3.2. Розвиток інфляції надлишкових витрат.

Інфляція надлишкових витрат формується в умовах повної зайнятості ресурсів і потенційних обсягів виробництва та наявності адаптивних очікувань споживачів (тобто коли номінальна заробітна плата є дуже чутливою до зміни рівня сукупних цін на продукти). При певному зростанні рівня номінальної заробітної плати, по-перше, збільшуються сукупні економічні витрати на виготовлення одиниці продукції, по-друге, зменшуються обсяги сукупного виробництва нижче їх потенційного рівня, по-третє, зростає рівень безробіття понад його природний рівень, по-четверте, зростає рівень сукупних цін (тобто розвивається інфляція надлишкових витрат (рис.9).

Обсяги сукупного виробництва /Q/

Обсяги сукупного попиту /AD/

Обсяги сукупної пропозиції /AS/

AS_LR - довгострокова крива сукупної пропозиції

AS/P₁ /- крива сукупної пропозиції при незмінному початковому рівні заробітної плати

AS/w/- крива сукупної пропозиції в умовах номінальної заробітної плати

Q_p - потенційні обсяги сукупного виробництва

Q/w/ - обсяги виробництва в умовах зростання номінальної заробітної плати

Рис.9.Механізм розвитку інфляції надлишкових витрат в умовах потенційних обсягів виробництва і зростання рівня номінальної заробітної плати (неокласична модель)

Основною особливістю інфляції надлишкових витрат є те, що зростання рівня сукупних цін супроводжується також і зростанням рівня безробіття.

Одним із найбільших негативних ефектів розвитку інфляції надлишкових витрат є скорочення обсягів виробництва і зростання рівня безробіття. Для часткової ліквідації цих негативних ефектів держава повинна проводити політику стимулювання сукупного попиту з тим, щоб відновити обсяги сукупного виробництва і рівень зайнятості робочої сили. В результаті проведення такої політики (зниження процентної ставки, збільшення державних закупок продукції і послуг) крива сукупної пропозиції зміщується вправо, що своїми основними економічними ефектами має: по-перше, відновлення обсягів сукупного виробництва та потенційного рівня, по-друге, зниження безробіття до його природного рівня, по-третє, подальшого зростання рівня сукупних цін (рис.10).

Державне регулювання інфляції надлишкових витрат у своєму кінцевому результаті дає можливість утримувати обсяги сукупного виробництва на потенційному рівні, а безробіття – на його природному рівні. Однак, воно ще більше “розкручує” маховик інфляції. Формується так звана інфлятивна спіраль заробітної плати і цін.

В неокласичних економічних концепціях вважається, що держава повинна проводити політику стимулювання сукупного попиту в умовах формування інфляції надлишкових витрат тому, що в іншому випадку розвиток економіки буде коливним, а обсяги виробництва і рівень зайнятості будуть знижуватися.

Аналіз світового досвіду розвитку національних економічних систем свідчить, що інфляція надлишкових витрат може формуватися лише в стабільних і таких, що динамічно розвиваються економіках (при умові достатньої розвинутості конкурентного середовища). В Україні на сучасному етапі розвитку національної економічної системи формування інфляції надлишкових витрат неможливі з причини економічного гіперспаду, економічної деградації (обсяги національного виробництва є дуже далекими до їх потенційного рівня, безробіття явно перевищує його природній рівень, до того ж конкурентне середовище тільки-тільки почало формуватися).

AS_{LR –} довгострокова крива сукупної пропозиції

AS/W/-крива сукупної пропозиції при зростанні номінальної заробітної плати;

AS/P₁/- крива сукупної пропозиції при незмінному початковому рівні номінальної заробітної плати;

Qp-потенційні обсяги сукупного виробництва

Q/W/ - обсяги сукупного виробництва при умові зростанні номінальної заробітної плати.

Рис. 10.Вплив державного регулювання на розвиток інфляції надлишкових витрат (неокласична модель)