- •Паризька мирна конференція. Формування Версальеькоїсистеми.
- •«Новий курс» ф. Рузвельта як система заходів подолання економічної кризи.
- •Організації Об'єднаних Націй та її роль у повоєнному світі.
- •Внутрішня та зовнішня політика ш. Де Голля.
- •Ліги Націй та її діяльність у міжвоєнний період.
- •Внутріш м. Тетчер
- •Встановлення фашистської диктатури в Італії.
- •Соціально-економічний розвиток Болгарії за «диктатури т. Живкова» (1954-1989 рр.).
- •Другої світової війни: причини, характери, періодизація.
- •Соціально-економічний та політичний розвиток Польщі за часів е.Герека (70-ті рр. XX ст.).
- •Внутрішня та зовнішня політика сша часів р. Рейгана.
- •Всймарська республіка в Німеччині 1919 - 1933 рр.
- •«Ольстерська проблема» та способи її вирішення.
- •«Квебецька проблема» та шляхи її вирішення.
- •Внутрішня та зовнішня політика сша в 70-ті pp. XX ст.
- •План Маршала - відбудова повоєнної Європи.
- •Особливості поділу Німеччини у післявоєнний часи.
- •Громадянська війна в Югославії: причині), хід та наслідки.
- •V всіх суб'єктах федерації сфрю за підсумками виборів до республіканських атраментів у 1990 р. До влади прийшли центристські, праві або ліві політичні сили.
Внутрішня та зовнішня політика сша часів р. Рейгана.
Дж. Картер втратив популярність, коли провалилась операщя «Кіготь орла». У 1979 р. в Ірані було скинуто монархію і США надали політичний притулок екс- шахові. У відповідь в Ірані було захоплено в заручники 52 громадян США. Американці розірвали дипломатичні відносини з Іраном, заморозили іракські кошти в американських банках. Для визволення заручників і була розроблена операція «Кіготь орла». Але зіткнення в повітрі літака і гелікоптера з десантом призвело до провалу операції. Це, в свою чергу, стало основною причиною поразки Картера на президентських виборах.
У виборчій кампанії головний конкурент Картера Р. Рейган критикував також такі прорахунки конкурента у зовшній політиці, як підтримка антидемократичних, хоч і антикомуністичних, режимів у Латинській Америці - Сомоси в Нікарагуа, Піночета в Чилі.
В результаті виборів президентом США став губернатор штату Каліфорнія, колишній актор Голлівуду, 69-річний республіканець Р. Рейган.
Це один з найпопулярніших у США. після Ф. Рузвельта, президентів. З його ім'ям пов'язана політика неоконсерватизму, яку він наполегливо втілював у життя. За його прізвищем таку політику в США інколи називати «рейганомікою».
Суть неоконсерватизму, на відміну від неолібералізму, який панував в США протягом майже всього післявоєнного періоду, полягає в тому, що держава зменшує втручання в економіку, провадить приватизацію державних підприємств і регулює економіку за системою «монетаризму» - через систему кредитів і податків, а не безпосередньо, як неоліберали. Ідея монетаризму натежить американському економісту Фулбрайту. Неоконсерватизм передбачає: скорочення соціальних видатків; обмеження прав профспілок; зростання малоефективних галузей виробництва; стимулювання притоку іноземного капіталу:
розвиток найновіших науково містких галузей виробництва радіоелектроніки, приладобудування, космонавтики.
Спочатку «рейганоміка» вимагаїа від населення значних жертв, але вже у 1983 р. вона почата давати позитивні результати і сприяла подоланню кризових явищ в економіці США. За Рейгана була перебудована структурна перебудова економіки, зріс приплив іноземного капіталу, розпродано у приватну власність збиткові підприємства й галузі виробництва, зменшилося безробіття, зріс добробут середнього класу. Приріс валового національного продукту був найбільшим за всі повоєнні рокм, а американські товари на європейському ринку потіснили японські. «Рейганоміка» знову перетворила США на один із найбільш життєздатних і динамічно розвинених центрів світового співтовариства.
Зовнішню політику адміністрації Рейгана можна поділити на два періоди, що збігаються з його двома строками президентських повноважень - 1981 - 1984 рр. і 1985 - 1989 рр. У перший з них було взято курс на відновлення військово- промислової могутності США у світі. За цей період значно зросли, зокрема, військові витрати тільки на розгортання програми стратетчної оборонної ініціативи (СОЇ) - т.з. програми «зоряних війн» йшли сотні мільярдів доларіві. У вирішенні проблем міжнародного життя домінували силові підходи з боку США, про що свідчили збройні акції проти Гренади, Сальвадору, Лівану, Лівії, рішуча боротьба проти міжнародного тероризму та жорстка американська реакція на вступ і дії радянських військ в Афганістані та введення військового стану в Польщі в 1981 р. В рамках т.з. «доктрини неоглобалізму» адміністрацією США взято курс на ліквідацію СРСР, який Рейган назвав «імперією зла», а у 1983 р. оголошено «хрестовий похід» проти комунізму. Патріотизм і антикомунізм (особливо після збиття 1 вересня 1.983 р. над Сахаліном радянським винищувачем за наказом з Кремля південнокорейського пасажирського літака, який порушив повітряний простір СРСР) американців за Рейгана досягнув апогеєм.
Тільки в другій половині 80-х років після приходу до влади в СРСР М.Горбачова з його курсом на «перебудову» та «нове політичне мислення для СРСР та усього світу», шляхом переговорів на вищому рівні почався пошук виходу з глухого кута радянсько-американського протистояння. Процес нормалізації відносин між США та СРСР був не простим, але в результаті було досягнуто великого прогресу на шляху обмеження і скорочення ядерних озброєнь (у грудні І98"7 р. обома державами підписаний історичний за своїм значенням Договір про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності), та й взагалі відбувся поворот до розрядки міжнародної напруженосте Отже, розпочавши сво* президентство як прихильник «жорсткої лінії» в міжнародних справах, Рейган завершував його з ре путацією « м иротворця».