Зима Іван Митрофанович малюгін Тимофій Тимофійович

МЕХАНІЗАЦІЯ ЛІСОГОСПОДАРСЬКИХ РОБГГ

Підручник

Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів (Лист №1/11-4843 від 20.113003)

З питань співпраці звертатись за адресою:

04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 10/8; для листів: 04116, м. Київ, а/с 28 Тел./факс.: 206-47-29, 206-47-21

Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до державного реєстру видавців, виробників і розповсюджувачів видавничої продукції №2006 від 04.11.2004 р. Тираж 1000. Зам. № 56/08

Формат 60x90/16. Папір офсетний. Друк офсетний. Ум друк. арк. 30,5. Обл.-вид. арк. 31,1.

Віддруковано з готових діапозитивів в друкарні «Торнадо»

61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18.

У першій фазі на ділянці 4-1 спос­терігається відносний спокій, коли всі сили, що діють на насіння, взаємно врівноважуються і насіння має повністю такий самий рух, як і поверхня, на якій воно перебуває. Ділянка 1-2 відповідає фазі відносного руху (ковзання) при аб­солютному підніманні насіння. У певний момент (у точці 2) воно відривається від поверхні решета і проходить фазу віль­ного руху (2-3). Потім насіння вдруге проходить фазу відносного руху (ков­зання) при абсолютному його зниженні. Ділянка 3-4 є робочою частиною реше­та, на якій суміш, що сортується, поділя­ється на фракції. циліндричного решета Чотири фази переміщення насіння, яке сортується, відбуваються при опти­мальній кутовій швидкості решета ш, яку визначають за фор­мулою:

а = (5.12)

Рис. 5*10. Схема режиму роботи

де /£*=0,75—0,80 — показник робочого кінематичного режиму решета, g — прискорення вільного падіння, м/с²; г — радіус циліндричного решета, м.

У разі зменшення або збільшення кутової швидкості продук­тивність решета зменшується. У першому випадку точка 3 пе­реміщуватиметься вниз, довжина робочої ділянки ковзання 3-4 зменшуватиметься. Із збільшенням кутової швидкості а> до певної межі ділянка ковзання 3-4 зміщуватиметься вгору і бу­де змикатися з ділянкою 1-2. Подальше збільшення кутової швид­кості циліндричного решета такої конструкції призведе до фази відносного спокою насіння або вороху насіння на всьому шляху кругового руху і просіювання його через решето припиниться.

Приклад. Встановити кутову швидкість циліндричного ре­шета радіусом 0,2 м, яка забезпечить оптимальні умови сорту­вання насіння. Взяти К=0,8.

З формули (5.12) маємо

_в. /°^МІ₌6,27^.у 0,2 Є '

Для сортування насіння за дов­жиною і відокремлення сторонніх домішок застосовують трієри. Трієр (рис. 5.11) являє собою го­ризонтальний циліндр, на внут­рішній поверхні якого є висверд­лені або виштамповані отвори. Глибину, довжину та діаметр комірки вибирають залежно від виду і розмірів насіння. При обер­танні циліндра насіння, розміром меншим за розмір комірки, вміщується в них і після підніман­ня на певну висоту викидається у жолоб. Це буде фракція короткого

насіння. Довге насіння, яке не вмішується в чарунки, пе­реміщується вздовж циліндра і Рис. 5.11.

тш?г

висипається назовні. Повертаючи Схема роботи трієра жолоб навколо осі, можна регу­лювати відокремлення короткого насіння: чим нижче буде опу­щений край жолоба, тим менше залишиться у циліндрі корот­кого насіння; при високо піднятому краї не все коротке насіння викидається в жолоб (рис. 5.12). Для нормальної роботи трієра необхідно, щоб відцентрова сила, що притискує насіння до чарунків циліндра, була меншою за масу сім'я. Це можли­во, коли кутова швидкість трієрного циліндра дорівнює:

(5.13)

На практиці кутову швидкість трієра беруть рівною

0,8й>тах»

що відповідає 4,9-5,0 рад/с.

Обчищення і сортування насіння повітряним потоком

Відокремлювати насіння від домішок та поділяти його на фракції за аеродинамічними властивостями можна в повітряному

вихідне вікно два або більше висівних апа­

ратів в один або кілька рядів, що дає Можливість вести багаторядковий висів насіння із потрібними міжряддями. Одна порція насіння висівається кожним лабіринт- ним висівним апаратом за один повний оберт насіннєво­го бункера. Тобто довжина шляху, на якому насіннєвий бункер робить один оберт, й буде відстанню між лунками у ряду (за умови, що в бун­кері один висівний апарат).

апарате насшням через вхідне віяно

Рис. 6.4. Схема дії лабіринтного висівного апарата

Транспортерний висівний апарат — це стрічковий або ланцюговий транспортер, нижня частина якого міс­титься у насіннєвому бункері в насінні, а верхня — вихо­дить за його межі.

Щоб гарантувати захват на­сіння, на стрічці транспортера монтують черпаки. Над верхньою частиною стрічки є щітковий пристрій, щітки якого обертають­ся так, що зайве насіння скидається зі стрічки в бункер. За­лежно від норми висіву щітку встановлюють на різній висоті над стрічкою транспортера. По насіннєпроводах насіння від висівних апаратів потрапляє у сошники, тому вони повинні бу­ти рухомими і гнучкими. У лісовому господарстві застосову­ють насіннєпроводи кількох видів.

Лійкоподібний насіннєпровід (рис. 6.5, а) складається з кіль­кох металевих воронок, з’єднаних ланцюжками. Він рухомий у роботі, легко ремонтується, однак недостатньо міцний.

Спірально-стрічковий (рис. 6.5, 6) і спірально-дротяний (рис.6.5, в) насіннєпроводи досить гнучкі та зручні у роботі, проте порівняно дорогі і важко піддаються ремонту.

Телескопічний насіннєпровід (рис. 6.5, г) складається із кількох трубок, що вставляються одна в одну. Досвід свідчить, що він більш рівномірно, ніж інші, подає насіння в ґрунт, бо має гладкі стінки. Однак він швидко іржавіє, легко забиваєть­ся ґрунтом та ще й недовговічний.

Рис. 6.5. Основні види насіннєпроводів:

а — воронкоподібний; б — спірально-стрічковий; в — спірально- дротяний; г — телескопічний; д — гумовий

Гумовий насіннєпровід (рис. 6.5, д) найдешевший та най­більш простий і являє собою трубку із прогумованого полотна. Такий насіннєпровід швидко псується від вогкості, сонця й мо­розу, що слід ураховувати при експлуатації та зберіганні.

Сошник призначений для утворення у грунті борозен, укла­дання в них насіння, яке надходить з висівних апаратів, з нас­тупним загортанням насіння у грунт. За конструкцією розріз­няють два типи сошників: з гострим і тупим кутом входження у ґрунт.

Сошники з гострим кутом входження у ґрунт, або-анкерні, можуть бути двох видів: п'ятковий (рис. 6.6, а) та безп'ятко- вий (рис. 6.6, б). П'ятковий доцільніше застосовувати на доб­ре розробленому ґрунті. Безп’ятковий сошник, що має менш стійкий хід, використовують на ущільнених ґрунтах, де п'ятко* вий сошник погано заглиблюється. Анкерні сошники заглиб­люються під дією власної маси, глибина ходу регулюється зміною кута входження сошника у ґрунт, а також навішуван­ням на сошник додаткових вантажів для більш точного загор­тання насіння на одну й ту саму глибину, що має значення при висіванні дрібного насіння лісових культур. Анкерні сошники обладнують додатковим пристроєм, який складається з обме­жувального котка, двох загортачів і чистика. Положення кот­ка відносно сошника можна змінювати за допомогою установ­лювального болта.