- •Методичні вказівки до вивчення дисципліни
- •Vіі. Занепад козацької держави. Руїна
- •7.1. Ускладнення міжнародного становища України після
- •7.2. Початок громадянської війни й Руїни
- •7.3. Події на Лівобережжі та Правобережжі в 1660-1670 рр. Гетьман
- •7.4. Гетьмани Лівобережної України Дем'ян Многогрішний та Іван Самойлович. Кінець Руїни
- •VIII. Україна у XVIII ст.
- •8.1. Гетьманування Івана Мазепи
- •8.2. Ліквідація українського самоврядування та Запорозької Січі
- •8.3. Територіальні зміни в Україні у хvііі ст.
- •8.4. Антифеодальна боротьба українського народу
- •Іх. Українські землі під владою Російської і Австрійської імперій у першій половині хіх ст.
- •9.1. Розклад феодально-кріпосницької системи в українських землях
- •9.2. Декабристський рух в Україні
- •9.4. Становище українців в західноукраїнських землях
- •Х. Україна в другій половині хіх ст.
- •10.1. Кримська війна
- •10.3. Національно-демократичний рух
- •10.4. Революційно-демократичний і робітничий рухи
- •Хронологічна таблиця
- •Література
9.4. Становище українців в західноукраїнських землях
У першій половині XIX ст. населення західноукраїнських земель, що було під владою Австрії та Угорщини, теж знаходилось в тяжкому становищі. Відірваність західних українців від основної маси українського народу, постійне політичне, соціальне, національне і економічне гноблення гальмувало хід вільного цивілізованого розвитку, яким йшли європейські країни. Внаслідок низки причин, насамперед асиміляторських зусиль і шовіністичної політики правлячих кіл і панівної верхівки відносна кількість українців у загальній масі населення поступово зменшувалась.
Сільське господарство, що займало провідне місце в економіці Західної України, знаходилось на низькому рівні розвитку, бо носило екстенсивний характер. Малоземелля українських селян, примітивні засоби виробництва, великі феодальні повинності зумовили низьку продуктивність землеробства. Врожайність озимих культур в середньому становила 6 центнерів, а ярих – 4,5 центнера з гектару. Лише на середину XIX ст. у кращих господарствах вона стала досягати 11-12 центнерів. Регулярні недороди основних культур прирікали населення на постійні злидні і голодну смерть.
Промисловість в західноукраїнських землях знаходилась на відсталому ремісничо-мануфактурному рівні. Мануфактури працювали в основному в панських маєтках. Кількість мануфактур в містах з найманою робочою силою залишалась незначною. У 30-40-х рр. XIX ст. намітилось деяке промислове піднесення, почалось використовування механічних двигунів. Проте переростання мануфактурної промисловості у фабричну гальмувалось дискримінаційними заходами уряду (адміністративні обмеження, непомірне високі податки тощо) та всевладдям великих землевласників.
Селянство Західної України постійно вело боротьбу проти феодальної експлуатації, відмовлялось виконувати повинності, піднімало повстання Одне з таких повстань сталося в 1846-1848 рр. під проводом Лук’яна Кобилиці.
Під впливом революції 1848-1849 рр. в Австрійській Україні було скасовано кріпосництво і феодальні повинності селян. Однак отримавши волю, селяни не отримали землі. Оскільки ж промислового виробництва в Західній Україні майже не було і знайти роботу було практично неможливо, більшість селянства в результаті такого «звільнення» залишилася без засобів до існування. Відтак сотні тисяч українців з Галичини, Буковини й Закарпаття мусили шукати кращої долі в інших країнах, здебільшого за океаном – у США, Канаді, Бразилії, Чилі тощо, де в цей час відбиралися у індіанців і розорювалися великі території. Відтоді в цих країнах утворилися великі українські діаспори, які в наступні роки поповнювалися все новими іммігрантами з України.
У пробудженні національної самосвідомості населення Західної України у першій половині ХІХ ст. значну роль відіграло громадсько-культурне об’єднання «Руська трійця», засновниками якої стали Маркіян Шашкевич, Яків Головацький, Іван Вагилевич, які були студентами Львівського університету. У виданому трійцею альманасі «Русалка Дністрова» та інших творах, орієнтуючись на передові демократичні ідеї, вони виступали проти політичного, економічного і духовного гноблення українського народу, домагаючись, щоб він відчув «гідність свою і свою силу». Вони виступали за возз’єднання українського народу проти політики денаціоналізації українців і латинізації української писемності, популяризували найкращі сторінки минулого українського народу, поширювали твори Т.Шевченка, М.Костомарова, П.Куліша та ін.
Контрольні запитання
Чим було схожим і чим відрізнялося становище українців у Російській і Австрійській імперіях?
У чому проявлявся розклад феодально-кріпосницької системи?
Як вплинула Вітчизняна війна 1812 р. на суспільні настрої?
Чим відрізнялися програмні документи Північного й Південного товариств?
Які ідеї обстоювала «Руська трійця»?
Які основні положення програми Кирило-Мефодіївського товариства?
Чим була викликана масова еміграція західних українців?
Теми рефератів
Декабристський рух в Україні.
Катеринославщина в першій половині ХІХ ст.
Українці у Вітчизняній війні 1812 р.
Царська Росія в поезії Т.Шевченка.
«Руська трійця» та її значення для українського національного руху.
Вплив революції 1848-1849 рр. на західноукраїнські землі.
7. Українська діаспора в Північній і Південній Америці.