Білет №1

1. Охарактеризувати суть і особливості педагогічної діяльності. Вказати структуру педагогічної діяльності.

Педагогічна діяльність являє собою процес послідовного вирішення різноманітних навчально – виховних занять. Вона складається з системи дій спрямованих на реалізацію різних виховних занять. Пед. діяльність здійснюється в умовах, які постійно змінюються і в конкретних ситуаціях з урахуванням виховних, що постійно розвиваються. Педагогічна професія (діяльність) має особливе значення в суспільстві. Пед. діяльність здійснюється педагогами, як суспільна функція. Вона має особливе соціальне значення, бо йдеться про формування людської особистості. Предметом педагогічного впливу є дитина, яка формується з певними задатками і потребами, розумом, волею, почуттям, що робить педагогічну працю відповідальною.

Особливості пед. діяльності: основними з них є:

- динамічність – зумовлена тим, що суб’єкт педагогічної праці – учень постійно змінюється і розвивається;

- вчительська професія пов’язує у собі дві спеціальності: кожен вчитель є спеціалістом предметів, які викладає, педагогом, вихователем;

- вчитель виховує учнів змістом навчання предмета;

- педагогічна діяльність вимагає безпосередніх контактів з учнями налагодження належного педагогічного спілкування;

- педагогічна діяльність включає в себе організацію учня,як суб’єкта навчання і виховання;

- педагогічна діяльність передбачає координацію вихованих впливів вчителів, балів, громадськості;

- результат педагогічної діяльності помітні не відразу;

- педагогічна творчість.

Систему педагогічної діяльності складають:

- навчання (викладання);

- виховання;

- розвиток школярів;

- класне керівництво;

- діяльність із професійного самовдосконалення;

- методична робота.

Структура педагогічної діяльності:(педагогічна діяльність включає в себе такі компоненти)

- цілеспрямована діяльність – це навчання і виховання підростаючого покоління та формування у нього людських якостей;

- предмет праці – людина з неповторними індивідуальними якостями і особливостями;

- засоби праці – інструментом впливу на предмет праці є особистість вчителя, його знання і вміння, культура і моральне обличчя, почуття і воля.

2. Дати характеристику практичних методів навчання.

Методи навчання – способи спільної діяльності вчителя і учня спрямовані на виховання навчальних завдань (бесіда, розповідь). Про необхідність застосування методів навчання, що базуються на практичній діяльності учнів писав Ян Коменський підкреслюючи доцільність дидактичнообгрунтованого поєднання знань із практичною діяльністю.

Практичні методи навчання використовують для закріплення і поглиблення теоретичних знань, а особливо для формування практичних умінь і навичок.

До групи практичних методів навчання відносять:

- вправи

- практичні роботи

- лабораторні роботи (в старших класах)

Вправи – це багаторазове цілеспрямоване повторення учнями певних дій і прийомів та видів діяльності з метою формування закріплення та вдосконалення практичних умінь і навичок. Вимоги до і їх виконання:

а) точно знати яка мета вправи, яких результатів треба домогтися;

б) стежити за точністю їх виконання, щоб не закріплювати помилок, якщо вони виникають, слідкувати та перевіряти результати вправ, порівнювати свої дії з еталоном, усвідомлювати, які успіхи уже досягнені і які недоліки треба усунути;

в) число вправ залежить від індивідуальних особливостей школярів і має бути достатнім для утворення навички;

г) вони не можуть бути випадковим набором одно типових дій, в основі їх має бути система чітко встановлена послідовність дій, зокрема послідовне ускладнення;

е) їх не можна переривати на тривалий час;

є) результати вироблення потрібно аналізувати.

Види вправ:

- підготовчі; мета яких підготувати учнів до сприйняття нових знань і способів їх застосування на практиці;

- вступні; сприяють процесу засвоєння нового матеріалу на основі відрізнення споріднених понять і дій;

- пробні – перші завдання на застосування тільки що засвоєних знань;

- тренувальні; спрямовані на засвоєння учнями навичок у стандартних умовах (за зразком);

- творчі - за своїм змістом і методом виконання наближаються до ситуацій, які можуть виникнути в житті кожної людини;

- контрольні – мають в основному навчальний характер (письмові, графічні, практичні).

За характером виконання вправи поділяються:

- усні, які сприяють оволодіння технікою і культурою читання усного рахунку, розповіді, логічного викладу навчання матеріалу та ін. в основному це вправи на розвиток мовлення, пам’яті, мислення, вони визначаються динамічністю не вимагають затрат часу на запис;

- письмові, їх використовують при вивченні різних предметів найчастіше мови, математики; це можуть бути різні види словникових диктантів, переписування, диктанти, перекази, твори. Письмові вправи учні виконують для закріплення знань і вироблення вмінь і навичок;

- графічні вправи, їх використовують для вираження наявних учнів знань, умінь, навичок, зображувальними засобами, а саме через малювання, замальовки, складання схем;

- навчально-трудові вправи, їх визначають, як такі вправи, що передбачають практичну роботу і мають виробничу трудову спрямованість; їх метою є застосування учнями теоретичних знань у трудовій діяльності і формування на цій основі загально трудових чи спеціальних умінь та навичок, а також навичок використання різними матеріалами та знаряддями праці. Найчастіше до навчально-трудових вправ вдаються на уроках трудового навчання.

Виконання вправ вимагає дотримання певних вимог:

- вправи повинні бути випадковим набором однотипних дій, а складати систему різноманітних за змістом та характером вправ;

- чітка послідовність дій щодо виконання вправ, зокрема, поступове ускладнення змісту та різновиду вправ;

- чіткий інструктаж вчителем перед виконанням вправ, знання учнями способів та прийомів виконання вправ;

- аналіз результатів виконання вправ.

Білет №2