МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ДЕРЖАВНМЙ НАВАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ПРИКАРПАТСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

Соціологічне дослідження

«Здорове спілкування – здорова нація»

Підготувала: студентка групи МО-11

Чабаненко Х.Я.

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК

-2013-

План

1. Вступ

2. Мета та завдання дослідження

3. Основні поняття та історія виникнення ненормативної лексики

4. Соціологічне опитування

5. Результати опитування

6. Висновки

Вступ

У сьогоднішньому ритмі життя ми не помічаємо зовсім елементарних речей…… не звертаємо уваги на те , як ми спілкуємося між собою , і як змінюється колорит української мови на щось не зовсім зрозуміле … найчастіше манера спілкування далека від оригіналу в підлітків , які викорінюючи все нові та нові слова стараються урізноманітнити своє спілкування частіше ненормативною лексикою , суржиком , чи відверто грубим тоном .

Зони масового скупчення людей подекуди стають гучним «радіо» , у розмові яких можна виділити лиш декілька зрозумілих слів , усе решта сплюндрована мова , наша дзвінка , солов’їна українська мова. Все частіше люди , самі того не розуміючи , стають нищівниками нашої мови . дедалі частіше молоді люди вносять в свій лексикон найнекоректніші форми висловлювання. І це на мою думкою є великою проблемою , адже мова –ідентифікатор нації , сплюндрувавши мову ,знищим націю

Мета : дослідити вживання ненормативної лексики студентами

Завдання : визначити рівень вживання ненормативної лексики серед студентів ,визначити витоки , та основні причини вживання підлітками. Охарактеризувати основних носіїв , та їх ставлення до вживання у повсякденному житті лайки.

Основні поняття :

Ненормати́вна ле́ксика (також нецензурна лексика, обсценна лексика, лихослі́в'я) — табуйована (неприпустима) лексика, яку носії мови сприймають як відразливу, непристойну. У це визначення входять такі поняття, як блюзнірство, прокльони і лайка. Така мова перебуває поза нормальним стилем спілкування.

Ненормативна лексика є сегментом лайливої лексики різних мов, що включає неввічливі, непристойні, вульгарні та лайливі вирази. Використання ненормативної лексики має чіткі національні, культурні, та соціальні ознаки і суттєво відрізняється в різних культурах та соціальних групах. Кожне суспільство визначає окремо, що належить до ненормативної лексики, або лайки, і формулює своє ставлення до неї. В багатьох країнах світу існують закони, які обмежують використання такої лексики у публічному житті, у ЗМІ тощо.

Ненормативна лексика частіше вживається у розмовній мові, ніж у літературній.

Історичні корені

Лихослів'я або лайка, як частина ненормативної лексики, має коріння в релігійних віруваннях людей — звідси і слово «лихослів'я», за вимову якого мало статися певне лихо, кара Божа. Використання лайки таким чином вказувало на відношення (часто негативне) до прийнятих норм чи табу суспільства. Зі зміною релігійних вірувань і ставлення до релігії взагалі, певні лайки закріплялися в суспільстві і їх використання являло собою прояв певної громадської позиції, презирства, протесту тощо.^[2]

У середні віки богохульство було невід'ємною частиною ненормативної лексики — і не тільки не сприймалося суспільством, але й до богохульників вживали певні каральні заходи. Винних виганяли з громади, таврували розпеченим залізом і іноді страчували. Соціальні табу на релігійний аспект лайки зникли зі зміною ставлення суспільства до релігії, яке найяскравіше проявилося під час Французької революції, коли презирству й відвертій лайці піддавалися всі символи старого режиму, включаючи релігію. Так імператор Наполеон прославився заявами, що не боїться «ні Бога, ні диявола», і порівнював своїх закордонних опонентів з повіями.^[2]

Релігійні корені лайки спостерігаються також і в Україні — наприклад за свідченням турецького мандрівника Евлія Челебі, що відвідав Україну 1657 року найпоширенішими лайками того часу були «чорт», «дідько», «свиня» і «собака». Це підтверджується великою кількістю українських лайок на кшталт:

• сто копанок чортів тобі в печінку

• під три чорти

• бодай тебе чорти вхопили

• а, собача кров!

• ах ти свиняче рило!

• дідька лисого…

• дідько б його взяв (вхопив)!

• де його чорти понесли?

Також у відношенні до інших табу суспільства можна прослідкувати появу образливих, брудних висловів пов'язаних зі статевими органами чи функціями організму. Звертання уваги на неприємні й огидні речі мало на меті завдати якнайбільшої образи опоненту. Під час битв існували спеціальні «професійні матюгальники», які брудними образливими словами та демонструванням соромітних частин тіла намагалися підірвати моральний дух ворога і таким чином заманити розгніваних воїнів в пастку, де вони могли бути знищені основними силами. У Європі таких спеціалістів називали «рибальдами» і вони дуже часто окрім вживання відбірної лайки ходили в бій голими аби присоромити та розгнівати лицарів протилежного війська.

Рєпін І. Ю. Козаки пишуть листа турецькому султану

Доволі часто користувалися ненормативною лексикою в саме такому контексті і українські козаки. Одним з прикладів вживання принизливої лайливої лексики можна знайти в відомому листі Запорозьких козаків турецькому султану, написання якого, зобразив у своїй картині Ілля Рєпін.

Ти, султан, чорт турецкий, і проклятого чорта брат і товариш, самого Люцеперя секретар. Якій ты в чорта лицарь, коли голою сракою їжака не вб'еш. Чорт висирае, а твое війско пожирае. Не будешь ты, сучий ты сине, синів християнських під собою мати, твойого війска мы не боїмось, землею і водою будем битися з тобою. Вавилоньский ты кухарь, Макидоньский колесник, Іерусалимський бравирник, Александрійський козолуп, Великого и Малого Египта свинарь, Армянська злодиюка, Татарський сагайдак, Каменецкий кат, у всего світу і підсвіту блазень, самого гаспида внук и нашого хуя крюк. Свиняча ты морда, кобыляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, мать твою вйоб. От так тобі запоріжці висказали, плюгавче. Не будешь ти і свиней християньских пасти. Теперь кончаемо, бо числа не знаемо і календаря не маемо, місяц у небі, год у книзі, а день такий у нас, який і у вас, за це поцілуй в сраку нас!