- •1 Соціально-економічний розвиток, культура київської русі та галицько-волинської держави
- •1. Політичний устрій
- •2. Соціальний устрій
- •Мал. 1. Привілейовані верстви суспільства Київської Русі. Мал. 2. Непривілейовані верстви суспільства Київської Русі.
- •Мал. 3. Залежне населення Київської Русі.
- •3. Економічний розвиток
- •4. Перші школи та бібліотеки
- •5. Відомі діячі культури Київської Русі
- •Мал. 18. Родина князя Святослава Ярославича. Мініатюра з «Ізборника», 1073 р.
- •1 Під владою польської та литовської держав (XIV- XVI ст.)
- •1. Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину.
- •2. Остаточна ліквідація автономії українських земель
- •3. Створення Кримського ханства
- •Мал. 4. Хаджи і Гірей - засновник Кримського ханства
- •4. Набіги татар на українські землі
4. Перші школи та бібліотеки
З утворенням держави та її органів – управлінських, судових, податкових та інших виникає потреба у появі писемності. За князювання Володимира Великого у Києві була перша заснована школа. Поступово школи з`явились в усіх великих містах. Онука Ярослава княжна Янка заснувала у Києві при Андріївському монастирі школу для дівчат. Для продовження і поглиблення освіти служили бібліотеки, що створювались при монастирях і церквах. Найперша бібліотека була заснована у 1037 році Ярославом Мудрим у Софії Київській. Заснована ним бібліотека була одна з найбільших у Європі й нараховувала понад 500 томів. Найпоширенішими були книги на церковну тематику, які переписували у скрипторіях. Кожна книжка була витвором мистецтва. Писали на пергаменті, а потім розмальовували малюнками та оздоблювали дорогоцінними металами та коштовним камінням. Тому за одну книгу можна було купити декілька сіл або й місто.
5. Відомі діячі культури Київської Русі
Мал. 4. Відомі діячі культури Київської Русі.
6. Літературні пам’ятки
Мал. 5. Літературні пам`ятки Київської Русі.
7. Архітектурні пам’ятки Київської Русі
Мал. 6. Софійський собор (1037 р., Київ).
|
|
Мал. 7. Києво-Печерський монастир (1051 р., Київ). |
Мал. 8. Михайлівський Золотоверхий собор (1108 р., Київ). |
|
|
Мал. 9. Спасо-Преображенський собор (1036 р., Чернігів). |
Мал. 10. Борисоглібський собор (1123 р., Чернігів). |
|
|
Мал. 11. П’ятницька церква (кінець ХІІ ст., Чернігів). |
Мал. 12. Церква Святого Пантелеймона (кінець ХІІ ст., р. Галич). |
Окрасою монументальних споруд був фресковий живопис (розпис фарбами по вологій штукатурці) тамозаїки (зображення, складені з кольорових камінців або непрозорого скла). Широкого поширення набулоіконописання за візантійською традицією. Слід відзначити, що у період Київської Русі значного поширення набули майже усі види мистецтва, крім скульптури.
|
|
Мал. 13. Богоматір Оранта. Мозаїка у Софійському соборі. |
Мал. 14. Мозаїка Христа Вседержителя (Софійський собор). |
|
|
|
Мал. 15. Холмська ікона Богородиці (візантійська традиція), ХІ ст. |
Мал. 16. Вишгородська ікона богородиці (візантійська традиція), перша половина ХІІ ст. |
Мал. 17. Дорогобузька ікона Богородиці, остання третина ХІІІ ст. |
Мал. 18. Родина князя Святослава Ярославича. Мініатюра з «Ізборника», 1073 р.
Основні терміни, поняття, імена
Основні дати:
989–996 рр. – спорудження Десятинної церкви. 1037 р. – завершення будівництва Софійського собору у Києві. 1056–1057 рр. – створення Остромирового Євангелія. 1073–1089 рр. – споруджено Успенський собор Києво-Печерського монастиря. 1113 р. – укладення «Повісті минулих літ» Нестором Літописцем. 1187 р. – створення «Слова о полку Ігоревім». 1187 р. – перша згадка назви «Україна».