31. Підготовка викладача до занять – це нелегкий повсякденний творчу працю, у якому висвітлюються особливості особи, її знання, переконаність, ерудиція, культура і працелюбність.

>Перепробувати десять методів і вибрати свій, переглянути десять підручників чи то навчальних допомог і не триматися жодного точно – ось єдиний можливий шлях творчо мислячого викладача. Постійно винаходити, вимагати, удосконалювати себе та вдосконалюватися – єдиний курс його повсякденну діяльність.

Кожне навчальний заняття, навіть найменше виступ викладача перед студентами, потребує серйозного підготовки. Порядок підготовки викладача до поточному навчальному заняттю за умов вже поставленої дисципліни можна як деякого алгоритму, у своїй етапами творчості його є і задум заняття, й розробка цього задуму, й, звісно, його реалізація.

Викладач, знайомлячись із програмою з дисципліни, повинна звернути увагу, що наводиться зразкову розподіл навчального часу на теми.

Під час розробки плану заняття викладач повинен головну увагу приділити вивченню спеціальної і педагогічною літератури, аналізу навчального матеріалу і педагогічних особливостей самих студентів. Заняття здебільшого немає яскраво виражених структурних елементів: пояснення матеріалу залежно від необхідності супроводжується одночасним закріпленням і перевіркою знань; перевіряючи знання студентів, викладач одночасно закріплює їх; елементи нового для студентів викладач може запроваджувати і під час проведення заняття і закріплення матеріалу, і за перевірці знань.

Важливим чинником є також особливості педагогічного майстерності викладача, глибоке знання їм навчального матеріалу, вміння організувати навчальний процес із ефективних методів навчання.

32. Практична підготовка студентів є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття ними професійних навичок та вмінь. Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами, засобами майбутньої професійної діяльності, її організації, формування професійних умінь і навичок, виховання потреби систематичного поновлення.

Практика студентів:

¨ є складовою частиною процесу підготовки спеціалістів в вищих навчальних закладах;

¨ передбачає безперервність та послідовність її проведення при одержанні потрібного достатнього обсягу практичних знань і умінь відповідно до різних освітніх та кваліфікаційних рівнів: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр;

¨ проводиться, в першу чергу, на базі навчальних закладів, наукових установ, юридичних об'єднань, правоохоронних органів та органів державного управління, а також на підприємствах і в організаціях, установах різних галузей господарства.

Перелік видів практик для кожної спеціальності або спеціалізації, їх форми, тривалість і терміни проведення визначаються в навчальних планах.

Організація, проведення, керівництво і контроль за проходженням практики студентами здійснюється керівниками вищих навчальних закладів, відповідними кафедрами або предметними (цикловими) комісіями, в окремих вищих закладах освіти — керівниками практики (завідуючими відділами практики), а в технікумах, коледжах та інших навчальних закладах еквівалентного рівня - заступником директора з практичного навчання.

Під час практики у період роботи на робочих місцях і посадах з виплатою заробітної плати, за студентами зберігається право на одержання стипендії за результатами підсумкового контролю. Усім студентам-практикантам державних вищих закладів освіти на період практики, що проводиться за межами місця знаходження вищих закладів сплачуються добові за рахунок витрат на практичну підготовку, а також їх проїзд залізничним, водним і автомобільним транспортом до місця знаходження баз практики і назад, проживання у гуртожитках баз практик або в орендованих для цього житлових приміщеннях.