількістю балів, а велика відстань до постачальника - малою кількістю балів.

Далі за допомогою “ваги” кожного критерію здійснюється розрахунок інтегрального критерію (формула 1):

(формула 1)

де n - кількість можливих критеріїв;

Кi - експертна оцінка і-того критерію.

Аi - “вага” і-того критерію;

Найбільш доцільним буде вибір того постачальника, у якого зведена інтегральна оцінка виявиться найвищою.