1.2. Педагогічна модель формування уявлення про закон пропозиції майбутніх кваліфікованих робітників.

Педагогічна модель – розумова система, що імітує чи відображає певні

властивості, ознаки, характеристики об’єкта дослідження або принципи його внутрішньої організації чи функціонування та презентується у вигляді культурної форми, притаманній певній соціокультурній практиці.

У загальновживаному розумінні поняття моделі інтерпретується як

деякий матеріальний чи мислено уявний об’єкт. Але, говорячи про педагогічну модель, ми маємо мислити її як виключно мислену систему, яка орієнтується на інтерпретацію в педагогічному просторі. Така система має вибудовуватися з метою імітування чи відображення якихось конкретних властивостей, ознак або характеристик того педагогічного об’єкта (явища), що досліджується. Однак не виключається також і те, що можуть досліджуватися принципи внутрішньої організації чи функціонування педагогічного об’єкта.

Основними блоками моделі є цільовий, змістово-процесуальний та критеріальний. Цільовий блок забезпечує спрямованість досліджуваного процесу визначення стратегічних і тактичних цілей, очікуваних результатів експериментальної роботи, забезпечення опанування студентами сукупності теоретичних знань. Змістово-процесуальний блок моделі преставлений як процес формування уявлень про закон пропозиції майбутніх кваліфікованих робітників, здійснюваний у межах педагогічного процесу і спрямований на розвиток у студентів системи знань з теми та відповідних умінь.

Він містить в собі підхід щодо вивчення нового матеріалу, а саме: системний, компетентнісний, гуманістичний, інтегративний, структурний.

Системний підхід до вивчення економічних знань трактує їх як певну систему і полягає в розробці моделі, здатної інтегрувати різноманітні знання в одну дисципліну. Основними властивостями системи є:

• об'єктивність;

• цілісність;

• структурність;

• взаємозв'язок із зовнішнім середовищем;

• цілеспрямованість;

• самоорганізація.

Інтегративний підхід передбачає формування мінімальної функціонально

повної бази економічних знань, забезпечує наступність і взаємозв’язок

вивчення предмету.

Структурний підхід розглядає особливості економічних знань, їх формування, передбачає визначення елементів, наприклад, понять, явищ, закономірностей.

Гуманістичний підхід до формування економічних знань забезпечує розвиток таких якостей особистості, що сприяють професійній адаптації, соціалізації, економічній поведінці майбутнього фахівця.

Компетентнісний підхід дозволяє визначити вплив рівня сформованості економічних знань на результативність професійної підготовки, професійного становлення та професійного розвитку майбутніх фахівців сфери обслуговування. Провідні засади системного, структурного, гуманістичного, компетентісного підходів створюють у сукупності загальнонаукову основу для формування економічних знань учнів ПТНЗ [39, с.100].

Також змістово-процесуальний блок містить низку компонентів: мотиваційний, цільовий, змістовий, діяльнісний, результативний. Які в свою чергу взаємопов’язані із педагогічними умовами формування уявлень про закон пропозиції в учнів професійно – технічних училищ такими як:

1. Визначення основних економічних понять закону пропозиції.

2. Розробка та використання економічних задач і практичних робіт.

3. Поетапна послідовність дій викладача училища щодо використання відповідних методів, форм і прийомів навчання.

Важливим елементом змістово – процесуального блоку є форми проведення занять: лекція з елементами бесіди, діалогу, дискусії, практичні заняття; та методи їх проведення: ділова гра, дискусія, виконання вправ.

У цій же частині моделі можна виділити етапи формування уявлень про закон пропозиції :мотиваційний, орієнтаційний, виконавчий та контрольно-корегувальний.

Мотиваційний етап у формуванні економічних знань реалізований у всіх формах і видах занять. Видами мотивації, що використовується, є: зовнішня й внутрішня, диспозиційна й ситуаційна, процесуальна й результативна, вступна й поточна. На рівні навчальної дисципліни та окремого заняття обрані такі прийоми мотивації: вказівка на групи навчальних дисциплін, до якої відноситься ця дисципліна; її зв’язок з іншими дисциплінами в групі; категорії тем дисципліни і вимог до їх вивчення; застосування комп’ютерних технологій навчання; міжпредметні зв’язки навчального матеріалу цієї теми; значення отриманих на занятті знань для практики; особливості навчальних завдань з теми; критерії оцінювання знань учнів; висловлювання відомих діячів, що за змістом відповідатимуть навчальному матеріалу теми; розповіді про життєві ситуації, випадки з професійної діяльності; екскурсія на підприємство; нестандартність у викладенні навчального матеріалу [39, с.102].

Орієнтувальний етап у формуванні економічних знань реалізований у першу чергу під час лекційних занять, самостійної роботи та продовжується під час семінарських, лабораторно-практичних занять, контрольних.

Виконавчий етап у формуванні економічних знань реалізований насамперед під час лабораторно-практичних занять, самостійної роботи студентів, а також фрагментарно під час лекційних занять і контрольних заходів.

Контрольно – корегувальний етап у формуванні економічних знань реалізований на початку лекційних та лабораторно-практичних занять, коли необхідно переконатися в наявності базових знань студентів, а також наприкінці лабораторно-практичних занять, під час проміжного та підсумкового контролю. Методами контролю є такі: контрольна робота, тестування, опитування. Контрольними засобами є задачі, завдання, питання контрольної роботи, бесіди й опитування, відкриті та закриті тести (на впізнання, співвідношення, встановлення послідовності, доповнення, розрахунок та ін.) [39, с.103].

У дослідженні з’ясовано, що процес формування уявлень про закон пропозиції в учнів ПТНЗ має поетапний, керований характер, а його результативність забезпечується дотриманням комплексу педагогічних умов.

Розділ 2. Процес формування уявлення про закон пропозиції на уроках основ економіки у професійно-технічному училищі.