69.Сутність та основні харктеристики політичної свідомості

Політична свідомість- одна з центральних категорій політології, яка характеризує суб'єктивну сторону політичної системи. За своїм змістом політична свідомість - ця складне явище, в узагальненій формі що відображає ступінь представлень громадян про політику і раціонального до неї відношення. Суб'єктивна сторона політичного життя знаходить своє віддзеркалення в політичній свідомості. Політична свідомість здатна випереджати практику, прогнозувати розвиток суспільно-політичних процесів. Отже, вона здатна справляти значний вплив на політичне життя, на динаміку політичної культури суспільства. Крім того, від рівня політичної свідомості багато в чому залежить політична поведінка, характер політичної діяльності, як окремих людей, так і їх суспільно-політичних об'єднань.Політична свідомість- це усвідомлення сфери політики соціальними суб'єктами (індивідами, групами, спільнотами та ін.).В структуру політичної свідомості включаються політичні норми і цінності, політичні переконання і уявлення, теоретичні і емпіричні знання. Політична свідомість формується в процесі політичної соціалізації.Політична свідомість взаємозв'язана і взаємодіє з іншою форою суспільної свідомості: економічними переконаннями, правовими теоріями і нормами, філософськими навчаннями, етичними концепціями, естетичними цінностями, художніми поглядами.

70.Структура політичної свідомості

Аналіз структури політичної свідомості дає змогу виділити її складові і з´ясувати механізм формування їх. Дослідники звертають увагу на складність структури політичної свідомості, багатоманітність складових елементів і багатоваріантність їхніх функціональних зв´язків. Традиційно структурування політичної свідомості здійснювалося за такими складниками:   - Політична психологія (емпірична й буденна політична свідомість) і політична ідеологія (теоретична й наукова політична свідомість).   - Політична самосвідомість, політичні знання й оцінки суб´єктом політичної діяльності потреб та інтересів різних суспільних груп.   - Спеціалізована свідомість (передусім партій) і масова політична свідомість, політична свідомість окремих верств і груп суспільства.   У політичному енциклопедичному словнику пропонується трохи інший підхід. Згідно з функціональним принципом тут виділяються такі аспекти:   - Політико-психологічний (почуття, настрій, наміри, мотиви, установки, переконання, воля та ін.).   - Політико-ідеологічний (цінності, ідеали, ідеї, доктрини, концепції, погляди й теорії).   - Політико-дійовий (свідомість консервативна, ліберальна, реформістська, радикальна та ін.).   Різноманітність підходів до структурування політичної свідомості є свідченням складності самого феномену політичної свідомості, прагненням знайти найвідповіднішу модель, яка б відтворювала реальний стан політичної свідомості.   Оскільки політична свідомість формується і функціонує в процесі життєдіяльності суспільства, його політичних інститутів і суб´єктів політики, вона тісно пов´язана з реальними потребами й інтересами громадян, а тому досить динамічна, залежна від впливу різних чинників — як позитивних, так і негативних.   Реальні політичні відносини є першоджерелом формування й функціонування політичної свідомості. Тому першим рівнем духовного відображення політичного життя є емпірична політична свідомість, яка базується на безпосередньому практичному досвіді суб´єкта. її нерідко ототожнюють з буденною, хоча між ними й існують певні відмінності. Як і емпірична, буденна політична свідомість є сукупністю ідей та поглядів, які виникають безпосередньо з практики суб´єкта, але крім цього в буденну політичну свідомість входять ще й ідеологічні і теоретичні елементи, що характеризують осмислення та узагальнення буденних стосунків, які можуть значно доповнювати безпосередній досвід людини.