НПК до сімейного кодексу

У разі проведення усиновлення без згоди батьків чи дитини, якщо така згода була обов'язковою, усиновлення визнається недійсним за рішенням суду.

Суд може відмовити у визнанні усиновлення недійсним лише тоді, коли між усиновлювачем і дитиною, яка не давала

згоди на усиновлення, склалися нормальні сімейні відносини.

3. Усиновлення є фіктивним, якщо усиновлювач не мав наміру одержати права та обов'язки матері чи батька дитини та здійснювати їх. Іноді у фіктивному усиновленні може брати участь і сама дитина.

Доказом фіктивності усиновлення може бути, зокрема, подальше проживання дитини з рідними матір'ю, батьком.

У минулі часи прикладів фіктивних усиновлень було чимало. Траплялося, що високі партійні функціонери усиновлювали внуків, щоб вони користувалися відповідними пільгами, або під прикриттям усиновлення фактично передавалося право на квартиру в державному житловому фонді, або усиновлення використовувалось як засіб одержання права на виїзд за кордон.

4. Суд може визнати усиновлення недійсним, якщо воно було проведено на підставі фіктивних документів. Якщо фіктивними були документи, які засвідчували згоду батьків чи са-

мої дитини на усиновлення, має застосовуватися частина перша статті 236 СК.

Фіктивними можуть бути документи про стан здоров'я усиновлювача, його заробіток, стан здоров'я дитини тощо. У цій

448

Стаття 236

ситуації суд може визнати усиновлення недійсним лише тоді, коли збереження його суперечить інтересам дитини.

5. Для усиновлення дитини потрібна згода дружини (чоловіка) усиновлювача, опікуна, піклувальника, закладу охорони здоров'я або навчального закладу, в якому перебуває дитина.

Якщо їхня згода була зафіксована у фіктивних документах або за відсутності таких документів взагалі, усиновлення може бути визнано недійсним, якщо воно суперечить інтересам дитини.

6. Норма частини п'ятої статті 236 СК була зумовлена конкретною судовою справою.

Після розірвання шлюбу М. через місяць вийшла заміж за військового льотчика С., який відразу ж усиновив її сина. Однак незабаром виявилося, що причиною розірвання шлюбу були її зв'язки з іншим чоловіком, і ці зв'язки не припи-

нилися після реєстрації повторного шлюбу. Врешті М. переїхала з дитиною до нього, розірвала другий шлюб, а з С. суд присудив аліменти на дитину.

У позові про визнання усиновлення недійсним суд відмовив - на тій підставі, що С. бажав виникнення батьківських прав та обов'язків, а тому усиновлення не може вважатися

фіктивним.

Завдяки такому вирішенню спору склалася парадоксальна ситуація: рідний батько позбувся клопотів про дитину, з С. суд присудив аліменти, а М. зійшлася з тим, з ким тривалий час підтримувала інтимні стосунки, і живе за рахунок великого розміру аліментів.

Таке рішення було не лише несправедливим, воно було своєрідним засобом заохочення недобросовісності у відносинах між суб'єктами сімейних відносин.

Відповідно до частини п'ятої статті 236 СК фіктивність усиновлення одержало нове трактування.

Усиновлення є фіктивним не лише тоді, коли усиновлювач не бажав насправді виникнення у нього батьківських прав та

обов'язків, а й тоді, коли мати чи батько дитини використовують усиновлення як засіб одержання певних благ, без наміру спільного проживання з усиновлювачем.

29 3-І32440

РОЗДІЛ IV

Глава 18

Докази, зібрані у справі, підтверджували відсутність у М. наміру жити однією сім'єю з С.

Стаття 237. Правові наслідки визнання усиновлення недійсним

1.Усиновлення, визнане недійсним, анулюється з моменту його здійснення.

2.У разі визнання усиновлення недійсним припиняються права та обов'язки, які виникли раніше і встановлені законом для усиновлювача, його родичів та усиновленої дитини.

3.У разі визнання усиновлення недійсним відновлюю-

ться права та обов'язки між дитиною, її батьками та іншими родичами за походженням.

4. У разі визнання усиновлення недійсним дитина, яка не досягла чотирнадцяти років, за бажанням батьків або ін-

ших родичів передається їм, а якщо це неможливо, - вона передається на опікування органові опіки та піклування.

5. У разі визнання усиновлення недійсним відновлюються прізвище, ім'я та по батькові дитини, які вона мала до усиновлення.

За бажанням дитини вона має право надалі іменуватися прізвищем, ім'ям та по батькові, які вона одержала у зв'язку з усиновленням.

6. Суд може постановити рішення про стягнення аліментів на дитину з особи, яка була її усиновлювачем, на строк не більш як два роки, якщо дитина не має батьків

або батьки не мають змоги її утримувати, за умови, що усиновлювач може надавати матеріальну допомогу.

1. Рішення суду про усиновлення як акт, винесений іменем держави, створює презумпцію законності усиновлення. Лише наступне рішення суду може цю презумпцію спростувати. Отже, поки немає рішення суду про визнання усиновлення недійсним, воно є дійсним: права та обов'язки, які виникли внаслідок усиновлення, продовжують бути чинними, незважаючи на підозри, чутки та спори.

І лише після набрання чинності рішенням суду про визнання усиновлення недійсним можна буде зробити висновок, що

450

Стаття 237

ті права та обов'язки, які виникли з рішення про усиновлення, були насправді квазіправами і квазіобов'язками.

2.Усиновлення, визнане судом недійсним, вважається таким з моменту його здійснення, тобто від дня набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

3.У разі визнання усиновлення недійсним наступає складна система юридичних наслідків. Насамперед, ім'я усиновлювача вилучається з актового запису про народження дитини,

якщо він був записаний її батьком (матір'ю). У цьому разі відновлюється той запис, який був до усиновлення.

4.Усиновлювач позбавляється прав та обов'язків матері,

батька дитини. Родичі усиновленого перестають бути для нього бабою, дідом, братом, сестрою, втрачаючи ті права та обо- в'язки, яких вони набули в результаті усиновлення.

5. Усиновлена дитина втрачає ті права щодо усиновлювача та його родичів, яких вона набула на підставі рішення суду.

Одночасно відновлюється лбатьківське правовідношенняы між дитиною та її рідними батьками, якщо, звичайно, вони є.

Якщо ж їх немає, їй повертається статус лдержавної дитиниы.

6. Відновлення правового зв'язку між дитиною та її рідними батьками, іншими родичами ще не засвідчує влаштування її подальшого життя.

Дитина, якій виповнилось чотирнадцять років, має право вибирати своє місце проживання після визнання усиновлення недійсним, якщо, звичайно, є можливість для такого вибору.

Орган опіки та піклування має визначити подальшу долю дитини, яка після визнання усиновлення недійсним залишилася без піклування старших.

7. Норма частини п'ятої статті 237 СК передбачає відновлення імені дитини.

Поряд з цим, дитині надано право і надалі іменуватися прізвищем, ім'ям та по батькові, які вона одержала у зв'язку з усиновленням. Тобто, якщо дитині було присвоєне прізвище та по батькові чоловіка, який як усиновлювач був записаний її батьком, цей запис у актовому записі про народження та у свідоцтві про народження, за її бажанням чи за бажанням опікуна, органу опіки та піклування, має бути збережений.

29'3-132

451

РОЗДІЛ IV

Глава 18

Цей запис, однак, не створюватиме для колишнього усиновлювача жодних правових наслідків.

8. У частині шостій статті 237 СК міститься норма, яка є своєрідною люридичною інерцієюы, залишаючи на певний строк залишок із неіснуючого уже правовідношення.

Обов'язок колишнього усиновлювача утримувати дитину є тимчасовим - протягом не більше як двох років з моменту набрання чинності рішенням суду про визнання усиновлення недійсним. Це право дитини на аліменти зумовлене її сирітством або неможливістю батьків її утримувати. Воно не виникне, якщо колишній усиновлювач сам не є матеріально забезпеченим.

9.Законом не обумовлена можливість визнання усиновлення недійсним після досягнення дитиною повноліття. Однак цю обставину не слід сприймати як заборону такого визнання. Якщо, наприклад, усиновлення було фіктивним, але це було виявлено лише після досягнення повноліття дитини, усиновлення може бути визнано недійсним на загальних підставах.

10.Недійсним може бути визнане усиновлення і повнолітньої особи.

11.На вимоги про визнання усиновлення недійсним позовна давність не поширюється.

12.У разі визнання усиновлення недійсним водночас скасовується рішення суду, яким це усиновлення було здійснене.

Стаття 238. Скасування усиновлення

1. Усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо:

1)воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання;

2)дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;

3)між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно

від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків.

452

Стаття 238

2. Скасування усиновлення не допускається після досягнення дитиною повноліття.

Усиновлення може бути скасоване після досягнення ди-

тиною повноліття, якщо протиправна поведінка усиновленого, усиновлювача загрожує життю, здоров'ю усиновлювача, усиновленого або інших членів сім'ї.

3. Усиновлення повнолітньої особи може бути скасовано судом за взаємною згодою усиновлювача і усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися.

4. Усиновлення скасовується від дня набрання чинності рішенням суду.

1. Усиновлення може бути скасоване за умови, що воно було проведено відповідно до закону, але в даний момент суперечить інтересам дитини і (або) усиновлювача.

2. Усиновлення може бути скасоване, якщо воно суперечить інтересам дитини. Ця суперечність полягає в тому, що

дитина не одержує того сімейного виховання, яке передбачалося. Йдеться, зокрема, про випадки, коли усиновлювач залишив дитину без опіки, зловживає алкоголем, жорстоко поводиться з дитиною, експлуатує її, схиляє до наркоманії чи проституції, тобто про вчинення ним (усиновлювачем) протиправної поведінки.

Усиновлення може бути скасоване і за відсутності у діях усиновлювача протиправної поведінки, якщо неможливість виконання своїх обов'язків пов'язана з тяжким каліцтвом, туберкульозом тощо.

3. Норма пункту 2 статті 238 СК була породжена судовою практикою.

Подружжя С. усиновило немовля безпосередньо з пологового будинку.

Згодом виявилося, що дитина страждає на недоумство - олігофренію у стадії дебільності.

Позов про скасування усиновлення було задоволене на підставі того, що воно суперечить інтересам дитини, оскільки в домашніх умовах неможливо забезпечити їй той догляд, який вимагає стан її здоров'я.

Стаття 238 СК містить спеціальну підставу для скасування усиновлення, її наявність засвідчує існування таких по-

453

РОЗДІЛ IV

Глава 18

одиноких випадків, коли закон не віддає перевагу інтересам дитини, вважаючи інтереси усиновлювача самодостатнім об'єктом захисту. Такий виняток не суперечить, однак, загальній засаді регулювання сімейних відносин, якою є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК).

За цією підставою умовою скасування усиновлення є тяжкий розлад фізичного та психічного здоров'я дитини.

Був час, коли діти, хворі на певні недуги, взагалі не пере-

давалися на усиновлення, за умови, що вони перебували у спеціальних державних закладах. Зараз така заборона знята. Усиновленою може бути і хвора дитина. Але про це усиновлювач має знати.

лДержавні дітиы передаються на усиновлення після детального медичного обстеження. Якщо, наприклад, усиновлюва-

чем дитини є чоловік її матері, він може і не знати про стан її (дитини) здоров'я, але при відповідній цікавості міг би одержати інформацію про це.

Усиновлення може бути скасоване, якщо усиновлювач не знав про хворобу дитини у зв'язку з приховуванням її або лікарською помилкою.

4. Норма пункту З частини першої статті 238 СК розрахована на кілька життєвих ситуацій.

Можливі випадки, коли матір усиновленої дитини розірвала шлюб з усиновлювачем її дитини, не допускає його до спіл-

кування з нею, але, як це часто буває, одержує аліменти. Дитину може забрати до себе рідна бабуся і також не допускати до неї усиновлювача.

За таких обставин, а особливо, коли розкрита таємниця усиновлення, усиновлення втрачає сенс і зводиться лише до обов'язку по утриманню. В іншому випадку усиновлена дитина зробила замах на життя усиновлювача.

Можливість скасування усиновлення є своєрідною пересторогою родичам усиновленого та й самому усиновленому, засобом забезпечення усиновлювачеві можливості виконання своїх обов'язків і водночас засобом захисту його інтересів.

454

Стаття 239

5. У частині другій статті 238 СК сформульовано загальне правило, за яким розрив правових зв'язків (повний або частковий) між дитиною та батьками, а також між дитиною і усиновлювачами після досягнення дитиною повноліття є неможливим.

Законом України від ЗО січня 1996 р.1 були внесені зміни до статті 124 КпШС, в результаті чого вперше була передбачена можливість скасування усиновлення після повноліття.

Приводом для цього був лист, направлений до Верховної Ради України подружжям Р. У листі вони просили допомоги. Кілька років тому вони взяли десятирічного хлопчика з дитбудинку, але не змогли справитися з ним. Хлопець швидко почав вживати алкоголь, постійно кривдив їх, наносив побої. За розбій відбуває покарання. У листах лякає, що як вийде, то розправиться з ними.

В іншій ситуації подружжя усиновило відразу трьох дітей, мати яких зловживала алкоголем, через що і померла. Згодом, коли діти підросли, вони стали знущатися над усиновлювачами, і навіть одного разу старша з них підняла на усиновительку руку. Жодні із засобів виховання, якими вони, люди з вищою освітою, дуже побожні, користувалися, не дали бажаного результату.

Норма абзацу другого частини другої статті 238 СК є застереженням, спрямованим як до усиновленого, так і до усиновлювача, і водночас правовою санкцією за протиправну поведінку когось із них. Вона стимулює усиновленого і усиновлювача до підтримання між ними нормальних стосунків.

Стаття 239. Правові наслідки скасування усиновлення

1.У разі скасування усиновлення припиняються на майбутнє права та обов'язки, що виникли у зв'язку з усиновленням між дитиною та усиновлювачем і його родичами.

2.У разі скасування усиновлення відновлюються права

та обов'язки між дитиною та її батьками, іншими родичами за походженням.

1 ВВР. - 1996. - № 7. - Ст. 26.

455

РОЗДІЛ IV

Глава 18

3. У разі скасування усиновлення дитина передається за бажанням батьків або інших родичів їм, а якщо це немож-

ливо, - вона передається на опікування органові опіки та піклування.

4.У разі скасування усиновлення з підстави, зазначеної у пункті 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, якщо дитина не передається батькам, за нею зберігається право на проживання у житловому приміщенні, в якому вона проживала після усиновлення.

5.У разі скасування усиновлення дитина має право на збереження прізвища, імені та по батькові, які вона одержала у зв'язку з усиновленням. За бажанням дитини їй присвоюється прізвище, ім'я, по батькові, які вона мала до усиновлення.

6.У разі скасування усиновлення з підстави, зазначеної

у пункті 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, якщо дитина не передається батькам, суд може постановити рішення про стягнення аліментів на дитину з особи, яка була її усиновлювачем, за умови, що останній може надавати матеріальну допомогу.

1. Оскільки усиновлення скасовується від дня набрання чинності рішенням суду, права та обов'язки між усиновлювачем та усиновленим припиняються лише на майбутнє, а не з моменту здійснення усиновлення, як це встановлено у разі визнання усиновлення недійсним.

Поряд з припиненням прав та обов'язків батьків і дітей, які передбачені Сімейним кодексом, припиняються й інші права, зокрема право дитини на проживання у помешканні усиновлювача або право усиновлювача на проживання в помешканні усиновленого.

Дитина знову стає сиротою. А якщо мала батьків - повертається під їхній лправовий протектораты. Відновлюються усі її правові зв'язки з іншими родичами за походженням.

Норма частини третьої статті 239 СК стосується випадків, коли у зв'язку з усиновленням було змінено місце проживання дитини.

2. У разі скасування усиновлення дитина не завжди може бути передана батькам. Тому відновлення правового зв'язку між нею та батьками не означає безумовне повернення їм дитини.

456

Стаття 239

Якщо усиновлювачем був чоловік матері дитини, то у разі скасування усиновлення питання про місце проживання дитини може взагалі не виникнути, якщо вона жила і продовжує жити з матір'ю.

3. Норма частини третьої статті 239 СК стосується випадків, коли усиновлення скасоване у зв'язку з тим, що суперечить інтересам дитини.

Для охорони інтересів дитини передбачено збереження її права на проживання у помешканні усиновлювача, навіть у

разі передання її під опікування органу опіки та піклування.

4. Відповідно до частини другої статті 127 КпШС у разі скасування усиновлення в актовому записі про народження усиновленого поновлювалися всі дані, записані до усиновлення.

У частині п'ятій статті 239 СК встановлено інше положення: прізвище, ім'я, по батькові, одержане у зв'язку з усиновленням, буде збережене. Воно може бути змінене лише за бажанням усиновленого.

Збереження прізвища, імені, по батькові має особливий сенс тоді, коли батьки дитини були зареєстровані з використанням юридичної фікції (стаття 135 СК).

5. За статтею 126 КпШС право особи на аліменти від колишнього усиновлювача не залежало від того, з ким проживатиме дитина. Навіть тоді, коли дитина була повернута батькам, але вони не мали можливості її утримувати, аліменти могли бути присуджені з колишнього усиновлювача.

У статті 239 СК право на аліменти у зв'язку із скасуванням усиновлення визначено інакше.

Право на аліменти від колишнього усиновлювача дитина може мати лише тоді, коли вона не повернута батькам.

Якщо ж дитина після скасування усиновлення проживає зі своїми батьками, колишній усиновлювач за жодних умов не зобов'язаний її утримувати.

Якщо усиновлення скасоване у зв'язку з ухиленням усиновлювача від виконання своїх батьківських обов'язків, дитина, яка повернута до дитячого закладу, матиме право на аліменти, але за умови, що колишній усиновлювач має змогу їх надавати.

457

РОЗДІЛ IV

Глава 18

Стаття 240. Особи, які мають право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення або визнання усиновлення недійсним

1. Право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним мають батьки, усиновлювач, опікун, піклувальник, орган опіки та піклування, прокурор, а також усиновлена дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

1.У статті 240 СК дається перелік осіб, які мають право на звернення з позовом про визнання усиновлення недійсним або з позовом про скасування усиновлення.

2.Батьки дитини можуть вимагати визнання усиновлення недійсним на тій підставі, що не давали згоди на усиновлення або усиновлення було фіктивним.

Чи мають право на позов про скасування усиновлення чи визнання його недійсним рідний батько, рідна мати дитини, які у свій час дали згоду на усиновлення? Так, мають. Вони мають право вимагати скасування усиновлення, якщо, наприклад, усиновлювач жорстоко поводиться з дитиною, схиляє її до вживання алкоголю, злочинної поведінки тощо.

Колишній батько дитини має право на таке звернення до суду на підставі кровного зв'язку з дитиною, за своїм природним правом. Його інтерес має вважатися таким, що охороняється законом.

3. Усиновлювач має право звернутися з позовом про визнання усиновлення недійсним у разі його фіктивності.

Чи може він вимагати визнання усиновлення недійсним на тій підставі, що сам підробив необхідні документи? З фор-

мальної точки зору, відповідь на це питання має бути ствердною.

Усиновлювач має право на звернення до суду з заявою про скасування усиновлення, якщо, наприклад, він не має змоги через хворобу виховувати і утримувати дитину. В такій ситуації суд докладатиме зусиль для збору доказів про те, чи відповідатиме усиновлення інтересам дитини. Адже до усиновлювачів повною мірою стосується стаття 170 СК, яка визначає підстави і порядок відібрання дитини від батьків.

458

Стаття 241

4. Усиновлення дитини не виключає потреби встановлення над нею опіки, наприклад, у разі виїзду усиновлювача або засудження його до позбавлення волі.

Опікун має право на звернення до суду з позовною заявою про визнання усиновлення недійсним чи його скасування з різних підстав, якщо права та інтереси дитини є порушеними.

Опікун усиновлювача також має право пред'явити позов на захист свого підопічного.

5. На орган опіки та піклування покладено обов'язок здійснювати нагляд за дотриманням прав усиновленої дитини (стаття 235 СК). Під час виконання цього обов'язку може бути зібрана інформація про порушення цих прав. Це зобов'язуватиме орган опіки та піклування вжити необхідних заходів для захисту прав дитини.

Орган опіки та піклування може вчинити відповідні дії і на захист підопічного усиновителя у випадку, встановленому частиною другою статті 238 СК.

Стаття 241. Порядок поновлення актового запису про народження у разі визнання усиновлення недійсним або скасування усиновлення

1.Після набрання чинності рішенням суду про визнання усиновлення недійсним або скасування усиновлення

суд у місячний строк зобов'язаний надіслати копію рішення до державного органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

2.Державний орган реєстрації актів цивільного стану

на підставі рішення суду про скасування усиновлення або визнання його недійсним вносить відповідні зміни до актового запису про народження дитини.

1. У частині першій статті 241 СК визначено процедурний обов'язок суду протягом одного місяця надіслати копію рішення про скасування усиновлення або про визнання усиновлення недійсним до органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини, для внесення відповідних змін до актового запису про її народження.

459

РОЗДІЛ IV

Глава 18

Якщо усиновлювач був записаний батьком дитини, у актовому записі про народження дитини має бути відновлено запис про її батьків, який був зроблений відповідно до статей

124, 125 СК.

Якщо на прохання усиновлювача відбулася реєстрація усиновлення і видано свідоцтво про усиновлення, це свідоцтво анулюється, а в актовому записі про реєстрацію усиновлення робляться відмітки про скасування усиновлення чи визнання його недійсним.

Стаття 242. Позбавлення усиновлювача батьківських прав

1.Якщо усиновлювач був записаний матір'ю, батьком усиновленої ним дитини, він може бути позбавлений батьківських прав за наявності підстав, встановлених у статті 164 цього Кодексу.

2.У разі позбавлення усиновлювача батьківських прав настають наслідки, встановлені статтею 166 цього Кодексу. У разі смерті усиновлювача, позбавленого батьківських прав, дитина одержує право на спадкування на загальних підставах.