4.Законодавче забезпечення розвитку екскурсійної справи.

У прийнятому у вересні 1995 р. Законі України „Про туризм" подані окремі положення щодо екскурсійної термінології. У цьому ж році був прийнятий Міждержавний стандарт ТОСТ 28682.2-95 „Туристсько-екскурсійне обслуговування", згідно з яким затверджена необхідна методична документація екскурсії, у 1997 р. введений в Україні.

Правову базу діяльності екскурсійної галузі країни закладено Законом України "Про туризм". Він є основоположним законодавчим актом, що визначає загальні правові, організаційні, виховні та соціально-економічні засади реалізації державної політики в екскурсійній діяльності, всебічно регламентує діяльність в Україні, забезпечує оптимальний рівень державного регулювання процесу розвитку вітчизняної екскурсійної діяльності.

Закон України "Про туризм" став правовим підґрунтям для розробки цілого комплексу галузевих нормативно-інструктивних документів, що регламентують конкретні аспекти екскурсійної діяльності.

Екскурсію необхідно планувати на комплексній основі, брати до уваги всі аспекти законодавства, що стосуються інших секторів, таких як транспорт, зайнятість, охорона здоров'я, сільське господарство, зв'язок та ін.

Потрібно визнати, що реалізація цих рекомендацій повільно, але розпочинається і в Україні. Зроблено перші реальні кроки на шляху законодавчого забезпечення та комплексного планування розвитку вітчизняної екскурсійної діяльності.

6.Перше бюро подорожей та екскурсій в Україні

Наприкінці 19 ст.- на поч. 20ст. Крим перетворився на відомий екскурсійний центр. Цьому сприяла діяльність Кримсько –Кавказького гірського клубу (1890-1917рр.) та його відділень. Головним завданням клубу була організація екскурсій. Особлива роль у діяльності ККГК належала Ялтинському відділенню. Його очолював В. Дмитрієв. Відділення наліч всього 50-80 чол., однак займалося широкою екскурсійною діяльністю, орг-цією поїздок до Криму, екскурсій у Кримські гори. Ялтинським відділенням було ств. декілька стежок у горах: Штангеєвська стежка(1899 р.), що вела від водоспаду Учан –Су до хребта Яйли;довжина -8,5 км., призначалась для екскурсантів будь-якої фіз.підготовки. По всій стежці були знаки, що вказ. подальший напрямок і відстань.Ця перша тур.стежка в Рос. Імперії – стала праобразом сьогоднішніх тур. екологічних стежок. Боткінська стежка – ств. з пожертв проф. Боткіна; вела до водоспаду Яузлар. Обладнана була знаками і місцями для відпочинку. Пізніше з’явились Хрестова і Дмитрієвська стежки.

Екскурсійний сезон Ялтинського відділення ККГК поч. в квітні і зак. в жовтні.

Один із найактивніших членів відділення – лікар Ф. Вебер. Він був директором екскурсій:розробляв нові екскурс. Маршрути, укладав договори із постачальниками коней і екіпажами, шукав місця для проживання, турбувався про здешевлення екскурсій для учнів. Усього за час свого існування відділення обсл. 120 тис. чоловік.

Екскурсії Ялтинського відділення відрізнялись вел. розмаїтістю екскурсій. Основу їх складали одноденні екскурсії в околицях Ялти.

Екскурсії провод. у кінних екіпажах. Відділення мало 16 екіпажів коней. Пішохідні екскурсії корист. меншою популярністю.

Популяризацію екскурсій проводили шляхом розсилання плакатів, брошур з їх описом до навч. закладів, установ Москви, Петербурга, Києва; публ. рекламні повідомлення в ялтинських газетах; вивішуючи оголошення у готелях, пансіонатах купальнях Ялти. Послугами відділення корист. відвідувачі з усієї Рос. Імперії. Найбільший контингент збирався з Москви і Петербурга.

Усі відділення ККГК виявляли особисте піклування про учнівські екскурсії. У 1892 р. Були проведенні перші учнівські екскурсії до Криму. Всім учасникам учнівських екскурсій надав. Дешеве або безплатне проживання чи екіпажі. Ялтинську відділення клопоталося про безплатні відвідування міськ. саду і робило ще масу інших послуг. За цю роботу адмінстрація відділення не одерж. Жодної матеріальної допомоги.

Ялтинське відділення ККГК – одна з перших вітчизянних екскурсійних установ, що мала чітку організацію екскурсій. Його можна вважати прототипом сучасного бюро.