Встановлюють прилад:

• В стаціонарних умовах на спеціальному стовпі з навітряної сторони;

• В польових умовах психрометр підвішують на тонкому шесті, закріпленому в грунті або кладуть на козли;

• Висота встановлення психрометра серед рослин може бути різною і залежить від мети дослідження.

Взяття відліку: аспіраційний психрометр виносять на місце проведення виміру зимою за 30 хв., а літом за 4 хв. до початку спостережень, змочують батист дистильованою водою зимою за 30 хв. і літом за 4 хв. до відліку. %. Вирахування величин вологості повітря по показниках аспіраційного психрометра виконують так само, як і по показниках стаціонарного. Аспіраційний коефіцієнт (А) для аспіраційного психрометра дорівнює – 0,000662.

Гігроскопічний метод (сорбційний) базується на властивості гігроскопічних тіл реагувати на зміни вологості повітря. На цьому методі базується робота гігрометрів.

◙ Волосяной гігрометр – прилад для вимірювання відносної вологості повітря, його дія базується на здатності людського волоса змінювати свою довжину в залежності від вологості повітря. Зміна вологості повітря передається на стрілку і вона показує відносну вологість від 0 до 100 %.

Встановлюють волосяний гігрометр на штативі в психрометричній будці між сухим та змоченим термометрами. Перед підготовкою до роботи стрілку гігрометра встановлюють відповідно до показників психрометра.

Взяття відліку: проводять з точністю до 1%. Для контролю стрілку відводять трохи вліво, якщо стрілка вертається в первинне положення, то прилад працює нормально. Гігрометр – недостатньо точний прилад із змінною точністю, тому його дані треба звіряти з відносною вологістю, знайденою по психрометру. Для цього будують графік по щоденним відлікам психрометра та волосяного гігрометра на протязі місяця до настання морозів. В зимовий період роботу при температурі нижче –10⁰С проводять тільки по гігрометру.

◙ Гігрограф – прилад для постійного запису відносної вологості. Приймальною частиною є пучок знежиреного людського волосся. Дія приладу аналогічна дії термографа.

Встановлюють гігрограф в одні будці з термографом на верхній поличці, для підготовки до роботи закріплюють стрічку (на звороті, якої записують дату, час, назву станції і номер приладу), заводять годинниковий механізм, одягають барабан на нерухомий стержень і підводять перо до барабану. Гігрограф – відносний прилад, для введення поправки в строки спостережень на стрічці роблять засічки. Обробка стрічки графіку проводиться за допомогою графіку, який будується за даними відносної вологості.

Контрольні питання

1. Біологічне значення вологості повітря.

2. Основні характеристики вологості повітря.

3. Методи вимірювання вологості повітря.

4. Прилади для вимірювання вологості повітря.

5. Гідрометеори та причини їх утворення.

Лабораторна робота №6. Вимірювання кількості атмосферних опадів та випаровування

Кількість опадів визначають за висотою шару води в мм, який утворився б на поверхні, коли б опади не стікали, не випаровувались і не просочувались углиб. Шар опадів висотою 1 мм на ділянці 1 га відповідає об’єму води 10 м³ або масі 10 т. Отже, коефіцієнт для перерахунку кількості опадів з міліметрів на метри кубічні на гектар дорівнює 10.

В зимовий період вимірюють висоту снігового покриву в сантиметрах (см), щільність снігу в грамах на сантиметр кубічний (г/см³). Та запас води в снігу в міліметрах або в метрах кубічних на гектар.

Завдання 1. Ознайомлення з приладами для вимірювання рідких атмосферних опадів.

Вимірюють кількість опадів опадоміром Третьякова або плювіографом.

◙ Опадомір Трет’якова складається з оцинкованого циліндричного відра висотою 40 см і приймальної поверхні площею 200 см². У середині відра запаяна діафрагма, частина якої являє собою знімну лійку. Лійка запобігає випаровуванню опадів (взимку її знімають). Виливають із відра опади через носик, який закривається ковпачком.

Встановлюють відро на стовпі так, щоб приймальна поверхня знаходилась на висоті 2 м від поверхні землі. Навколо відра розміщені 16 планок – відкрилків, що захищають опади від видування.

Взяття відліку: Вимірюють опади 4 рази на добу: о 1, 3, 9, 15 годині. Зібрані рідкі опади виливають у вимірювальну склянку. Якщо у відрі є тверді опади, то їх розтоплюють, а потім вимірюють. В комплект входять два відра: одне знімають, а друге встановлюють.

До результатів вимірів вводять поправку на змочування відра. За даними тривалості випадання опадів визначають їх інтенсивність.

◙ Дощомір Давітая. Рідкі опади в польових умовах вимірюють за допомогою дощоміра Давітая. Скляний циліндр з поділками, верхня частина якого розширена, площа поперечного перетину 30 сантиметрів квадратних. Висота 30 см. У верхній частині вмонтована лійка, яка запобігає випаровуванню води.

Встановлюють дощомір польовий на дерев’яні підставці, на висоті 2м. Для вимірювання опадів серед рослин дощомір встановлюють в міжряддях.

Взяття відліку проводять за поділками шкали стакану: одна поділка відповідає 1 мм шару води.

◙ Плювіограф. Для безперервної реєстрації рідких опадів на метеорологічний станціях використовують плювіограф. Це циліндр, приймальна частина в перетині становить 500 см². Вода з приймача потрапляє в поплавкову камеру. Там є стержень, який піднімається і передає свій рух стрілці з пером, що прокреслює лінію опадів на стрічці барабана. Барабан обертається за допомогою годинникового механізму, що дає можливість визначити кількість опадів у певний час.

Встановлюють прилад горизонтально на відкриті площадці на спеціальному стовпі. Верхній край плювіографа повинен бути на висоті 2 м від поверхні грунту. Стрічки плювіографа міняють щоденно, якщо був дощ. При зміні стрічки заводять годинниковий механізм. В суху погоду одну стрічку використовують до появи опадів. В холодний період плювіограф розбирають, насухо все протирають і зберігають в приміщені.

Обробку стрічки плювіографа проводять для кожного дощу, відмічають час початку і кінця дощу, записують кількість опадів, які випадають щогодини, загальну суму за 24 години і інтенсивність дощу за 1 хв.

Завдання 2. Ознайомлення з приладами для вимірювання твердих атмосферних опадів.

На метеорологічних станціях висоту снігового покриву вимірюють один раз на декаду та в ті дні коли випадає сніг. Вимірюють висоту снігу за допомогою трьох постійних снігових рейок, що встановлені в точках уявного трикутника на відстані 10 м одна від одної. На рейки нанесені сантиметрові поділки. З трьох замірів виводять середнє значення.

◙ Ваговий снігомір. Щільність снігу визначають ваговим снігоміром. Цей прилад складається з металевого циліндра та ваги. Циліндр довжиною 60 см і площею поперечного перетину 50 см² із зовнішнього боку він відкритий, а з другого закритий кришкою. Під час вимірювань циліндр занурюють в сніг і визначають його висоту по боковій стінці. Потім циліндр із снігом зважують. Визначають щільність снігу d за формулою:

d = K/10 ∙ z

К – кількість поділок на шкалі вагів;

z – висота снігового покриву, см.

У зимовий період на полях вимірюють висоту покрову переносною снігомірною рейкою.

Завдання 3. Побудувати графік річної динаміки атмосферних опадів за даними виданими викладачем.

• порівняти його з середньодобовими даними;

• зробити висновок про розподіл опадів протягом року;

• розрахувати кількість опадів під час вегетації;

• описати особливості випадання опадів протягом року порівняно з середньо багаторічними.

Завдання 4. Розрахувати вміст доступної вологи в ґрунті за виданими викладачем даними. Доступну вологу визначають за формулою:

Wд = 0,1 ∙ d ∙ h (Vз - Vн)

d – щільність грунту, г/см³ ;

h – глибина шару грунту, см;

0,1 – коефіцієнт переводу запасу вологи з м³ в мм на гектар;

V_з – загальний вміст вологи в грунті, визначений термостатно-ваговим методом, %;

V_н – вологість в’янення рослин, %.