4.1Вплив геоморфологічної будови гірських хребтів на розподіл атмосферних опадів
Вплив геоморфологічної будови гірських хребтів на розподіл атмосферних опадів має виключно регіональне значення, а тому загальним і домінуючим фактором, що визначає режим зволоження Карпат, є вертикальна поясність клімату.
3 точки зору поширення лісової рослинності в Карпатах і проявлення нею водорегулюючих функцій заслуговує уваги комплексний аналіз таких кліматичних показників як температурний режим та режим зволоження. Для оцінки цих факторів Д. В. Воробйов (1953) бере два показники: суму позитивних місячних температур за рік (Т) і коефіцієнт вологості клімату (W), який вичислюється за формулою:
W = R/Т —0,0286,
де R — сума місячних опадів за теплий період (тобто за місяці, що мають середню температуру вище 0°). Користуючись даними метеорологічних станцій, розташованих в найбільш характерних точках нижнього гірського поясу бука, верхнього гірського поясу ялини та субальпійського поясу, вичислено відповідні показники по характеристиці теплового режиму і режиму зволоження. Якщо графічно зобразити ці дані, одержимо клімагенні ряд лісорослинних поясів окремо для північного та південного макросхилів .
В міру підняття рельєфу знижується сума позитивних місячних температур, зростає вологість клімату, причому на південному макросхилі температура повітря з висотою знижується повільніше, а вологість зростає інтенсивніше, тоді як на північному макросхилі хід зміни цих кліматичних показників дещо інший — повільніше зростає вологість при більш різкому зниженні температури по вертикалі.
Така різниця в поясності клімату між північним та південним макросхилами пояснюється в першу чергу тим, що вони отримують неоднакову кількість тепла та вологи. Так, південний макросхил тепліший, оскільки він захищається Вододільними Карпатами від вторгнення холодних мас повітря з півночі, а теплі і вологі повітряні течії, що надходять з Атлантики і Середземного моря, в першу чергу зволожують південний макросхил. Значна насиченість тут повітря вологою до деякої міри нівелює зміни термічного режиму по вертикальній поясності, що знайшло своє відображення у поширенні лісової рослинності. Південний макросхил на більшій площі і до більших висот зайнятий буковими лісами, тоді як на північному більше поширення мають ялинові ліси.
Розглядаючи клімат Карпат як важливий фактор поширення і росту лісової рослинності, а в окремих випадках як причину виникнення шкідливих природних явищ, що надає лісам особливого захисного значення, можна зробити висновок, що чим вище над рівнем моря, тим більше знижується загальна продуктивність лісових ценозів, тобто зменшується інтенсивність утворення органічної маси, що є наслідком погіршення теплового режиму та зростання вологості клімату. Це дає підстави припускати, що на вищих висотних положеннях потреби лісорослинного покриву у волозі знижуються і таким чином збільшуються непродуктивні витрати води на стік. Створюється своєрідна обстановка для лісорослинних угруповань, спроможних не тільки успішно рости і розвиватися при надмірному зволоженні, а й утримувати значну кількість вологи. Отже, в комплексі захисних функцій лісової рослинності карпатського високогір’я на перший план виділяється їх водорегулююча та водоохоронна роль.
Висновки
Клімат Закарпаття помірно континентальний. Характерна особливість клімату — яскраво виявлена зональність: коли на рівнині вже весна, у горах ще справжня зима.
Клімат Карпат визначається географічним положенням гір та значною висотою над рівнем моря. На їх територію має вплив континентальне й морське повітря помірних широт, а інколи сюди проникають арктичні повітряні маси. Клімат Карпат дуже вологий з порівняно низькими річними температурами повітря. Температура січня у Передкарпатті становить - 4°... -3°С, у Закарпатті – -2°С, а в горах – -6°... -12°С. Зима м'яка і багатосніжна. Зрідка бувають дуже холодні зими.
Середні температури липня в Передкарпатті становлять +18°С... +19°С, Закарпатті - +20°С, у горах - +7°... +13°С. Опадів у передгір'ях - 900 мм, у верхів'ях гір - до 2000 мм (с. Руська-Мокра, Тячівський район, Закарпатської області).
Із підняттям на кожні 100 м у Карпатах літо запізнюється на 8-10 днів і на 5-6 днів закінчується раніше. У замкнутих котловинах часто застоюється важке холодне повітря і температура може бути на 100 м нижча, ніж у навколишніх горах. Це явище називається інверсією температур.
Карпати належать до вологих гірських регіонів. Вони розташовані на шляхах західних і південних повітряних течій, що несуть з Атлантичного океану, Середземного та Чорного моря значну кількість вологи. Залежно від висоти й положення гірських хребтів річна сума опадів коливається від 700 до 1600 мм. Так, наприклад, в Ужгороді їх випадає 805 мм, у Микуличині - 881 мм, а на полонині Пожижевській - 1593 мм. Рівнини й передгір'я одержують у середньому на рік 700-800 мм, середньогір'я - 800-1000 мм, а високогір'я - понад 1000 мм опадів. Як бачимо, кількість вологи з висотою зростає. Проте слід мати на увазі, що територіальний розподіл опадів у значній мірі залежить і від геоморфологічної будови гір. Південно-західні мегасхили у відношенні до вітрів, що несуть вологу, є навітряними, а північно-східні - завітряними. Тому в усі пори року перші одержують вологи більше. На кожні 100 метрів висоти на південно-західних схилах (Закарпаття) кількість опадів зростає на 12 процентів. На північно-східних схилах (Прикарпаття) у теплий період року - на 7, а в холодний - на 16 процентів. Найбільш дощовими є літні місяці - червень, липень, серпень, на які припадає від 33 до 44 процентів річної кількості опадів. У вологій карпатській зоні важливу водорегулюючу та ґрунтозахисну роль відіграє природна рослинність.
Використана література
Чубатий О.В. Захисна роль карпатських лісів. Вид. “Карпати”, Ужгород, 1968
І.Л.Дітчук, О.В.Заставецька, І.В. Брущенко «Фізична географія України 8 клас»
Заставний Ф.Д. «Фізична географія України»
Олійник Я.Б. «Географія»
http://lnu.edu.ua/faculty/geology/phis_geo/fourman/E-books-FVV/Interactive%20books/Meteorology/Weather%20Forecasting/Weather%20Ukraine/Maps/Klimat%20regionu%20Ukraine/Climate%20of%20Carpathians.htm
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D3%EA%F0%E0%BF%ED%F1%FC%EA%B3_%CA%E0%F0%EF%E0%F2%E8#.D0.A0.D0.BE.D1.81.D0.BB.D0.B8.D0.BD.D0.BD.D0.B8.D0.B9_.D1.81.D0.B2.D1.96.D1.82
Додатки
Сходження лавини в Карпатах
Повінь 2009 р. в Закарпатті
