Тема: Психологія педагогічної діяльності та особистості вчителя

1. Психологічна сутність і структура педагогічної діяльності.

2. Сутність і структура педагогічних здібностей.

3. Педагогічні вміння та навички, умови їх формування.

4. Характеристика стилів педагогічного керівництва.

5. Психологічні основи педагогічного такту і педагогічної етики.

Література:

1. Педагогічна психологія / За ред. Л.М. Проколієнко, Д.Ф. Ніколенка. – К., 1991. – С.164-180.

2. Возрастная и педагогическая психология / Под ред. А.В. Петровского. – М., 1973 (или 1979) – С. 264-275.

3. Крутецкий В.А. Психология обучения и воспитания щкольников. – М., 1976. С. 292-301.

4. Мудрик А.В. Учитель: мастерство и вдохновение. – М., 1986.

5. Елпанов С.Б. Основы профессионального самовоспитания будущего учителя. - М., 1989.

6. Гоноболин Ф.И. Книга об учителе. – М., 1965.

7. Кузимина Н.В. Формирование педагогических способностей. – Л., 1961.

Словник: педагогічна праця, авторитет, педагогічні здібності, психологічна культура вчителя, такт, стиль управління (керівництва).

1. Психологічна сутність і структура педагогічної діяльності

Педагогічна діяльність – це діяльність вчителя, спрямована на навчання, виховання та розвиток підростаючого покоління у відповідності з вимогами суспільства щодо підготовки майбутніх повноцінних членів суспільства.

Педагогічна діяльність – одна з найскладніших галузей людської праці. В педагогічній діяльності чітко виділяються такі компоненти:

1. Гностична діяльність учителя полягає в плануванні пізнавальної діяльності учнів і своєї власної, щоб успішно виховувати особистість нової людини, учитель повинен багато знати і вміти, бути ерудованим, іти в ногу з життям. Навчаючи інших, віддаючи знання іншим, він повинен постійно навчатися, поповнювати свої знання. «Учитель живе доти, поки він учиться. Як тільки він перестає вчитися, в ньому вмирає вчитель», - писав К.Д. Ушинський.

2. Конструктивна діяльність виявляється у повсякчасному перетворенні умов, змісту і процесу навчально-виховної роботи. Праця педагога характеризується постійним творчим її конструюванням залежно від завдань, змісту і умов навчання та виховання учнів. Конструктивна діяльність учителя завжди спрямовується на те, щоб у найсприятливіших умовах навчання і виховання були ефективними.

3. Дидактична діяльність учителя полягає у повсякденній навчальній роботі, в її плануванні і організації, в доборі ефективних методів і засобів навчання, в активізації розумової діяльності учнів, що досягти можливо більших успіхів при найменшій затраті сил учителя і учня. Це є одним з основних положень оптимізації навчання і виховання.

4. Комунікативна діяльність учителя виявляється у навчально-виховних контактах з учнями, учительським колективом, з батьками, з громадськістю. Вона здійснюється в безпосередніх або опосередкованих контактах і зв’язках зі своїми учнями і вихованцями.

5. Організаторська діяльність здійснюється в різноманітних видах організації навчально-виховного процесу: організація умов навчання і виховання, планування, проведення і перевірка його успіхів, організація навчальної класної і позакласної роботи, різноманітних видів виховання, організації громадської діяльності учнів і своєї власної.

6. Виховна діяльність пронизує кожний крок праці учителя. Учня виховує все – умови навчання, характер контактів учителя з учнями (його мова, жести, міміка і пантомімічні рухи, звертання, доручення, прохання, вимога, вигляд вчителя і класної та шкільної обстановки). Всі ці моменти виховного процесу повинні відповідати віковим та індивідуальним особливостям учнів, умовами навчання і виховання дітей.

2. Сутність і структура педагогічних здібностей.

Педагогічні здібності характеризують як розумову, так і емоційно-вольову сторону особистості. Всі ці якості тісно пов’язані між собою, впливають одна на одну та утворюють єдине ціле.

Дослідження Ф.Н. Гоноболіна, Н.В. Кузьміної, Н.Д. Левітові, І.В. Страхова дозволили представити структуру цього складного і багатогранного психологічного утворення. Використовуючи результати цих досліджень, можна виділити ряд компонентів, які займають суттєве місце в структурі педагогічних здібностей (за основу використана схема, запропонована Ф.Н. Гоноболіним):

1. Дидактичні здібності – здібності викладати учням навчальний матеріал, робити його доступним для дітей, викладати школярам матеріал ясно і зрозуміло, викликати інтерес до предмету, викликати в учнів активні самостійні думки. Дидактичні здібності – це здібності вчителя не лише доступно, популярно і зрозуміло викладати матеріал, але й здатність організовувати самостійну роботу учнів, розумно «диригувати» й управляти пізнавальною активністю учнів. В основі цих здібностей лежить постійна установка на врахування психології учня. Здібний педагог враховує рівень підготовки школярів, рівень їх розвитку, що вони знають і що ще не знають, що вже могли здобути.

2. Академічні здібності – здібності до відповідної галузі науки (до математики, фізики, біології, хімії тощо). Здібний вчитель знає предмет не лише в обсязі учбового курсу, а значно ширше і глибше, постійно слідкує за відкриттями у своїй науці, абсолютно вільно володіє матеріалом, проявляє до цього матеріалу значний інтерес, веде хоча б дуже маленьку, але дослідницьку роботу.

3. Перцептивні здібності - здібності розуміти внутрішній світ учня, психологічна спостережливість, пов'язана з тонким розумінням особистості учня та його тимчасових психічних станів.

4. Мовні здібності – здібності ясно і чітко висловлювати свої думки і почуття за допомогою мовлення, а також міміки і пантоміміки. Це одна з найважливіших здібностей у професії вчителя, оскільки передача інформації від вчителя до учнів носить в основному другосигнальний, словесний характер. Мовлення здібного вчителя образне, інтонаційно яскраве і виразне, емоційно забарвлене, з чіткою дикцією, у ній відсутні стилістичні, граматичні, фонетичні огріхи. Оптимальними повинні бути темп мовлення, гучність голосу вчителя, його жестикуляція.

5. Організаторські здібності – це, по-перше, здібності організовувати учнівський колектив, згуртовувати його, спонукати на розв'язання важливих завдань і, по-друге, здібності правильно організовувати свою власну роботу.

6. Авторитарні здібності – здібності безпосереднього емоційно-вольового впливу на учнів і вміння на цій основі завойовувати у них авторитет (хоча авторитет створюється не лише на цій основі , але й на основі прекрасного знання предмету, чуйності і такту вчителя). Авторитарні здібності залежать від цілого комплексу особистісних якостей вчителя, зокрема його вольових якостей (рішучості, витримки, наполегливості, вимогливості), а також від почуття відповідальності за навчання і виховання школярів, від переконаності вчителя у тому, що він має рацію, від вміння передати цю переконаність своїм вихованцям.

7. Комунікативні здібності – здібності до спілкування з дітьми, вміння знайти правильний підхід до учнів, встановити з ними доцільні, з педагогічного погляду, взаємини, наявність педагогічного такту (І.В. Страхов та Н.В. Кузьміна виділяють педагогічний такт як окрему педагогічну здібність вчителя).

8. Педагогічна уява – це спеціальні здібності, які виявляються у передбаченні (прогнозуванні) наслідків своїх дій, у виховному проектуванні особистості учнів, пов'язаному з уявленням про те, яким учень стане у майбутньому, в умінні прогнозувати розвиток тих чи інших якостей вихованця. Ця здібність пов'язана з педагогічним оптимізмом, вірою у могутність виховання, вірою у людину.

9. Здібність до розподілу уваги одночасно між декількома ми видами діяльності має особливе значення до роботи вчителя. Здібний, досвідчений вчитель уважно слідкує за змістом і формою викладу матеріалу, за розгортанням своєї думки (чи думки учня), в той же час тримає в колі уваги всіх учнів, тонко реагує на ознаки втоми дітей, неуважність, помічає всі випадки порушення дисципліни і, нарешті, слідкує за своєю власною поведінкою (позою, мімікою і пантомімікою, ходою).