уроки ст роз для вчителя

11

модель, що може бути представлена у вигляді спіралі, показана на рис.2).

Зважаючи на ці психологічні реалії, емпауермент-педагогіка, пропускаючи етап «знання», запрошує учнів відразу експериментувати, тобто «діяти». Це дуже важливо: починати саме з діяльності. Отже, педагогічна точка входу в коло діяльності — запрошення учнів до діяльності/експериментування.

Рис. 2. Модель людської дії

Така нескладна початкова дослідницька діяльність прояснює для учнів певні аспекти навколишньої реальності, що викликають їх занепокоєння, хвилювання, потребу потурбуватися про щось, що має стати кращим. Тоді учні відчувають потребу в інформації та приймають рішення щодо її пошуку. Знаходження інформації дозволяє розпочати ефективні дії, результат виконання яких відкриває для учня нові аспекти проблеми, що

його хвилює. Будучи мотивованим на її розв’язання, учень знов повторює «коло» діяльності.

Людина піклується тільки тоді, коли бачить результат або вірить у нього. Коли дитина розуміє, що вона може діяти, вона починає «дізнаватися» і «піклуватися» (І), (ІІІ) (рис.2).

Таким чином, навчання зосереджується скоріше на рішеннях, ніж на проблемах. Учні черпають мотивацію до навчання з внутрішнього бачення того, у якому середовищі й суспільстві вони прагнуть жити, а не зі страху перед екологічними чи соціальними катастрофами. Мотивація учня для кожної наступної дії на користь людства і довкілля виникає з інформації про результати та значення попередніх дій. Наочність цих результатів укріплює піклування про майбутнє.

У такому процесі навчання вчитель виконує роль майстра, який подає приклад поведінки й розвиває в учнів навички мислення, творчості, комунікації. Постановка перед учнями запитань спонукає їх до пошуку відповідей — самостійного здобування знань. Маючи знання, отримані самостійно, вони більш готові до нових викликів і наступних дій.

12

Отже, стратегія побудови курсу «Уроки для стійкого розвитку», заснованого на емпауермент-педагогіці (педагогіці натхнення на дію), може бути схематично представлена таким чином (рис. 3).

Рис. 3 Стратегія побудови курсу «Уроки для стійкого розвитку»

Мотивація учнів до дії — це піклування, турбота або інформація про щонебудь, що непокоїть. Базова модель для учнівських дій у курсі — співпраця. Основним способом початку діяльності виступає перевірка, дослідження власних звичок, власного стилю життя. Вона називається в емпауерментпедагогіці «аудитом». Аудит — це самостійне дослідження дитиною власного стилю життя. Аудит — це дія, аналіз старого досвіду за допомогою питань, запропонованих у підручнику. Аудит — це також спосіб ініціювати дискусію, учнівське обговорення, спосіб входження в тему. Тільки щось здійснивши, учень зможе щось зрозуміти, а потім щось змінити. Основне питання, на яке відповідають учні в результаті такого самодослідження, самовивчення: яким є мій власний вплив на навколишнє середовище?

Продовження ними досліджень уможливлює поступове усвідомлення учнями того, що «мої розумні дії принесуть користь не тільки природі, але й мені».

Власна оцінка учнями впливу кожного з них на навколишнє середовище формується поступово, крок за кроком, з яких і складаються цикли навчання

вмежах окремих тем:

•початок, положення на старті — перші виміри;

•постановка цілей (чого ми хочемо досягти);

•формування плану дій;

•реалізація плану;

•виміри на фініші — повторне вимірювання,

•перевірка результатів, оцінка власних дій.

13

У такій педагогічній системі вчитель має вміти слухати учня, чути його і не оцінювати його особисті зміни. Усе, що робить вчитель — це запрошення учнів до досліджень, дій та рефлексії.

7. Якою є програма навчального курсу за вибором для 8 класу загальноосвітніх шкіл

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ ЗА ВИБОРОМ ДЛЯ 8 ГО КЛАСУ «УРОКИ ДЛЯ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ»

Пояснювальна записка

Нагальною потребою ХХІ століття є формування такого способу життя, який склав би основу довготривалого ощадливого розвитку людства. Науково-технічний прогрес, нові технології самі по собі не здатні подолати загрозу екологічної катастрофи, що нависла над людством. Потрібна нова філософія, нова політика, нові моральні імперативи – зобов’язання кожної людини і людства в цілому.

Саме на таких засадах сформувалось поняття стійкий (сталий) розвиток,

під яким розуміють такий розвиток, який задовольняє потреби сучасного людства, але не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольнити свої власні потреби.

На Конференції ООН з навколишнього середовища 1992 р. вперше були сформульовані основні положення стійкого розвитку, задекларовані у програмному документі «Порядок денний ХХІ століття». Цей та наступні документи, до яких приєдналась і Україна, сприяли координації зусиль усіх країн і виробленню на цій основі стратегії рішучих дій і практичних заходів у подоланні впливу техногенних факторів на природне довкілля.

У вирішенні цього завдання особливі надії покладаються на освіту. У заяві прийнятій на Всесвітньому Самміті зі стійкого розвитку 1992 р. наголошувалось: “Освіта для стійкого розвитку має заохочувати формування у людей почуття особистої і колективної відповідальності й таким чином зміни у поведінці, якщо вони необхідні”.

За рішенням Ради ЮНЕСКО, з 1 січня 2005 року оголошено проведення Десятиріччя освіти для стійкого розвитку. У березні 2005 року Україна стала однією з 55-ти країн, які підписали документ ООН «Стратегія освіти для стійкого розвитку».

Освіта для стійкого розвитку полягає у формуванні в людей стійких, екологічно врівноважених звичок і способу повсякденного життя. Такий спосіб життя дітей і дорослих передбачає певні дії в домашньому господарстві, школі та місцевій громаді для:

розумного споживання енергії та води;

зменшення марних витрат сировини;

зменшення викидання сміття;

збільшення частки екологічних продуктів у щоденних покупках;

зміцнення власного здоров’я тощо.

14

Перехід значної кількості населення України до такого способу життя сприятиме реалізації національних цілей екологічної політики:

–покращенню стану повітря, води, ґрунту;

–стабілізації клімату;

–уповільненню зменшення біологічного видового розмаїття;

– створенню здорових умов життя, в тому числі й для прийдешніх поколінь. Пропонований курс реалізує завдання освіти для стійкого розвитку і забезпечує

дотримання Україною відповідних міжнародних зобов’язань.

Мета даного курсу – сприяти формуванню в учнів розуміння необхідності забезпечити стійкий розвиток себе, своєї родини, громади, країни та всього людства через зміну власної поведінки та способу життя.

Завданнями курсу є створення умов для:

засвоєння учнями знань про стійкий розвиток та шляхи його досягнення для свідомого вибору способу власного життя;

усвідомлення ними необхідності збереження глобальної рівноваги та причетності кожного до проблем навколишнього середовища;

формування в учнів моделей поведінки, що відповідають потребам стійкого розвитку;

розвиток в учнів ставлення до проблем стійкого розвитку як до особистісно важливих, пов’язаних із власною системою цінностей, а також здатності і

бажання діяти у цьому напрямі.

Курс має сприяти розвиткові в учнів ключових компетентностей:

-умінь міркувати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, спостерігати, критично мислити, брати участь в дискусії, аргументувати думку, приймати рішення, спілкуватись в малих та великих групах на матеріалі, пов’язаному із питаннями стійкого розвитку;

-опанування способами самостійного отримання та обробки різнобічної інформації з різних джерел, проведення самостійних досліджень та експерименти щодо використання та ресурсозберігання у сім’ї, громаді, місті, селі, регіоні, країні в цілому;

-навичок активного слухання, ефективної комунікації, участі у роботі малої групи та відповідальності за результати спільної діяльності, організації роботи малої групи

(екокоманди).

Навчальний курс стосується способу життя учня у сфері повсякденного використання ресурсів (енергії, води, здоров’я, рослин, стосунків з іншими людьми, покупок та відходів). Тому його головною особливістю є взаємозв’язок між уроком і життям учня та його родини. Хоча значну частину свого дня учень проводить у школі, найбільший вплив на дбайливе використання ресурсів і формування способу життя, орієнтованого на стійкий розвиток, він має вдома. Адже спосіб життя полягає в повторенні з ранку до вечора щоденних дій, котрі впливають на ресурси та стан середовища: ранковий туалет і використання води, набір і походження продуктів, що споживаються на сніданок, дорога до школи, а після повернення зі школи – вибір покупок, використання електроенергії й тепла вдома тощо.

На уроках учні лише отримують інформацію, необхідну для діяльності вдома, та обговорюють набутий ними практичний досвід. Однаково важливими є як урочна, так і

15

позаурочна складові навчальної роботи. Досвід екологічних дій у домашньому господарстві інколи переноситься до школи, на пришкільну територію.

Навчальний курс дає вчителю важливі інструменти впливу на родину учня. Взаємодія з батьками є важливим елементом на всіх етапах навчання.

Вирішення названих завдань передбачає активні та інтерактивні методи навчання, спрямовані на:

-залучення учня й учителя до пошуку нових дієвих рішень у пошуку й отриманні

знань;

-навчання свідомої участі в командній роботі та способів колективної взаємодії;

-поєднання елементів гри й наукового дослідження;

-навчання оцінювання власних дій і можливостей;

-розвиток умінь формулювати позицію, висувати і перевіряти гіпотези;

-використання різних джерел інформації;

-розвиток творчих можливостей й інтересів учня.

Методи та прийоми, застосовані в цьому курсі:

-дискусії та обговорення;

-розв’язання проблем;

-мозковий штурм;

-робота в групах;

-інтерв’ю;

-анкети;

-аналіз аргументів „за” і „проти”;

-навчальні ігри;

-робота на місцевості (екскурсії, візити до органів влади тощо);

-портфоліо та виставки.

Виходячи з того, що навчальний курс є елективним, тут можливі нетрадиційні способи оцінювання учнів, орієнтовані на прояви змін у ставленнях та поведінці учнів. Учитель може оцінювати учнів, виходячи з їхньої активності на заняттях, залученості до дій на користь довкілля у школі та місцевій громаді, а також активності у домашньому господарстві – проведення дворазового (з інтервалом щонайменше трьох місяців) аудитів уживання ресурсів у домашньому господарстві і занесення відомостей до спеціальних бланків вимірювання відходів, вживання води та енергії.

Структура та зміст програми

Курс розрахований на 35 годин навчального часу. За цей час опрацьовується 7 основних навчальних тем, 2 вступні та заключна.

Вступ. Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Тенденції сучасного розвитку людства. Поняття «стійкий розвиток». «Порядок денний на ХХІ століття». Взаємозв’язок між способом життєдіяльності людини і стійким розвитком. Сподівання і побоювання щодо власного майбутнього. Можливі рішення і дії. Представлення Аудиту. Поняття екологічного сліду та способу його обрахунку.

Тема 1. Зміст та особливості курсу. Наші основні ресурси – вода, повітря, енергія, земля (територія). Їх обмеженість і невідтворюваність. Вимірювання власного впливу на навколишнє середовище. Як проводити домашні аудити. Створення

16

екогруп: обов’язки та відповідальність кожного. Вибір теми: чому це важливо? Планування діяльності екогрупи.

Тема 2. Сміття. Чому сміття – це проблема людства. Кількість сміття у власному домі. Як зменшити кількість сміття. Сортування сміття для подальшої переробки. Вторинне використання паперу. Компостування. Друге життя старих речей. Планування подальших дій і змін індивідуальної поведінки щодо використання та економії ресурсів.

Тема 3. Вода. Скільки води потрібно людству для виживання? Чиста вода – джерело виживання. Скільки води витрачає твоя сім’я? Воду необхідно і можливо використовувати більш економно і ефективно: ідеї та практичні поради. Планування подальших дій і змін індивідуальної поведінки щодо використання водних ресурсів.

Тема 4. Енергія. Проблеми, пов’язані з традиційними джерелами енергії. Як виміряти використання енергії? Скільки енергії використовує твоя сім’я? З’ясування рівня енергоспоживання домашніх електроприладів, правил експлуатації електроприладів. Енергозберігальний спосіб життя. Планування подальших дій і змін індивідуальної поведінки щодо збереження й раціонального використання енергії.

Тема 5. Покупки. Твій вибір покупок. Економія ресурсів. Переваги місцевих виробників. Екологічні аспекти упаковки. Життєвий цикл продукції. Чому ми купуємо? Дослідження споживацької поведінки твоєї сім’ї. Планування подальших дій щодо покупок і змін індивідуальної споживацької поведінки.

Тема 6. Здоров’я. Основи здорового харчування. Вегетаріанство. Рослинні продукти. Шумові, електромагнітні та інші навантаження та способи зменшення їх шкідливого впливу. Турбота про зір. Рухливість. Планування подальших дій і змін індивідуального способу життя

Тема 7. Стосунки. Ти й твоє найближче оточення. Як ти взаємодієш з іншими людьми. Принципи ефективних стосунків. Конфлікти, їх причини та розв’язання. Доброзичливість – основа стосунків. Планування подальших дій і змін індивідуальної поведінки щодо стосунків з іншими людьми.

Тема 8. Рослини. Рослини - наші друзі. Важливість для людини існування рослин. Рослини в місті. Рослини в твоїй оселі. Домашній сад, домашній город, «зелена аптека». План дій щодо розведення і збереження рослин.

Тема 9. Стійкий розвиток - новий стиль мого життя. Твій внесок у справу збереження ресурсів. Досяжні цілі. Оцінки і побажання щодо свого майбутнього. Визначення бажаних змін у способі життя сім’ї та окремих її членів.

17

Розділ ІІ. ЯКИМИ Є ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

Зауважимо, що даний курс є не стільки „знаннєвим”, скільки таким, що

орієнтований на формування у дітей моделей поведінки та дій, що відповідають потребам стійкого розвитку. Причому ми маємо добитись, щоб діти застосовували їх спочатку свідомо, а потім на рівні звички. Саме тому важливо приділяти більше уваги обговоренню дітьми способу життя, поведінки в повсякденному житті й їх усвідомленню впливу цієї поведінки на розвиток людства. Діти мають звертати увагу на ресурси, що вони та їхні родини споживають і замислитись над раціональністю такого споживання. Важливою ідеєю курсу є навчити дітей навичок економного споживання та свідомого ставлення до ресурсів, але не шляхом погіршення якості життя.

На уроках використовується принцип „тут і зараз”: обговорюється власний досвід, що його отримали учні та вчителі, а не екологічні проблеми взагалі.

Тому реалізація мети і завдань курсу потребує спеціальної організації навчального процесу. Розглянемо її грунтовніше.

Важливою умовою вашого успіху буде правильний вибір приміщення для занять. Вам потрібен клас, де можливо пересування меблів, їхнє розташування для роботи малих груп постійного складу.

Курс починається двома вступними уроками, на яких ви познайомите учнів з курсом, підручником, основними поняттями та способами роботи. На цих уроках будуть створені екокоманди, визначені лідери всіх тем.

Опрацювання кожної з основних тем курсу відбуватиметься на чотирьох уроках, кожен з яких має своє призначення.

Перший урок –- мотиваційноорганізаційний.

На ньому вчитель представляє причини вивчення теми, обґрунтовуючи її важливість. Для цього можна використати різні способи, прийоми мотивації: коротку інформацію, відеосюжет, інтерв’ю, плакати, фотографії, статистичні дані. Важливо, хоча б одну з причин пов’язати з місцевою ситуацією, зробивши її близькою дітям.

Потім учні починають працювати в екокомандах. Лідер теми в кожній екокоманді робить свій вступ, використовуючи інформацію підручника, а також знайдену самостійно.

Вчитель представляє план дій, тобто запропоновані у підручнику заходи для зміни звичок, включаючи ваш власний досвід роботи з темою.

Кожен учень індивідуально розглядає можливість застосування нових звичок, обирає дії, придатні для нього особисто, і складає план їхньої реалізації.

Продовжуючи працювати в екокомандах, учні обговорюють складені індивідуальні плани а також необхідність командної підтримки.

Після завершення командної роботи вчитель відповідає на питання, що виникли.

Урок завершується обговоренням індивідуальної та командної роботи та оцінкою її результатів.

18

На уроці передбачається робота над аудитом з теми. Другий-третій уроки – практичні.

Вчитель пояснює (нагадує) спосіб роботи на уроці і пропонує питання для обговорення в екокомандах. На другому уроці учні обговорюють питання «Якими були результати початкових вимірювань за домашнім аудитом з теми? Які зміни ви почали здійснювати?», а на третьому - «Які зміни відбулися у вашому способі життя та поведінці?»

Кожна з екокоманд проводить обговорення результатів і досвіду, отриманого в результаті виконання роботи

Після завершення роботи в командах проводиться презентація її результатів класові та їх обговорення. Вчитель організовує мозковий штурм для напрацювання нових ідей для подальших індивідуальних та командних дій.

Наприкінці підводяться підсумки уроку.

Таким чином, основним змістом практичних уроків буде групова робота учнів в екокомандах, на яку відводиться більшість навчального часу.

Четвертий урок з теми – підсумковий.

Він починається з мотивації діяльності учнів на цьому уроці.

Далі вчитель організує представлення бажаючими учнями тих змін, що відбулися за результатами остаточного вимірювання домашнього аудиту.

Учні заповнюють індивідуальні форми самооцінювання, подані у підручнику. Результати цієї роботи оприлюднюються за бажанням.

Після цього учні працюють в екокомандах, обговорюючи подальші плани й можливості для продовження діяльності і представляють їх класу.

Вчитель знайомить учнів з наступною темою та завданням для домашнього аудиту з нової теми.

Всю необхідну інформацію про проведення окремих уроків надано в розділі ІІІ посібника.

Укожному уроці ви знайдете:

–формулювання завдань (очікуваних) результатів уроку, які допоможуть вам оцінювати та корегувати власну діяльність;

–перелік змісту фактичного матеріалу, який опрацьовується в темі або на окремому уроці. Цей матеріал частково наданий у цьому посібнику. Проте ви маєте знаходити додатковий матеріал з тем і джерела, якими можуть скористатися лідери тем, і надавати цей матеріал та переліки джерел своїм учням;

–перелік необхідних для уроку матеріалів;

–опис методики проведення уроку.

Розділ ІІІ. ЯК ПРОВОДИТИ УРОКИ З КУРСУ

ТЕМА 1. МИ І НАШЕ МАЙБУТНЄ

Після опрацювання теми кожен учень зможе:

–представити навчальний курс і розповідати про те, що очікується від нього/неї під час його вивчення;

19

–своїми словами визначати поняття „стійкий розвиток”;

–розповідати про екологічні проблеми своєї громади та людства у цілому;

–пояснювати зв'язок між способом життя людей і уявленням про більш стійке майбутнє

Фактичний матеріал і його джерела2:

Інформація про стійкий розвиток. “Порядок денний на ХХІ століття”. Інформація про місцеві екологічні проблеми.

Статистика щодо використання ресурсів, індикатор стійкого розвитку - екологічний слід.

Обладнання:

Аркуші паперу (формату А4) на кожного учня, олівці і маркери,

Як організувати роботу:

1.Запропонуйте учням прочитати текст «Що таке екологічний слід» у підручнику для учнів, використовуючи технологію критичного читання за інструкцією підручника. Нехай учні прочитають інструкцію та повторять її.

Отже, запросіть їх, працюючи індивідуально протягом 3 хвилин, поставити 1-2 запитання до кожного абзацу. Об’єднайте учнів в пари та запропонуйте їм дати відповіді на ці запитання протягом наступних 5 хвилин. Обговоріть результати роботи пар у загальному колі за такими запитаннями

(3-5 хв.):

Які запитання викликали у вас складності? Чому?

На які запитання ви не змогли знайти відповіді? (подумайте разом, як можна знайти ці відповіді)

Які запитання здалися вам найбільш цікавими? Чому?

2.Після роботи з текстом запросіть учнів до певної роботи поза уроком. Запропонуйте дослідити власний екологічний слід, попрацювати з тестом у посібнику або скориставшись Інтернет сайтом .

3.Запросіть учнів подумати, яким вони уявляють майбутнє планети. Запропонуйте їм намалювати це майбутнє протягом 7 хв. Готові малюнки вивісить на дошці чи частині стіни таким чином, щоб їх усі бачили. 4-5 учням за бажанням запропонуйте представити свої малюнки класу та пояснити їх.

2 У цій рубриці плану уроку перераховані блоки інформації, на яких базується урок. Учитель може відобразити частину цієї інформації у вступному слові, надати у вигляді коментарів до групової роботи або запропонувати лідерам теми використати її під час виступу в малій групі. Зовсім необов’язково надавати учням усю перераховану інформацію, адже курс спрямований на зміни в поведінці, а не знаннях учнів. Це означає, що кількість знань має бути лише достатньою для виконання учнями практичних завдань, передбачених рубрикою „План дій” в учнівському посібнику.

20

Приховані скарби” (опис гри – в посібнику для учнів) та скласти список скарбів екокоманди.

Хай кожна команда придумає собі назву і обговорить, під яким девізом вони б хотіли працювати.

Після завершення роботи в екокомандах запропонуйте їм представити свої команди класу.

3.Запросіть учнів записати інформацію про свою команду у зошити за зразком підручника.

4.Запропонуйте учням об’єднатися всередині екокоманди в пари. Працюючи в парах, учні мають прочитати текст «Яким є твій спосіб життя сьогодні» та пояснити одне одному, що саме вони будуть робити далі.

5.Поясніть учням, що значна частина нашого курсу буде пов’язана з виконанням спеціальних завдань з дослідження власного способу життя. Такі дослідження носитимуть вимірювальний та оцінювальний характер, тому ми називаємо їх аудитом. Такі аудити будуть проводитись як в класі, так і, протягом року, вдома по кожній темі, що вивчатиметься.

Запросіть учнів, працюючи індивідуально, дослідити свій спосіб життя, відповідаючи на запитання Аудиту №1. Запропонуйте їм відкрити посібники та заповнити олівцем анкету Аудиту №1 протягом 5 хвилин. Вони мають обвести відповідь „так” чи „ні” або оцінити рівень того, наскільки згодні з тим твердженням, що є в анкеті, обираючи одну з цифр від 1 до 5.

Поясніть учням, що відповідати на питання потрібно чесно, але не витрачаючи багато часу на обмірковування. Якщо запитання будуть незрозумілі учням, вони можуть звернутись до вчителя.

ВІДПОВІДІ УЧНІВ НЕ ОЦІНЮЮТЬСЯ. Серед них не може бути „правильних” і „неправильних”. Також не рекомендується порівнювати відповіді різних учнів, бо принцип змагальності тут не використовується.

Вчителеві рекомендуємо також заповнити цей аудит заздалегідь перед уроком.

АУДИТ № 1

Обирайте відповідь „так” чи „ні”, а там, де стоять цифри позначте одну з них (врахуйте, що 1 – ніколи, 2- інколи, 3 –часто, 4 – майже завжди, 5 – завжди).

Не витрачайте багато часу на обмірковування.