2.3.4. Навчання вмінню складати набори достатніх умов поняття

До того як підвести об'єкт під поняття, розпізнати його, потрібно скласти набір його достатніх умов. Такі набори умов можуть бути різноманітними, але еквівалентними, тому можливі різні способи розв'язання одної і тієї ж задачі. Розглянуте вміння носити загально пізнавальний характер, воно необхідно не тільки при вивченні математики, але й інших предметів.

Абстрактний характер математики як учбового предмета, дедуктивний спосіб переказу матеріалу в старших класах обумовлює специфіку мислення, який називається математичним.

За думкою Д.Пойа, математичне мислення не є чисто „формальним", його змістом служать не тільки аксіоми, означення та стратегія доведення, але й багато іншого: узагальнення закономірностей, які підмічені в часткових випадках, індуктивні доведення по аналогії.

Властивості та особливості математичного мислення розкриті В.А.Крутецьким в результаті дослідження математичних здібностей школярів. Вони виражаються вчасності, у здібностях до формалізованого сприйняття матеріалу, схоплюванню формальної структури задачі, до логічного мислення в сфері кількісних та просторових відносин, числової та знакової символіки, у здібності до швидкого та широкого узагальнення математичних об'єктів, відношень та дій, до згортання процесу математичного міркування, в здібності мислити згорнутими структурами. [7]

Доповнюють характеристику математичного міркування такі його здібності, як гнучкість, прямування до ясності, переключання з прямого на обернений хід думки, узагальнена пам'ять на математичні відношення, типові характеристики, схеми міркування та доведень, методи розв'язування задач та принципи підходу до них.

Щоб глибше розібратися в особливостях мислення школярів, потрібно перед усім більш чітко представити різні рівні засвоєння знань учнями. Як вказує В.И.Осинська, перший рівень - репродуктивний. Він припускає виконання завдань, які потребують відтворення знань, без суттєвих змін: факти, поняття, висновки, правила, закони.

Другий рівень - рівень стандартних операцій, який припускає оперування знаннями в стандартних умовах (за зразком, правилом, вказівкою, стандартами).

Третій рівень - аналітико-синтетичний, який припускає наявність вмінь аналізувати, синтезувати та узагальнювати. Для виконання завдань на такому рівні необхідні істотні перетворення в структурі набутих школярами знань, вмінь у застосуванні навичок логічної обробці матеріалу. Виконання цих дій потребує вже більш високого рівня розвитку мислення.

Четвертий рівень - творчий, при якому необхідно вміти застосувати знання в значно змінених умовах.

2.4. Психологічні особливості та можливості сприйняття мислення, пам'яті та мовлення учнів середньої вікової групи

„Про те, що потрібно враховувати вікові особливості учнів, говориться усюди, але не завжди вказується, що це означає, які особливості потрібно враховувати, й як їх потрібно враховувати. Між тим потрібно мати на увазі, що вікові особливості - це дещо незмінне та вічне, що властиво учням визначеного віку. Самі ці особливості доволі різко змінюються з часом". 12

Шкільний вік учня звичайно ділять на три основні періоди: молодший, середньо-підлітковий та старший-юнацький. Границі між цими віковими періодами визначені не строго й мають дуже значні індивідуальні відмінності, пов'язані з умовами життя та биту дитині, характером сімейного виховання та ін.

Підлітковий вік вельми складний період в житті учня. В цей період організм дитини зазнає кардинальні зміни, починається процес полового дозрівання. З цим зв'язано виникнення у підлітка фізичного відчуття власної дорослості. В нього виникає уявлення про себе вже не як про дитину, він прямує бути та вважатися дорослим. Звідси у підлітка виникає нова життєва позиція по відношенню до себе, до оточуючих людей, до миру.

Тому період підліткового віку характерний тим, що тут починається формування моральних та соціальних установок особистості учня, намічається загальна направленість цієї особистості.

Підліток прямує до активного спілкування зі своїми однолітками, та через це спілкування він активно пізнає самого себе, володіє своєю поведінкою, орієнтується на зразки та ідеали, почерпнуті з книг, кінострічок, телебачення.

Загальна картина роботи учнів-підлітків на уроках порівняно з молодшими класами погіршується. Раніше старанні та акуратні учні позволяють собі не виконувати завдання. Зошити ведуться неохайно. У більшості учнів змінюється почерк, він стає нерозбірним та недбалим. При розв'язанні математичних задач деякі підлітки не проявляють потрібної настирності та старання.

Підлітковий вік є начало внутрішнього переходу учня від положення об'єкта вивчення та виховання, яким він був в молодшому шкільному віці до положення суб'єкта цього процесу.

За даними психологів, розвиток мислення школярів у віковому аспекті йде від наглядно-діючого в дошкільному віці до образно-речового в молодшому і понятійному, теоретичному в середньому та старшому шкільному віці.

В підлітковому віці відбуваються істотні зсуви в мисленні. Досягнення в молодшому шкільному віці рівень розвитку мислення дозволяє підлітку успішно та систематично вивчати основи наук. Зміст вивчаючих предметів та логіка побудови учбових курсів потребує нового характеру засвоєння знань, опору на самостійне мислення, необхідна здібність абстрагувати та узагальнювати, міркувати, робити висновки, доводити.

Основною здібністю мислення підлітка є наростаюча з кожним роком здатність до абстрактного мислення, зміна співвідношень між конкретно-образним та абстрактним мисленням в користь останнього. При цьому конкретно-образні (наглядні) компоненти мислення не регресують, не зникають, а зберігаються та розвиваються, продовжуючи грати істотну роль в загальній структурі мислення (наприклад, розвивається здібність до конкретизації, ілюстрації, розкриттю змісту понять в конкретних образах та уявленнях). Для підлітка характерно помітний розвиток критичності мислення. Важливою здібністю розглянутого періоду є формування активного, самостійного творчого мислення.

Активна, самостійна робота мислі починається тільки тоді, коли перед учнями виникає проблема, питання. Перехід від молодшого шкільного віку до підліткового характеризується перед усім зміною відносин дітей до вчення, до ролі учня, до уроків, до вчителя.

Учбовий зміст програми потребує від підлітка більш глибшого рівня мислення. Розумовий розвиток його визначається поступовим переходом від словесно-логічного мислення до гіпотетико-дедуктивного. У відмінність від молодшого школяра підлітки вчаться проводити аналіз складної задачі шляхом побудови різних припущень та їх перевірки. Вміння оперувати гіпотезами в розв'язанні інтелектуальних задач являється основним новоутворенням мисленєвої діяльності підлітка.

Висновок

Отже, проведені нами дослідження розкривають суть дистанційного навчання. Воно виникло як наслідок процесу інформатизації суспільства та освіти, як найбільш перспективна, гуманістична, інтегральна форма освіти, орієнтована на індивідуалізацію навчання.

Нами було встановленно сутність поняття про дистанційне навчання, яке означає нову організацію освітнього процесу, що ґрунтується на використанні як кращих традиційних методів навчання , так і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також на принципах самостійного навчання, призначена для широких верств населення незалежно від матеріального забезпечення, місця проживання, стану здоров’я.

Також було дослідженно, що передумовами розвитку дистанційного навчання є:

- бурхливий розвиток інформаційних технологій;

- неперервне зниження вартості послуг на підключення та використання глобальної мережі Інтернет, її ресурсів і сервісів;

- суттєве поглиблення процесів упровадження інформаційних технологій в освітню практику;

- значне поширення засобів комп’ютерної техніки серед населення.

Дистанційне навчання є найперспективнішою формою освіти широких верств населення.

СДО повинна сприяти рішенню таких соціально значущих задач, як:

• підвищення освітнього рівня суспільства та якості освіти;

• реалізація потреб населення в освітніх послугах;

• задоволення потреб країни в якісно підготовлених фахівцях;

• підвищення соціальної та професійної мобільності населення, його підприємницької та соціальної активності, рівня самосвідомості, поширення кругозору;

• збереження та примноження знань, кадрового і матеріального потенціалів, накопичених вітчизняною вищою школою;

• розвиток єдиного освітнього простору в рамках країни і всього світового співтовариства, який має на увазі забезпечення можливості отримання нострифікованої освіти у будь-якій точці освітнього простору.

Говорячи про дистанційну форму освіти, слід говорити про створення єдиного інформаційно-освітнього простору, куди слід включити всілякі електронні джерела інформації (включаючи мережеві): віртуальні бібліотеки, бази даних, консультаційні служби, електронні навчальні посібники, кіберкласси.

Коли мова йде про дистанційне навчанні слід розуміти наявність у системі вчителя, підручника і учня. Це взаємодія вчителя та учнів, звідси випливає, що головним при організації дистанційної форми навчання є створення електронних курсів, розробка дидактичних основ дистанційного навчання, підготовка педагогів-координаторів. Не слід ототожнювати дистанційну форму з заочною формою навчання, бо тут передбачається постійний контакт з викладачем, з іншими учнями кіберкласса, імітація всіх видів очного навчання, але специфічними формами.

Отже, потрібні теоретичні проробки, експериментальні перевірки, серйозні науково-дослідні роботи. На жаль, те, що ми сьогодні бачимо в Інтернеті і в більшості своїй на компакт-дисках, ніяк не відповідає елементарним педагогічним вимогам. Звідси значущість проблеми, пов'язаної з розробкою самих курсів дистанційного навчання та методикою їх використання для різних цілей базового, поглибленого, додаткової освіти. Згідно з проведеними дослідженнями, в Україні близько 30% навчальних закладів заявили про те, що вже мають або планують організувати навчання в режимі ДО.

У другому розділі курсової роботи ми практично реалізували теоретичну частину першого розділу на прикладі теми «Математичні поняття». Ми уклали матеріал теми у 2 лекції. У додатках можемо знайти:

• плани семінарського заняття на цю тему;

• презентацію для допомого в підготовці до контролю;

• збірник основних математичних понять і фактів,перелік творчих завдань для студентів і методику роботи вчителя по забезпеченню оволодінням учнями 7 класу математичними поняттями;

• зразки вправ спрямованих на оволодіння учнями системи знань про поняття;

• тести для перевірки знань студента.

Цінність роботи полягає в тому,що підготовлена теорія, відносно дистанційного навчання, буде слугувати нам і читачам орієнтиром на правильне створення курсів дистанційного навчання з будь-яких дисциплін, а практична частини роботи може слугувати курсом теми «Математичні поняття» з дисципліни методика навчання математики.

Список літератури:

1. Околесов О. П. Системний підхід до побудови електронного курсадля дистанційного навчання / / Педагогіка. -1999. - № 6. -С. 50-56. 2. Полат Е. С. Петров А.Є. Дистанційне навчання: яким йому бути? / / Педагогіка. - 1999. - № 7. -С. 29-34. 3. Підкасистий П.І. Тищенко О.Б. Комп'ютерні технології в системі дистанційного навчання / / Педагогіка. -2000. - № 5. -С. 7-1

З албесту

Список використаної літератури

1. Про затвердження Положення про дистанційне навчання//Наказ Міністерства освіти і науки від 21.01.04 № 40.

2. Вимятнін В.М. Iнформаційно-технологічне забезпечення ДО//Відкрита і дистанційна освіта. - 2000.

3. Волкова Н. П. Педагогіка. – К.: Вид. Центр “Академія”, 2002. – 576 с.

4. Гороховський О.І. Методичні аспекти створення навчальної літератури для дистанційного навчання. – К.,2007. – 543 с.

5. Луговой Н.Н., Любчак В.А., Собаева Е.В. Модуль интерактивной познавательной деятельности в системе дистанционного обучения//Образование и виртуальность – 2003. Сборник научных трудов. – Выпуск 7. – Харьков: УАДО, ХНУРЭ, 2003. – С. 296-299.

6. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: учебное пособие для вузов и системы повышения квалификации педагогических кадров/Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева и др. - М.: Академия, 2001.

7. Пивень А.Г., Иностранный опыт использования дистанционного образования в Интернет//Інформатизація освіти та дистанційна форма навчання: сучасний стан і перспективи розвитку. Збірник матеріалів VІ Міжнародної науково-методичної конференції. – Суми Вид-во СумДУ, 2004 – С. 36-40.

8. Стефаненко П.В. Дистанционное обучение в высшей школе. - Донецк: ДонНТУ, 2002. - 400с.

9. Трайнев В.А., Трайнев И.В. Информационные коммуникационные педагогические технологии: Учебное пособие. – К.: Освіта, 2008. – 327 с.

10. Фіцула М.М. Педагогіка. – К.: Вид. центр “Академія”, 2002. – 528 с.

11. Сайт Українського центру дистанційного навчання - www.distance-learning.com.ua.

12. Освітній портал - http://www.osvita.org.ua/distance/ukraine/.

13. Лабораторія дистанційного навчання - http://users.kpi.kharkov.ua/lre/bde/ukr/de/index.htm.