- •Лабораторна робота № 1.
- •Двійкова система числення
- •Переведення чисел (8) → (2), (16) → (2)
- •Двійкова арифметика
- •Використання різних кодувань
- •Переклад кількості інформації між різними одиницями виміру
- •Зміст звіту
- •Технологія виконання роботи
- •Питання для захисту роботи
- •Індивідуальні завдання до лабораторної роботи № 1 "Представлення інформації в еом"
Переведення чисел (8) → (2), (16) → (2)
Переведення вісімкових і шістнадцяткових чисел в двійкову систему: кожну цифру замінити еквівалентною їй двійковою тріадою(трійкою цифр) або тетрадою(четвіркою цифр).
Приклади:
53718 = 101 011 111 0012;
5 3 7 1
1 A3F16 = 1 1010 0011 11112
1 A 3 F
Завдання для самостійного виконання
Переведіть:
37548 → X2
2ED16 → X2
Переведення чисел (2) → (8), (2) → (16)
Щоб перевести число з двійкової системи у вісімкову або шістнадцяткову, його треба розбити вліво і вправо від коми на тріади(для вісімкової) або тетради і кожну таку групу замінити відповідною вісімковою (шістнадцятковою) цифрою.
Приклади:
11010100001112 = 1 5 2 0 78;
1 101 010 000 111
1101110000011012 = 6 E 0 D16
110 1110 0000 1101
Завдання для самостійного виконання
Переведіть:
10111110101011002 → X8
10110101000001102 → X16
Переведення чисел (q) → (10)
Запис числа в розгорнутій формі і обчислення отриманого вираження в десятковій системі.
Приклади:
1101102 = 1∙25 + 1∙24 + 0∙23 + 1∙22 + 1∙21 + 0∙20 = 5410;
2378 = 2∙82 + 3∙81 + 7∙80 = 128 + 24 + 7 = 15910;
3FA16 = 3∙162 + 15∙161 + 10∙160 = 768 + 240 + 10 = 101810.
Завдання для самостійного виконання
Переведіть:
11000110102 → X10
1628 → X10
E2316 → X10
Переведення чисел (10) → (q)
Послідовне цілочисельне ділення десяткового числа на основу системи q, поки остання частка не стане менше дільника.
Потім залишки від ділення записуються в порядку, зворотному порядку їх отримання.
200910=310145
7510=10010112
7510=1138
7510= 4B16
Завдання для самостійного виконання
Переведіть:
14110 → X2
14110 → X8
14110 → X16
Для перекладу правильних дробів з десяткової системи числення в довільну використовується метод послідовного множення на основу системи числення дробових цифр числа до тих пір, поки не отримаємо в дробовій частині усіх нулів або не досягнемо заданої точності(якщо число не перекладається точно).
Приклад. Перевести з десяткової системи числення в двійкову число 0,325.
0,375
x 2
–––––
0,750
Виділяємо цілу частину: 0
0,750
x 2
–––––
1,500
Виділяємо цілу частину: 1
0,500
x 2
–––––
1,000
У дробовій частині отримали усі нулі, тобто число перевелося в двійкову систему числення точно: 0,0112.
Двійкова арифметика
1. Таблиця додавання
0 + 0 = 0
1 + 0 = 1
0 + 1 = 1
1 + 1 = 10
2. Таблиця віднімання
0 – 0 = 0
1 – 0 = 1
1 – 1 = 0
10 – 1 = 1
3. Таблиця множення
0 ∙ 0 = 0
1 ∙ 0 = 0
1 ∙ 1 = 1
Приклад. Додати два числа в двійковій системі числення.
1 1 0 1 1
+
1 0 1 1 0 1
––––––––––-
1 0 0 1 0 0 0
Кількість інформації, яка вміщує один символ N- елементного алфавіту, рівна i = log2N.
Це відома формула Р. Хартлі. У 32-значном алфавіті кожен символ несе i = log232 = 5(біт) інформації.
Приклад 1. Вичислити кількість інформації в слові «Інформатика» за умови, що для кодування використовується 32-значный алфавіт.
Рішення. Вичислимо кількість інформації, що відповідає 1 символу при використанні 32-значного алфавіту : 32 = 2х, х = 5 біт. Слово "Інформатика" складається з 11 символів, отримуємо 11* 5 = 55(біт).
Приклад 2. Растровий графічний файл містить чорно-біле зображення з 2 градаціями кольору(чорний і білий) розміром 800 х 600 точок. Визначте необхідний для кодування кольору точок (без урахування службової інформації про формат, авторство, способи стискування і ін.) розмір цього файлу на диску у байтах.
Рішення. Оскільки сказано, що зображення двокольорове, отже, для вказівки кольору однієї точки досить двох значень, що кодують білий або чорний колір. Два значення можуть бути закодовані одним бітом. Об'єм графічного файлу розраховується по формулі V=i*k, де i - глибина кольору, а k - кількість точок.
Тоді об'єм графічного файлу дорівнює 800 * 600 * 1 біт = 480 000 6іт, враховуючи, що 8 біт = 1 байт отримуємо 480 000 / 8 = 60 000 байтів. У реальності в графічних документах окрім опису кольору точок є присутньою ще і службово-додаткова інформація(про формат запису, авторські права, способи стискування і ін.).