stalivyrazy

Російсько-український словник сталих виразів

Від авторів

Потреба на російсько-український словник сталих виразів зайшла в нас давно та й давно. Певне, ще тоді, як уперше твори російської літератури перекладалися українською мовою. Вкрай гостро, й дедалі все гостріше, цю потребу відчувають не тільки перекладачі, а й працівники газет, журналів, видавництв, радіомовлення, телебачення... Та й письменники, особливо молоді. Та й просто аматори українського слова.

Маючи на думці бодай частково зарадити лихові, ми й узялися скласти цього словника. Звичайно, ми знали, що перед нами постануть неабиякі труднощі. Адже, як відомо, фразеологічні багатства української мови досі не те що не впорядковані, а й не всі зібрані. Не набагато більше зроблено щодо цього й у російській фразеології.

А втім, по тлумачних словниках російської мови, по російсько-українських та українськоросійських загальних, а також у кількох коротеньких фразеологічних словниках, що виходили за різних часів, фразеологічного матеріалу є чимало.

Чималенько такого матеріалу (з письмових та усних джерел) назбиралося за довгі роки й у нас.

Отож ми й поклали собі повибирати усе, на нашу думку, найцінніше та найпевніше, звести його докупи й упорядкувати.

Іноді, а саме в тих випадках, коли на якийсь російський сталий вираз чи фразеологічний зворот немає або нам не вдалося відшукати українського відповідника, ми вдавалися до описових засобів. Те саме робили й тоді, коли на український сталий вираз чи фразеологічний зворот бракує або, знов же таки, ми не могли відшукати відповідника російського.

Часом до російського сталого виразу, приказки, фразеологічного звороту, крім українського відповідника, додається ще й своєрідний описовий, образно-поетичний, до певної міри усталений вираз чи зворот. Або й кілька. Наприклад, до «бесчисленное множество»: «як цвіту по весні весняного; як зір на небі; як сміття» тощо, хоч і в російський мові є такі самі чи подібні звороти.

З практичних міркувань виходячи, подаємо в нашому словнику де-не-де й окремі звороти з прийменниками, включаємо дещицю і з керування дієслів та інших частин мови, а також поодинокі словосполучення й лексеми російської мови типу «сделать возможным что», «продолжающийся (продолжавшийся) несколько часов», «поперечная полоса» і под., що до них в українській мові, крім таких же чи аналогічних описових висловів, двослівних, трислівних позначень, маємо — часто або в певних лише випадках уживані — й однослівні відповідники: «уможливити що», «кількагодинний», «пересмуга», як і навпаки: «участвовать» (принимать участие в чем)» — «брати участь»; «новолуние» — «новий місяць, молодик» (а не «новомісяччя»). Отже, вміщаємо в словнику почасти й такий матеріал, що, строго кажучи, до фразеології в стислому значенні слова не належить, але становить певний суто практичний інтерес.

Словник побудовано за таким принципом: на чільному місці стоїть головне слово фразеологічного звороту чи групи зворотів. А самі звороти розміщено під цим словом в алфавітному порядку. Приміром, «авось да небось» слід шукати під словом «авось». Прийменникові конструкції для зручності користування словником в окремі групи не виділено, а подано їх при відповідних головних словах цих конструкцій.

Щоб було ясніше, який стилістичний відтінок має той чи той фразеологічний зворот, перед багатьма з них у круглих дужках зроблено відповідні позначки. Наприклад, при фразеологізмах книжного характеру: (книжн.); з іронічним, жартівливим, зневажливим, глузливим і т. ін. забарвленням: (ірон.), (жарт.), (зневажл.), (глузл.) тощо.

Коли якесь слово у фразеологічному звороті чи синтаксичній сполуці має певний рівнозначний відповідник (чи й кілька), ми його (чи їх) ставимо в круглі дужки поряд першого. Як от: «теревені (дурниці) правити (городити)»; «наказати (наверзти, намолоти) сім мішків (три мішки) гречаної вовни».

Коли у фразеологічному звороті якесь слово чи його частина (наприклад, морфема) не обов'язкові, то вони стоять у квадратних дужках. Приміром: «коли [це] глядь; сподіватися (покладати надію) на щастя (на дастьбі [г])».

Більшість сталих зворотів заілюстровано прикладами з фольклору, з творів класиків української літератури та з творів сучасних письменників, а подекуди з висловів, що ми їх за різних часів і в різних місцевостях позаписували безпосередньо з народних уст. А як коли ми брали їх із наявних джерел, зокрема із Грінченкового словника.

Складачі, 1959 рік

1

Російсько-український словник сталих виразів

А, альфа | Кто сказал а (альфа), тот должен сказать и бе (бета) – сказав а, кажи й бе; хто каже альфа, нехай каже й бета; взявся до діла, то й роби. [Чого ж ти замовк?.. Сказав а, кажи й бе. З нар. уст. Хто каже альфа, нехай каже й бета, — байдуже промовив Сойка… Тудор.] | От а до зет – від а до зет; від а до я; від початку до кінця; від краю до краю. | Альфа и омега (книжн.) – альфа і омега; початок і кінець. [Він альфа і омега, Початок і кінець. Українка.] | От альфы до омеги (книжн.) – від альфи до омеги; від початку до кінця; від краю до краю.

Абсолютно | Абсолютно всё, все. – (те саме, що) Решительно всё, все. Див. решительно.

Абсурд | Доводить, довести до абсурда – доводити, довести до абсурду (до нісенітниці, до безглуздя). | Казаться, показаться абсурдом – здаватися, здатися (видаватися, видатися) абсурдом (нісенітницею, безглуздям); скидатися на дурницю (на нісенітницю, на безглуздя); відгонити дурницею (нісенітницею, безглуздям). [Ти щось таке оце говориш… скидається на дурницю. З нар. уст.]

Авангард | Быть в авангарде – бути в авангарді, бути попереду (в перших лавах); вести перед. [Його бригада завжди і в усьому вела перед. Збанацький.]

Аванс | Авансом шлю благодарность (фам.) – наперед дякую. | Давать, делать авансы (перен.) – давати (подавати) надію, давати обіцянку; обіцяти; обіцятися. [Ой кум до куми залицявся, Посіяти конопельки обіцявся. Н. п.] | Погасить аванс – сплатити аванс. | Получать, получить что-либо в виде (в качестве) аванса (авансом) – одержувати, одержати (діставати, дістати) що як аванс (авансом, наперед).

Авантюра | Пускаться, пуститься в авантюры – іти, піти (пускатися, пуститися) на авантюри; вдаватися, вдатися до авантюр.

Авария | Потерпеть аварию – зазнати аварії; (перен. глузл.) піймати (вхопити, схопити, з’їсти) облизня. [Сотник, схопивши облизня в Трибуналі, поліз скаржитись королеві.

Панч.]

Авось | Авось, авось-либо – може; може чи не; може-таки; (а)чей ((а)чень). [Здавалося, що й погасла вже, але ж насправді ще жевріла, як жарина в попелі, надія мужича, що може ж таки. Головко. Вийди, вийди, дівчинонько, вранці по водицю. Ачей же я надивлюся на плахту-дрібницю. Н. п. Та що ж, думаю собі, чей же й на мене якийсь дрібний карась набіжить… Українка. Неси ж мене, коню, по чистому полю, Як вихор, що тутка гуляє. Ачень утечу я від лютого болю, що серце моє розриває. Франко.] | Авось да небось; авось, небось да как-нибудь – нехай та мабуть; мабуть та нехай; либонь та може; якось [то] воно буде, якось та вийде. [Нехай та мабуть до добра не доведуть. Пр. Мабуть та нехай — недобрії люди. Пр. На либонь та може покладатися негоже. Пр.] | На авось – на щастя; навмання; на відчай; на пропаде; на щасливого долю; на дастьбі(г); на гала(й) на бала(й). [Роби та розум у голові держи, а на щастя й абихто зможе. Пр. Пустив на одчай. Сл. Ум. Пішов на галай на балай. Пр.] | Надеяться на авось – сподіватися (покладати надію) на щастя (на дастьбіг); сподіватися, що все буде гаразд, покладатися на те, що якось воно буде.

Авторитет | Завоевать авторитет – здобути авторитет (повагу). | Подмоченный авторитет (ирон.) – підупалий (щербатий, сумнівний) авторитет. | Пользоваться большим авторитетом – бути дуже (вельми) авторитетним; мати великий авторитет (велику повагу). | Приобрести авторитет – здобути (придбати) авторитет (повагу); зажити авторитету (поваги); (ірон.) вбитися в авторитет (повагу). [О, то битий жак — не вспів місця пробить, а вже, бач, як у людську повагу вбився. З нар. уст.] | Уронить свой авторитет – принизити (знизити) свій авторитет.

Агнец | Невинный агнец – невинне (безвинне, безневинне) ягня (ягнятко); ягня (ягнятко). | Прикидываться, прикинуться агнцем (ирон.) – прикидатися, прикинутись ягням (ягнятком); удавати, удати [з себе] ягня (ягнятко).

Агония | Быть в агонии – бути в агонії (в останніх корчах); доходити; конати (часувати). [В останній агонії смертника Сахно ще раз повернула руль — ближче до урвища. Смолич. І навіть не віриться, що є іще війна на землі, що нелюдська злоба в останніх корчах цідить ріки людської крові… Стельмах. Уже доходить дитина. Сл. Гр. Подвір’я вже спустіло. Лиш де-не-де ще конали поранені, б’ючись у тванюці. Гончар. І серце соколиці, часуючи, долічувало ще одну, останню свою хвилину, яку судилось їй прожити в добрих, козацьких руках. Ільченко.]

Адам | Адам согрешил, а мы вздыхаем – адам з’їв кисличку, а в нас оскома на зубах. Пр. Адам з’їв кисличку, а нас оскома напала. Пр. | В костюме Адама (образн. шутл.) – у костюмі (одязі, одежі) Адама; в Адамовім (-ій) костюмі (одежі); (нар.) в чому (як) мати народила (спородила). [Голий як мати народила. Пр.] | От Адама; начиная с Адама – від Адама; від Адама (від початку світу) починаючи (почавши); (нар.) від батькового батька

2

Російсько-український словник сталих виразів

починаючи (почавши). | Совлечь (скинуть) [с себя] «ветхого Адама» (церковнослав.) –

скинути (струсити) [з себе] «ветхого Адама»; збутися, позбутися (позбавитися) старих гріхів (забобонів); визволитися від старих гріхів (забобонів).

Адвокат | Быть адвокатом – бути адвокатом; адвокатувати. | Плохой адвокат – поганий (кепський) адвокат; (давн. глузл.) брехунець.

Административный | В административном порядке – адміністративним порядком; в адміністративному порядку; адміністративно.

Адов | Адово отродье – пекельний (бісової душі) вилупок; сатанинський виплодок; (збірн.) пекельне (бісове) кодло; пекельні діти. [Ах ти, пекельний вилупок! Сл. Ум. Ну, що ж! Бог милостив! Пекельне кодло розженем ми Соломоновим ключем. Лукаш, перекл. з Гете.] | Адский житель – (те саме, що) Адово отродье. Див. адов. | Исчадие ада – (те саме, що) Адово отродье. Див. адов.

Адрес | Говорить в чей-либо адрес – говорити на чию адресу; говорити на адресу кого, чого; на чию сторону казати. | Обращаться не по адресу – звертатися не на ту адресу, не за адресою; (ірон.) не туди потрапити; не в ті двері зайти; не в ті ворота заїхати. [Та що ти на мене набріхуєш! Не на ту напав, не туди потрапив. З нар. уст. Не в ті ворота заїхали. Пустіть! Головко.]

Адский | Адская жара – пекельна жарота; страшенна спека ((с)пекота); спека, як у пеклі. [На подвір’ї спека, як у пеклі. Коцюбинський.] | Адская скука – нестерпна (нестерпуча, страшенна) нудота (нудьга). | Адская тьма – пекельна (теменна) тьма (темрява). | Адский житель – Див. адов.

Ад | В доме сущий ад – у хаті (в домі) як у пеклі; у хаті (в домі) страшенний (несусвітенний) шарварок; у хаті (в домі) страшенна (несусвітенна) колотнеча; (образн.) хата пеклом пахне. [Колотнеча в хаті набирала загрозливого характеру. Ле. Де лиха жінка, там хата пеклом пахне. Пр.] | В душе ад – в (на) душі як у пеклі. [Мати лежить на смерті, а тут ще й хату бісові зайди спалили, й корову взяли — в душі як у пеклі. З нар. уст.] | Житель ада – пекельник. [Пекельнику, як ти сюди пробравсь? Лукаш, перекл. з Гете.] | Исчадие ада – Див. адов.

Азарт | Входить, войти в азарт – розпалятися, розпалитися; розогніти; входити, ввійти в

азарт. [Цур їм! Не розпалюйся, не говори хітко: бач, як забиває тобі дух. Старицький.] | С азартом – з азартом; розпалившись; розогнівши. [Грицько як ухопив його за барки, розогнівши,— насилу відтягли. З нар. уст.]

Азбука | Азбука — к мудрости ступенька – азбука — до мудрості драбина. Пр. Азбука — перший щабель до науки. Пр. | Азбука наука, а ребятишкам бука – не йде наука без бука. Пр. До науки служать і буки. Пр. Доки не намучиться, доти не научиться. Пр. Без муки нема науки. Пр.

Аз | Аза в глаза не знает – (те саме, що) Ни бельмеса не знает. Див. бельмес. | Ни аза (не понимать) – ні бе, ні ме; ані бе; нічогісінько не розуміти; ні аза ні буки. [Не розумію ні бе, ні ме. Пр. Я ще не знаю ні аз ні буки, Дайте мені граматку в руки. Фольк.] | Повторять азы – повторювати ази; повторювати від (з) азбуки (абетки) почавши; повторювати від (з) [самого] початку. | С азов начинать – починати з азів (з азбуки); з самого початку починати. | Сперва аз да буки, а там — и науки – спершу аз та буки, а тоді вже й до науки. Пр.; (перен.) Не терши, не м’явши, не їсти калача. Пр.

Ай | Ай-ай! – гай-гай!; овва!; ай-ай! [Гай-гай! Побила мене лиха година та нещаслива! Квітка-Основ’яненко. Овва! такі гро-о-ші… Шумило.] | Айда… – от так…; та й… [Оттак наші, знай! Квітка-Основ’яненко. А, та й браві ж молодці! Що твої чигиринці. Шевченко.]

Аккуратно | Аккуратно сделать что-либо – акуратно (чепурно, зграбно) зробити що; (образн.) як з воску вилити.

Акцент | Говорить с акцентом – говорити з акцентом; говорити із своєрідною (нечистою) вимовою; вимовляти слова по-своєму (нечисто). [Але боюсь, що моя нечиста вимова вразить вашу любов до рідного слова. Смолич.] | Сделать акцент на чём; ставить акцент на что – Див. ударение.

Акция | Его акции пали (перен.) – його акції впали; його вага (значення) впала (-о); він утратив вагу (значення); він спустився до низин; він пішов униз; (нар.) Зійшов ні в честь, ні в славу. Пр. | Его акции поднимаются, поднялись (перен.) – його акції йдуть, пішли вгору.

Алтарь | Возложить (принести) на алтарь отечества (книжн.) – покласти (принести) на вівтар вітчизни (батьківщини, рідного краю); жертвувати вітчизні (батьківщині, рідному краю).

Алтын | Не было ни гроша, да вдруг алтын – не було й крихти, аж тут — хлібина. Пр. Із

3

Російсько-український словник сталих виразів

грязі у князі. Пр. Не було в куми запаски, аж глядь — кума в плахті походжає. Пр. Упав у гаразд, як муха в сметану. Пр. Упав у добро, як у тісто. Пр. | Нет ни алтына; ни алтына за душой – бідна душа — ні гроша. Пр. Вітер гуде в кишенях. Пр. Шаг був один — і той пропав. Пр. У його грошей як у жаби пір’я. Пр. Ні в горшку, ні в міщку. Пр. Ні хліба шматка, ні солі дрібка, ні страви ложки, ні води корця. Пр. Куди не оберни, то все дірка зверху. Пр.

Алчный | Алчный человек – зажера; ненажера; неситий; захланник; захланний; (образн.) несите око; ненажерливе серце. [Убогому мало що бракує, а захланному всього. Пр. Свята та Божа! Весь би світ обдерла, таке ненажерливе серце… Старицький.]

Алчущий | Алчущие и жаждущие правды (библ.) – прагнучі і жадні (жадаючі) правди. Аляповато | Аляповато сделанная вещь – незграбно (грубувато) зроблена річ;

заглемездок. [Чи ти їх у рукавицях робив? Не ложки, а якісь заглемездки. З нар. уст.] | Аляповато сделать что-либо – незграбно (грубувато, розляпувато) зробити що; зляпати (зглемездити) що; (нар.) як у рукавицях зробити що.

Амбиция | Впасть в амбицию – вдатися (вломитися, загнатися) в амбіцію (в гонор); показати свій гонор; образитись. | Задеть амбицию чью-либо – вразити (зачепити) самолюбство чиє; образити когось; (нар.) зачепити возом кого. | На грош амуниции, а на рубль амбиции – на гріш амуніції, на десять амбіції. Пр. Хоч денежка в каптані, та на сто рублів чвані. Пр. На копійку роботи, а на карбованець чвані. Пр. Діла на копійку, а балачок на карбованець. Пр. На гривеник покупки, а на карбованець крику. Пр. | Он с амбицией – він із гонором; він гонористий (гоноровитий); він високо несеться.

Америка | Америку открыл! (ирон.) – відкрив Америку!; (нар.) Диво — на березині бруньки!

Аминь | Аминем квашни не замесишь – святі хлібом не нагодують. Пр. «Поможи, Боже!» — «А ти не лінуйсь, небоже!» Пр. Богу молись, а сам трудись, бо з голоду здохнеш. Пр. | Тут тебе (мне и т. д.) и аминь (устар.) – тут тобі (мені й т. ін.) й край (капут, гак, амінь). [Вже тут мені амінь, — каже, — та зложив руки навхрест та й умирає. Стефаник.]

Амур | Амуры, амурные похождения (часто шутл.) – амури; амурні авантюри; зальоти; залицяння; женихання.

Аналогия | По аналогии с чем – за аналогією (з аналогії) до чого; аналогічно до чого; подібно (відповідно) до чого; на подобу до чого. | Проводить, провести аналогию между чем – проводити, провести аналогію між чим; зрівнювати, зрівняти (порівнювати, порівняти) що з чим. | Судить, заключать по аналогии с чем – судити, робити висновок (висновувати) з аналогії до чого.

Анафема | Будь я анафема! (устар. бранное) – хай я буду проклятий!; проклін на мене! [Проклін на мене, я мовчать не вмію! Українка.] | Предавать, предать анафеме кого (церк. книжн.) – оголошувати, оголосити анафему кому; віддавати, віддати анафемі (прокляттю) кого; проклинати, проклясти (виклинати, виклясти) кого; вирікати, виректи анафему (клятьбу) кому; накладати, накласти анафему (клятьбу) на кого. [Ви прокляли? А знаєте ж ви, за що? Українка.]

Ангел | Ангел за трапезу! (устар.) – хліб та сіль! [Олеся: Хліб та сіль! Влас: Милості просимо. Садовіться в нас. Кропивницький.] | Ангел тьмы – злий дух; нечистий. [Надав мені нечистий встрять у се діло. Пр.] | На людях ангел, а дома чёрт (бес) – між людьми ангел, а дома чорт. Пр. На людях ягня, а дома вовк. Пр. Перед людьми святий, а дома — бісові рідня. Пр. На людях гуляка, а дома собака. Пр. | Строить из себя ангела – удавати з себе ангела (святого та Божого, святу та Божу); ангелом себе становити. [Перед людьми вдаєте з себе святого та Божого, а наодинці — бісові рідня! Кропивницький.]

Антимония | Разводить, развести антимонию (фам.) – теревені городити (правити);

(образл.) молоти, як порожній млин; товкти воду в ступі. [Нехай сусіда цим живе, Товче… як знає, воду в ступі… Лукаш, перекл. з Гете.]

Ан | Ан глядь – коли [це] глядь (глип); аж (коли) гульк (зирк); зирк — аж… [Коли глядь — уже сонця ясного нема… Олесь. Аж гульк — і сам попавсь в сільце. Глібов. Зирк — аж і вовк-панібрат біжить. Казка.] | Ан нет – ба (та) ні; аж ні. [Гадав я — знаю вас, аж — ні, виходить. Дмитерко.]

Апельсин | Разбирается в этом (понимает в этом, знает толк), как свинья в апельсинах (вульг. ирон.) – знається свиня на перці. Пр. Тямиш, як свиня в дощ (як свиня в апельсинах). Пр.

Апломб | Говорить, держаться с апломбом – говорити; поводитися (триматися) з апломбом (самовпевнено, згорда, пишаючись). | У него не хватает апломба – йому бракує апломбу (самовпевненості).

4

Російсько-український словник сталих виразів

Апогей | В апогее славы – в апогеї (на вершині, на вершку, на верхів’ї) слави. | Дойти до апогея; достигнуть апогея – дійти апогею (вершини, вершка, верхів’я); досягнути, досягти апогею (вершини, вершка, верхів’я); стати на верхів’ї.

Апоплексический | Апоплексический удар – апоплексичний удар; (нар.) грець.

Аппетитный | Аппетитная бабёнка (вульг.) – лакома (смачна) молодичка (жіночка). | Аппетитная вещь – ласа (ласенька) річ.

Аппетит | Аппетита нет у кого – апетиту нема в кого; нехіть до їжі (до їди) в кого; не їсться кому; на їду не йде кому; на їду не бере кого; не береться їда кого; охоти до їди (до їжі) не має хто; не йде на ум (на думку, на душу) їда (їжа, страва) кому; душа не приймає. [Не їсться, не п’ється, і серце не б’ється… Шевченко. Не йде на ум ні їда, ні вода, коли перед очима біда. Пр. Їв би очима, та душа не приймає. Пр.] | Аппетит приходит во время еды (перен.) – апетит приходить під час їжі; апетит з їдою прибуває; що більше маєш, то більше прагнеш. | Болезненный аппетит – їстовець; проїсть; ненажер; хворобливий апетит. | Отсутствие аппетита – нехіть до їжі (до їди); бракує апетиту. | Приятного аппетита! – смачного! | Прошёл аппетит – перехотілося (відхотілося) їсти. | Разыгрался аппетит на что (перен.) – взяла охота до чого; приспіло до аж-аж (до жаги); (образн.) аж слина (слинка) потекла (котиться). | С аппетитом – з апетитом; усмак. [Перший шматок з’їси усмак, а другий уже не так. Пр.] | Сильный аппетит – великий апетит; жадоба; (образн.) й шкура горить (говорить) до їжі; вола з’їв би. [Така жадоба — вола б із’їв. З нар. уст.] | Умерить кому аппетит – вгамувати (збити) кому апетит (охоту, жадобу).

Арап | Заправлять (запускать, строить арапа) (шутл.) – арапа підвозити, підвезти; завдавати, завдати дурня кому; харамана гнути (пускати) кому; (образн.) підголити кого; підвозити, підвезти воза кому; туману (ману) пускати кому. [Бо як стане тобі бувало словами мастити та харамана пускати, то тоді навіть і самого рабина в дурні пошиє. Федькович.] | Играть на арапа – грати навмання (без грошей). | Попасть куда на арапа – дістатися куди зайцем (дурницею, на дурничку).

Аркан | В одном кармане вошь на аркане, в другом блоха на цепи – шапка бирка, зверху дірка, а в кармані воша на аркані. Пр. У кишені — тарган та блоха, в хліві — ратиці та хвіст. Пр. В одній кишені пусто, а в другій — нема нічого. Пр. Тільки душа, а в кишені ні гроша. Пр. У кишені вітер гуляє. Пр. | Его на аркане (арканом) не затянешь (перен.) –

його й на аркані (арканом, на налигачі, волоком, волом) не затягнеш; його й силоміць не затягнеш; його й на аркані (арканом, на налигачі, волоком, волом) тягни — не піде; його нічим не приневолиш. [Та от лихо, що з кишені вони [гроші] горобцями випурхують, а назад їх і волоком не затягнеш… Коцюбинський.] | Тянуть арканом к чему (перен.) – тягти на аркані (силоміць) до чого; силувати (неволити, приневолювати) до чого.

Аромат | Издавать аромат – пахнути; пахтіти; душіти; видихати пахощі; (поет.) дихати пахощами (цвітом). [А квітки в траві пахтіли, Степ, як море, хвилювавсь… Олесь. Цвіли яблуні, тихе повітря дихало пахощами. Коцюбинський.]

Артель | Артель атаманом крепка – отаманом артіль держиться. Пр. Артіль отаманом міцна (кріпка). Пр. Отаманом турма кріпка. Пр. | Артельная каша лучше – в гурті і каша їсться. Пр. | Артелью хорошо и недруга бить – гуртом і чорта побореш. Пр. Дружній череді вовк не страшний. Пр.

Артист | Артист на все руки – митець (майстер, мастак) на все (на всячину). [Митець на все, та ледащо. Номис.] | Артист на что (ирон.) – митець (майстер, мастак) на що, до чого, робити що. Майстер читати, писати й з горшків хватати. Пр. | Артист своего дела (в своём деле) – митець (мастак) у своєму ділі (у своїй справі), свого діла (своєї справи); митець (мастак) робити що. [Ти співать мастак веселий. Глібов.]

Архив | Сдать в архив кого, что (перен.) – здати до архіву (в архів) кого, що; усунути [геть] кого, що; (опис.) визнати застарілим (негодящим) кого, що; (образн.) викинути на смітник (на звалище) кого, що. [Як ви можете так спокійно? Се ж значить, здати себе в архів?

Орест.] Аршинный | Писать аршинными буквами – писати «горобцями» (аршинними літерами).

[Нащо ти такими «горобцями» листа пишеш? — Так бабуся ж дуже недобачають. З нар. уст.]

Аршин | Будто (словно, точно) аршин проглотил – наче (неначе, як, мов, немов, ніби) аршин проковтнув. [Ввійшов Антосьо до хати і важно-переважно поклонився, наче аршин проковтнув і не може голови зігнути… Свидницький.] | На свой аршин не меряй – не міряй своєю міркою (своїм аршином, на свій аршин); не рівняй усього до себе. [Не мір мене своєю міркою, бо я й у більшу влізу. Пр. Не міряй всіх (всього) на свій аршин. Пр.]

Атрибут | Атрибуты власти – атрибути влади; (істор.) клейнод[т]и. [За милу все терять

5

Російсько-український словник сталих виразів

готові: Клейноди, животи, обнови… Котляревський.]

Аукнуться | Как (каково) аукнется, так (таково) и откликнется – як гукаєш (гукнеш), так і одгукається (одгукнеться). Пр. Як гукають, так і відгукуються. Пр. Як зовуть, так і озиваються. Пр. Як стукне, так і грюкне. Пр. Як ви нам, так і ми вам. Пр. Як сірка годують, так він і гавка. Пр.

Аукцион | Продавать, продать с аукциона (устар.) – продавати, продати з аукціону (з торгів, з молотка); цінувати, поцінувати; (зах.) пускати, пустити на ліцитацію (на бубон); зліцитувати. [Ой, горенько ж та лишенько тяжке: теличку, та ще й первісточку цінують… Кропивницький. Хату пустили на ліцитацію. Франко.]

Ахинея | Ахинею нести – теревені (теревені-вені) правити (точити, гнути); нісенітницю (дурницю, всяку всячину, не знати що, курзу-верзу) плести (верзти, правити…); плетеники плести; нісенітниці вигадувати; казна-що патякати; наказати (наверзти, намолоти) сім мішків (три мішки) гречаної вовни; наказати на вербі груш; смаленого дуба плести. [Як почав теревені правити… Казка. Тут треба щось робити, а не теревені-вені правити. Коцюбинський. Наказав на вербі груш. Пр.]

Ахнуть | Ахнуть кого, по чём (фам.) – бахнути (бухнути, гахнути, тарахнути, трахнути) кого, в що (по чому). [Яким тарахнув кулаком по столу. Н.-Левицький. Це ви, пане, трахали в стінку? Сл. Гр.] | Ахнуть не успел – не встиг (не вспів) ахнути (охнути); ніколи було й ахнути (охнути, ойкнути); і не моргнув; і не оглянувся. [Висадив його на віз так хутко, що ніколи було й охнути. Мартович.]

Аховый | Аховый парень – шибайголова; шибеник; такий, що ну-ну; рішучий; на все здатний. | Дело аховое – погана (кепська) справа; погане (кепське) діло; справи стоять погано (зле, кепсько); становище скрутне (прикре). [А як тільки людина починає вилискуватись, то вже кепська справа. Українка.]

Ахти | Ахти мне – ой лишенько (лишечко) [мені]; ой горенько [мені]. [Ой, лишечко: женуть у неволю… Тулуб.] | Не ахти как – не дуже [то]; не дуже добре; не надто; не з так; не вельми; поганенько; абияк; так собі; не що й. [Так уже й не здивуйте: в нас усе абияк: не те, що у вас, у Чигирині. Шевченко.] | Не ахти какой – не дуже [то]; не дуже добрий; поганенький; абиякий; такий собі. [Одежа на ньому абияка… Квітка-Основ’яненко.] | Не ахти мне (ему, нам…) – мені (йому, нам…) не дуже добре (поганенько); мені (йому, нам…) не солодко (не мед, не з медом, не медяно). [І вона, згадав я, поневіряється, бідна, в наймах, і їй не з медом… Коцюбинський.]

Ах | Ах, да – а, до речі; ах, так; стривай. | Ахи да охи – ахи й (та) охи; айкання та ойкання; ай-ай та ой-ой. | Ах, кстати – ага, до речі; а, до речі. | Увы и ах! – на жаль!; жаль та й жаль!; та ба!; гай-гай!; леле!; шкода! [Гай-гай! не поможе милий Боже і воскова свічка. Кропивницький. Леле! І в мить одну поласивсь? Старнцький.]

Баба | Баба с воза, кобыле легче – баба з воза, кобилі легше. Пр. Тарах баба з воза (з коліс), кобилі (на колеса, колесам, коням, возові) легше. Пр. | Бабье дело – жіноча (бабська) річ; жіноче (бабське) діло. [Жіноча річ коло печі, а нам, козакам, чарка та шабля. П. Куліш.] | Бабье лето – бабине літо; погожа (погідна) підосінь. | Бабьи сказки – дурниці; нісенітниці; (образн.) Рябої кобили сон. Пр. Брех стара на покуті! Пр. Тоді то було, як баба була дівкою. Пр. Коцюба кудкудакала, помело яйце знесло. Пр. [Чи ти, чоловіче, сон рябої кобили розказуєш, чи дороги питаєш? Коцюбинський.] | Бабьи сплетни – жіночі плітки (балачки); баб’яча брехня (баб’ячі брехні); (образн.) Сорока сороці, ворона вороні. Пр. Сорока летить, а собака на хвості сидить. Пр. Баб’ячої брехні не об’їдеш і на свині. Пр. | Бой-баба – козир-баба; король-баба; козир-жінка; козир-молодиця. [О, та баба ж козир була. Квітка-Основ’яненко. Юнона, козир-молодиця, Юпітеру не піддалась. Котляревський.] | Где баба, там рынок, где две, там базар – дві баби — торг, а три — ярмарок. Пр. Дві баби, одна гуска — цілий ярмарок. Пр. | Где чёрт не сладит, туда бабу пошлёт – де чорт не зможе, туди бабу пошле. Пр. Де чорт не зможе, там баба поможе. Пр. Де є баба, там і чорта не треба. Пр. Куди чорт не поспіє, туди бабу пошле. Пр. То така баба, що й дідька не треба. Пр. | Злая баба – зла (люта) баба (жінка); злюка (злісниця, з’їдуха, бузувірка); яга (язя); (образн.) Баба сім миль із-за пекла. Пр. То язя з пекла родом. Пр. | Каменная баба (археол.) – баба; кам’яна баба; баба-кам’яниця; бовван; [кам’яний, камінний] мамай. [А другий — козарлюга вже в літах, досить підтоптаний, стояв, як, бува, камінний мамай на степовій могилі… Ільченко.] | Повивальная баба (бабка) (устар.) – баба; (частіше з епітетом) баба-(с)повитуха (баба-бранка, баба-пупорізка). [Бабаповитуха все днювала і ночувала в Лемішок. Н.-Левицький.] | Сварливая баба – сварлива баба (жінка); ґарґара; гризюка. [Коли б не стара ґарґара, а то всіх, як іржа залізо те, точить… Мирний.] | Сделаться, стать бабой – збабіти (збабитися); (про багатьох) побабіти. [Побабіли, вражі діти! Де ваш дух козачий? Старицький.] | Сердилась баба на

6

Російсько-український словник сталих виразів

торг, а торг про то и не ведал – сердилась баба на торг, а торг того й не чує. Пр. Сердилась баба на торг, та й дуже, а торгові й байдуже. Пр. | Скачет баба задом и передом, а торг идёт своим чередом – скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла йдуть своїм чередом. Пр. | Снежная (снеговая) баба – [Снігова] баба; сніговий дід; сніговик. | Сорок лет — бабий век – сорок літ — жіночий (баб’ячий) вік. Пр. Як сорок літ стане — жінка в’яне. Пр. | Упрямая баба – уперта (затята, запекла, клята) баба (молодиця); (образн.) баба з кованим носом. Номис. Ти їй «голено», а вона — «стрижено». Номис. їй кажеш «овес», а вона каже «гречка». Номис

Бабушка | Бабушка надвое сказала (ворожила) – надвоє баба ворожила (або вмре, або буде жива). Пр. Баба ворожила і надвоє положила: або дощ, або сніг, або буде, або ні. Пр. Це ще вилами по воді писано. Пр. | Бабушке расскажи – розкажи батькові своєму лисому. Пр. Розкажи своїй першій. Пр. Знаєм і без попа, що в неділю свято. Пр. | Вот тебе, бабушка, и Юрьев день – от тобі, бабо, й Юра. Пр. От така ловись; от тобі (й) маєш; от така халепа. [Семен так і вдарився об поли:— От тобі маєш! Коцюбинський.] | Хорошо тому жить, кому бабушка ворожит – добре тому жити, чия мати вміє ворожити. Пр.

Базар | Быть на базаре; покупать, купить, продавать, продать на базаре что – бути на базарі; купувати, купити, продавати, продать на базарі що; базарувати, побазарувати, убазарувати що. | Устраивать, устроить базар (перен.) – зчиняти, зчинити ґвалт (галас, лемент, гармидер, рейвах). | Что это [у вас] за базар? (фам.) – що це [у вас] за базар (за ярмарок)?; що це [у вас] за ґвалт (гармидер, лемент, галас, рейвах)?

Бай | Иди бай-бай (баиньки) – іди спатки (спатоньки, спатуні, спатусі). [Іди, доцю, спатусі на біленькій подусі! З нар. уст.]

Баклан | Велик баклан, да есть изъян – великий дуб, та дуплинастий. Пр. Голова (головешка) велика, а розуму мало. Пр. Високий, як дуб, дурний, як пень. Пр. Високий, як тополя, а дурний, як квасоля. Пр. Великий, як світ, а дурний, як кіт. Пр.

Баклуши | Бить баклуши, баклушничать – байдики (байди, баглаї) бити; байдикувати (байдувати); бомки стріляти (бити); гулі правити; гаяти час; ледарювати; дармувати. [Ми ж тут удвох, та ще он місяць байдикує у небі. Минко. Ниньки святої Домки; хто не хоче робити, той стріляє бомки. Сл. Гр.]

Баклушничать | Перестать баклушничать – перебайдикувати (перебайдувати). [І коли ти вже перебайдикуєш, сину, за розум візьмешся? З нар. уст.]

Балаганный | Балаганный актёр, шут – ко[у]медіянт, блазень. | Балагурить – (те саме, що) Точить балы, балясы. Див. балы, балясы.

Балаган | Это что за балаган? – що це за балаган (блазновище, комедіянство)?

Балалайка | Бесструнная балалайка – (про базіку, лепетуна) Талалай; торохтій; пустомолот; балаболка (балабун); балакай. [За білою березою талалай плеще. Загадка. Це той балабун, що торік у нас був. Сл. Яворн.]

Баловень | Баловень судьбы, счастья – пестун у долі; улюбленець (милованець, плеканець, пещенець) долі; таланник, таланниця; щасливий; щасливець; щасниця. Щасливому шастя (щаститься). Пр. Як вродилась щасниця, то поправиться й п’яниця. Пр.

Балы, балясы | Точить балы, балясы – ляси (баляси, баляндраси) точити (розпускати); баляндрасити; теревені правити (точити, гнути); теревенити; плетеники плести. [Лежать собі, повисипляються та точать один одному баляси з баляндрасами. Мирний. Ніколи мені з вами теревені правити… Д. Бедзик.]

Бал | И кончен бал (перен.) – вже й по гулянці; та й по справі; та й уже; та й край; і кінець.

| Проводить время в балах, ездить по балам, гулять, пиршествовать – бенкетувати; балувати (балювати). [А що ж то я? Ось що, добрі люди: Я гуляю, бенкетую В неділю і в будень. Шевченко.] | Устраивать бал – бенкет (гульбище) справляти. [Коли ж ви будете бенкет справляти, Згадайте мертвих словом жалібним… Олесь.]

Бамбуковый | Поставить кого в бамбуковое положение – загнати кого на слизьке; посадити кого на лід; призвести кого до скруту. [Ось так на лід їх посадім. Котляревський.]

Банкротство | Организовать злостное банкротство, – завмисне збанкрутувати. | Претерпевать банкротство – зазнавати, зазнати банкрутства (краху); банкрутувати, збанкрутувати, збанкрутитися. | Приводить, привести кого к банкротству – приводити, привести кого до банкрутства; завдавати, завдати кому банкрутства; (ірон. глузл.) вивернути кому кожуха.

Банный | Пристал как банный лист – причепився, як реп’ях [до кожуха]. Пр. Прилип (пристав) [до мене], як шевська смола до чобота (до п’яти). Пр. Прилип, як до Ґандзі Пилип. Пр.

7

Російсько-український словник сталих виразів

Баня | Задать баню кому – нагріти чуба (чуприну) кому. [Нагрів і нам ти чуприну, Як сам здоров знаєш… Г.-Артемовський.]

Барабанщик | Отставной козы барабанщик (ирон.) – п’яте колесо до воза; собаці п’ята нога.

Бараний | Согнуть (скрутить) в бараний рог – скрутити геть; скрутити в баранячий ріг; зігнути як (в) дугу; зігнути в каблук; на порох (на табак, на т[к]абаку) стерти (зім’яти). [Літа його гнуть у каблук. Франко. Йому я ребра полічу, Зімну всього я на кабаку… Котляревський.]

Баран | Как стадо баранов – як бараняче стадо; як отара. | Лупит глаза, смотрит, как баран на новые ворота – дивиться, як теля на нові ворота (двері); витріщив очі, як цап на нові ворота; дивиться, як чорт на попа; дивиться, як кошеня в каганець; витріщивсь, як коза на різника. [Ти чого стала та задивилася, як теля на нові ворота? — визвірився до неї «наставник». Коцюбинський.] | Смотрит бараном – витріщив очі, як баран (як теля, як коза, як цап). | Уперся как баран – уперся як баран (як цап, як свиня); затявся, хоч ріж; хоч йому кіл (коляку) на голові теши (бий, городи); [так як] на пню (на пеньку) став (на пень з’їхав); цапком став; хоч вогню до нього прикладай; ти йому «стрижене», він тобі «голене». [Хоч ти йому коляку на голові теши, а він усе — дай та дай! Ну, люди!.. Грінченко.]

Барашек | Барашек в бумажке (устар.) – хабар; хапанка; (застар.) базаринка; кука в руку. [Він хапанкою живе. Сл. Ум. Ти базаринку любиш брати… Котляревський.] | Барашки на воде – баранці (зайчики, кучері) на воді. | Барашки на небе – баранці [на небі]; кучеряві (волохаті) хмарки. | Барашком волосы – кучерявий, як баран(чик).

Барбос | Барбос барбосом (вульг.) – мурло мурлом (мурмило мурмилом); барбос барбосом; мурляка; барбосяка; справжній грубіян.

Барин | Большой барин – великий пан; (емоц.) панюга; пан на всю губу. | Делаться, сделаться барином – виходити, вийти в пани (в панство); паніти, запаніти, спаніти, у (між) пани пошитися; мазатися, помазатися паном; гнути на панство. [Він не паніє. Мирний. Та твій брат, справді, бачу, у пани пошився. П. Куліш.] | Держаться барином – поводитись, як пан; паношитися (паношіти); паном себе становити. [Спаношів, і не приступай до нього. Франко.] | Дожить барином до разорения – допануватися. [Наш пан допанувався, що й очкур урвався. Пр.] | Жить барином (на барскую ногу) – паном (попанськи) жити, паном діло жити; панувати; розкошувати; жити в розкоші (в розкошах); (образн.) купатися в розкоші (в розкошах). | Мелкий барин – невеликий пан; панок; підпанок; полупанок; недопанок; (збірн.) дрібне панство. [Невеликий пан, відчиниш і сам. Казка.] | Сделаться таким барином, что… – до(за)паніти до того, що… [Допаніли до того, що й хати підмести не зумієте. Сл. Гр.] | Сидеть барином (перен.) – сидіти згорнувши (склавши) руки, нічого не робити; присісти ручки по-панськи. [Я послав їх тобі тільки прочитать, щоб ти бачив, що я тут не склавши руки сиджу. Шевченко. А ти от сиди — присядь собі ручки по-панськи. Козланюк.]

Барон | У всякого барона своя фантазия – у всякого Мусія своя затія. Пр. Кожний блазень своїм строєм. Пр. Всяк по-своєму казиться. Пр. Хто до кого — а я до Параски. Пр. У всякого барона своя фантазія. Пр.

Барский | Барская натура – панська натура (вдача); панська істота. [Може його на добро й учено, та, мабуть, панську істоту не переробиш! Вовчок.] | С барскими замашками кто – пановитий (панякуватий, запанілий) хто; з панськими примхами хто. [Добра наче і людина була його жінка, тільки пановита дуже! Сл. Гр.] | Стремиться к барской жизни – пнутися (пхатися, дертися) в пани (панки). [Послухай мене хоч тепер, не пнися в пани, не гордуй своїм родом. Вовчок.]

Барышня | Кисейная барышня – тендітна (маніжна) панночка.

Басня | Пустые басни – пусті балачки; теревені; балаканина. [За тією балаканиною вони нічого не зробили. Кримський.] | Соловья баснями не кормят – соловей піснями не сит(ий). Пр. Слів густо, а в животі пусто. Пр.

Бас | Говорить грубым басом – говорити (бухтіти) як (мов…) у бочку (із бочки); говорити (бухтіти) як (мов…) у маточину (у жлукто). | Говорить, заговорить, кричать, крикнуть басом – говорити, заговорити, кричати, крикнути басом; гукати, гукнути (кричати, крикнути) як (мов…) у бочку (як (мов…) із бочки); гукати, гукнути (кричати, крикнути) як (мов…) у жлукто (як (мов…) із жлукта). [Ще я не таке скажу тобі! — гукнув як із бочки запорожець. П. Куліш.]

Батюшка | Батюшки [мои], батюшки-светы! – батечку мій!; батечки!; матінко (нене, ненечко) [моя]!; ой людоньки!; [ой] доленько [моя]! [А я косу розплітаю, З дружиною походжаю… Доленько моя, Матінко моя! Шевченко.]

8