Контрольні питання.

1. Які Ви знаєте види фенологічних прогнозів.

2. На чому базується методика складання фенологічних прогнозів?

3. Що таке – біологічний нуль?

Лабораторна робота №11.

Прогнози урожайності сільськогосподарських культур

Особливо важливе значення для народного господарства мають довгострокові прогнози врожайності і валових зборів основних сільськогосподарських культур. Вони дозволяють визначати очікуванні ресурсі сільськогосподарської продукції, потребу в техніці для збирання, транспортування, підготувати сховища.

Урожайність сільськогосподарських культур залежить від ряду факторів, але багато з них, такі, як ґрунтові умови, біологічні особливості сорту (гібриду), деякі прийоми вирощування, якість посівного матеріалу, досить стабільні. Агрометеорологічні умови характеризуються значною мінливістю в часі та просторі. Тому вони (при інших рівних умовах), впливають на ріст та розвиток рослин, і в значній мірі обумовлюють їх врожайність. В відповідності з цим розроблені і широко використовуються на практиці методи прогнозів врожайності багатьох сільськогосподарських культур, які базуються на врахуванні основних та лімітуючих метеорологічних факторів.

В сучасний час складаються прогнози врожайності озимої та ярової пшениці, соняшнику, кукурудзи, цукрових буряків, картоплі, бавовнику.

Завдання 1. Скласти прогноз урожайності озимої пшениці за даними виданими викладачем.

▼ Принцип методики:

Методика складання агрометеорологічного прогнозу очікуваної врожайності озимої пшениці розроблена Е.С. Улановою і базується на кількісні залежності врожайності озимої пшениці від агрометеорологічних умов і стану посівів.

Головними чинниками, які впливають на рівень врожайності озимої пшениці є весняні запаси продуктивної вологи в ґрунті та кількість продуктивних стебел на 1 м² після перезимівлі. Ці показники є інтегральними, бо вони відображають агрометеорологічні умови за період осінь – зима та рівень агротехніки. В пізніші фази розвитку необхідно враховувати ще й температуру, кількість опадів та висоту рослин, які відображають метеоумови періоду весна – літо.

Прогнози урожайності озимої пшениці складають за такими рівняннями:

а) з трьохмісячною завбачливістю через 10 днів після відновлення вегетації весною:

У = 0,1 ∙ (0,059 W + 0,024 n – 2,97)

б) з двохмісячною завбачливістю (в період виходу в трубку):

У = 0,1 ∙ ( - 24,4 + 0,3 W – 10-3 W2 + 0,04 n – 10–5 n2 + + 0,52 t – 0,02 t2—0,02 r + 10–3 r2)

в) з місячною завбачливістю ( в фазу колосіння):

У = 0,1 ∙ ( - 42,8 + 0,35 W – 11 ∙ 10-4 ∙ W2 + 0,02 ∙ n – -7 ∙10–6 ∙ n2 - – 4 ∙ 10-3 r + 2 ∙ 10–4 r2 + 3,3 t – 0,15 t2 + + 0,24 h + 4 ∙ 10–6 h2)

У – очікувана врожайність, т/га;

W – запаси продуктивної вологи в метровому шарі грунту, мм;

n – кількість стебел на 1м², на строк в який проводиться прогноз;

t, r – відповідно середня температура та кількість опадів період відновлення вегетації весною до строків проведення прогнозу;

h – висота озимої пшениці в фазу колосіння, см.

Завдання 2. Скласти прогноз урожайності цукрових буряків за даними виданими викладачем.

▼ Принцип методики:

Методика складання агрометеорологічного прогнозу очікуваної врожайності цукрових буряків розроблена О.М. Конторщіковою і базується на кількісні залежності врожайності цукрових буряків від температурних умов та умов зволоження (метеорологічних умов), а також від густоти рослин і маси коренів (які відображають умови агротехніки) і проводиться з 1,5-місячною завбачливістю при 75-95% ймовірності.

Для Західної України використовують рівняння:

У = 0,1 ∙ (0,07∑t + 1,86 p + 4,43 n + 0,07 W – 384,29)

∑t – сума температур > 10 ⁰С за період від декади посіву до 1 серпня ,⁰С;

p – маса коренеплоду на 20 липня, г;

n – густота посівів на 20 серпня, тис/га;

W - середні запаси продуктивної вологи в метровому шарі грунту від декади посіву до 1 серпня, мм;

Густота посіву на 20 серпня визначається за формулою:

n = 0,86 n1 + 6

n₁ – густота посіву на 20 липня.