Розділ ііі. Емпіричне дослідження проблеми соціально-психологічної установки в підготовці майбутніх агрономів

1. Виявити особливості соціально-психологічних установок в підготовці майбутніх агрономів

   1. Аналіз особливостей соціально-психологічних установок у студентів 1 курсу

На базі дослідження за методикою діагностики соціально-психологічних установок особистості в мотиваційно-потребової сфері О. Ф.Потемкіной було отримані результати по першому субтесту «альтруїзм-егоїзм», «процес-результат» у студентів 1-го курсу які представлені у вигляді діаграми:

Субтест 1

Як видно з діаграми переважаючим показником є процес (32%), тобто студенти в своєму професійному становленні будуть перш за все орієнтовані на сам процес роботи. Інші показники такі як егоїзм і результат отримали однакове процентне відношення (29%) і мають близьку позицію до процесу, це в свою чергу означає, що окрім процесу досліджувані також можуть надати перевагу, в роботі, собі, тобто переслідувати егоїстичні цілі або буде спрямованість на результат, а саме виконання дії для отримання якнайкращого результату. Останнім показником був альтруїзм (10%), це означає, що досліджувані в своїй діяльності будуть направлені на дотримання альтруїстичних цілей в останню чергу.

Субтест 2

Розглядаючи дану діаграму видно, що переважаючим показником тут є свобода (46%), відповідно досліджувані, в діяльності надають перевагу власній свободі дій, і не підпорядкування комусь в процесі діяльності. Значно нижчі значення отримали такі показники як праця і гроші (по 23%), що каже що досліджувані в значно меншій мірі полягаються в діяльності на процес виконання роботи і грошову винагороду. На останній позиції знаходиться показник влади (8%), тобто в процесі діяльності досліджуваних не буде сильно цікавити влада або владні можливості чи керування персоналом.

2. Аналіз особливостей соціально-психологічних установок у студентів 2 курсу

Аналіз результатів студентів 2-го курсу показав деякі відмінності в порівнянні з результатами студентів 1-го курсу. Нижче представлені результати у формі діаграми:

Субтест 1

Розглядаючи дану діаграму видно, що на цей раз такі показники як результат і процес знаходяться на одному рівні (31-32%), тобто і результат виконання дії, і сам процес є однаково значимими для досліджуваних, егоїзм займає наступну позицію в ієрархії установок (26%), це вказує на не передову значимість у дії, альтруїзм в свою чергу має кінцеву позицію (11%) і не є значимим для досліджуваних, чим і характеризує свою незначущість для досліджуваних.

Субтест 2

Згідно діаграми можна прослідкувати, що передовим показником є свобода (40%) оскільки вона набрала найбільше балів отже як і в студентів 1-го курсу свобода являється важливішим фактором у професійній підготовці, наступним показником виступають гроші (27%), отже вони є наступним по значимості фактором у професійному становленні, влада являється третім показником (20%) тому він є не особливо значимим для них, останнім по важливості є праця (13%) це означає, що дана ознака не важливою для досліджуваних і тому майже не проявляється в професійній діяльності.

3. Загальний аналіз соціально-психологічних установок студентів 1-го 2-го курсів

Аналізуючи обидві групи досліджуваних студентів, можна сумувати і виявити загальну тенденцію спрямування соціально-психологічних установок студентів агрономів обох груп. Таким чином можна побачити загальні ціннісні орієнтації і очікування досліджуваних від обраної професії. Представлення у вигляді діаграм:

Субтест 1

Аналізуючи загальні показники по обидва групам можна виявити, що домінуючою ознакою серед студентів в їх майбутній професії є процес (32%), отже студенти розраховують в майбутньому професійному становленні віддавати установку на процес діяльності, проте результат є також важливим фактором в майбутній професії, оскільки його показник є досить близьким до показника праці (30%), це означатиме, що окрім праці досліджувані можуть надати перевагу також результату виконаної роботи. Також близьким до максимального є показник егоїзму (28%), це значить те, що в нерідких ситуаціях досліджувані надають перевагу більш егоїстичним цінностям, а тому можуть знехтувати іншими факторами, зокрема альтруїстичними переконаннями, оскільки альтруїзм набрав найменший загальний показник серед інших (10%), таким чином альтруїзм є абсолютно не важливим у наданні переваги серед інших факторів.

Субтест 2

Проаналізувавши дану діаграму можна помітити, що переважаючим показником є свобода (43%), це значить, що серед установок у студентів переважаючим є відчуття свободи в професійній діяльності яке домінує над іншими установками і є найбажанішою установкою в майбутній професії. Наступним показником виступають гроші (25%), тому це значить, що наступним головним компонентом в установках студентів буде грошова винагорода за працю. Праця займає наступну позицію (18%) але не має достатньо високих показників для того щоб бути досить значимим у відношенні домінуючої установки. Влада займає найменшу позицію (14%) а тому проявляється тільки в рідких випадках, тому можна вважати його не домінуючою установкою серед студентів агрономів по відношенню до майбутньої професії.

2. Роль соціально-психологічних установок у професійній підготовці майбутніх агрономів

Розглядаючи аналіз отриманих результатів студентів 1-го та 2-го курсів можна побачити тенденцію, що головними факторами вони виділяють процес. Це може вказувати, що розмірковуючи про свою майбутню професію, майбутні агрономи сподіваються на вигідні умови праці, тобто в своїй майбутній діяльності студенти покладаються на те, що під час виконання професійних обов’язків основним компонентом буде саме праця, це означатиме, що результат не буде хвилювати і основним компонентом саме процес роботи, оскільки він для них буде головним і домінуючим, нехтуючи іншими факторами. В той же час у студентів в плані установок, ще проявляється такий показник як свобода, це означає, що в своїй майбутній діяльності досліджувані будуть надавати перевагу вільній діяльності. Це означатиме, що досліджувані в своєму професійному становленні розглядають свою подальшу професійну діяльність з точки зору, свободи в праці, тобто їх приваблює майже повна відсутність відповідальності перед керівництвом, відсутність скованості зі сторони колег та начальства. Таким чином можна побачити, що у студентів чітко видно певну тенденцію до відчуття свободи і процесу. Це означає, що в своєму прагненні студенти агрономи сподіваються на свободу рішень і дій. Тобто при виборі своєї наукової направленості студенти були направлені на те, щоб в подальшій професійній діяльності розраховувати на свободу дій і отримувати саме від процесу задоволення.

Також можна було в ході аналізу помітити, що у студентів 2-го курсу процес і результати знаходяться на одному рівні тобто, на наступному курсі студенти зробили переоцінку установок. Можливо дане відхилення від результатів 1-го курсу було зумовлене усвідомленням деяких професійних обов’язків, а тому можливо пройшло певне переосмислення своїх установок де результат став на один рівень поряд з процесом. Проте загальний підсумок всіх показників показав, що домінантним показником залишається процес.

Отже студенти які прагнули отримати спеціальність агронома, мали установку яка була зосереджена на отримання як найбільшої свободи в майбутній роботі і задоволення, від процесу виконання роботи.