- •ВСТУП
- •РОЗДІЛІ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
- •РОЗДІЛ 2 ДЖЕРЕЛА І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
- •2.1. Джерела дослідження
- •Поляки
- •Молдавани
- •Болгари
- •Греки
- •Гагаузи
- •3.2. Локальні одонтологічні комплекси в межах України
- •4.2. Диференціація людності України за даними дерматогліфіки
- •5.1.1. Північна зона
- •5.1.2. Центральна антропологічна зона
- •5.1.3. Західна антропологічна зона
- •5.1.4. Південна антропологічна зона
- •5.3. Місце українців на антропологічій карті Східної Європи
- •6.2. Епоха енеоліту-бронзи
- •6.4.1 тис. н.е. Черняхівська та салтівська кулнгури
- •6.5. Доба Київської Русі
- •ПІСЛЯМОВА
- •Таблиця VII
- •КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ словник
- •RESUME
- •РЕЗЮМЕ
- •Антропологічний склад українського народу
РОЗДІЛ 2 ДЖЕРЕЛА І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Джерела дослідження
Основу роботи складають антрополого-одонтологічні 1дерматогліфічні матеріали, зібрані автором особисто впродовж експе диційних поїздок 1970 — 1999 pp. Райони дослідження визнача лись заздалегідь з урахуванням маршрутів Української антропо логічної експедиції 1956— 1963 рр. [Дяченко, 1965] та історико-ет- нографічного районування України [Очерки общей этнографии. Европейская часть СССР, 1968; ГЬрленко, 1989; Українці, 1999 та iH.j. ГЪловним об’єктом спостережень була українська людність Правобережного Полісся та Волині. Лівобережного Полісся, Се редньої Наддніпрянщини і Карпат. У порівняльному плані вивча лись представники інших етнічних груп, які мешкають в Україні, а також окремі вибірки росіян центральних і південних регіонів європейської частини Російської Федерації та білорусів Білорусі.
6 вибірок, обстежених за обома програмами, походять з Цент ральної України. Вони представляють українську людність Се редньої Наддніпрянщини. Цей етнографічний регіон України був ядром давньоруської держави, основним центром формування української народності і нації. Тут у найяскравішій формі вира жені культурно-побутові особливості українського народу.
Особливе місце серед обстежених центральноукраїнських попу ляцій займає вибірка, отримана в с. Великополовецьке Сквирського і с. Малополовецьке Фастівського районів Київської області. Літописні джерела пов’язують походження цих населених пунктів, віддаль між якими становить 7 км. з половецьким ханом XI ст. ТУрготханом, або іугортоканом [Похилевич, 1864]. За свідченням Іпатського списку «Повісті врем’яних літ», 1094 року київський князь Святополк уклав мир з половцями і «поя жену, дщерь Тугортоканю, князя Половецькаго» [Повість врем'яних літ, 1990, с.340], діставши натомість дозвіл поселити в його володіннях свою орду. Союз ТУрготхана зі Святополком був нетривким, і через два роки він загинув у битві з давньоруськими воїнами. Однак і через триста років — на прикінці XIY ст. містом Сквирою й довколишніми селами володів
34
Джерела і методи дослідження
~ - т ч ь . , і і і - =>
його нащадок Кориман [Історія міст і сіл Української PCP. Київська область, 1971]. Свідчення писемних джерел підтверджуються ар хеологічними даними, оскільки в курганах давньоруського часу, розкопаних в околицях с. Великополовецьке, знайдені кочівницькі поховання [Шендрик, 1977]. Цікаво, що деякі прізвища корінних мешканців даної місцевості, наприклад, Шеремет чи Шамрай, сформувались на тюркській основі. Ткк, слово «шеремет» перекла дається як «жвавість, гарячкуватість коня», «той, що має швидкий, легкий крок» (про коня), «брутальний, запальний, неввічливий»
[Лавров, 1969, с. 137].
Ще 8 вибірок отримано в поліській зоні і на Півдні Волині. Насе лення північної, поліської частини України характеризується спе цифічними рисами матеріальної та духовної культури. Внаслідок ізоляції, що мала місце в минулому, особливостей історичного і соціально-економічного розвитку в цій історико-етнографічній зоні збереглися деякі архаїчні елементи традиційної культури та побуту, властиві також білорусам півдня Білорусі і росіянам Південного Заходу європейської частини Російської Федерації.
Карпатська зона (Прикарпаття, гірські райони, Закарпаття) представлена 5 вибірками. Українці Карпат характеризуються цілим рядом специфічних рис господарського життя, культури, побуту, що склались у результаті географічних, історичних і соціально-економічних умов. У цій області має місце вплив куль турно-побутових елементів сусідніх слов'янських і неслов'янсь ких народів (поляків, словаків, угорців та ін.).
Отримані вибірки охоплюють жителів одного або кількох (до трьох-чотирьох) населених пунктів, розташованих в одному ра йоні (у межах сучасного адміністративно-територіального поділу України). У більшості з них (як правило, селищ або невеликих міст з відносно невеликою кількістю жителів) проводила обсте ження Українська антропологічна експедиція 1956 — 1963 pp., що з певними застереженнями дозволяє порівняти результати соматологічних, одонтологічних і дерматогліфічних досліджень із застосуванням методів варіаційної статистики*.
* Детальну іш|юрмацію про програму і підсумки, включаючи цифровий ма теріал, антропологічних (соматологічних) досліджень українців й інших етнічних груп Східної Європи, обстежених Українською антропологічною експедицією ІМФЕ
АН УРСР 1956 — 1963 pp.. містить праця В.Д.Дяченка ( 1965), до якої ми й відсилаємо зацікавленого читача. Вихідні дані гематологічнихдосліджень, підсумки яких вико ристані нами для комплексної антропологічної характеристики українського наро ду. наведені в монографіях Є.І.Данилової (1971) і Р.О.Старовойтової (1978).
35
Сергій Сегеда
Візуальні спостереження і збирання одонтологічних та дерма тогліфічних колекцій проводились у школах, здебільшого серед хлопчиків та юнаків 12— 16 років. Вибір цього вікового контин генту пов'язаний в основному з термінами прорізування і станом зубів: у більш ранньому віці ще не прорізані другі моляри постійної зміни, а після 16—20 років ускладнюється вивчення дрібних елементів будови жувальної поверхні коронки внаслідок стирання зубів і карієса. В 21 вибірці, обстеженій автором, одон тологічні і дерматогліфічні ознаки визначались паралельно, се ред тих самих осіб, чим досягнута максимальна порівняльність результатів досліджень українців за зазначеними двома морфо логічними системами.
Переважна більшість вибірок включає осіб певної національ ності. які народилися у кількох населених пунктах, розташова них на невеликій відстані один від одного. Виняток становить група білорусів одного із північних районів Рівненщини — Рокитнівського, котра складається із мешканців одного села, яке ще порівняно недавно було в умовах відносної ізоляції. Дані про місце народження і національну приналежність обстежених осіб та їхніх батьків були отримані як шляхом опитування самих учнів 1вчителів, так і під час ознайомлення з метричними книгами та Іншими архівними документами. Усі без винятку групи однорідні за статтю, віком і національністю.
В залежності від організаційних умов чисельність окремих вибірок коливається в основному від 80 до 100 осіб. Загалом за одонтологічною програмою автором обстежено 35 етно-тери- торіальних груп України, Росії та Білорусі, з них — 23 вибірки ук раїнців (2357 осіб), 5 — росіян (565 осіб), 2 — білорусів (181 особа), 2 — греків (181 особа), по одній — поляків (80 осіб) і молдаван ( 100 осіб), усього — 3364 особи: за дерматогліфічною програмою — 23 етнотериторіальні групи, а саме: 16 — українці (1571 особа), 3 — росіяни (283 особи). 2 — білоруси (181 особа), по одній — поляки (80 осіб) і молдавани (100 осіб), усього — 2215 осіб . Нами опраць овані також і введені до наукового обігу колекції дерма тогліфічних відбитків українців і болгар Одеської області, а також гагаузів Молдови, які були зібрані в 1969 р. В.Д.Дяченком і зберігаються у фондах ІМФЄ їм. М.Т.Рильського НАН України.
Крім власних матеріалів для дерматогліфічного аналізу вико ристані також дані ПЛ.Хіть, яка обстежила 9 вибірок різних істо- рико-географічних регіонів українців і одну групу угорців Закар паття [Хить, 1983).
36
Джерела і методи дослідження
Дані про місцезнаходження вибірок, населені пункти, де прово дилось збирання одонтологічних та дерматогліфічних колекцій, їхню чисельність та стать обстежених осіб наведені нижче1:
Українці
1.Старовижівський р-н Волинської обл., смт. Стара Вижівка. 100 с? . Зібрання автора, 1998*.
2.Сарненський р-н Рівненської обл., м.Сарни. 100с?. Зібрання
Г.Л.Хить, 1967 **.
3.Рокитнівський р-н Рівненської обл., смт. Рокитне. 100 в . Зібрання автора, 1975.
4.Острозький р-н Рівненської обл., м.Остріг. 103$. Те саме **.
5.ГЬщанський р-н Рівненської обл., смт. ГЬща, сс. Синів, Сінне, Бугрин. 90с?. Зібрання автора, 1973.
6.Ємільчинський р-н Житомирської обл., смт. Ємільчино, с. Підлуби. 1106і. Те саме.
7.Олевський р-н Житомирської обл., смт. Олевськ. 100 в - Зібрання автора. 1997*.
8.Малинський р-н Житомирської обл., смт. Малин. 100 с?. Зібрання автора, 1973, 1996.
9.Народицький р-н Житомирської обл., смт. Народичі. 102б1. Зібрання автора, 1996*.
10.Овруцький р-н Житомирської обл., м. Овруч. 168<?+Ç. Зібрання автора, 1996*.
11.Ріпкинський р-н Чернігівської обл., смт. Ріпки, Любеч, смт.
Березна. 1026і. Зібрання автора, 1973.
12.Менський р-н Чернігівської обл., смт. Березна. 100 <?■.Те саме.
13.Щорсівський р-н Чернігівської обл, м. Щорс. 115,3. Зібран ня Г.Л.Хіть, 1967**.
14.Білопільський р-н Сумської обл., м. Білопілля. 103 в . Зібрання Г.Л.Хіть. 1967**.
15.Чорнобильський р-н Київської обл. (переселенці), сс. Лиш ня, Гквронщина, Колонщина Макарівського p-ну Київської обл. 53с?+9- Зібрання автора, 1999*.
16.Поліський р-н Київської обл., смт. Поліське. 100с?. Зібрання автора, 1995. 1998*.
1ТУ1-1далі, згідно з позначеннями, прийнятими в біології і антропології. £ — чоловіки. Ç>— жінки:
*обстеження проводились лише за одонтологічною програмою:
**обстеження проводились лише за дерматогліфічною програмою.
37
Сергій Сегеда
17.Макарівський р-н Житомирської обл., cc. Лишня, Гквронщина, Колонщина. 87<5. Зібрання автора, 1999*.
18.Обухівський р-н Київської обл., смт. Обухів, с. Григорівна. 102 <$. Зібрання автора, 1973.
19.Богуславський р-н Київської обл., с. Медвин. 100с?. Зібран ня автора. 1973.
20.Сквирський і Фастівський p-ни Київської обл. (села «поло вецькі») с. Великополовецьке, с. Малополовецьке. 91с?. Tfe саме.
21.Калинівський р-н Вінницька обл., смт. Калинівка, с. Г)зушківці, 90с?.Tfe саме.
22.Лохвицький р-н Полтавської обл., м. Лохвиця, с. Млини.
100 ê .Tb саме.
23.Пюбинський р-н Полтавської обл., смт. Градизьк. 90 б1. Tfe
саме.
24.Піобинський р-н Полтавської обл.. м. Оіобино. 85<34 Зібран ня Г.Л.Хіть, 1967**.
25.Жидачівський р-н Львівської обл.. м. Жидачів. 115с?.Tb са
ме**.
26.Сколівський р-н Львівської обл., м. Сколе. 100 â Tfe саме**.
27.Калуський р-н Івано-Франківської обл., смт. Калуш, сс. Сів- ка-Войнилів, ТЬмашівці. 100с?. Зібрання автора. 1973.
28.Верховинський р-н Івано-Франківської обл., смт. Верхови на, с. Криворівня. 91с?‘-Tfe саме
29.Хотинський р-н Чернівецької обл.. м. Хотин. 95с?. Tfe саме.
30.Виноградівський р-н Закарпатської обл.. м. Виноградів, с. Підвиноградів. 100с?.Tfeсаме.
31.Іршавський р-н Закарпатської обл., м. Іршава. 104 S. Зібрання ПЛ.Хіть**.
32.Великоберезнянський р-н Закарпатської обл., смт. Велике
Березне. 8664 Зібрання автора, 1999*.
33. Котовський р-н Одеської обл., м. Котовськ. 78.<?-. Зібрання В.Д.Дяченка, 1969**.
Росіяни
34. Новосильський р-н Орловської обл. Російської Федерації. м.Новосиль, с.ГЬлунь. 100 Зібрання автора, 1973.
35.Тульський р-н Тульської обл. Російської Федерації, смт. Болохово. 1696і. Зібрання автора. 1988*.
36.Олександрівський р-н ВолодимирськоІ обл. Російської Фе дерації. м. Карабаново. 100с?. Зібрання автора, 1973.
37.Гкличський р-н Костромської обл. Російської Федерації,
м. Гклич. 80$. Tfe саме.
38