В українській літературі
Започаткував традицію вживання ненормативної лексики в українській літературі ще Іван Котляревський в «Енеїді», однак майже впродовж 200 років вживання такої лексики було під табу. Зламав це табу Лесь Подерв'янський у своїх п'єсах («Гамлєт», «Кацапи» тощо), що широко розійшлися в аудіозаписах в 1990-ті роки і стали вельми популярні в молодіжному середовищі.
Нова хвиля українського письменства вже більш вільно користується ненормативною лексикою (так, її вживає Юрій Андрухович, Юрій Іздрик, Любко Дереш, Ірена Карпа, Сергій Жадан та інші).
Соціологічне дослідження проведене серед студентів , для виявлення основних їх ставлення до вживання ненормативної лексики .
Зміст анкети :
Анкета
Просимо вас взяти участь у соціологічному дослідженні « Здорове спілкування-здорова нація » .
Заздалегідь вдячні за допомогу!!)
-
Ваш вік
-16-20 -20-40 -40-і більше
-
Стать
-Чоловік -Жінка
4.Чи вживаєте ви нецензурну лексику(надалі Н.Л.) ?
-Так - ні -інколи
5. Як часто?
- зовсім не вживаю
-«Деколи виривається»
-Частенько , але тільки в колі людей які теж спілкуються Н.Л.
-Два – три слова Н.Л. в реченні для мене звичне діло
-Практично спілкуюся Н.Л.
-свій варіант________________________
6. Хто для вас , на вашу думку , був першоносієм нецензурної лексики ?
- батьки
- однолітки
- телебачення та інші ЗМІ
- свій варіант___________________
7. З якою метою ви вживаєте Н.Л.?
- щоб показати , що я знаю ці слова
- тому , що це модно
- це приносить мені задоволення
- звик так спілкуватися
-свій варіант_________________________
8. Чи вважаєте ви вживання нецензурної лексики нормальним явищем?
- ні , її потрібно викорінити , вона псує нашу мову
- в деяких випадках ,вживання «матів» просто необхідність
- це нормально , всі так говорять
- свій варіант________________________
9. Чи хотіли б ви викорінити «погані слова» зі свого словникового запасу?
- так, хотілося б спілкуватися без нецензури, деколи перед людьми не зручно
- можливо , деякі слова варто було б замінити на більш приємні
- ні , мені й так добре спілкуватися
10. Чи приємно вам чути ненормативну лексику в своєму оточенні?
-так , я сам так говорю
- ні , деколи неприємно
- так , це ж круто
- ні мені не приємно
-свій варіант___________________
Дякую , приємного дня!!!)))
На етапі збору та обробки інформації , було опитано за допомогою вище вказаної анкети 50 респондентів.
Серед них 20 хлопців і 30 дівчат віком від 16-20 років (цільова аудиторія – студенти )
Серед питань дослідження розглянемо як за часто опитувані вживають
ненормативну
лексику:
З даної діаграми ми бачимо , що більшість опитаних схилилися до варіанту «деколи виривається» , отже можемо зробити висновки , що все ж таки необхідності вживати лайку є і при можливості опитані нею користуються . Серед опитаних до варіанту частого вживання ненормативної лексики у спілкування більше схилялися чоловіки ніж жінки , що в свою чергу ми бачимо з графіка жінки практично не вживають нецензури , за винятком варіанту , коли вони не зумисне , або ж не досить контрольовано виражають свої думки , вживаючи лайку.
Наступним етапом дослідження вживання ненормативної лексики стала характеристика витоків , які послужили « першоносієм » для респондентів . серед варіантів найбільш об’ємнішим , по результатх , став варіант-«однолітки» , серед варіантів власного розуміння питання вказано також старші за віком друзі та розважальні центри (клуби , кінотеатри , та ін..) , які стали джерелом , з якого будучи ще не зовсім свідомими здорового спілкування , респонденти черпали інформаційний потік з ненормативною лексикою.
Звичайно більшість опитаних бажали б викорінення ненормативної слів зі свого лексикону , але деяка кількість (здебільшого хлопці ) вважають таке спілкування нормальним явищем і не бажають позбуватися звички так говорити , оскільки одним це приносить задоволення , іншим «статус» серед однолітків. Зокрема важливу роль у формування особистості та манери спілкування відіграють батьки , які теж не розуміючи наслідків нецензурно висловлюються в присутності дітей , що в подальшому стає основою формування дитячого мислення .