Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Национальная металлургическая академия Украины

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

печать (кирилюк).doc

Скачиваний:

Добавлен:

12.02.2016

Размер:

1.83 Mб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 1 23 / 33

Анотація

Цівата О.В. Економічне обґрунтування екологічних заходів, спрямованих на обмеження негативного впливу трубопрокатного виробництва на прикладі ВАТ «Нижньодніпровський трубопрокатний завод». – Рукопис.

Розкрито особливості природоохоронної діяльності та специфіку виробництва підприємств трубопрокатної галузі. Висвітлені проблеми зростання забруднення навколишнього природного середовища, що обумовлює необхідність обґрунтування та розробки заходів, спрямованих на обмеження негативного впливу трубопрокатного виробництва на навколишнє середовище.

Обґрунтовано і запропоновано новий метод очистки стічних вод від нафтопродуктів. Наведені характеристики існуючої та нової установок для очистки стічних вод. Розкриті теоретичний та практичний аспекти пакетування металевої стружки, обґрунтовані теоретичні та методичні положення удосконалення природоохоронних заходів трубопрокатного виробництва, визначена ефективність методів очистки води від нафтопродуктів, наведена класифікація екологічних витрат.

Ключові слова: скиди, рентабельність виробництва, стічні води, нафтопродукти, пакетування стружки, екологічні витрати, трубопрокатне виробництво, система екологічного управління.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………8

Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯМ НА ПІДПРИЄМСТВІ……………………....11

1.1. Показники економічної ефективності природоохоронних заходів……...11

1.2. Класифікація екологічних витрат на підприємстві

та проблеми забруднення вод нафтопродуктами……………………...…..17

1. 3. Теоретичні аспекти очищення стічних вод підприємствами

чорної металургії України ………………………………………………….28

1.4. Обґрунтування мети, наукових завдань та методів їх вирішення……….33

1.5. Висновки за розділом 1…………………………………………...………...35

Розділ 2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ЕКОЛОГО – ЕКОНОМІЧНИХ

ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ «НТЗ»……………………….……………38

2.1. Характеристика і аналіз основних техніко-економічних

та екологічних показників діяльності ВАТ «НТЗ»………………………..38

2.2. Аналіз та оцінка ефективності використання трудових ресурсів,

собівартості та прибутку підприємства…………………………………….47

2.3. Оцінка використання водних ресурсів та аналіз

екологічних витрат ВАТ «НТЗ»………………………………………….....53

2.4. Висновки за розділом 2……………………………………………………..67

Розділ 3. ОБГРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ

НА ОБМЕЖЕННЯ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ

ТПЦ № 3 ВАТ «НТЗ» НА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ …….

3.1. Удосконалення управління та регулювання

екологічної діяльності ВАТ «НТЗ»……………………………………..

3.2. Обґрунтування способу утилізації металевої стружки………………..

3.3. Обґрунтування способу уловлювання нафтопродуктів

із стічних вод відстійників ТПЦ № 3……………………….…………..

3.4. Дослідження залежності рентабельності виробництва

ТПЦ №3 від плати за скиди забруднюючих речовин……………………..

3.4. Висновки за розділом 3………..

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………

ВСТУП

Актуальність теми. Актуальними питаннями розвитку промислових підприємств України та суспільства в цілому є збереження навколишнього природного середовища, раціональне природокористування, зменшення негативного впливу на природу. Масштабність екологічних проблем, зростання забруднення навколишнього природного середовища вимагають спрямування екологічної політики діяльності промислових підприємств на їх усунення та спонукають до пошуку інструментів еколого-економічного управління, що базуються на принципах сталого розвитку. Основою управління є інформація про екологічні витрати, отримана шляхом дослідження екологічних аспектів діяльності підприємств.

Нафтопродукти є в наш час одними з найнебезпечніших забруднювачів природних вод трубопрокатними підприємствами. Необхідність удосконалення існуючих методів очищення води від нафтопродуктів, створення нових підходів до вирішення проблеми зумовили актуальність теми та основні напрями досліджень.

Наукова задача. Дослідити та науково обґрунтувати шляхи зниження негативного впливу трубопрокатних підприємств на навколишнє природне середовище.

Мета дослідження. Теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення природоохоронних заходів трубопрокатних підприємств шляхом оновлення очисного устаткування, що не тільки зменшить негативний вплив на природне середовище, але й обсяг платежів за забруднення.

Для досягнення мети необхідно вирішувати наступні завдання:

1. Дослідити теоретичні та методичні положення з удосконалення природоохоронних заходів трубопрокатних виробництв.

2. Виконати аналіз еколого-економічних показників діяльності ВАТ «НТЗ» з метою визначення існуючих екологічних проблем та обґрунтування доцільності реалізації природоохоронних заходів.

3. Економічно обґрунтувати доцільність розробки та впровадження заходів, спрямованих на обмеження негативного впливу на природне середовище трубопрокатних підприємств.

4. Дослідити залежність рентабельності виробництва ТПЦ №3 від платежів за скиди забруднюючих речовин.

Об’єкт дослідження. Природоохоронна діяльність трубопрокатних підприємств.

Предмет дослідження. Теоретичні, методичні та практичні аспекти управління природоохоронною діяльністю трубопрокатних підприємств.

Методи дослідження. У роботі були використані наступні методи дослідження: метод спостереження під час систематичного цілеспрямованого вивчення об’єкта для визначення наступних теоретичних і практичних дій, метод порівняння – в процесі обґрунтування екологічних заходів, спрямованих на обмеження негативного впливу на водні ресурси, аналітичний метод – для розрахунку обсягу витрат на природоохоронну діяльність, метод синтезу – на теоретичному рівні дослідження процесу пакетування металевої стружки, економіко–математичний метод – при дослідженні залежності рентабельності виробництва від платежів за скиди забруднюючих речовин.

Наукова новизна результатів дослідження.

1. Дістали подальшого розвитку принципи екологічної політики ВАТ «НТЗ», які, на відміну від існуючих, включають принципи раціональності та економічності, пріоритетність ресурсозберігаючих та енергозберігаючих технологій, екологізація технологічних процесів.

2. Дістала подальшого розвитку залежність рентабельності виробництва від факторів середовища господарювання, яка, на відміну від існуючих, дозволяє оцінити вплив платежів за скиди забруднюючих речовин.

Практичне значення результатів роботи: запропоновані нові методи очистки води від нафтопродуктів, що зменшить негативний вплив на природне середовище та обсяг платежів за забруднення; обґрунтовано технічні рішення щодо очистки та використання стічних вод промислових підприємств у замкнених системах оборотного водопостачання; встановлено кращий спосіб утилізації непідготовленої стружки.

Сфера використання результатів роботи: одержані результати магістерської роботи можуть бути використані на практиці ВАТ «Нижньодніпровський трубопрокатний завод» при впровадженні природоохоронних заходів.

Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯМ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1. Показники економічної ефективності природоохоронних заходів

В останні роки в економічній, еколого-економічній науці все більше стали приділяти уваги вдосконаленню системи управління природокористуванням. Це цілком виправданий крок збоку науковців, оскільки охорона навколишнього природного середовища (НПС), врахування динаміки зміни його якості, якості природо ресурсного потенціалу, прогнозування кількості використання природних ресурсів є довгостроковою гарантією функціональної властивості економіки [10; 13; 14].

Сучасність вимагає від суспільства вдосконалення системи господарювання на підставі повного практичного врахування й застосування принципів раціонального природокористування. Одним з головних принципів раціонального природокористування є принцип «нульового споживання природних ресурсів». Для досягнення практичного застосування цього принципу потрібно переглянуги основні методичні підходи щодо вирішення проблеми управління природокористування на промислових підприємствах [7; 8; 12].

Еколого-економічний аналіз на підприємстві враховує стан базових державних документів у галузі охорони довкілля. До таких документів належать [8; 9]:

- екологічний паспорт підприємства, який є обов'язковим для підприємств усіх форм власності (ГОСТ 17.0.0.04-90). Це нормативно-технічний документ, який включає дані щодо використання підприємством ресурсів (природних, вторинних тощо) і визначення впливу його на довкілля. Тобто екологічний паспорт підприємства - це сукупність даних, виражених через систему показників, які відображають рівень використання підприємством природних ресурсів і ступінь його впливу па НПС;

- проект граничнодопустимих викидів (ГД13) та граничнодопустимих скидів (ГДС) згідно з документами ОНД-86 та іншими нормативними документами.

- проект оцінки впливів на навколишнє середовище. Дані будівельні норми встановлюють порядок розробки матеріалі» ОВНС у складі проектної (техніко-економічні розрахунки) та проектно-кошторисної документації на нове будівництво, розширення, реконструкцію і технічне переоснащення підприємств і споруд;

- статистичні звітності за формами 2-ТП-повітря, 2-ТИ-нодгоеп тощо;

- форма №1 - екологічні витрати («Звіт про поточні витрати на охорону природи екологічні платежі і сплату за природні ресурси», затверджений Держкомстатом України від 23.07.1993 р. №162);

- форма № 1 квартальної звітності («Баланс підприємства», затверджений Міністерством фінансів України за узгодженням з Міністерством статистики України);

- документ, що відображає розрахунок платежів за забруднення II11С, який включає розрахунок зборів за забруднення атмосферного повітря стаціонарними і пересувними джерелами, збору за скидання шкідливих речовин у водні об'єкти та за розміщення відходів у довкіллі («Про затвердження Порядку визначення плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища», затверджена Постановою Кабінету Міністрів України №18 під 13.01.1992 р. [5] і «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору»: Постанова Кабінету Міністрі України (№303 від 01.03.99 р.) [6];

- матеріали екологічної експертизи та екологічного аудиту (згідно із законами України «Про екологічну експертизу» та «Про екологічний аудит»).

Виробничі процеси, які протікають на підприємстві, безпосередньо пов’язані з процесами природокористування, включають споживання, відтворення природних ресурсів і розміщення відходів у довкіллі. Здійснення процесів природокористування пов'язане з витратами матеріальних і трудових ресурсів, які прямо або опосередковано впливають на кіпцеві показники роботи підприємства.

Згідно з науковими дослідженнями, в цілому природокористування на підприємстві може розглядатися у чотирьох взаємопов'язаних аспектах [12]:

- споживання природних ресурсів;

- відтворення природних ресурсів;

- розміщення відходів виробництва у НПС;

- охорона довкілля від забруднення.

Окремі дослідження свідчать [10; 11; 12; 13] про те, що здійснення Природоохоронних заходів і пов'язаних з ними капітальних вкладень і поточних витрат на утримання об'єктів природоохоронного призначення мають значний вплив на кінцеві економічні показники діяльності підприємства. Разом з тим незадовільна природоохоронна діяльність призводить до значного збільшення екологічних зборів за використання природних ресурсів і розміщення відходів у НПС.

Для забезпечення якості НПС чинним екологічним законодавством визначена система певних нормативів, які поділені на три основні групи [7; 12; 15]: санітарно-гігієнічні (ГДК шкідливих речовин хімічного, фізичного та біологічного характеру; граничнодопустимі рівні (ГДР) хімічних речовин у продуктах, ГДР радіоактивного випромінювання; нормативи санітарних і захисних норм); екологічні (ГДВ, ГДС, нормативи радіоактивних і біологічних забруднювачів; нормативи використання хімічних речовин у господарстві; будівельні правила); допоміжні (нормативи термінології; організаційні та правові нормативи). Ця система дає можливість формувати напрямки здійснення еколого - економічного аналізу при здійсненні виробничих процесів на підприємствах відповідно до кожної галузі окремо.

Макар С.В. пропонує [12]: «При проведенні ПОЗ на підприємстві в економічному аналізі враховувати значення пені та показників екологічних витрат».

Економічне обґрунтування природоохоронних заходів здійснюється через зіставлення їхніх економічних результатів із необхідними для їх упровадження витратами з допомогою показників загального економічного ефекту від цих заходів.

Економічним результатом (повним економічним ефектом) природоохоронних заходів, за розрахунком загальної ефективності природоохоронних витрат, є: у сфері матеріального виробництва — приріст обсягів чистої продукції або прибутку, а в окремих галузях або на підприємствах — зниження собівартості; у невиробничій сфері — економія витрат на виробництво робіт і надання послуг; у сфері приватного споживання — скорочення витрат з особистих коштів населення.

Економічним результатом природоохоронних заходів є сума таких величин: відвернені економічні збитки від забруднення навколишнього середовища, тобто здійснені завдяки зменшенню забруднення навколишнього середовища затрати в матеріальному виробництві, невиробничій сфері та витрати населення; приріст економічної (грошової) оцінки природних ресурсів, збереження чи поліпшення їх завдяки реалізації природоохоронних заходів; приріст грошової оцінки реалізованої продукції, отриманої завдяки повній утилізації сировинних, паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів унаслідок здійснення природоохоронних заходів.

Екологічний рівень природоохоронних заходів зумовлюється зменшенням негативного впливу на навколишнє середовище і виявляється в обмеженні надходження забруднювальних речовин у біосферу, збільшенні кількості і поліпшенні якості придатних до використання земельних, лісових, водних та інших природних ресурсів.

Економічне обґрунтування екологічних програм передбачає загальноекономічний підхід, що означає якомога повніше охоплення усіх соціально-економічних результатів щодо варіантів природоохоронних заходів у різних сферах економіки на найближчу і віддалену перспективу; врахування всіх витрат, пов’язаних із здійсненням варіантів, що розглядаються; врахування часового фактора при оцінці витрат і результатів програм; міжгалузевий підхід до обґрунтування природоохоронних заходів по території в цілому.

Економічне обґрунтування екологічних програм будується на зіставленні економічних результатів з витратами на їх здійснення за допомогою системи показників загальної і порівняльної ефективності природоохоронних витрат і чистого економічного ефекту природоохоронних заходів.

При розрахунках чистого економічного ефекту економічним результатом природоохоронних заходів вважається загальна сума, яка складається із суми збитків, яких вдалося уникнути завдяки зниженню забруднення навколишнього середовища, витрат у матеріальному виробництві, невиробничій сфері і відповідних витрат населення; приросту економічної (вартісної) оцінки природних ресурсів, які заощаджуються внаслідок природоохоронних заходів; приросту вартісної оцінки реалізованої продукції, який одержано завдяки утилізації сировинних, паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів в результаті здійснення природоохоронних дій. Економічний результат природоохоронних програм, який розраховується для визначення чистого економічного ефекту, може застосовуватись і в розрахунках загальної економічної ефективності відповідних природоохоронних витрат.

Загальна економічна ефективність природоохоронних витрат розраховується як співвідношення річного обсягу повного економічного ефекту до суми приведених витрат, які сприяли цьому ефекту. Показник загальної економічної ефективності застосовується з метою регіонального обґрунтування структури і обсягів природоохоронних заходів або структури і обсягів капітальних вкладень природоохоронного призначення.

Повний економічний ефект природоохоронних витрат розраховується за різницею в прибутку у сфері матеріального виробництва, витрат у невиробничій сфері, витрат з державного бюджету і особистих коштів громадян за стану навколишнього середовища, що склався (або стану, що може виникнути внаслідок відмови від проведення природоохоронного заходу), і того, що проектується.

Загальна ефективність природоохоронних витрат визначається на всіх стадіях розробки і виконання програм у галузі охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів у цілому і за регіонами, міністерствами, відомствами та недержавними структурами, при проектуванні об’єктів природоохоронного призначення, а також при оцінці результатів виконання екологічних заходів.

Загальна економічна ефективність природоохоронних витрат визначається з метою виявлення загальноекономічних результатів витрат на охорону навколишнього середовища, визначення динаміки ефективності цих витрат і темпів їх зростання або скорочення, оцінки галузевих та регіональних пропорцій при розподілі капітальних вкладень, характеристики розрахункової і фактичної ефективності витрат, прийняття рішень щодо черговості виконання природоохоронних заходів.

Показник загальної економічної ефективності природоохоронних витрат розраховується як відношення річного обсягу повного економічного ефекту до суми приведених витрат, які сприяли досягненню цього ефекту (тобто експлуатаційних витрат і капіталовкладень, приведених до однакової розмірності згідно з нормативом ефективності).

Загальна економічна ефективність капітальних вкладень у природоохоронні заходи визначається діленням річного обсягу повного економічного ефекту, за винятком експлуатаційних витрат на утримання і обслуговування природоохоронних об’єктів, на суму капітальних вкладень, що забезпечили цей результат. Показник загальної ефективності капітальних вкладень порівнюється з нормативним і фактично досягнутим. Додатковими показниками ефективності витрат на охорону навколишнього середовища є: відношення показника зменшення негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє середовище до витрат, що сприяли цьому зменшенню; відношення показника покращання стану навколишнього середовища регіону до витрат, що сприяли цьому покращанню.

Крім того, визначають загальний і розрахунковий економічний ефект від здійснення природоохоронних витрат.

Загальний економічний ефект стосується галузей виробничої і невиробничої сфери і визначається на основі приросту економічної оцінки природних ресурсів або приросту продукції.

Розрахунковий економічний ефект стосується окремих підприємств, адміністративних районів, виробничо-промислових комплексів, промислових вузлів і визначається на основі приросту прибутку або зниження собівартості продукції.

Загальний ефект від підвищення (або від запобігання зниженню) якості промислової продукції, продукції рибного і сільського господарства оцінюють за річним приростом продукції після проведення природоохоронного заходу, а розрахунковий ефект визначають як різницю між прибутком від реалізації продукції до та після проведених заходів.

1.2. Класифікація екологічних витрат на підприємстві та проблеми забруднення вод нафтопродуктами

Екологічна діяльність підприємства пов'язана з відповідними витратами, які прямо або опосередковано впливають на економічні показники його діяльності. Сума таких витрат у більшості підприємств значна, однак на сьогоднішній день бухгалтерський облік екологічних витрат ведеться безсистемно, вони не виділяються із загальній сукупності витрат. При існуючої організації бухгалтерського обліку це не дозволяє отримати достовірні дані про розміри, напрямки і види природоохоронних витрат підприємств. Економічно розвинені країни намагаються не заощаджувати на витратах, пов'язаних з охороною природи, тим не менше і в них виникають проблеми щодо відображення екологічних витрат у системі бухгалтерського обліку та звітності. Розглядаючи наведену проблему, Я. Соколов і В. Соколов відзначають:

«Суть проблеми розкрита в такому прикладі. Існують два підприємства, А і Б, які випускають однакову продукцію, але собівартість продукції підприємства А нижче, ніж у Б, і в конкурентній боротьбі А виграє. Проте це несправедливо, оскільки підприємство А забруднює навколишнє середовище і загально витрачає значні кошти на її відновлення. Тому витрати підприємства А були відображені в бухгалтерському обліку неправильно, ці витрати необхідно було відобразити в повному обсязі» [16]. У практиці господарювання відсутній розподіл витрат на охорону природи та природокористування, отже, немає інформації щодо цих двох видів діяльності. Таким чином, важливим є визначення порядку формування та подання інформації про екологічні витрати підприємств. Питання визнання та бухгалтерського відображення екологічних витрат висвітлювали такі вчені: вітчизняні - А. Божченко, О. Кондратюк, А. Манкуев, Л. Максимів, Л. Мельник, В. Папінко, Н. Потапенко, О. Сухіна; закордонні - І. Бешуля , М. Оборотов, Е. Бужім, Д. Мур, М. Стемпієнь. Значна увага приділялась класифікації екологічних витрат. Так, Н. Потапенко виділяє і зазначає: «До екологічних витрат на макрорівні відносяться фінансові та натуральні витрати держави, спрямовані на охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів» [17].

На мікро рівні екологічні витрати мають дещо інший зміст. Так, І. Бешуля пропонує: «Розподіляти екологічні витрати підприємства на ті, які виникають в результаті заходів щодо попередження та ліквідації наслідків забруднення в ході звичайних виробничих процесів, а також інвестиції, експлуатаційні витрати з управління природоохоронною діяльністю, з ліквідації наслідків заподіяної екологічної шкоди, відшкодовані витрати» [18].

Л. Максимів визначає екологічні витрати на рівні суб'єкта господарювання як «інтерналізовані витрати, що виникають внаслідок добровільних чи обов'язкових заходів з метою запобігання, усунення, зменшення навантажень на навколишнє середовище, а також через втрати продуктивності і необоротних втрат енергії, сировини та матеріалів» [19]. Екоресурсні платежі (збори), витрати на капітальний ремонт основних виробничих фондів природоохоронного призначення, поточні витрати на охорону та раціональне використання природних ресурсів, витрати на переробку та утилізацію виробничих відходів О. Сухіна відносить до екологічних витрат [20].

А. Манкуев дотримується позиції: «До екологічних витрат відносяться витрати, пов'язані з викидами шкідливих речовин і переробкою відходів; витрати на профілактику та екологічний менеджмент; вартість матеріалів; вартість відходів виробництва» [21].

О. Кондратюк запропонувала класифікацію екологічних витрат для гірничозбагачувальних підприємств, що містить шістнадцять груп з розшифровкою складу витрат, що включаються в кожну з них. Така класифікація є досить широкою та вузькоспеціалізованою [22]. Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості [24] до природоохоронних витрат відносяться:

• витрати, пов'язані з утриманням та експлуатації фондів природоохоронного призначення (очисних споруд, уловлювач, фільтрів тощо);

• витрати із самостійного зберігання, перероблення та захоронення екологічно небезпечних відходів;

• оплата послуг сторонніх організацій з прийому, зберігання, переробки, захоронення та ліквідації екологічно небезпечних відходів;

• витрати на очищення стічних вод;

• інші види витрат на збереження екологічних систем.

У той же час немає єдиного підходу до визначення поняття «екологічні витрати» (навіть в одному нормативному документі Рекомендації щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 1 - екологічні витрати «Звіт про екологічні збори та поточні витрати на охорону природи» [23] зустрічаються поняття екологічні витрати», «витрати на охорону природи», «природоохоронні витрати»), не запропоновано класифікацію та бухгалтерське відображення екологічних витрат, тому окреслені питання залишаються невирішеними. Наслідком розмаїття підходів до тлумачення та класифікації витрат, пов'язаних з екологічною діяльністю підприємства, є застосування в економічній літературі понять «екологічні витрати» і «природоохоронні витрати» як синонімів. Зважаючи на те, що поняття «екологія» передбачають і використання та охорону людиною навколишнього природного середовища, поняття «екологічні витрати» ширше поняття «природоохоронні витрати». Екологічними витратами підприємства є всі витрати, пов'язані із здійсненням екологічної діяльності Природоохоронні витрати не можуть бути оцінені виходячи із загальноприйнятих позицій, адже економити на них не можна. Тому контроль рівня природоохоронних витрат повинен не стільки сприяти пошуку шляхів їх зниження, скільки визначати достатність вкладених коштів на охорону природного середовища.

Екологічні проблеми Дніпропетровської області останніми роками настільки загострилися, що їх з повним правом можна віднести до загальнонаціональних екологічних проблем, і не дивно, що це є одним із важелів, який стримує розвиток конкурентоспроможності області. За оцінкою установ НАН України за ступенем забруднення майже вся територія області відноситься до категорії дуже забруднених, а понад третини – до надзвичайно забруднених. Наслідком такої екологічної ситуації в області є складна демографічна ситуація, яка обумовлена зниженням народжуваності, зростанням загальної смертності та погіршенням епідеміологічного стану.

За рівнем техногенного навантаження Дніпропетровська область посідає друге місце в Україні після Донецької. Обсяги валових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря складають понад 18 % від загальнодержавних, обсяги скиду зворотних вод складають 14,6 % відповідно . Також, проблемою в області є великі обсяги накопичення промислових і побутових відходів і недостатній рівень їх утилізації та низький відсоток заповідності регіону.

В даний час в системах водного господарства України при щорічному збільшенні споживаної води і підвищення вимог до її якості спостерігається зниження запасів прісної води і їх прогресуюче забруднення стічними водами. У спектрі домінуючих в Дніпровському каскаді забруднювачів нафтопродукти займають одне з пріоритетних місць.

Із стічними водами у водосховищі потрапляє близько 300 т нафтопродуктів. Нафтове забруднення є повсюдним і на його фоні з більшою силою виявляється дія інших забруднювачів: СПАВ, солі важких металів, радіонуклідів, пестицидів.

Моніторинг динаміки в просторовому і тимчасовому аспектах забруднення вуглеводнями нафтопродуктів у водоймищах необхідний не тільки для попередження нафтових забруднень, але і для оцінки екологічного збитку водним екосистемам.

У 2008 р. досліджували розповсюдження змісту нафтопродуктів в акваторіях Дніпровського (Запорізького) водосховища, у віддаленому (у з. Військове) і в 7 біотоп тих, що знаходяться поблизу промислових конгломерацій і мегаполісу (від Кайдакського моста до гирла р. Мокра Сура). По рівням вміст нафтопродуктів у воді, згідно єдиним екологічним критеріям були визначені категорії забруднення і перевищення ГДК для санітарно-побутових і рибогосподарських водоймищ.

Максимальний зміст нафтопродуктів був у стоків біля заводу ім. Петровського і в протоці у о. Монастирський з правого берега.

Літом рівень змісту нафтопродуктів значно знижувався, що обумовлене інтенсивнішим круговоротом біотичних процесів в теплу пору року, активністю нафтоокисляючій бактеріофлори. При накопленні нафтопродуктів спостерігається пропорційно забрудненню збільшується чисельності активних і потенційних мікроорганізмів, утилізуючи надмірний вуглець.

Проте, по екологічних критеріях, вода залишалася дуже брудною в біотоп від заводу ім. Петровського до гирла р. Самара, але перевищення ГДК були в 2,5 разу нижче, ніж навесні.

Восени вміст нафтопродуктів у воді від верхнього за перебігом біотопу до нижнього зменшувалося в 5 разів і було в межах від 0,83 до 0,16 міліграма/л, а по категоріях забруднення від дуже брудною до помірно брудною.

У просторово-часовому аспекті виявлені закономірності зниження змісту нафтопродуктів за течією.

Також експериментально було доведено, що у воді біотоп з великим змістом нафтопродуктів була та, що нижча виживає біологічних об'єктів (Daphnia magna) від 20 до 47 %.

Результати досліджень указують, що виявлені концентрації нафтопродуктів у воді водоймища приносять велику шкоду біологічним процесам і сировинним ресурсам водоймища: іхтіофаун є і кормовим організмам, а також указують на необхідність зниження об'ємів забруднених нафтопродуктами промислових стоків.

Природоохоронна діяльність у нас у країні повинна бути спрямована на зменшення впливів на природу шкідливих виробництв, зниження техногенних навантажень на водойми, ліси, полючи, промислові території і рекреаційні зони. Для цього необхідно створювати нові, засновані на сучасних наукових представленнях технології, здатні уловлювати, перелляти, утилізувати забруднювачі чи токсиканти, чи зм’якшуючи запобігаючи вплив екологічно небезпечного підприємства на навколишнє середовище.

Існують патенти на очищення стічних вод від нафтопродуктів. Винахід відноситься до обробки промислових і побутових стічних вод шляхом окислення їх озоном і може бути використане на очисних станціях і інших спорудах, де разом із знезараженням води необхідно усувати із стічних вод органічні розчинники, фарби, феноли, нафтопродукти і т.п. Спосіб очищення стічних вод від органічних сполук і зважених речовин, що включає створення розгалуженого потоку води, насичення його озоновоздушною сумішшю з подальшим утворенням аерозолю змішай води і озоновоздушной змішай, що відрізняється тим, що перед створенням розгалуженого потоку води здійснюють фільтрування води, після чого створюють розгалужений потік озоновоздушной змішай, а насичення води озоновоздушной сумішшю здійснюють шляхом з'єднання розгалужених потоків води і озоновоздушной змішай, подальшого багатократного роз'єднання і з'єднання змішай води і озоновоздушной змішай і створення вихрового потоку змішай води і озоновоздушной змішай, при цьому насичення ведуть при тиску не меншого 0,3 Мпа.

Пристрій для очищення стічних вод (Додаток А, рис.1) органічних сполук і зважених речовин, що містить камеру насичення з патрубками підведення і відведення води і озоновоздушной змішай, розташований між патрубками підведення і камерою насичення контактний елемент із змійовиком і дифузор, що відрізняється тим, що пристрій містить камеру фільтрування, що сполучається з камерою насичення, контактний елемент утворений корпусом і поміщеним в нього стрижнем, сполученим з корпусом різьбовим з'єднанням, змійовик виконаний у вигляді багатократних пересічних гвинтових канавок на зовнішній поверхні стрижня, одна частина з яких має ліве, а інша - правий напрям навівки, при цьому в дифузорі розміщений золотник з багато вхідними гвинтовими каналами на своїй зовнішній поверхні.

Винахід Вавилова А.А. [25] призначений для очищення від нафтопродуктів води, що зливається в природні водоймища (Додаток А, рис. 2). Установка містить корпус, розділений на відділення. У кожному відділенні розташована заглиблена ємність з утворенням щілистого каналу для вертикального руху води з нафтопродуктами. У кожному відділенні між заглибленою місткістю і дном відділення розміщено на грантах механічно міцне фільтруюче завантаження. Установка забезпечена двома гідро затворами. Технічний результат полягає в підвищенні якості очищення води.

Винахід Процан В.І. [26] відноситься до області очищення води, зокрема до установок для очищення природних і стічних вод від нафти, нафтопродуктів і механічних домішок. Установка (Додаток Б рис.1) включає вертикальний циліндровий корпус з подаючим і відвідним патрубками, розташований по осі корпусу навколо подаючої, центральної труби внутрішній циліндр, заповнений фільтрующе-коалесцирующим матеріалом, причому додатково установка забезпечена коалесцирующєю камерою, встановленою під корпусом, а нижня частина центральної труби розміщена коаксіально в камері, що має також конусоподібну кришку, в якою розташований патрубок для відведення механічних домішок. Установка забезпечує високу ефективність і продуктивність, не допускає зниження якості води при різкому підвищенні концентрації нафтопродуктів на вході установки і при підвищенні тиску води, а також забезпечує ефективне витягання із стічних вод одночасно плаваючих емульгированних, колоїдних і розчинених нафти і нафтопродуктів, доводячи їх вміст в очищеній воді до рівня гранично допустимих концентрацій для зливу очищеної води в водоймища рибогосподарського значення. Запропонована установка компактна, проста і недорога у виготовленні і обслуговуванні споживає малу кількість електроенергії.

Винахід Вінарова А.Ю. [27] відноситься до області водоочистки, а саме до очищення стічних вод, що містять нафту і нафтопродукти, а також зважені частинки, і може бути використано при організації замкнутого циклу водоспоживання в нафтохімічній, машинобудівній, автотранспортній і інших галузях промисловості, а також при очищенні бурових вод. Установка містить, щонайменше, один біофільтр, відстійник, циркуляційний насос, систему зрошування і збірку осаду. Технічний результат полягає в прискоренні очищення стічних вод і зниженні собівартості очищення.

Пристрій [28] для очищення води від нафтопродуктів (Додаток Б рис.2) містить ті, що послідовно повідомляються між собою приймальну місткість, повідомлену з атмосферою збірку нафтопродуктів і резервуар, повідомлений з герметичною місткістю, що має пристосування для зливу нафтопродуктів. Пристрій також забезпечений датчиком рівня нафтопродуктів в збірці нафтопродуктів і пристосуванням з клапаном для зливу нафтопродуктів із збірки, причому збірка нафтопродуктів і резервуар відповідно нижньою і верхньою частинами повідомлені між собою через канал. Технічний результат полягає в підвищенні продуктивності і надійності процесу очищення за рахунок накопичення і безперервного звільнення приймальної камери збірки нафтопродуктів.

Технічний результат, що отримується в результаті реалізації винаходу, полягає в підвищенні ефективності очищення стічних вод [29]. Вказаний технічний результат досягається використанням пристрою біологічного очищення стічних вод (Додаток В, рис. 1).

Суть винаходу Брейво А.Е. [30] електрофлотатор містить корпус, камери флотації (дві); камери для шламу флотації, електродні блоки. Новим в електро флотаторе є виконання катода у вигляді пакету сталевих сіток, зістикованих із зсувом осередків однієї сітки щодо осередків інший і сполучених зваркою ділянками по всьому полю катода і по окантовці на периферії, при цьому в пакеті катода повинні бути не менші дві сітки. Блок електродів спирається на текстолітовий піддон гратчастого типу, забезпечений монтажними кронштейнами.

Винахід Зарубіна М.П. [31] відноситься до пристроїв для очищення флотації стічних вод від нафтопродуктів, жирів, зважених частинок і інших забруднювачів. На фундаментній підставі встановлений вертикально циліндровий металевий корпус, що має в нижній частині гострокутної конічної форми відстійник для важкого шламу і зважених частинок, а у верхній частині тупокутну конічну форму для кращого перемішування з повітрям стоків, що поступають на очищення, і поступового зменшення площі збору флотошламу. Усередині корпусу флотатора встановлена нерухомо і концентрично друга циліндрова металева місткість, приварена до зовнішнього корпусу перемичками, встановленими рівномірно по колу в два яруси. Внутрішня місткість у верхній частині має форму тупокутного конуса, а в нижній частині - форму гострокутного усіченого конуса без днища. У верхній частині корпусу флотатора під конічну частину вмонтовано тангенціально дві труби для підведення неочищених стоків.

Пропонований флотатор для очищення стічних вод "Циклон-1" працює таким чином (Додаток В, рис.2).

Перед запуском в роботу в корпус флотатора 3 заливають чисту воду до рівня скидання флотошлама.

Потім подають неочищені стоки через трубу і одночасно подають стисле повітря від компресора через труби 6 і 9, а також аератори 7 і 8; по цьому режиму працюють при концентрації нафтопродуктів і жирів від 15 до 100 мг/л.

При малих концентраціях забруднень води нафтопродуктами і жирами до 15 міліграма/л в трубу 9, що подає неочищені стоки, можна подавати повітря з атмосфери через ежектор, а на аератори 7 і 8 стисле повітря не подають.

При великих концентраціях забруднень у воді нафтопродуктами і жирами від 100 до 1000 міліграма/л в аератори 7 і 8 подають, наприклад, розчин сірчанокислого алюмінію з повітрям через сатуратора.

Винахід Домницького В.В. [32] відноситься до технології очищення води і може бути використане при очищенні промислових стоків від нафтопродуктів і поверхнево-активних речовин. Стічні води піддають електрокоагуляції під вакуумом, після чого проводять операцію сепарації води в ШС-спектрі з питомою потужністю нагріву 0,1-10,0 кВт/м3 при тиску 2-70 кпа.

Винахід Іванова В.Г. [33] відноситься до області очищення нафтозмістовних стічних вод і може бути використане для створення локальних очисних споруд на нафтопромислах, нафтобазах, нафтопереробних підприємствах, а також для ліквідації наслідків аварій, природних водоймищ, що супроводжуються забрудненням, нафтопродуктами. Воду пропускають через пристрій з попарно встановленими постійними магнітами, що забезпечують послідовну дію різнойменних полюсів на воду при рівні магнітної індукції в зазорі 0,32 - 0,82 Тл, потім фільтрують через декілька шарів базальтового волокна, що чергуються з шарами порошкоподібного адсорбенту, - високоактивного оксиду алюмінію. Технічний результат – підвищення якості очищення природних і стічних вод від нафтопродуктів (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Результати очищення стічних вод від нафтопродуктів

Характеристика забруднень, води	Початкова концентрація НП, міліграм/л	Рівень магнітної індукції в зазорі при трьох реверсах полярності, Тл
		0	0,32	0,54	0,82
		Вміст НП в очищеній воді, міліграмі/л
Емульгированниє НП	101	2,9	2,23	1,67	0,38
Розчинені НП	9,5	4,9	3,7	4,8	4,8
Стічна вода ГНБ	5,5	1,1	0,7	0,3	0,6

Створення і впровадження екологічно безпечних технологій представляє одну з головних тенденцій підвищення ефективності світового виробництв і формування передумов переходу сучасної цивілізації до стійкого розвитку [34]. Особлива увага приділяється розробці і впровадженню ресурсозберігаючих технологій, що дозволяють безпечно для природи переробляти промислові і побутові відходи. Це сприяє поліпшенню якості навколишнього середовища, зниженню витрат виробництва і поверненню відходів в економічний оборот у вигляді вторинної продукції.

Проблема використання металовідходів являється частиною формування економічних умов створення безвідходного виробництва. Одним з важливих резервів економії металу є використання відходів металообробки в якості сировини для металургійного виробництва. Крім того, стружка є цінною сировиною для порошкової металургії. При відповідній обробці стружки можна повернути у виробництво значну кількість цінних матеріалів. Основним способом утилізації металевої стружки в даний час є металургійний переділ непідготовленою стружки, що відрізняється порівняно низькою рентабельністю. При переплавки стружки втрати на угар перевищують 15-30%, при цьому вигорають, головним чином, залізо і легуючі елементи [35].

Характерно, що облік економічних, екологічних і технологічних аспектів особливо важливу роль грає при виборі методів і технологій утилізації, найбільш цінних і поширених відходів, в число яких, поза сумнівом, входять такі нафтовмісні відходи, як відпрацьовані масла, нафтошлами і ін.

Для визначення математичних залежностей між основними факторами при використанні відходів металообробки та визначення залежностей між затратами на забруднення використовують декілька підходів.

Залежності будуються на етапах кореляційного та регресійного аналізу, але зробити це без попереднього аналізу даних на першому етапі неможливо, як це застосовується в різних прикладних науках [36; 37; 38]. Це пов’язано з тим, що метою першого етапу є визначення виду розподілу досліджуваної величини, від якого залежать наступні етапи. Існує велика кількість розподілів [39], але для визначення подальших досліджень суттєву роль відіграє наявність чи відсутність нормального розподілу [40]. Залежно від наявності нормального розподілу використовуються ті чи інші алгоритми побудови залежностей. Дослідження залежностей у прикладних науках показало, що для кожної із них існують свої закономірності, притаманні тільки даним з їх предметної області [36; 37; 38].

1.3. Теоретичні аспекти очищення стічних вод підприємствами

чорної металургії України

Велика кількість різних забруднень у промислових стічних водах (ПСВ) обумовлює і численні методи, способи, прийоми і технологічні схеми, що застосовуються при їх очищення. Існуючі методи очищення можна розділити на чотири групи. Механічні - усереднення, проціджування, відстоювання (гравітаційне і відцентрове), фільтрація. Хімічні - нейтралізація і окислення. Біологічні - аеробне окислення та анаеробне зброджування. Фізико-хімічні - флотації, сорбція, електрохімічні (електрокоагуляція, електроліз, електродіаліз), екстракція, іонний обмін, мембранні методи, евапорація, аерація, термічні методи (випарювання і випаровування, спалювання, сушіння осаду та ін), кристалізація та ін.

Механічні методи застосовуються для очищення ПСВ від великих забруднень (окалини, дроту, дрантя тощо), а також землі, піску, зважених органічних речовин, масел і нафтопродуктів та ін Стічні води проходять очищення на різних споруди: грантах, барабанних гуркоту, різних відстійниках, пісковловлювач, гідро циклон, центрифугах, сепараторах, швидких, піщаних та інших фільтрах і т.д.

Хімічні методи застосовуються для нейтралізації кислих і лужних стоків; очищення ПСВ від шестивалентного хрому і ціанідів, від солей важких металів (заліза, кадмію, свинцю, нікелю та ін.) Окислення за допомогою хлору, озону та реагентів (піроксід водню, перманганату калію та ін) стоки очищаються від простих і комплексних ціанідів, хрому, фенолу, крезолу та інших забруднюючих речовин. У цих процесах широко застосовуються добавки різних речовин (коагулянтів, флокулянтів тощо), які сприяють інтенсифікації методів очищення. Як споруд хімічних методів очищення застосовують: відстійники з флокуляторамі, фільтри-нейтралізатори, реактори, контактні камери, усреднітелі, змішувачі-реактори і ін.

Біологічні методи застосовуються для очищення ПСВ від розчинених у воді органічних забруднюючих речовин (фенолів, роданиду та ін), побутових стічних вод після лазні, механізованих пралень і пр. Стічні води проходять біологічну очистку в аеротенках, на біофільтрах, в метантенках, різних аеробних і анаеробних реакторах.

Фізико-хімічні методи застосовуються для очищення ПСВ від будь-яких видів забруднень. Так як цих методів багато, то частіше вони застосовуються в поєднанні з попередніми методами очищення. Як правило очищення води одним методом малоефективна, а тому в технологічній схемі переробки води комбінують різні методи - механічні у поєднанні хімічними та фізико-хімічними та ін Тільки таким шляхом можна досягти високого ефекту очищення ПСВ. Вибору певної схеми очищення ПСВ повинен передувати техніко-економічний розрахунок декількох порівняльних варіантів з урахуванням охорони навколишнього середовища та з екологічною експертизою проекту.

Прокатне виробництво.

У прокатних цехах стічні води утворюються від ряду виробничих процесів, таких як охолодження нагрівальних печей, підшипників і валків прокатних станів; змив і гідротранспорт окалини.

Цехи гарячої прокатки.

Чисті стічні води надходять від масло-і повітроохолоджувачів, а також від нагрівальних пристроїв. Залежно від типу прокатного стану кількість стічної води складає 5-10 м3 на 1 т прокочується металу. Вода нагрівається всього на 3-5 ° С. Стічні води, що надходять від охолодження підшипників та валів, а також що утворюються після гідрозбиву і гідрозмива окалини, забруднені окалиною і маслом. Питомі кількості забруднених стічних вод коливаються в широких межах. Їх значення для різних станів наведено в таблиці 1.2.

Таблиця1.2

Кількість і характеристика стічних вод прокатного виробництва

Тип прокатних станів

Питомий кількість стічних вод, М3/т

Зміст окалини

загальне за масою прокативаємого металу,%

в стічних водах перед первинними відстійниками, мг / л

у стічних водах після первинних відстійників, мг / л

Крупносортні (блюмінг, слябінг, непреривнозаготовочний)

Середньосортного

листопрокатного

Дрібносортна і дротяні

2,5 - 5,5

8 — 9

12-24

10- 18

3-4

1620-2100

570-1500

580-630

200-320

115-300

80-300

60-70

Забруднені стічні води містять масло, змиває з обладнання, в кількості 30-50мг / л.

Для можливості повторного використання стічні води необхідно очищати до залишкового вмісту окалини 40-60 мг / л, масла - 15-20 мг / л. Оскільки 70-90% окалини відноситься до розряду великої (більше 5 мм), то первинні відстійники розташовують можливо ближче до прокатних станів. Тривалість відставання в них 1 -3 хв. Очищення здійснюється зазвичай в два ступені. В якості першого ступеня очищення застосовують первинні відстійники (горизонтальні, радіальні). Рідина, що виходить з цих відстійників містить дрібну окалину і масло (10-200 мг / л), перекачується у вторинні відстійники з тривалістю відстоювання 1 -2 ч. Допустима концентрація суспензій у обробленої воді складає 50-80 мг / л, в залежності від виду прокату, а масла - 10-50 мг / л в залежності від типу підшипників. Замість вторинних відстійників можливе застосування напірних гідро циклонів, які мають більш високий ефект очищення. Так, якщо радіальні відстійники очищають стічні води від суспензій на 30-40%, то гідро циклони - на 50-70% вище.

Третій ступінь очищення потрібно для усунення дебаланса оборотної води, що виникає при наявності споживачів, яким необхідно подавати воду з малим вмістом завислих речовин (5-10 мг / л) і від яких вона відходить забрудненої окалиною.

Розглянемо системи водовідведення підприємств чорної металургії. Існує три системи водопостачання та водовідведення на металургійних підприємствах: послідовна (прямоточна), оборотна і замкнена.

Прямоточна система передбачає використання свіжої води в металургійному циклі, її очищення і скидання у водоймище. Таку систему передбачають тільки у випадку достатньо надійною технології очищення вод при явній недоцільності оборотного водопостачання. На жаль, але ця не прогресивна система водопостачання існує на багатьох підприємствах України, в тому числі і на металургійних заводах. Чому не прогресивна, тому що, на багатьох металургійних підприємствах існує примітивна система очищення виробничих стічних вод і недостатньо очищені (забруднені) води скидаються у водойми.

Оборотне водопостачання і водовідведення, коли вся вода або її частина весь час перебуває в обігу. Оборотне водопостачання може здійснюватися у вигляді єдиної системи для всього підприємства або у вигляді окремих циклів для одного цеху або їх групи. Кількість систем оборотного водопостачання на підприємствах залежить від особливостей та характеру виробництва, призначення води, вимог до її якості, температури, тиску. Оборотне водопостачання мають фактично 50% металургійних підприємств України, а в звітних даних і того вище - 98% [36]. Однак, таке водопостачання має свої недоліки. Розглянемо це на ряді прикладів. Для цілей охолодження в доменних цехах, сталеплавильному виробництві та інших металургійних процесах використовують умовно-чисті води. Умовно-чисті води - це незабруднені води (нагріті води), знову охолоджують на градирнях, в бризкальних басейнах або інших пристроях і циркуляційними насосами повертають в процеси охолодження. При цьому вона піддається ряду фізико-хімічних впливів: упарюють, нагрівається, охолоджується, аерується, часто стикається з охолоджуваної поверхнею. В результаті всього цього стабільність води поступово порушується, вона стає більш мінералізованою, корозійної, здатної спиняю солі на трубопроводах і стінках апаратів, а частина її взагалі втрачається при випаровуванні і крапельному відносить в атмосферу. Для заповнення цих втрат і відновлення якості рідини системи оборотного водопостачання продувають, тобто частина оборотної води або вся скидається. Система підпитується свіжою чистою водою. На ряді металургійних заводів це ускладнюється через попадання в систему оборотного водопостачання продуктів виробництва (пилу, мастил, окалини та ін.) Води, що скидаються при продувці системи, виявляються суттєво забрудненими, тому їх скидання слід обмежується. Це більш прогресивна система водопостачання, так як додаткове збільшення використання тільки в обороті 1% води для таких підприємств як металургійні комбінати (Макіївський, Алчевський, Донецький і ін) дає економію у воді в такій кількості, яка необхідна для міста з 1,5 млн. населення [41].

Замкнене водопостачання, коли вся вода весь час знаходиться в замкнутому циклі і не робиться продування, тобто це ідеальний цикл до якого треба прагнути.

Відповідно до статті 11 «Водного кодексу України» [1; 2; 3; 4] громадяни та їх об'єднання мають право:

1. Брати участь у розгляді міськими Радами народних депутатів та іншими державними органами питань, пов'язаних з використанням, охороною вод та відновленням водних ресурсів.

2. За погодженням з міськими Радами народних депутатів та іншими державними органами виконувати роботи щодо використання, охорони вод і відновлення водних ресурсів зо власні гроші і на добровільну участь членів громадських організацій.

3. Брати участь у проведенні спеціально уповноваженими державними управліннями в галузі використання і охорони вод перевірок виконання водокористувачами водоохоронних правил і заходів та вносити свої пропозиції.

4. Проводити громадську екологічну експертизу, обнародувати її результати і передавати її органам, уповноваженим приймати рішення щодо розміщення, проектування і будівництва нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, пов'язаних з використанням вод у порядку, визначеному законодавством.

5. Здійснювати громадський контроль за використанням, охороною вод та відновленням водних ресурсів.

6. Одержувати в установленому порядку інформацію про стан водних об'єктів, джерел забруднення та використання вод, про плани та заходи з використання й охорони вод.

7. Подавати до суду про компенсацію збитків, зроблених державі і громадянам внаслідок забруднення, засмічення і вичерпання вод.

8. Здійснювати інші функції щодо використання, охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно законодавствам.

1.4. Обґрунтування мети, наукових завдань та методів їх вирішення

Мета дослідження. Теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення природоохоронних заходів трубопрокатних підприємств шляхом оновлення очисного устаткування, що не тільки зменшить негативний вплив на природне середовище, але й обсяг платежів за забруднення.

Для досягнення мети необхідно вирішувати наступні завдання:

4. Дослідити залежність рентабельності виробництва ТПЦ №3 від платежів за скиди забруднюючих речовин.

Стратегічні методологічні положення і принципи знаходять своє тактичне втілення в методах дослідження.

Метод - спосіб пізнання, дослідження явищ природи і суспільного життя. Це також сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретного завдання. У більш загальному розумінні метод - це шлях, спосіб досягнення поставленої мети і завдань дослідження. Він відповідає на запитання: як пізнавати.

Методика - сукупність методів, прийомів проведення будь-якої роботи. Методика дослідження - це система правил використання методів, прийомів та операцій.

Методи наукового пізнання поділяють на загальні й спеціальні. Більшість соціальних проблем конкретних наук і навіть окремі етапи їх дослідження потребують застосування спеціальних методів вирішення. Їх вивчають, розробляють та вдосконалюють в конкретних, спеціальних науках. Загальні методи наукового пізнання, на відміну від спеціальних, використовують в дослідницькому процесі в різноманітних науках.

Загальні методи наукового пізнання умовно поділяють на три великі групи:

• методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент тощо);

• методи, що використовують як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях дослідження (абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання та ін.);

• методи або методологія, що використовують на теоретичному рівні дослідження (сходження від абстрактного до конкретного, системний, структурно-діяльнісний підхід).

Спостереження - систематичне цілеспрямоване вивчення об'скта. Це найелементарніший метод, який є, як правило, складовою інших емпіричних методів. Щоб стати основою наступних теоретичних і практичних дій, спостереження мусить відповідати таким вимогам:

• задуманості заздалегідь (спостереження проводиться для певного, чітко поставленого завдання);

• планомірності (виконується за планом, складеним відповідно до завдання спостереження);

• цілеспрямованості (спостерігаються лише певні сторони явища, котрі викликають інтерес при дослідженні);

• активності (спостерігач активно шукає потрібні об'єкти, явища);

• систематичності (спостереження ведеться безперервно або за певною системою).

Порівняння - процес встановлення подібності або відмінності предметів та явищ дійсності, а також знаходження загального, притаманного двом або кільком об'єктам. Для досягнення правильних результатів у процесі порівняння необхідно дотримуватися таких вимог:

- зіставляти тільки однорідні об’єкти чи поняття;

- порівнювати предмети за такими ознаками, які мають суттєве значення.

Особливу роль у дослідженні відіграють методи аналізу та синтезу.

За допомогою аналізу виділяються й досліджуються окремі ознаки предмета чи явища. Це дає можливість вивчити його структуру, відокремити суттєві риси від несуттєвих, розкрити різнобічні зв’язки предмета, що розглядається, з іншими предметами реальності, з’ясувати властиві йому протиріччя.

Для досягнення правильних результатів у процесі порівняння необхідно дотримуватися таких вимог:

- зіставляти тільки однорідні об’єкти чи поняття;

- порівнювати предмети за такими ознаками, які мають суттєве значення.

1.5. Висновки за розділом 1

1. Будь – яка виробнича господарська діяльність здійснюється за рахунок споживання певних видів природних ресурсів, супроводжується викидами, скидами, розміщенням відходів у НПС. Для виявлення виробничих проблем у системі управління природокористуванням на підприємстві необхідно застосовувати всі складові аналізу, а також використовувати на всіх етапах операційного циклу виробництва певні інструменти цього аналізу. За допомогою результатів еколого – економічного аналізу можна швидко вдосконалювати систему природоохоронних заходів на підприємстві, що дасть змогу підвищити рівень екологізації підприємства.

2. Обґрунтовано, що екологічні витрати, пов'язані зі здійсненням екологічної діяльності; відрізняються від інших витрат підприємства і залежать від сфери його діяльності, а також ступеня впливу на навколишнє природне середовище. Екологічні витрати слід розподіляти пропорційно вартості робіт з відновлення навколишнього природного середовища, що частково або повністю втратило свої первинні властивості в результаті діяльності підприємства. Запропонована методика сприятиме удосконаленню процесу ціноутворення на продукцію підприємства в частині обґрунтованого включення у виробничу собівартість екологічних втрат.

3. Аналіз літературних джерел виявив, що незважаючи на велику чисельність досліджень, проблема зменшення негативного впливу на навколишнє середовище трубопрокатних підприємств є актуальною. Тому доцільно теоретично обґрунтувати та розробити практичні рекомендації щодо удосконалення природоохоронних заходів трубопрокатних підприємств шляхом оновлення їх очисного устаткування, що не тільки зменшить негативний вплив на природне середовище, але й обсяг платежів за забруднення.

Розділ 2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ЕКОЛОГО – ЕКОНОМІЧНИХ

ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ «НТЗ»

2.1. Характеристика і аналіз основних техніко-економічних та екологічних показників діяльності підприємства

Однією з глобальних проблем екології є забруднення водних об'єктів, які забруднюються стічними водами. Одним з великих шкідників р. Дніпро є ОАО «Нижньодніпровській трубопрокатний завод». На даному підприємстві стічні води забруднюються в основному нафтопродуктами і зваженими речовинами, значна частина яких осаджується поблизу місця спуску. Тому доцільно розглянути вплив зважених речовин у вигляді окалини і нафтопродуктів, які скидаються у водний об'єкт від трубопрокатного цеху № 3 (ТПЦ №3).

В результаті скидання стічних вод змінюються фізичні властивості води (підвищується температура, змінюється прозорість, з'являється забарвлення, присмаки, запахи); на поверхні водоймища з'являються плаваючі речовини, а на дні утворюється осад; змінюється хімічний склад; змінюється якісний і кількісний бактеріологічний склад, з'являються хвороботворних бактерії.

Під час викиду стоків забруднених шкідливими речовинами може привести до загибелі водних організмів і порушення процесів самоочищення водоймищ. Зміст в природних водах нафтопродуктів і інших шкідливих домішок може викликати онкологічну патологію і безліч інших небезпечних хвороб, найбільш підтверджено населення нирковий-кам'яним хворобам.

На ОАО «НТЗ» 97 % води замкнуто в оборотні цикли, що перешкоджає забрудненню стічних вод у водоймище. Для очищення стічних вод від цих забруднювачів використовують первинні і вторинні відстійники. У оборотний цикл входить 3 «умовно-чистих» і 7 «умовно-брудних» циклів. «Умовно-чиста» вода бере участь в технологічному процес в закритих трубопроводах як теплоносій, а до «умовно-брудної» води відносять ті води, які стикаються з устаткуванням, що забруднює воду.

Для систематичного контролю за скиданнями в річку Дніпро на заводі існує лабораторія охорони навколишнього середовища. Хімічний контроль ведеться по 15 інгредієнтам:щелочность, жорсткість, сульфати, солевміст (сухий залишок), залізо, БПК, азот амонію, ХПК, нітрит, нітрати, фосфати, зважені речовини, рн, хлориди, нафтопродукти. Визначення ведеться за методиками, що затверджені Міністерством чорної металургії.

Згідно вимогам до якості води оборотних циклів водопостачання вода повинна містити зважених речовин - не більше 50 міліграма/л, температура -не більша + 32 °С; на охолоджування устаткування: зважених речовин - не більше 150 міліграма/л у воді для гідрозмиву окалини, температура - не лімітується.

Стічні води заводу перевищують ГДК шкідливих речовин по нафтопродуктам, зваженим речовинам, залізу і БПК. Наприклад вода, яка подається на вторинні горизонтальні відстійники містить в собі нафтопродуктів - 34,6 міліграм/л, а ГДК складає 0,05 міліграм/л; зважених речовин - 76,8 міліграм/л, а ГДК 5,75; залізо (заг.>17,5 міліграм/л, а ГДК заліза складає 0,1 мг/л.

Таблиця 2.1

Ефективність роботи відстійників по зважених речовинах за 2008 рік

До очищення, мг/л

Після очищення, мг/л

Ефективність

ГДК, мл/л

Відстійник № 1

ТПЦ № 3

15,8

5,75

Відстійник № 2

ТПЦ № 3

15,5

Виконані дослідження дозволяють побачити, що ефективність роботи відстійників складає в середньому близько 50 % (табл. 2.1), але оскільки на даному підприємства оборотний цикл, то ці цифри не так сильно лякають. Але якщо б ця стічна вода скидалася у водоймище, то це було б не сумісно з життям організмів і людством.

ВАТ "Нижньодніпровський трубопрокатний завод" - сучасне підприємство, одне з найбільших у галузі на Україні, а з виробництва деяких видів продукції - єдине в Україні. Завод виготовляє труби, колеса і бандажі за американськими і європейськими стандартами. Продукція з торговою маркою НТЗ надходить більше, ніж у 60 країн світу та країн СНД.

Завод вірний своїй традиційній меті – бути на крок попереду всіх, упроваджувати інновації і шукати нові ринки, освоювати нові види продукції і сфери бізнесу. Основне завдання ВАТ НТЗ на 2010 рік - організація ефективної виробничо-господарської діяльності акціонерного суспільства з метою здобуття максимального прибутку, підвищення капіталізації суспільства. Для виконання цього завдання необхідно забезпечити:

1. Виконання затвердженого бюджету на рік.

2. Зниження витрат на виробництво продукції за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових, паливно-енергетичних і інших видів ресурсів.

3. Підвищення ефективності функціонування системи управління якістю, системи охорони довкіллям, зростання рівня трудової і технологічної дисципліни, посилювання вимог по вхідному контролю тих, що поступають на завод сировини, матеріалів і напівфабрикатів, вдосконалення організації і планерування виробництва.

4. Виконання заходів щодо технічного переозброєння виробництва і підтримки технічного рівня, модернізації устаткування, впровадження прогресивних науково-технічних розробок, освоєння нового вигляду продукції з метою підвищення конкурентоспроможності продукції і розширення ринків збуту.

5. Підвищення ефективності праці за рахунок впровадження нових прийомів і підходів до організації праці.

6. Організація ритмічного виробництва продукції високої якості в строк, визначений замовником.

Виробничі потужності НТЗ включають сталеплавильний комплекс з установкою позапічної обробки і вакуумування сталі, п'ять трубопрокатних цехів, колесо прокатне і кольцебандажноє виробництво. Завод випускає понад 1200 типорозмірів сталевих, безшовних і електрозварювальних труб більше 240 типорозмірів коліс, є єдиним в Україні і одним з трьох в СНД виробником коліс і бандажів для залізничного транспорту. На НТЗ послідовно реалізується стратегія технічного та економічного розвитку, спрямована на підвищення конкурентоспроможності продукції та зміцненню позицій підприємства на ключових ринках. Її основні напрями: впровадження у виробництво нових технологій, передових наукових розробок, модернізація устаткування, розширення сортаменту продукції, що випускається, подальше підвищення її якості, експлуатаційних і споживчих властивостей. Тільки за останні кілька років обсяг інвестицій у розвиток виробництва, нові технології, контроль якості склав більше 30 млн. дол. Для запобігання і скорочення шкоди впливів виробничих процесів на екологію розроблена Програма з охорони навколишнього середовища, що включає впровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій, вдосконалення технологічних процесів, використання екологічно чистих сировини і матеріалів, дотримання чинного законодавства. Установка в ряді цехів підприємства з тимчасових пило- та газоуловлюючих фільтрів, реконструкція аспіраційної системи дозволили збільшити рівень очищення виведеного в атмосферу повітря до 95-98%. Із запровадженням на заводі комплексу газоочищення за установкою позапічної обробки сталі і встановлення комплексного пилопридушення мартенівських шлаків на шлаковому дворі викиди шкідливих речовин в атмосферу скоротилися більш ніж на 833,7 т / гад. У технологічному циклі підприємства відпрацьована схема утилізації відходів металургійного виробництва - повернення в переплав окалини та металевої газоочисної пилу.

На базі ВАТ «НТЗ» з травня 2002 р. діє комплекс з переробки шламових відвалів, потужності якого дозволяють переробляти до 1 млн. тонн шламу на рік. При цьому вихід придатного до використання металобрухту складає 10%, а щебінь надається для потреб дорожнього будівництва і рекультивації порушених земель. Переробка відвалів ведеться з дотриманням вимог санітарного та природоохоронного законодавства. Зараз на заводі ведуться роботи по впровадженню технології, що дозволяє використовувати засмальцьовану окалину - відходи, що утворюються в процесі випуску продукції, для виробництва асфальтобетону. На підприємстві дуже уважно стежать за впорядкуванням і озелененням заводської території: навесні і влітку тут радує око свіжа зелень дерев, доглянуті квітники і газони. Особлива увага приділяється контролю за впливом екологічних аспектів на навколишнє середовище. З цією метою виконана робота з буріння спостережних свердловин в місцях потенційно можливого забруднення підземного горизонту. Всі виробничі процеси на НТЗ приведені у відповідність до європейських стандартів у сфері менеджменту навколишнього середовища. Результатом проведеної перед прийняттям роботи в цьому напрямку стало запровадження в червні 2004 р. Системи управління навколишнім середовищем згідно з ДСТУ ISO 14001. Система управління навколишнім середовищем високо оцінена незалежним органом з сертифікації TUV Indastrie Se-rvism GmbH (Німеччина), у липні 2005 р. видан сертифікат відповідності міжнародному стандарту DIN EN ISO 14001: 2004р.

З метою забезпечення стабільної роботи системи управління навколишнім середовищем на заводі запланована низка природоохоронних заходів, таких як впровадження безстічної системи водопостачання підприємства, що передбачає скорочення обсягу скидання стічних вод на 3 500 000 м^З.

Введення в дію ЕСПК принесе відчутний природоохоронний ефект - зниження в 2,5 рази викидів в атмосферу. Новий електросталеплавильний комплекс забезпечує створення понад 500 нових робочих місць. Запланований річний приріст платежів до бюджетів всіх рівнів в результаті роботи нового об'єкту досягне 150 млн. грн. Має бути велика і копітка робота, спрямована на мінімізацію негативного впливу виробництва на екологію, раціональне використання ресурсів, підтримання високого рівня Системи управління навколишнім середовищем.

Проблема контролю та зниження забруднення навколишнього середовища, як і підвищення якості продукції, вирішується в розвинених країнах азі системного підходу, обумовленого міжнародними стандартами ISO серії 14000 «Системи екологічного управління». Впровадження системи екологічного керування допомагає підприємству зміцнити впевненість пов'язаних з ним зацікавлених сторін, в т.ч. замовників продукції, державних інспекцій, міністерств і відомств. ВАТ «НТЗ» - одне з перших на Україні успішно впровадило і сертифікувало систему екологічного управління на відповідність вимогам ДСТУ ISO 14001.

Якість продукції є важливим, але не єдиним критерієм, що визначає якість життя в сучасному суспільстві. Найважливішим елементом якості життя на землі, з яким світова спільнота приділяє в даний час велика увага, є проблема контролю та зниження забруднення навколишнього середовища. Ця проблема, як і підвищення якості продукції, вирішується в розвинених країнах на базі системного підходу, обумовленого міжнародними стандартами ISO серії 14000 «Системи екологічного управління».

На заводі «НТЗ» до впровадження СЕУ проводилася значна екологічна робота, в результаті якої т.з. «Внесок» заводу в забруднення навколишнього середовища знизився з 7 до 5% від загального забруднення повітряного басейну міста. Будучи визнаним лідером трубної промисловості завод, на якому випускається четверті всієї трубної продукції України, увійшов до десятки провідних компаній, зайнявши сьоме місце в загальному рейтингу за показників прибутковості. Була проведена реконструкція насосно-фільтруючої станції, введено в експлуатацію новий котел замість трьох морально та фізично зношених, задіяна рециркуляція продуктів згорання, що дозволило різко знизити шкідливі викиди атмосферу. Запроваджено принципово нова схема знешкодження відпрацьованих МОР в ТПЦ-4 і в ТПЦ-5. Впроваджено багато інших корисних для навколишнього середовища заходу.

Однак, екологічна ситуація на заводі могла бути більш благополучна при впровадженні системної екологічної роботи. Тому адміністрація заводу кілька років тому прийняла рішення розробити і впровадити СЕУ, інтегровану з СУЯ.

Протягом року на заводі була створена документація СЕУ, що відповідає вимогам ДСТУ ISO 14000. Основне навантаження по створенню документації лягла на технічний відділ і на лабораторію охорони навколишнього середовища. Заводом розроблена та затверджена Політика в галузі екології, Посібник з СЕУ, а також методики ідентифікації та оцінки значимості екологічних аспектів; управління законодавчими актами; внутрішніх і зовнішніх взаємозв'язків, готовності до аварійних ситуацій; внутрішнього аудиту та ін. Розроблено також додатковий до ряду існуючих методик СУЯ з урахуванням екологічних вимог.

СЕУ почало успішно функціонувати на заводі. Керівництво заводу звернулося з заявкою до органу сертифікації ДП «ВНІГІ-ТЕСТ» з проханням сертифікувати СЕУ на її відповідність вимогам ДСТУ ISO 14001. У результаті сертифікаційного аудиту завод отримав сертифікат відповідності СЕУ в Системі УкрСЕПРО. Екологічна робота заводу прийняла системний характер і це, природно, відбилося на успіхи заводу в охороні навколишнього середовища. Програма заводу зі скорочення шкідливих впливів на навколишнє середовище включає впровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій, використання екологічно чистих сировини і матеріалів, дотримання законодавства. Так, реконструкція аспираційної системи дозволила підвищити рівень очищення виведеного в атмосферу повітря до 95-98%. Відпрацьована схема утилізації відходів металургійного виробництва - повернення в переплав окалини і газоочисного пилу. Особлива увага приділяється контролю за впливом екологічних аспектів. З цією метою виконана робота з буріння спостережних свердловин в місцях потенційно можливого забруднення підземного горизонту. Усвідомлення необхідності займатися питаннями охорони навколишнього середовища поступово починає позначатися на діяльності державних організацій та підприємців. Значна кількість підприємств України вже зрозуміли, що особливо при вступі України до Світової організації торгівлі (СОТ) для підвищення ефективності конкурентоспроможності продукції робота щодо підвищення її якості, екологічної безпеки та безпеки праці при виробництві цієї продукції має вестися системно відповідно до міжнародних і національними стандартами ISO та OHSAS.

Основним вектором формування механізму управління еколого-економічними процесами є екологічна політика промислового підприємства. Екологічна політика – це система цілей та дій, спрямована на забезпечення еколого збалансованого розвитку промислового підприємства та задоволення екологічних потреб сторін, інтереси яких зачіпаються екологічними аспектами діяльності підприємства. Особливістю екологічної політики є здатність вибирати найбільш ефективні методи реалізації практичних заходів для досягнення поставленої мети.

Метою діяльності ВАТ «Нижньодніпровський трубопрокатний завод" в області охорони навколишнього середовища є безперервне поліпшення екологічних характеристик ВАТ «НТЗ». Система управління навколишнім середовищем (далі по тексту СУНС) охоплює всі види діяльності ВАТ «НТЗ» від придбання сировини, матеріалів енергоресурсів до реалізації готової продукції. СУНС інтегрована з Системою управління якістю та вирішує найважливіші для нашого колективу, суспільства в цілому і для майбутніх поколінь завдання покращення умов життя людей і збереження природного середовища їх перебування. Економічною основою ефективного функціонування СУНС являється підвищення задоволеності споживачів та розширення ринку збуту продукції при підвищенні екологічної чистоти технологій, зниження витрат на сировину та енергоресурси за рахунок економного їх використання, зниження забруднення навколишнього середовища за рахунок зменшення скидів та викидів шкідливих речовин в водойми і атмосферу. Для того, щоб знизити негативні впливи діяльності ВАТ «НТЗ» на навколишнє середовище та підвищити економічну ефективність виробництва, необхідно досягнути таких цілей і вирішити наступні завдання:

- зменшення скидів і забруднення повітря, води та ґрунту, в тому числі зниження скидання забруднених стічних вод на 3,5 млн. м.куб. з 01.01.2010 р. зниження на 7,6 тонн виносу нафтопродуктів в р. Дніпро з 01.01.2010 р. щорічно переробляти до 1 млн. тонн відходів;

- зниження викидів шкідливих речовин шляхом впровадження сучасних методів очищення;

- раціональне використання енергоресурсів шляхом впровадження сучасних енергозберігаючих технологій, дотримання норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на тонну продукції;

- дотримання законів та інших нормативних актів з охорони навколишнього середовища;

- вимоги від орендарів і підрядчиків дотримання природоохоронного законодавства і принципів природоохоронної політики;

- взаємодія з державними та місцевими органами влади з питань природоохоронної діяльності підприємства;

- здійснення безперервного навчання персоналу з питань управління навколишнім середовищем.

Справжня політика - принцип діяльності ВАТ «НТЗ» в галузі охорони навколишнього середовища. Наразі, внутрішній аудит системи управління навколишнім середовищем викладено за такими основними загальними положеннями:

1.1. Стандартна процедура регламентує порядок проведення внутрішніх аудитів функціонування Системи управління навколишнім середовищем (СУНС) і заснована на вимогах п .4.5.5 «Внутрішній аудит» * ISO 14001:2004 та ДСТУ ISO 14001:2006. 1.2 Нормативні посилання на стандарти: ISO 14001:2004 «Системи менеджменту навколишнього середовища - Вимоги і керівництво по застосуванню», ДСТУ iSO 14001:2006 «Системи екологічного управління. Вимоги та вказівки по застосуванню »ISO 19011:2002« Рекомендації щодо аудиту систем менеджменту якості і / або охорони навколишнього середовища». Географія постачань продукції заводу розподіляється за регіонами, таким чином: країни СНД – 37,67 %, Україна – 30,77 %, Зарубіжжя – 31,56 %.

Таблиця 2.2

Аналіз використання плану та динаміки

основних еколого-економічних показників ВАТ «НТЗ»

№ п./п.	Показники	Од. вим.	2007 рік	2008 рік		Аналіз
				2008 рік		виконання плану		динаміки
				план	факт	+-	%	+ -	%
1	Готова продукція	тон	798 136	810 108	818 852	8 744	101	20 716	102,6
2	Товарна продукція	тон	798 136	810 108	818 852	8 744	101	20 716	102,6
3	Реалізована продукція	тон	789 145	800 982	810 264	9 282	101,1	21 119	102,7
4	Собівартість одиниці продукції	грн./т.	3 301	4410	4 410	0	100	1 109	133,6
5	Загальні витрати по готовій продукції	млн. грн.	2 634,6	3 572,5	3 611,1	38,5	101	976,4	137
6	Загальні витрати по товарній продукції	млн. грн.	2 634,6	3 572,5	3 611,1	38,5	101	976,4	137
7	Загальні витрати по реалізованій продукції	млн. грн.	2 604,9	3 532,3	3 573,2	40,9	101,1	968,2	137,2
8	Тариф (договірна ціна)	грн./т.	4 808	6 395	6395	0	100,0	1 587	133
9	Обсяг товарної продукції	грн.	3 837,4	5 180,6	5 236,5	55,9	101,0	1 399,1	136,4
10	Дохід	грн.	3 794,2	5 122,2	5 181,6	59,3	101,1	1 387,4	136,5
11	Прибуток (збитки)	грн.	1 189,2	1 589,9	1 608,3	18,4	101,1	419.1	135,2
12	Рентабельність підприємства	%	45,65	45,01	45,01	0	100	-1	98,60
13	Рентабельність продаж	%	31,34	31,04	31,04	0	100	0	99,04
14	Середньооблікова чисельність робітників	чол.	9 429	10237	9676	-561	94,52	247	102,6
15	в т. ч. ПВП	чол.	8 948	9799	9145	-654	93,33	197	102,2
16	Продуктивність праці одного робітника ПВП за місяць	т./ чол.	7,43	6,89	7,46	1	108,3	0	100,4
17	Річний виробіток на одного середньо облікового робітника	грн./чол.	406 983	506070	541190	35 120	106,9	134 207	132,9
18	Фонд оплати праці ПВП	грн.	171 858	214 010	200 199	-13 811	93,55	28 341	116,4
19	Середньомісячна заробітна плата одного робітника ПВП	тис. грн.	1,6000	1,8200	1,8243	0	100,2	0	114

Підприємство виконало сплановані на рік об’єми майже по всіх показниках його діяльності, з випуску товарної продукції, реалізованої та готової продукції на 1 %, порівняно з минулим роком випуск продукції зріс на 2,6 %, хоча планувалося збільшити випуск продукції на 1,1 %.

2.2. Аналіз і оцінка ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві, собівартості та прибутку

Аналіз використання трудових ресурсів передбачає вивчення: забезпеченості підприємств робочою силою та використання її в окремих галузях протягом року і в окремі періоди; складу трудового колективу за освітою, стажем і кваліфікацією; динаміки продуктивності й оплати праці та резервів її підвищення; рівня виконання плану оплати праці; відповідності оплати праці обсягові виконаних робіт, виробленої продукції та рівню продуктивності праці; економії чи перевитрати у використанні фонду зарплати (оплати праці), джерел досягнутої економії та причин перевитрат. За даними аналізу розробляють конкретні заходи щодо кращого використання трудових ресурсів, робочого часу, підвищення продуктивності праці.

Продуктивність праці як в натуральних одиницях так і в грошовому вираженні в 2008 році збільшилася в порівнянні з 2007 роком у всіх виробничих цехах, особливо в ТЕСЦ і ТПЦ-5 . Зростання продуктивності праці обумовлене зростанням обсягів виробництва продукції в кожному цеху (у ТЕСЦ і ТПЦ-5 на 52,4 % і 20,8 % відповідно) і зниженням чисельності по цих цехах.

Таблиця 2.3

Аналіз чисельності персоналу ВАТ «НТЗ»

Найменування підрозділу	Середньооблікова чисельність, чол.		% до попер. року	Абсолют. відх. +, -
Найменування підрозділу	2007 рік	Звітний 2008 рік	% до попер. року	Абсолют. відх. +, -
Чисельність всього по заводу	9676	9429	97,4	-247
Чисельність ППП	9145	8948	97,8	-197
В т.ч. робочі	7477	7300	97,6	-177
Керівники	787	786	99,9	-1
Фахівці	763	752	98,6	-11
Службовці	118	110	93,2 3,2	-8
Чисельність непромислового персоналу Нала	531	481	90,6	-50
в т.ч. робочі	258	228	88,4	-30
Керівники	62	58	93,5	-4
Фахівці	180	171	95,0	-9
Службовці	31	24	77,4	-7

Зниження чисельності на 247 чоловік сталося, в основному, за рахунок оптимізації чисельності, тобто виведення непрофільних видів діяльності в аутсорсинг, таких, як прибирання службових приміщень, забезпечення працівників підприємства живленням. За станом на 2008 рік облікова чисельність всього персоналу по заводу склала 9242 чіл., у тому числі: промислово-виробничий персонал-8862, з них: робітники – 7237, керівники – 733, фахівці – 795, службовці – 97, непромисловий персонал – 380.

Показники продуктивності праці змінили характеризують якісний бік використання робочої сили на підприємстві та у 2006 році спостерігається темп росту 142,15%. У 2007 - 2008 роках темп росту знижується з 142, 15 до 119,64%, але залишається високим, що характеризує якісний бік використання робочої сили на підприємстві. Навіть більше, продуктивність праці є одним із найважливіших узагальнюючих показників діяльності кожного підприємства. Це зумовлює необхідність дуже ретельного вивчення цього показника під час будь-якого аналізу. Продуктивність праці визначають двома способами: кількістю продукції, випущеної за одиницю робочого часу, та кількістю часу, витраченого на виготовлення одного виробу. Останній показник називають трудомісткістю продукції.

Таблиця 2.4

Динаміки продуктивності праці на підприємстві

Показники	2006 рік	2007 рік	2008 рік
Продуктивність праці, грн.	3371373036	4269230676	5107611814
Абсолютне відхилення	999661397	897857640	838381138
Темп росту, %	142,15	126,63	119,64
Темп прироста, %	42,14	26,63	19,60
△ТПч, грн.	42799908,24	61662412,84	675324554
△ТПп, грн.	900325322	76402152	774401243

Рис. 2.1. Аналіз продуктивності праці одного працівника

Приріст обсягу товарної продукції можна обумовити як дією екстенсивного, так і інтенсивного факторів. Збільшення чисельності працюючих сприяє приросту продукції.

Рис. 2.2. Аналіз зміни кількості працюючих на обсяг товарної продукції

Рис. 2.3. Аналіз впливу зміни продуктивності праці на обсяг товарної продукції

Проаналізуємо виконання плану по прибутку ВАТ «НТЗ».

Однією з основних цілей фінансово-господарської діяльності підприємства є випуск рентабельної продукції, отримання прибутку і планомірне, раціональне її використання. За підсумками роботи за 2008 рік завод і його підрозділи отримали 1 195 297 тис. грн. валовому прибутку.

Таблиця 2.5

Виконання плану по валовому прибутку цехами заводу, тис. грн.

Цех	Валовий дохід		Валові витрати		Валовий прибуток		Рентабельність по валовому прибутку
Цех	План	факт	План	Факт	План	Факт	План	Факт
Всього по виробничих цехах	3769722	3793766	2 621 290	2 601 317	1 148 432	1 192 449	43,8	45,8
зокрема:
Колесопрокатний.	1320712	1333195	878 568	894 796	442 144	438 399	50,3	49,0
Зокрема КПЛ	1264941	1275776	836 085	849 761	428 856	426 015	51,3	50,1
КБЛ	55 771	57 419	42 483	45 035	13 288	12 384	31,3	27,5
ТПЦ 1	291 560	298 707	186 290	184 282	105 270	114 425	56,5	62,1
ТПЦ 2	101 695	106 411	94 442	99 875	7 253	6 536	7,7	6,5
ТПЦ 3	269 016	267 005	219 186	221 714	49 830	45 291	22,7	20,4
ТПЦ 4	1 190 968	1 194 107	791 062	751 376	399 906	442 731	50,6	58,9
ТПЦ 5	595 771	594 341	451 742	449 274	144 029	145 067	31,9	32,3

З приведених даних видно, що КПЛ, КБЛ, ТЕСЦ №2 і ТПЦ №3 план по валовому прибутку і рентабельності не виконали. Отриманий валовий прибуток був використаний по наступних напрямах :

Таблиця 2.6

Використання валового прибутку

Статті	За 2007 рік	За 2008 рік	Відхилення за рік
	факт	факт	Відхилення за рік
Валовий прибуток по заводу	885 208	1 195 297	310 089
Інші операційні доходи	221 680	726 035	504 355
Адміністраційні витрати	100 923	174 824	- 73 901
Витрати на збут	185 892	262 684	-76 792
Інші операційні доходи	220 168	695 976	-475 808
Фінансовий результат від операційної діятельності	599 905	787 848	187 943
Прибуток від участі у капиталі		9 356	9 356
Інший фінансовий прибуток	101	1 333	1 232
Погашення % за кредити банків	16 357	18 457	-2 100
Інший прибуток	977 097	658 596	-318 501
Інші витрати	831 609	666 700	164 909
Финансовий результат від звичайної діяльності до податкування	729 137	771 976	42 839
Податок на прибуток від звичайної діяльності за ставкою 25 %	199 880	207 990	-8 110
Чистий прибуток	529 257	563 986	34 729

За наслідками діяльності за 2008 рік чистий прибуток збільшився в порівнянні з 2007 рік. на 34 729 тис. грн. в основному за рахунок збільшення інших операційних доходів. Значно понизили величину прибули наступні чинники:

- збільшення адміністративних витрат на 73 901 тис. грн.(в т.ч. за рахунок збільшення страхування 22 872 тис. грн., аудиторських послуг 17 522 тис.грн., інформаційних послуг 14 260 тис.грн. і збільшення платежів по податках і зборах 4 358 тис.грн., витрат на зміст апарату управління на 4 996 тис.грн.);

- збільшення витрат на збут на суму 76 792 тис. грн.(у т.ч. за рахунок витрат на транспортування 21 337тыс.грн., комісійної винагороди на суму 33 714 тис.грн., залізничного тарифу 9 338 тис.грн., митних послуг 2 310 тис.грн., експедиторських послуг 7 973 тис.

Податок на прибуток за 2008 рік сплачений у розмірі 207 990 тис.грн, за 2007 рік – 199 880 тис.грн., тобто на 8 110 тис.грн. більше, ніж в 2005 році (або на 4.1%). Чистий прибуток склав 563 986 тис.грн.

Проаналізуємо собівартість продукції протягом 2006-2008 рр. Витрати на виробництво за елементами і по цехах заводу

Таблиця 2.7

Структура операційних витрат за елементами

Найменування показника	2006 год		2007 год		2008 год
Найменування показника	сума, тис.грн.	удільна вага, %	сума, тис.грн.	удільна вага, %	сума, тис.грн.	удільна вага, %
Матеріальні витрати	1 659 048	83,3	2 003 811	79,1	2 382 077	76,8
Витрати на оплату труда	101 370	5,1	144 541	5,7	172 185	5,6
Відрахування на соціальні міроприємства	40 111	2,0	57 474	2,3	66 633	2,2
Амортизація	38 939	2,0	39 452	1,6	42 880	1,4
Інші операційні витрати	151 561	7,6	287 095	11,3	432 304	14,0
Всього операційних витрат	1 991 029	100,0	2 532 373	100,0	3 096 079	100,0

За 2008 рік фактична виробнича собівартість товарної продукції збільшилася на 1,8 % проти планових витрат на фактичний випуск, перевитрата склала 46 634 тис. грн.

Загальну характеристику відхилень фактичної виробничої собівартості від планової дає порівняння приведених дані у таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Аналіз відхилення собівартості

Найменування цехів	Товарна продукція по виробничій собівартості за 2008 р., тис.грн.		Отклонение від плану плана, економія (-), перерасход (+)
	за плановими цінами	За фактичними цінами	тис.грн.	у % до планової собівартості
	за плановими цінами	За фактичними цінами	тис.грн.	данної продукції	всієї товарної продукції
Б.МАРТЕН	15	11	-4	-41,5	0,00
КПЦ:	869 606	894 529	24 922	2,8	0,94
в т.ч. КП лінія	828 891	851 601	22 710	2,7	0,86
КБ лінія	40 715	42 928	2 213	5,2	0,08
ТПЦ-1	187 693	187 592	-100	-0,1	0,00
ТЕСЦ	101 131	101 394	263	0,3	0,01
ТПЦ-3	216 137	223 704	7 568	3,4	0,29
ТПЦ-4	766 006	774 315	8 309	1,1	0,31
ТПЦ-5	451 244	457 137	5 893	1,3	0,22
ТСЦ	1 480	1 263	-217	-17,1	-0,01
Всього по заводу	2 593 311	2 639 945	46 634	1,8	1,77

У собівартість включаються тільки ті види витрат, які передбачені Положенням підприємства.

Не підлягають включенню в собівартість продукції платежі за перевищення гранично-допустимих норм викидів, скидань забруднюючих речовин, рівнів шкідливої дії, лімітів розміщення відходів; платежі у відшкодування заподіяної шкоди і штрафів за екологічні правопорушення.

2.3. Оцінка використання водних ресурсів та аналіз

екологічних витрат ВАТ «НТЗ»

Завод на виробничі нестатки одержує 8738 тис. м³ свіжої Дніпровської води, що використовується на підживлення оборотних циклів водопостачання, на продувку оборотних циклів у казанових і транспортних цехах, на полив земельних насаджень, миття приміщень, поливання території.

Воду питної якості завод одержує з мережі міського водопроводу.

Цеха заводу працюють по оборотній системі водопостачання, 97% води замкнуті в оборотному циклі.

Для здійснення оборотного водопостачання на заводі мається ряд водоочисних споруджень, що включають в себе:

- первинні відстійники;

- вторинні горизонтальні відстійники (Додаток Г);

- градирні (Додаток Д);

- насосні станції.

Усього на заводі три умовно "брудних" оборотних циклу і сім умовно "чистих" циклів.

До вод умовно "чистих" відносяться води, що у процесі виробництва не стикаються з забрудненими поверхнями, а беруть участь у технології в закритих трубопроводах, як теплоносії. Ці води можна безпосередньо скидати у водойму, але з метою економії вони укладені в оборотний цикл за наступною схемою (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Схема оборотного „чистого” циклу

До вод з умовно "брудних" відносяться води, що стикаються в процесі виробництва з устаткуванням, що забруднює воду.

Для систематичного контролю, за скиданнями в ріку Дніпро, на заводі існує лабораторія охорони навколишнього середовища. Хімічний контроль ведеться щодня по 15 інгредієнтам: лужність, твердість, сульфати, солевміст (сухий залишок), залізо, БПК (біохімічний зміст кисню), азот, нітрати, нітрити, ХПК, фосфати, зважені речовини, РН, хлориди, нафтопродукти. Визначення ведеться за спеціальними методиками. Крім того, лабораторії контролюють води метисного і стрілочного заводу, що скидаються в проливневій колектор зі зваженими речовинами і нафтопродуктами.

Такі води проходять очищення на водоочисних спорудженнях оборотних циклів. Очищення води відбувається за наступною схемою (рис. 2.5).

Рис. 2.5 Схема очищення води

Схема оборотного водопостачання ТПЦ №3, 4 приведена у Додатку Е.

Умовно чистий оборотний цикл водопостачання підготовляє води для охолодження трубопрокатних цехів. Стічні води на охолодження надходять з елементів нагрівальних печей, повітроохолоджувачів головного приводу, кондиціонерів. Стічні води умовно "чистого" циклу не забруднені окалиною й оліями, тому подаються без попереднього очищення на дві двох секційні вентиляторні градирні.

На градирні надходять 4200 м³/год. стічних вод. Потім охолоджена вода надходить у прийомні камери холодної води, умовно "чистого" циклу насосної станції, відкіля подається споживачам. Підживлення здійснюється свіжою технічною водою в кількості 63 м³/год.

Трубопровід прокладений у землі.

Склад об'єктів, що входять у даний оборотний цикл:

а) насосна станція, НС-1;

б) дві двох секційні вентиляторні градирні;

в) мережі трубопроводів.

Призначення "брудного" оборотного циклу водопостачання окалина утримуючих вод трубопрокатних цехів - це підготовка води для охолодження устаткування і гідрозмиву окалини, постачання оборотною водою трубопрокатних цехів.

Склад об'єктів, що входять в оборотний цикл:

а) насосна станція, НС-1;

б) вторинні горизонтальні відстійники ;

в) трьох секційна вентиляторна градирня;

г) первинні відстійники окалини в ТПЦ №3 і ТПЦ №4;

д) бойлерні насосні станції при первинних відстійниках;

ж) мережі трубопроводів.

Площа зрошення трьох секційної вентиляторної градирні - 192 м², щільність зрошення 3,7 м³/м². Підведення води знизу, із двох сторін. Габаритні розміри градирні 12×16×14,1 м. Пристрій для запобігання виносу води з градирні: відбійні козирки внизу, водоуловлюючі ґрати - угорі під вентиляторами.

Окалиноутримуючі води надходять на очищення з ТПЦ №3: гідро затворів, кільцевих печей, гідрозмиву окалини; із ТПЦ №4: гідро затворів, кільцевих печей, охолодження всіх елементів печі, устаткування прошивного преса, елонгатора, спреєрних установок, гідрозмиву окалини. На очищення окалиноутримуючих вод надходить 2370 м³/год.

Окалиноутримуючі води "брудного" оборотного циклу попередньо очищають від великих фракцій окалини в первинних відстійниках ТПЦ №4, №3 і після чого подаються на вторинні горизонтальні відстійники для подальшого очищення від зважених часток, речовин і олій. Прояснені води надходять у камери гарячої води "брудного" циклу насосної станції відкіля подаються на трьох секційну вентиляторну градирню для охолодження. Охолоджена вода в кількості 2130 м³/год надходить у камери холодної води "брудного" циклу насосної станції і подається споживачам.

Підживлення виробляється свіжою технічною водою (36 м³/год.) - компенсація втрат на віднесення, випари, крім того, у "брудний" цикл подається повторно використовувана вода умовно "чистого" циклу після охолодження оправок і вода від гідрозбива окалини, подаючих апаратів і витоку води від гідропресів (ТПЦ №4). Трубопроводи прокладають у землі, на естакаді.

Первинні відстійники існують у цехах для охолодження великих фракцій окалини в ТПЦ №3 знаходиться три первинних відстійники, з такими розмірами, м:

- відстійник №1 – 4×13×13;

- відстійник №2 - 4,5×10×13;

- відстійник №3 – 3×10×13.

Рівень води над окалиною в первинному відстійнику повинний бути не менш 1 м. Окалина віддаляється грейфером у короби, з коробів у вагони, потім відвантажується споживачам.

В вторинних горизонтальних відстійниках відбуваються процеси, розглянуті по двох параметрах, по нафтопродуктах і по зважених речовинах. Процеси ці засновані на фізичних властивостях речовин - різниця в питомій вазі зважених речовин і нафтопродуктів у порівнянні з водою.

У циклі беруть участь чотири вторинних горизонтальних відстійники:

- три відстійники - по 11 секцій у кожнім;

- один відстійник - 9 секцій.

Розміри секції 12,1×6×2,9 м. Глибина шаруючи води під окалиною в секціях відстійника повинна бути не менш 1 м на довжині половини відстійника. При підвищеному шарі окалини секції виключаються на очищення. Окалина віддаляється грейферним краном у думпкар, потім вивозиться в заводські відвали.

Нафтопродукти збираються за допомогою щілинної труби, по масло збірному лотку надходять у масло відстійники відкіля відкачуються автономною установкою і зливаються в нафтобаки.

Проектоване навантаження на відстійники - 1,05 м³/м²ч. Фактичне навантаження на відстійники - 0,47 м³/м²ч - якщо працюють чотири відстійники 0,64 м³/м²ч - при очищенні одного з відстійників. Надходження води у відстійники регулюється за допомогою шиберів.

Ефективність роботи відстійника: зміст зважених речовин у воді після вторинних відстійників не повинне перевищувати 80-100 мг/л, нафтопродуктів 50-60 мг/л. Ефективність роботи вторинних горизонтальних відстійників має місце тоді, коли зберігаються наступні пункти:

а) ефективність повинна бути не менш 70%;

б) збір олій регулярний у плині доби;

в) шар нафтопродуктів не більш 5 см (50-60 мг/л);

г) вчасно і якісно чистити від окалини. Рівень води під окалиною не менш 1м;

д) робити переключення води (перерозподіл) по секціях;

ж) контроль за підживленням оборотного циклу.

Для ефективної роботи первинних відстійників необхідно дотримувати правила технічної експлуатації водоочисних споруджень:

а) рівень води над окалиною повинний бути не менш 1 м. Вчасно і якісно чистити відстійники.

б) чищення не рідше одного разу в зміну (по потребі, за графіком )

в) вода на вторинні горизонтальні відстійники повинна подаватися зі швидкістю 1,2-1,5 м/сек.

г) у цехах стежити за витоками масел з устаткування.

д) виключити залпову подачу води на вторинні горизонтальні відстійники.

Ефективність роботи відстійників контролюється по нафтопродуктах і зважених речовинах.

Утрати води при оборотному водопостачанні 3% - це природні утрати від розпарювання, випару, і розбризкування на градирнях. Утрати води заповнюються Дніпровською водою, а переливи і продувні води з оборотних циклів у кількості 791 тис. м³ скидаються в ріку Дніпро.

На заводі є ще хімічно забруднені стічні води, що утворяться в технології травлення і цинкування муфт і труб. Ці кислотні стоки забруднені важкими металами попередньо нейтралізуються в нейтралізаторній і скидаються на закритий ізольований шлаконакопичувач. Контроль дотримання кислотност стоків, що скидаються, веде лабораторія по РН.

У трубопрокатному цеху №3 виготовляються підшипникові гарячекатані труби розміром 80-183x7,3-33. Підшипникові холоднокатані розмірами 37,4 - 81x4,8%, 1мм з марок сталей: ШХ15 і ШХ150. Вуглецеві і леговані гарячекатані розмірами 95-203x10-80 мм з мароксталей: 10, 20, 35, 45, 20Х, 20X4, 40Х, 30ХГСА і ін. Вуглецеві холоднотягнуті розмірами 80-130x5,5-11 мм з марки сталі 35. Труби виготовляються з трубної заготівки діаметром 105-230 мм. Виробництво труб здійснюється по наступній схемі:

- нагрів заготовок в кільцевих печах;

- прошивка в двохвалковому прошивному стані;

- розкочування на тривалковому стані гуркоту;

- підігрівши в печах з крокуючими балками (НВВ);

- калібрування на тривалковому - калібрувальному стані;

- термообробка підшипникових труб в роликових прохідних печах;

- отделка і здача труб.

Трубопрокатний цех №3 забезпечується технічною водою з оборотного циклу № 1. Вода з брудного циклу подається на охолоджування устаткування прошивного і прокатних станів, гідрозасуви кільцевих печей, гідрозмив окалини, охолоджування облямовувань, спрейєрні установки.

Вода умовно-чистого циклу витрачається на охолоджування елементів нагрівальних печей, повітроохолоджувачі головного приводу, охолоджування кондиціонерів.

Свіжа технічна вода використовується на охолоджування облямовувань, приготування емульсій і мастила облямовувань, а також на потреби травильного відділення.

Питна вода витрачається на госппобутові потреби і на охолоджування масла волочильного стану 250.

Водовідведення здійснюється в мережі виробничої каналізації і, далі, в ставок-відстійник.

Стічні води травильного відділення після нейтралізації відводяться на майданчики шламонакопичувача, у вигляді нейтралізованих стоків.

Заповнення втрат оборотних циклів проводиться свіжою технічною водою від берегової насосної станції.

Розрахунок водоспоживання трубопрокатного цеху №3 з вказівкою водоспоживачів приведений в пунктах з десятого по вісімнадцятий.

Початкові дані для розрахунку:

річний обсяг виробництва труб - 60000т;
середня вага 1 п.м. труби - 0,025т/м;
річний фонд робочого часу по цеху - 5357 година;
річний фонд робочого часу печей - 8760 годин

Кільцева піч що обертається. За паспортними даними витрата води на одну піч для охолоджування шиберів газовідходів складає 65м³/г з умовно-чистого оборотного циклу і 65м³/час - з брудного оборотного циклу. Машини завантаження і вивантаження заготівок - 2 шт. По паспортним даним витрати води на машину 10 м³/г. Вода подається з умовно-чистого оборотного циклу.

Охолоджування облямовувань водою тиском 10-15 атм. По технологічній інструкції витрата води складає 65м³/г. Вода подається свіжа технічна. Печі з крокуючими балками для підігріву труб. Витрата води на охолоджування елементів печі за паспортними даними складає 272 м /г. Вода подається з умовно-чистого оборотного циклу.

Секційна піч для нагріву облямовувань. За паспортними даними складає 3,9 м³/час. Вода подається з умовно-чистого оборотного циклу. Роликова піч термообробки труб. Витрата води на охолоджування за паспортними даними складає 270 м³/час. Вода подається з умовно-чистого оборотного циклу. Очисники повітря головного приводу прошивного стану 4.

За паспортними даними витрата на один теплообмінник типу В А - 150 складає 42 м³/г. Вода подається з умовно-чистого оборотного циклу. 0днострумова роликова піч. За проектними даними витрата води складає 40 м³ /г. Вода подається з умовно-чистого оборотного циклу.

Охолоджування масла волочильного стану. За проектними даними витрата води складає 2,5 м /г. Використовується свіжа питна вода.

Приготування емульсії. За об'ємом баків, в яких проводиться приготування емульсії, - 61 м³/добу, або 2,54 м³/г. До складу емульсії входить 93% вод. Тоді розрахункова годинна витрата складає 0,93*2,54 =2,36 м³/г. Вода подається свіжа технічна. За проектними даними витрата води в ванні обмилення складає 0,6 м³ /г.

Вода подається з умовно-чистого циклу. Приготування мастила для облямовувань стану гуркоту. По технологічній інструкції витрата води: складає 1,5м^З/сутки або 0,0625 м^З/час. Вода подається свіжа технічна. Дана витрата класифікується як втрати. За паспортними даними середня витрата оборотної води складає 1,14 мЗ/час. Вода подається з умовно-чистого оборотного циклу.

Травильне відділення. Цех виготовляє 60000 т. труб в рік. З них 30% поступає у відділення холодного плющення, що складає Q_xnT=60000*0,3=18000 т/р.

Перед холодним волочінням труби піддаються тому, що труїть в розчині сірчаної кислоти з подальшою промивною водою високого тиску за допомогою брандспойта. Витрата води на заправку травильних ванн і промивку труб заданими технологічної інструкції складає 4 м³/т. Річна витрата в травильному відділенні складає WTpaB=18000*4=72000м³/р.

Вода подається свіжа технічна. Стічні води від травильного відділення відводяться на карти шламонакопичувача у вигляді нейтралізованих стоків. Дана витрата класифікується як втрати. Ванна охолоджування облямовувань. За проектними даними витрата води складає 10 м³/час. Вода подається з брудного оборотного циклу.

Спрейєрні установки - 2 шт. По технологічній інструкції ТИ-243-ТР, 3-01-84 витрату оборотної води складає 200 м³ /г. Вода подається з брудного оборотного циклу.

Охолоджування роликів рольгангу. За проектними даними витрату води складає 62 м /г. Вода подається з брудного оборотного циклу.

Охолоджування валків калібрувального стану. Витрата води за проектними даними складає 60 м³/г. Вода подається з брудного оборотного циклу.

Втрати свіжою води по прямоточній схемі водопостачання, прийняті 2% від загальної витрати.

Сумарні втрати з системи оборотного водопостачання складаються з витратами на градирнях.

Витрата води на продування оборотних систем брудного і умовно-чистого оборотних циклів приймаються у розмірі 1,5% від загальної витрати води. Вода відводиться в мережі виробничої каналізації.

Стічні води від продування оборотних циклів є нормативно-чистими, решту стічних вод вимагають очищення. У кожному конкретному випадку, залежно від напряму використання води, вимог технологічного процесу визначається якість і властивості води, що подається для виробничих цілей.

В процесі виробництва труб вода застосовується в різних технологічних процесах виробництва: для охолоджування тепло нагрівальних агрегатів і труб; для приготування технологічних розчинів; для допоміжних технологічних операцій (миття устаткування і ін.); для питних і господарсько-побутових потреб. Залежно від напряму використання застосовується свіжа технічна або питна вода, оборотна (умовно-чистого або брудного циклів).

Питна вода повинна відповідати ГОСТ 2874-82. «Вода питна», Вона має бути безбарвною, прозорою, без запаху і не містити шкідливих домішок.

Загальними вимогами до якості і властивостей технічної води є наступні:

- вода має бути нешкідливою для здоров'я обслуговуючого персоналу і не володіти негативними органолептичними властивостями (при відкритій системі);

- вода, використовувана для охолоджування труб, трубних заготовок, інструменту, устаткування і його елементів, не повинна виділяти механічних, карбонатних і інших сольових відкладень зверху допустимих величин. Допустима концентрація суспензії великою до 0,05 мм в оборотній воді, що охолоджує, приведена в таблиці ;

- вода не повинна викликати точкової і виразкової корозії металу із швидкістю 0,09 г/м годину, може бути допущена рівномірна корозія труб з вуглецевих сталей з швидкістю не більше 0,45 г/м² годину за відсутність ознак точкової або виразкової корозії;

- вода не повинна сприяти розвитку біологічних обростань теплообмінних апаратів і охолоджувачів оборотної води із швидкістю більшою 0,07 т година.

Джерелом водопостачання свіжою технічною водою Нижньодніпровського трубопрокатного заводу є річка Дніпро.

Середньорічні показники якості води р. Дніпро в місці водозабору приведені в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9

Середньорічна характеристика скидання в р. Дніпро

по ОАО "НТЗ" за 2006 рік порівняно із затвердженими

гранично - допустимим скиданням (ГДС)

Інгрідієнти	Фактична концентрація, міліграм/л	ГДС, міліграм/л	Понадлімітні викиди,міліграм/л
Азот амонійний	0,38	0,449	0,00
БПК – 5	6,07	4,48	1,59
Зважені речовини	17,0	8,678	8,322
Залізо	1,54	0,3	1,24
Нафтопродукти	3,05	0,3	2,75
Нітрати	2,5	3,04	0,00
Нітрити	0,14	0,128	0,012
Сульфати	85,96	90,33	0,00
Фосфати	0,11	0,13	0,00
Хлориди	79,54	79,73	0,00
Сухий залишок	533	509,57	23,43
ХПК	36,4	30	6,4

Аналіз операційних екологічних витрат експлуатаційного характеру на підприємстві за декілька років надасть можливість скласти динаміку витрат.

Розмір плати за негативний вплив на водні ресурси ВАТ «НТЗ» наведений в табл. 2. 10 – 2.12.

Таблиця 2.10

Скиди та викиди забруднюючих речовин заводу за 2006 рік

Найменування показників або забруднюючих речовін	Ліміт скидання, викиду забруднюючих речовин, розміщення відходів, т	Факт річного скидання забруднюючих речовин, розміщення відходів, т	Норматив плати за викиди, скиди, розміщення відходів грн / т	Коеф-ти, що враховують тар соц - еколог. особливості та індексацію.	Сума плати за понадлімітні викиди, скиди, розміщення відходів, грн.	Загальна сума плати, грн.
Азот амонійний	2,402	1,473	124,583	2,2	0,000	403,72
БПК 5	15,67	26,225	49,833	2,2	5 785,860	7 503,80
Зважені речовини	28,531	202,767	3,56	2,2	6 823,082	7 046,54
Залізо	2,1587	18,677	1224,46	2,2	222 487,427	228 302,60
Нафтопродукти	2,1587	43,485	733,257	2,2	333 330,786	336 813,13
Нітрати	9,868	7,924	10,679	2,2	0,000	186,16
Нітрити	0,591	1,01	612,234	2,2	2 821,787	3 617,81
Сульфати	303,05	480,284	3,56	2,2	6 940,483	9 313,97
Фосфати	0,48	0,193	99,666	2,2	0,000	42,32
Хлориди	274,6	656,318	3,56	2,2	14 948,077	17 098,74
Всього					593 137,50	610 328,80

У таблиці 2.10 нафтопродукти у сумі плати за викиди, скиди посідають перше місце, тобто стають найголовнішою проблемою.

Таблиця 2.11

Викиди та скиди забруднюючих речовин за 2007 рік.

Найменування показників або забруднюючих речовин	Ліміт скидання, викиду забруднюючих речовин, розміщення відходів, т	Факт річного викиду скидання забруднюючих речовин, розміщення відходів, т	Норматив плати за викиди, скиди, розміщення відходів грн / т	Коеф-ти, що враховують Тар соц – екол. особливості та індексацію.	Сума плати за понадлімітні викиди, скиди, розміщення відходів, грн.	Загальна сума плати, грн.
Азот амонійний	2,23	1,3	139,0341	2,2	0,00	397,64
БПК5	3,4634	13,2	55,6136	2,2	5 956,36	6 380,11
Зважені речовини	37,359	91,5	3,9724	2,2	2 365,77	2 692,26
Залізо	1,6596	7,115	1366,5063	2,2	82 003,22	86 992,50
Нафтопродукти	0,6494	18,301	818,3148	2,2	158890,22	160 059,33
Нітрати	11,112	3,9	11,9172	2,2	0,00	102,25
Нітрити	0,63496	0,6	683,2531	2,2	0,00	901,89
Сульфати	428,095	394,4	3,9724	2,2	0,00	3 446,77
Фосфати	0	0,135	111,2273	2,2	165,17	165,17
Хлориди	430,982	336,8	3,9724	2,2	0,00	2 943,39
Всього		867,251			249380,74	264 081,31

У таблиці 2.10 сума плати за скиди нафтопродуктів також, як і у таблиці 2.11, більша ніж сума плати за скиди, викиди інших речовин.

У таблиці 2.12 сума плати за скиди нафтопродуктів навіть перевищує 50 % загальної суми.

Таблиця 2.12

Викиди та скиди забруднюючих речовин за 2008 рік.

Найменування показників або забруднюючих речовин	Ліміт скидання, викиду забруднюючих речовин, розміщення відходів, т	Факт річного викиду скидання забруднюючих речовин, розміщення відходів, т	Норматив плати за викиди, скиди, розміщення відходів грн / т	Коеф-ти, що враховують Тар. соц - еколог. особливості та індексацію.	Сума плати за понадлімітні викиди, скиди, розміщення відходів, грн.	Загальна сума плати, грн.
Азот амонійний	2,149	2	162,11	2,2	0,00	713,28
БПК 5	29,184	21,1	64,85	2,2	0,00	3 010,34
Зважені речовини	56,53	97,2	4,63	2,2	2 071,32	2 647,14
Залізо	1,954	7,3	1593,35	2,2	93 698,54	100548,03
Нафтопродукти	1,95	18,5	954,16	2,2	173 704,83	177798,17
Нітрати	11,53	6,9	13,9	2,2	0,00	211,00
Нітрити	0,782	0,7	796,67	2,2	0,00	1 226,87
Сульфати	512,73	390,5	4,63	2,2	0,00	3 977,63
Фосфати	0,065	0,2	129,69	2,2	192,59	211,14
Хлориди	439,057	408,4	4,63	2,2	0,00	4 159,96
Всього		952,8			269667,28	294503,57

За результатами роботи підприємства у 2007 році норми і ліміти скиду нафтопродуктів підвищились у три рази.

Рис. 2.6 Аналіз платежів за скиди забруднюючих речовин

Як видно з рис.2.6, платежі за користування водними ресурсами з кожним роком зменшуються, але плата за понадлімітні скиди деяких речовин в порівнянні з лімітами скиду перевищує від 30 % до 70 % Це обумовлює необхідність розробки та впровадження заходів, що спрямовані на зменшення обсягу скидів забруднюючих речовин, а от же й платежів підприємства.

2.4. Висновки за розділом 2

1. В результаті аналізу діяльності ВАТ «НТЗ» встановлено, що продуктивність праці у 2008 розі збільшилася на 1 млн. грн., а собівартість продукції на 50 %, вона дорівнює 4410 грн. за тону. За результатами роботи у 2008 році підприємство отримало прибуток у розмірі 563956 тис. грн., що на 34 729 тис. грн.. більше ніж у 2007 році. Рентабельність підприємства в 2007 році становила 45,65 %, протягом 2008 року - 45,01 %. Це обумовлює можливість фінансування природоохоронних заходів.

2. Обґрунтовані основні напрямки зменшення негативного впливу ВАТ «НТЗ» на навколишнє середовище: мінімізація використання свіжих водних ресурсів та зменшення скидів забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, викидів в атмосферу, утворення відходів, збільшення обсягів залучення відходів до господарського обігу.

3. В результаті аналізу обсягів скидів, встановлено, що протягом 2006 року скиди у стічні води нафтопродуктів становили 43,485 т., підприємством сплачено 610,328 тис. грн. Протягом 2007 р. загальний обсяг скидів склав 867,25 т, серед яких нафтопродуктів – 18,3 т., а сума платежів дорівнювала – 264, тис. грн.. В 2008 році загальний обсяг скидів склав 952,8 т., нафтопродуктів – 18,5 т., а сума платежів за забруднення – 294,5 тис. грн. Зменшення скидів та викидів забруднюючих речовин пов’язане із зменшенням обсягів виробництва та кризовою ситуацією, що склалася в галузі.

4. Доцільно відзначити, що сума платежів за понадлімітні викиди та скиди склала в 2006 р. – 593,14 тис. грн., в 2007 р. – 249,38 тис. грн., а 2008 р. – 269,67 тис. грн.. Серед понадлімітних платежів платежі за скиди нафтопродуктів складають в 2006 р. – 333,33 тис. грн., в 2007 р. – 158,89 тис. грн., в 2008 р. – 173,7 тис. грн.. Тому доцільно розробити заходи, що дозволять зменшити обсяги скиді саме нафтопродуктів.

Розділ 3. ОБГРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ

НА ОБМЕЖЕННЯ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ТПЦ № 3 ВАТ «НТЗ» НА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

3.1. Удосконалення управління та регулювання

екологічної діяльності ВАТ «НТЗ»

У відповідності з Законом України від 17.02.02 №2988-ІІІ "Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства" рішенням сесії обласної ради від 17.11.03 №243-ІІ/ХХІV затверджено Регіональну програму розвитку водного господарства у Дніпропетровській області. Держуправлінням продовжується контроль стану реалізації заходів Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води у складі Загальнодержавної. До Національної програми включено всі водоохоронні заходи промислових підприємств та об’єктів комунального господарства, спрямовані на зниження використання питної води у виробництві та зменшення скиду забруднюючих речовин у водні об’єкти.

Зважаючи на потребу в вирішені проблем, що накопичилися, розроблено регіональну Програму поліпшення екологічного стану Дніпропетровської області за рахунок зменшення забруднення довкілля основними підприємствами - забруднювачами на 2007 − 2015 роки (далі − Програма).

Головною метою Програми в частині охорони водних ресурсів є розробка та реалізація заходів щодо мінімізації використання свіжих водних ресурсів та запобігання скидам забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, викиди в атмосферу, утворення відходів, збільшення обсягів залучення відходів до господарського обігу, загальний вплив на навколишнє природне середовище.

До Програми увійшли 25 основних підприємств-забруднювачів Дніпропетровської області, відповідно до їх „внеску” в забруднення навколишнього природного середовища, таким чином Програма охоплює близько 95 % техногенного навантаження на всю територію області.

При опрацюванні плану заходів враховані основні природоохоронні заходи, які увійшли до виданих дозволів на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, дозволів на спеціальне водокористування і лімітів на утворення та розміщення відходів.

Терміни виконання водоохоронних заходів приведені у відповідність з Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води.

Всього по області нараховується 694 водокористувача, з яких 463 мають дозволи на спеціальне водокористування, а термін дії дозволів 24 підприємств закінчився.

За 2007 р. видано 159 дозволів (у 2006р. – 147).

ВАТ "НТЗ" погоджує дозвіл в наступних органах:

1) СЕС;

2) Обласне виробниче управління водного господарства - ліміти на огорожу і використання питної води;

3) Міський водоканал - питна вода;

4) Державне управління охорони навколишнього природного середовища;

5) Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Дніпропетровській області.

Гранично допустимі скидання і норми узгоджуються СЕС і Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища.

Індивідуальні балансові норми водоспоживання і водовідведення узгоджуються Обласним виробничим управлінням водного господарства та Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища.

Діє певний порядок видачі твердження. Після погодження всіх відповідальних органів, Клопотання про узгодження умов і отриманні дозволу на спеціальне водокористування для промислових, що діють, комунальних, транспортних і інших несільськогосподарських підприємств (Додаток К) і Документи з вказівкою фактичних скидань речовин у водні обьекти (Додаток Л) відправляють в Обласне виробниче управління водного господарства.

Посилаючись на ст. 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50 Водного кодексу України і на Ухвалу КМ. № 321 від 13 березня 2002 р.(підзаконний), Обласне виробниче управління водного господарства погоджує Індивідуальні балансові норми водоспоживання і водовідведення (Додаток М) і видає дозвіл на спеціальне водокористування (Додаток Н). Дозвіл діє строком від 1 до 3 років. При зміні допустимого скидання дозвіл по новій розробляється в колишньому порядку.

Технологія виготовлення гарячекатаних труб повинна забезпечити соб-люденіє вимог законодавчих актів по охороні навколишнього природного середовища:

- «Закон України з охороні навколишнього природного середовища», 1991 р.

- «Закон України про відходи», 1998 г.

- «Водний кодекс України», 1995г.

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини – невід'ємні умови сталого економічного та соціального розвитку. Тому в області здійснюється екологічна політика, спрямована на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, на захист життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням довкілля, на досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, на охорону, раціональне використання й відтворення природних ресурсів.

3.2. Обґрунтування способу утилізації металевої стружки

На проведення науково-дослідних робіт в 2009 році було виділено 1 млн. грн, затверджено робіт на суму 860 620 грн, витрачено - 829 414,7 грн. Заводські фахівці співпрацювали більш ніж з 10 науковими організаціями (ГТІ, ІЧМ, Нметау, ДГУ і ін.) і виконували спільно з ними більше 25 науково-дослідних робіт, в т.ч. 19 робіт за договорами. У 2009 році Планом загальнозаводських робіт заплановано виконання природоохоронних заходів на суму - 827 тис. грн. Виконано заходів на суму - 827 тис. грн. Проведено ряд заходів щодо поліпшення екологічної обстановки на заводі: - проведена реконструкція аспіраційних систем за верстатами плазмового різання труб в ТПЦ-3, з установкою рукавних фільтрів ФРІР-50; - виконана робота по заміні пилоочисного установок на нові пилоуловлювальні агрегати від заточувальних верстатів заготівельного відділення КПЦ; - виконана інвентаризація підземних ємностей на підприємстві; - виконана чистка вторинних горизонтальних відстійників ТПЦ-3, 4; - виконана інвентаризація джерел викидів шкідливих речовин в атмосферу; - проведена розробка планів ліквідації аварійних ситуацій; - проведена робота з поліпшення рівня експлуатації систем водного господарства. - утилізовані відпрацьовані ртутьвмісної лампи; - вивезені з території підприємства на утилізацію засмальцьований шлам, будівельні та побутові відходи; -у місцях потенційно можливого забруднення підземних вод, на шлакових відвалах і заправної станції проведено відбір проб для контролю за впливом на підземний горизонт; -виконано роботу з розробки питомих балансових норм водоспоживання та водовідведення заводу; - проведено санітарно-хімічну і токсиколого-гігієнічне дослідження промислових відходів; -в липні 2009 року незалежним органом з сертифікації TUV Indastrie Servis Gmbn був проведений наглядовий аудит на відповідність вимогам стандарту ISO-14001:2004. Результатами аудиту повністю підтверджено відповідність вимогам стандарту.

Крім того, в грудні 2009 року досліджено параметри просесу пакетування металевої стружи, розроблена технологія, що дозволяє виробляти уловлювання маслошлама з глибоководних відстійників з обмеженим робочим простором і зі змінним рівнем води в ньому. А також запропоновано технологію пакетування металевої стружки. Викладено результати експериментальних досліджень пакетування металевої стружки за запропонованою технологією.

Проблема використання металовідходів являється частиною формування економічних умов створення безвідходного виробництва. Одним з важливих резервів економії металу є використання відходів металообробки в якості сировини для металургійного виробництва. Крім того, стружка є цінною сировиною для порошкової металургії. При відповідній обробці стружки можна повернути у виробництво значну кількість цінних матеріалів. Основним способом утилізації металевої стружки в даний час є металургійний переділ непідготовленою стружки, що відрізняється порівняно низькою рентабельністю. При переплавки стружкі втрати на угар перевищують 15-30%, при цьому вигорають, головним чином, залізо і легуючі елементи.

Основні переваги утилізації відходів механообработки в знежиреному і окускованном вигляді полягають в тому, що усувається угар заліза і легірующіх елементів, значно знижуються затрати на транспортування відходів, оскільки їх пересплав може бути здійснено безпосередньо на тому підприємстві, де вони утворюються, знижуються втрати і засміченість стружки при її транспортуванні та зберіганні. Аналіз існуючих способів та пристроїв з підготовки металевої стружки до металургійного переділу показує, що існуючі методи згрудкування стружки ще не достатньо ефективні. Крім того, технологічні параметри та режими роботи існуючих пристроїв, використовуваних в промисловості, не мають достатніх теоретичних та експлуатаційних обгрунтувань. У зв'язку з цим становить інтерес розробка нової технології для підготовки стружки до пресування. З цією метою необхідно провести експериментальне дослідження з пакетування стружки. Такі дослідження проводилися на лабораторному пакетировочном пресі, а також на промисловому пресі БА 1330.

При пресуванні стружки вуглецевих марок сталей встановлено, що пакети розсипаються на дрібні елементи відразу ж після виштовхування їх з преса. Це пояснюється тим, що стружка вугліродістих марок сталей в процесі своєї освіти піддається загартовування і наклепу, що робить її твердою і крихкою. Крім того, окремі витки спіралеподібної стружки представляють собою кручену пружину, внаслідок чого при пресуванні вона стискається, а при знятті навантаження приймає початкову форму. Отже, в'юноподібну і мелкоелементну стружку вуглецевих марок сталей пакетованих без попередньої підготовки недоцільно. Ідея попередньої підготовки вуглецевої стружки полягає в наданні їй пластичних властивостей шляхом відпалу. Проведено експериментальні дослідження з визначення основних параметрів відпалу в газових і електричних печах, а також процесу пакетування стружки. З метою запобігання або зменшення окислення стружки в процесі відпалу розроблений спеціальний контейнер, в якому знаходиться стружка в спресованому стані. Контейнер виготовлявся з листової сталі і приєднувався до пресу за допомогою доопрацьованій розвантажувальної рамки преса БА 1330.

Запресована в контейнер стружка завантажувалася в піч і нагрівалася до температури 650; 750; 850 °С. Після охолодження стружка піддавалася пресуванню. Залежність щільності одержуваних пакетів від питомого тиску представлена на рис. 3.1. З графіка видно, що чим більше питомий тиск, тим щільність пакету вище. Отже, при великих обсягах переробки стружки, де необхідно мати два преса, для попереднього пресування необхідно використовувати прес малої потужності, а для остаточного пресування після відпалу використовувати більш потужний прес. Для розрахунків зусилля пресування і конструктивних параметрів преса необхідно знати залежність питомого тиску від коефіцієнта ущільнення стружки. Коефіцієнт ущільнення визначається з вираження К = у_ф / у_n. Згідно запропонованої технології стружка пресується на перші щаблі й потім поршнем другого ступеня заштовхувати в контейнер. Після відпалу вона витискається з контейнера і виробляється її допрессовка. Щільність відпаленого пакету, який подається на допресовку, становить ун рівне 1 т / м куб. Знаючи початкову щільність і користуючись графіком (рис. 3.1), отримаємо залежність питомого тиску від коефіцієнта ущільнення, яка представлена на рис. 3.2.

Апроксимуємо отримані залежності, отримаємо вираз виду:

(3.1)

Коефіцієнти b₁ та b₀ цієї залежності отримані за методом найменших квадратів:

min (3.2)

або

(3.3)

Тоді з необхідної умови існування екстремуму

= 0 (3.4)

отримаємо систему рівнянь

(3.5)

або

(3.6)

(3.7)

b0 = (3.8)

Отримані результати при температурі відпалу стружки

t = 650 ° С

P = 70,551 Ky – 65,448 R² = 0,970

При t = 750 ° С

P = 71,571 Ky – 80,01 R²= 0,954

та при t = 850 ° С

P = 59,335 Ky – 69,867 R² = 0,991

Для кожної з цих залежностей була проведена перевірка на адекватність експериментальним даним за критерієм Фішера. При рівні помилки 5% всі залежності адекватні, що простежується і по коефіцієнту детермінаціі.

	3
2		1

2,2

1,8

1,4

1,0

40 50 60 70 80 P*105Па

Рис 3.1 Залежність щільності пакету від питомого тиску пресування стружки: 1 – t = 650 C, t = 40 хв; 2 – t = 750 C, t = 30 хв; 3 – t = 850 C,

R²= , (3.9)

де

Pcp = . (3.10)

За результатами досліджень також була отримана багатовимірна залежність зусилля пресування від коефіцієнта ущільнення і температури відпалу стружки. Характер парних залежностей дозволяє припустити, що багатовимірна залежність також лінійна:

P = a₀ + a₁t +a₂Ky. (3.11)

Коефіцієнти цієї залежності отримані за методом найменших квадратів, і модель має вигляд:

Р = 33,49 – 0,14t + 65,93 Ky (3.12)

Множинний коефіцієнт детермінації: R = 0,962.

Перевірка на адекватність за критерієм Фішера дозволяє стверджувати, що отримана залежність адекватна експериментальним даними з достовірністю 5%. При розрахунках були використані встроєні функції в електронні таблиці Microsoft Excel. З метою прискорення охолодження металевої стружки були проведені дослідження з охолодженню стружки повітрям і водою.

Результати експерименту показали, що різке охолодження пакету збільшує кількість окалини на стружці. Але при досягненні температури стружки 600°С і нижче інтенсивність охолодження на щільність практично не впливає. Охолодження пакетів у воді при температурі пакета 700 - 600°С приводить до погіршення якості пакету, плотність таких пакетів складає 1,2-1,4-103 кг/м³. Але якщо охолоджувати пакет у воді від 300 ° С, то отримуються пакети хорошої якості. Щільність пакетів досягає 2-10 кг/м³. При скиданні з 2 метрової висоти пакети не розсипаються, але при висиханні пакет покривається іржею. Отже, з метою збільшення продуктивності процесу пакетування металевої стружки вуглецевої можна пакет після нагріву охолоджувати продувкою повітря через контейнер зі стружкою. Охолодження починати при досягненні температури стружки 550°С. Продувку починати з витрати повітря 4-6 м³ / ч па кожні 0,01 м² перетину контейнера. Витрата повітря можна збільшувати з кожним падінням температури стружки на 50°С.

P*105

Рис 3.2. Залежність питомого тиску пресування від коефіцієнта ущільнення стружки: температура відпалу стружки: 1 - 650 С, 2 - 750 С, 3 - 850С

Таким чином, основними факторами, що впливають на якість і щільність пакету, є температура нагріву стружки, час витримки пакету в печі, зусилля пресування і площа поперечного перерізу стружки (яка залежить від режимів різання, при яких виходить стружка). Перед пресуванням відпалену стружку можна охолоджувати повітрям. Отримані математичні залежності можна використовувати при розрахунку зусилля пресування, при виборі пресів для пресування металевої стружки.

По даним ВАТ «НТЗ» рівень втрати металу на рік дуже великий, дорівнює близько 1656,06 тис. грн..

Результати досліджень свідчать про необхідність зберігання цінних матеріалів у належних умовах, з метою подальшого повнооб’ємного їх використання, переплавки. Втрати металу складають 560,94 т річних, що у грошовому виразі стосується прибутку. Якщо знизити втрати металу максимально з мінімальними затратами, прибуток підприємства збільшиться, а проблеми утилізації зникнуть.

Робітники цеха після нарізки труб збирають металеву стружку, але замість миття та зберігання, що призводить до ржавіння залишків металу, пропонується пакетування та зберігання і потім використання у виробництві.

Витрати виробництва на здійснення природоохоронного заходу направленого на збереження цінних матеріалів:

Капітальні витрати: 5300 грн.

витрати на закупку устаткування 0.
витрати на установку (переобладнання)- 3700 грн.

- заробітна плата робітника, що виконує демонтаж …………1600 грн.

2) Експлуатаційні витрати: 17163 грн.

- амортизація 24% річних, 20000 *24%/100 =4800 грн.

- заробітна плата обслуговуючого персоналу 3400 грн.

- відрахування на соціальні потреби – 37,5% 1275 грн.

- електроенергія 2688 грн.

- технічне обслуговування, ремонти 5000 грн.

Економічний ефект після вводу в експлуатацію демонтованого устаткування дорівнюватиме

Е = 1656,06-17,16 = 1638,905 тис. грн..

Розрахуємо коефіцієнт ефективності капітальних витрат:

Е = 1638,905/5,30= 309,227.

Термін окупності капітальних витрат за рахунок економії дорівнює:

Т = 5,3/1638,905 = 0,003 років.

Таким чином, запропонований спосіб пакетування стружки зменшуються витрати на утилізацію залишків металу та кількість окалини, що с точки зору екологізації є найважливішим. Економічний ефект складе 1638,905 тис. грн., а строк окупності капітальних витрат за рахунок економії – 0,003 роки.

Таблиця 3.1

Економічне обґрунтування доцільності впровадження пакетування металевої стружки

Найменування показника	Значення
Капітальні витрати, грн.	17163
Експлуатаційні витрати, грн.	5300
Економічний ефект	1638,9
Коефіцієнт ефективності	309,22
Період окупності	0,003

Виходячи з розрахунків бачимо можливість збільшити прибуток з мінімальними витратами, крім цього зменшуються витрати на утилізацію залишків металу та кількість окалини, що с точки зору екологізації є найважливішим.

3.3. Обґрунтування способу уловлювання нафтопродуктів

із стічних вод відстійників ТПЦ № 3

В даний час в трубопрокатному цеху ВАТ "НТЗ" експлуатуються: локальний оборотний цикл умовно-чистих вод і локальний оборотний цикл "брудних" вод. Води "брудного" оборотного циклу споживаються для охолодження відкритих частин технологічного обладнання, при гідрозбиву і гідросмиве окалини. Очищення оборотних вод "брудного" циклу здійснюється в два ступені. Першою сходинкою очищення є первинний відстійник. Перебування води у відстійнику розраховане на 2 - 3 хвилини, протягом яких відбувається уловлювання до 70% великої окалини. Другий ступінь очищення забруднених вод від дрібнодисперсних механічних суспензій і нафтопродуктів здійснюється в горизонтальних відстійниках, оснащених щілинними нафтеловушкамі поворотного типу. Після спостережень за роботою первинного відстійника встановлено, що на поверхні води постійно знаходяться нафтопродукти (маслошлам), товщиною шару до 20 мм. Через недосконалість технології очищення оборотних вод "брудного" циклу від завислих речовин та нафтопродуктів навіть після вторинних відстійників, освітлена вода не відповідає вимогам, що пред'являються до якості води, яка подається на технологічні цілі. Низька ступінь очищення пояснюється застарілими конструкційними рішеннями в підході очищення оборотних вод з вмістом нафтопродуктів вище первинних розрахункових величин. У результаті дизбаланса води в "брудному" циклі, викликаного скиданням у нього частини води з умовно-чистого циклу, відбувається перелив з оборотної системи і стоки, забруднені нафтопродуктами і окалиною, потрапляють в р. Дніпро. Тому, щоб зменшити вміст нафтопродуктів в "брудному" оборотному циклі, необхідно проводити їх уловлювання на першому ступені очищення, тобто в первинному відстійнику. Це, у свою чергу, поліпшить роботу вторинних відстійників, а отже в більшій мірі позитивно позначається на екологічному аспекті існуючої проблеми.

Первинний відстійник складається з двох прийомних камер. Глибина відстійника 12500 мм. Аварійний рівень знаходитися на відмітці - 7800мм.

Окалина з відстійника пневмогрейфером вивантажується на майданчики поряд з камерами для обезводнення, а потім вивозиться залізничним транспортом. Оскільки грейфер працює практично по всій площі, це ускладнює встановлення складних (громіздких) маслозбірних установок.

З огляду на всі перераховані вище фактори, що ускладнюють видалення нафтопродуктів з поверхні води, була розроблена технологія, що дозволяє виробляти уловлювання маслошлам а з глибоководних відстійників з обмеженим робочим простором і зі змінним рівнем води в ньому.

Уловлювання нафтопродуктів з поверхні води здійснюється енергією стисненого повітря. Товщина шару може бути найбільш мінімальною, аж до плівкових плям. Вертикальне переміщення маслошлама з первинного накопичувача, який перебуває у відстійнику, в ємність-роздільник, розташований на нульовій позначці, здійснюється вільновихорні пневмонасосним агрегатом. Двоступінчаста система водовідведення дозволяє, зрештою, одержувати нафтопродукти з мінімальним вмістом води. Продуктивність установки коливається в широкому діапазоні і залежить від товщини шару нафтопродуктів на поверхні води, в'язкості, тиску стисненого повітря, а також від рівня експлуатації. На підставі наведеної технологічної схеми представлена технічна характеристика обладнання установки (табл. 3.2).

Технологічний процес уловлювання та збору нафтопродуктів з поверхні води з первинного відстійника ТПЦ № 3 починається з подачі стисненого повітря розвідними трубопроводами (Додаток Ж, поз. 18) через з'єднувальний гнучкий шланг на ежекторний вузол (Додаток Ж, поз. 2).

Для зручності обслуговування і ремонту установки, всі основні технологічні вузли з'єднані гнучкими шлангами.

Основним вузлом установки, який забезпечує захоплення плівки нафтопродуктів енергією стисненого повітря, є ежектор (поз. 3). За допомогою ручної лебідки (поз. 4) і троса (поз. 5), прикріпленого до ежекторне вузла, можливо регулювати положення ежектора щодо мінливого рівня води у відстійнику. Вертикальне переміщення вузла забезпечується напрямних патрубком (поз. 6).

Уловлені нафтопродукти у вигляді масловоздушной суміші через систему труба - гнучкий шланг - патрубок тангенціального введення (поз. 7, 8, 9 - відповідно), концентруються в первинному накопичувачі (поз. 10).

У первинному накопичувачі, що представляє собою затоплений резервуар і має сполучення з відстійником, відбувається початкова стадія поділу уловлена маслошламом перед його підйомом. Стійкість накопичувача забезпечується зачепом (поз. 11), які працюють в системі з рейкою (поз. 12).

По закінченні заповнення первинного накопичувача маслошламом, за допомогою вільновихорні пневмонасосного агрегату (поз. 13) відбувається його вивантаження в ємність-роздільник (поз. 14, задв. 1.2, 2.1 - відкритий; 2.2 - закритий).

Пневмонасоси з'єднаний з магістраллю стисненого повітря і з трубопроводом подачі маслошлама в ємність-роздільник (поз. 23) гнучкими шлангами (поз. 15, 16). Підбір насоса проводився з урахуванням його пожежної безпеки. Висота підйому нафтопродуктів складає - 8000 мм.

За допомогою поворотної балки (поз. 17), яка оснащена системою роликів (поз. 18), ручною лебідкою (поз. 19), тросом (поз. 20), поворотним механізмом (поз. 21), і стопорним пальцем (поз. 22) - проводитися подача насоса в робочу зону, а також підйом і транспортування до місця його зберігання. Розворот балки з насосом можливий на 300 °.

У ємності-роздільники (поз. 14) відбувається друга, завершальна стадія, зневоднення нафтопродуктів, в результаті тривалого їх відстоювання. Злив води з ємності, здійснюється через зливний трубопровід назад в первинний накопичувач окаліновмісних вод (поз. 24, задв. 3.1 - відкр.). У разі повного наповнення ємності-роздільник маслошламом, передбачений перелив (поз. 25). Вивантаження резервуару для очищення відбувається через люки (поз. 26). Для того, щоб перевантажити збезводнені нафтопродукти в пересувну ємність (поз. 27), необхідно задіяти або пневмонасосний агрегат, або насос, встановлений на автоцистерни. Переміщення пневмонасосу до місткості-роздільника виконується за допомогою існуючого тельфера. Операції, пов'язані з уловлюванням і збором нафтопродуктів з поверхні води у двох секціях відстійника, чищенням відстійника від окалини пневмогрейфером і вивантаженням маслошлама в пересувну автоцистерну, виробляються по черзі, відповідно до режиму обслуговування об'єкта.

У зимових умовах рекомендується експлуатувати установку при температурі повітря не нижче + 1 ° С. Працюючи на установці при мінусових температурах навколишнього середовища, ймовірний ризик утворення пробок, як в трубопроводі подачі нафтопродуктів в ємність-роздільник, так і в розвідні трубопроводі стисненого повітря з-за наявності в ньому конденсату.

Найменування устаткування	Коротка технічна характеристика	Кількість апаратів	Примітки
Ежекторний вузол (Додаток М )	1. Складається з конфузорів і дифузора 2. Стисле повітря подається в конфузорів через сопло з отвору діаметром 14 мм	2 2	Ежекторный вузол призначений для вловлювання нафтопродуктів з поверхні води та подачі останніх у вигляді масло-повітряної суміші в первинний накопичувач. Для запобігання забивання вузла, він поміщений в захисну металеву кошик з діаметром отворів 12 мм
Лебідка	Складається з котушки для намотування троса. Передбачений стопорящій механізм	2 2	Призначена для регулювання положення ежекційні вузла, щодо плівки маслошлама і рівня води у відстійнику
Первинний накопичувач (рис. 3)	Труба: 0 650 мм; довжиною - 5700 мм. Оснащена напрямних патрубком з эжекторным вузлом, тангенціальним патрубком введення масловоздушной суміші	2 2	Первинний накопичувач являє собою резервуар, затоплений на 2 / 3 своєї довжини, що має сполучення з відстійником через прорізані в нижній його частині щілини. У первинному накопичувачі відбувається накопичення і початкова стадія поділу уловлена маслошлама, перед його підйомом у ємність-роздільник
Агрегат пневмо-нзсосний свободновіхревою	подача, м3 / ч -18; натиск, м - 40; витрата повітря, робітник, м3/хв - 5,5; частота обертання вала пневмо-двигуна, об / хв - 4000; Габарити, мм : довжина - 385, ширина - 350, висота - 466. Маса, кг - 54; Щільність перекачуваних гідросумішей, кг/м3 - 1200; Зміст твердих часток за масою,% - 20; Мах розмір частинок - 8	2 2	За допомогою пневмонасосного агрегату відбувається підйом маслошлама з первинного накопичувача та вивантаження його після відстоювання в ємності - роздільник
Лебідка (рис. 1, поз. 8)		2 2	Призначені для підйому (опускання) пневмонасосного агрегату з первинного накопичувача
Механізм подачі агрегату на відстійник (Додаток, поз. 14)	Металева балка, оснащена лебідкою, системою роликів, поворотним і стопорними механізмами	2 2	Призначений для зручності підйому (опускання) пневмонасосного агрегату на відстійник. Робить можливим без особливих зусиль транспортувати насос в ящик для зберігання, встановлений біля відстійника
Ємність-роздільник (рис. 4)	Об'єм ємності, м3 - 5; Габаритні розміри, мм: довжина - 2850; ширина - 1600, висота - 1500; Маса, кг - 1300. Оснащена: поручнями, двома люками, системою переливу, системою зливу відстояною води. Ємність теплоізольована скловатою. Встановлена на металевій опорі	1 1	У ємності-роздільник відбувається основна стадія зневоднення нафтопродуктів, шляхом відстоювання. Після чого, за допомогою засувки, розташованої в нижній частині ємності, здійснюється видалення води. Видалення їх місткості зневодненого маслошлама, здійснюється за допомогою пневмонасосного агрегату, або за допомогою насоса, встановленого на пересувній автоцистерні

Таблиця 3.2

Технічна характеристика обладнання для уловлювання нафтопродуктів

При мінусових температурах проводитися злив рідини з ємності-роздільник. Крім цього, необхідно забезпечувати збереження пневмонасосних агрегатів згідно режимам паспортних даних насосів.

Розглянемо принципи роботи первинного накопичувача.

Первинний накопичувач (Додаток З) є другим ланкою в технології уловлювання та збору нафтопродуктів, і першим ступенем процесу зневоднення уловлена маслошлама.

Вертикальне положення накопичувача забезпечується зачепом (поз. 3), що працює в парі з вертикально встановленою рейкою вздовж стінки відстійника (Додаток З, поз. 12). Введення масловоздушной суміші, що надходить з ежекторного вузла, проводиться через патрубок (Додаток Ж, поз. 2).

Технологія накопичення і попереднього зневоднення маслошлама полягає в наступному: надходять в первинний накопичувач нафтопродукти своєю вагою виштовхують рідину в нижню частину накопичувача. Заповнення резервуара маслошламом, таким чином, можливо в тому випадку, якщо буде забезпечуватися повідомлення рідин у накопичувачі та первинному відстійнику. Таке повідомлення рідин гарантовано наявністю в нижній частині резервуара технологічних щілин (поз. 4).

Часткове зневоднення нафтопродуктів пояснюється часом, на протязі якого відбувається заповнення корисного об'єму накопичувача і на протязі якого відбувається розділення середовищ по щільності. Нафтопродукти, що мають меншу щільність, залишаються у верхній частині накопичувача, вода - у нижній. Заповнення корисного об'єму накопичувача, рівного 1 м³ при середній продуктивності ежекторного вузла 0,5 м³ / ч, можливе протягом 2 годин при безперервної роботи установки. По закінченні заповнення первинного накопичувача, виробляється перевантаження уловлення та попередньо зневодненого маслошлама в ємність роздільник (Додаток І).

Перевантаження здійснюється вільновихорні пневмонасосним агрегатом (Додаток Ж, поз. 13) і продовжується до тих пір, поки в накопичувачі не з'явиться дзеркало води.

Щоб провести очищення дна від окалини біля резервуару, необхідно за допомогою тельфера дістати первинний накопичувач з відстійника. У разі заростання нижній частині накопичувача окалиною, буде порушено повідомлення рідин у резервуарах, що призведе до збою технологічного процесу.

Принципи роботи ємності-роздільник. Завершальна стадія зневоднення нафтопродуктів проводиться в ємності-роздільник (Додаток І). Ємність дозволяє обробляти і зберігати 5м3 уловлені нафтопродуктів. Щоб зменшити навантаження на перекриття первинного відстійника окаліносодержащіх вод, ємність встановлена на металевій рамі (поз. 6), конструкція рами і її установка щодо несучих залізобетонних конструкцій, дозволяє знизити навантаження на перекриття до мінімуму. Інтенсивність процесу зневоднення маслошлама має пряму залежність від температури навколишнього середовища, тобто зневоднення нафтопродуктів найбільш інтенсивніше й ефективніше в теплу пору року. У зимових умовах, при температурі повітря не нижче +1°С, для інтенсифікації процесу поділу середовищ рідина - нафтопродукти, можливо використовувати барботаж всього обсягу ємності парою. Для цього необхідно зробити врізку в паропроводів, який проходив безпосередньо під ємністю. Врізаний ділянку труби утеплити, для цієї операції ємність утеплена скловатою.

Експлуатувати як установку, так і ємність окремо при температурі +1 ° С не рекомендується, з причин описаних в пунктах 2.3. Після процесу поділу середовища на воду і нафтопродукти, необхідно провести злив рідини з ємності. Для цього в нижній частині роздільник є патрубок з засувкою (поз. 4). Злив води здійснюється у відстійник і продовжується до тих пір, поки з патрубка не з'являться нафтопродукти. Після цієї операції в ємність можливо подавати наступну партію маслошлама.

Введення нафтопродуктів в ємність здійснюється через патрубок (поз.3). Для безпечного обслуговування резервуару, місткість обладнана сходами і поручнями (поз.5,8). Перевантаження зневоднених нафтопродуктів в пережвіжную ємність здійснюється через люки (поз.2) за допомогою пневмонасосного агрегату або насоса встановленого на автоцистерни. Очищенняємності-роздільник від окалини проводиться через люки (поз.2).

У результаті розрахунків після пуску і експлуатації установки для уловлювання і скидання нафтопродуктів з відстійника окалівмісних вод трубопрокатного цеху № 3 ВАТ "НТЗ", прибуток збільшиться на

54686,61-5256,98 = 49429,56 грн. за 10 років.

На придбання Вінгерської установки для уловлювання і скиду нафтопродуктів підприємство витратить 42300 грн.

Економічна ефективність природоохоронних витрат при дорівнює

Е = 5017,14/42300=0,11 грн. за 2008 рік.

Таблиця

Економічне обґрунтування доцільності впровадження установки

Найменування показника	Значення
Капітальні витрати, грн.	42300
Експлуатаційні витрати, грн.	10000
Економічний ефект	7129
Коефіцієнт ефективності	0,71
Період окупності	9,8

Таким чином, експлуатація установки на протязі десяти років в середньому приносить прибуток 10 000 грн. в рік завдяки збереженню грошових коштів.

Таблиця 3.3

Збір за викиди нафтопродуктів в стоки після впровадження установки.

Рік	Всього продукції, т	Ліміт сброса нафтопродуктів, т	Факт сброса, т	Норматив плати за сброси, грн/т	Коеффіцієнти	Сума плати ліміта, грн.	Коефіцієнт за понадліміту	Факт сброса понадліміта, т	Сума плати за понадлімітні сброси, грн	Загальна сума плати, грн.	Сброс нафтопродуктів піля експлуатації установки, т	Сума плати ліміта, грн.	Сума плат за понадлімітні сброси після експлуатації установки, грн.	Загальна сума плати після експлуатації установки, грн.
Рік	Всього продукції, т	Ліміт сброса нафтопродуктів, т	Факт сброса, т	Норматив плати за сброси, грн/т	Коеффіцієнти	Сума плати ліміта, грн.	Коефіцієнт за понадліміту	Факт сброса понадліміта, т	Сума плати за понадлімітні сброси, грн	Загальна сума плати, грн.	Сброс нафтопродуктів піля експлуатації установки, т	Сума плати ліміта, грн.		Загальна сума плати після експлуатації установки, грн.
1999	35628	0,90	1,34	362,95	2,2	718,64	5	0,44	1755,13	2473,77	0,52	416,21	0	416,21
2000	60893	0,30	2,29	406,51	2,2	268,30	5	1,99	8896,61	9164,91	0,89	268,30	2638,25	2906,55
2001	57718	0,87	2,17	447,16	2,2	855,86	5	1,30	6395,36	7251,22	0,84	830,71	0	830,71
2002	47932	1,15	1,80	491,88	2,2	1244,46	5	0,65	3529,08	4773,54	0,70	758,86	0	758,86
2003	56699	0,39	2,13	541,06	2,2	464,23	5	1,74	10367,09	10831,32	0,83	987,41	2618,73	3606,14
2004	56547	1,45	2,13	595,17	2,2	1898,59	5	0,68	4426,78	6325,37	0,83	1083,25	0	1083,25
2005	56054	1,85	2,11	654,69	2,2	2664,59	5	0,26	1855,35	4519,94	0,82	1181,19	0	1181,19
2006	58028	2,20	3,20	733,26	2,2	3548,96	5	1,00	8065,83	11614,79	1,25	2008,61	0	2008,61
2007	62398	0,65	1,39	818,31	2,2	1169,11	5	0,74	6666,48	7835,59	0,54	973,70	0	973,70
2008	58866	1,95	2,21	954,16	2,2	4093,35	5	0,26	2728,90	6822,24	0,86	1805,11	0	1805,11

Таблиця 3.4

Порівняльний аналіз платежів до і після експлуатації установки

Рік	Загальна сума платежів, грн.	Загальна сума платежів після експлуатації установки, грн.	Економічний ефект, грн.
1999	2473,77	416,21	2057,56
2000	9164,91	2906,55	6258,36
2001	7251,22	830,71	6420,51
2002	4773,54	758,86	4014,67
2003	10831,32	3606,14	7225,18
2004	6325,37	1083,25	5242,12
2005	4519,94	1181,19	3338,75
2006	11614,79	2008,61	9606,18
2007	7835,59	973,70	6861,89
2008	6822,24	1805,11	5017,14

Всього

71612,69

15570,33

56042,36

Суму платежів за понадлімітні викиди не включають в собівартість продукції.

Таблиця 3.5

Економічна ефективність впровадження установки

Рік	Сума плати за понадлімітні викиди, грн.	Сума плати за понадлімітні скиди після експлуатації установки для уловлювання і скидання нафтопродуктів, грн.	Сума збереження грошових засобів, грн.
Рік	Сума плати за понадлімітні викиди, грн.		Сума збереження грошових засобів, грн.
1999	1755,13	0,00	1755,13
2000	8896,61	2638,25	6258,36
2001	6395,36	0,00	6395,36
2002	3529,08	0,00	3529,08
2003	10367,09	2618,73	7748,36
2004	4426,78	0,00	4426,78
2005	1855,35	0,00	1855,35
2006	8065,83	0,00	8065,83
2007	6666,48	0,00	6666,48
2008	2728,90	0,00	2728,90
всього	54686,61	5256,98	49429,63

Плата за понадлімітні скидання відбивається на прибутку, тобто ніж менше понадлімітних викидів, тим більше прибуток.

3.4. Дослідження залежності рентабельності виробництва ТПЦ №3 від плати за скиди забруднюючих речовин.

З метою дослідження залежності рентабельності виробництва ТПЦ №3 від плати за скиди нафтопродуктів доцільно дослідити кореляційний зв'язок між цими факторами. Сформована модель відноситься до класу парних, тому що сукупність містить результативну ознаку (у) – рентабельність виробництва та факторну - плата за скиди нафтопродуктів (х). Вихідні дані для складання та розрахунку моделі наведені в табл. 3.6.

Таблиця 3.6

Таблиця вихідних даних

Рік	Загальна сума сплати за скиди забруднюючих речовин, грн	Рентабельність виробництва,%
1999	2473,77	14,68
2000	9164,91	7,73
2001	7251,22	7,47
2002	4773,54	8,85
2003	10831,32	7,54
2004	6325,37	7,96
2005	4519,94	13,38
2006	11614,79	8,69
2007	7835,59	5,86
2008	6822,24	7,99

Тісноту кореляційного зв’язку та залежність результативної ознаки від факторної визначають коефіцієнти детермінації та кореляції. Коефіцієнт кореляції розраховується за формулою:

де S_x, S_y – середнє квадратичне відхилення;

n – обсяг вибірки;

у, х – середнє значення результативної та факторної ознаки.

Середнє квадратичне відхилення розраховується за формулою:

Складемо розрахункову таблицю.

Таблиця 3.7

Розрахункова таблиця

у	х	у²	х²	ху
2473,77	14,68	6119553,47	215,5024	36314,98945
9164,91	7,73	83995540,75	59,7529	70844,73973
7251,22	7,47	52580195,14	55,8009	54166,61528
4773,54	8,85	22786642,48	78,3225	42245,79039
10831,32	7,54	117317520,77	56,8516	81668,16249
6325,37	7,96	40010319,00	63,3616	50349,95361
4519,94	13,38	20429828,79	179,0244	60476,75455
11614,79	8,69	134903367,19	75,5161	100932,5327
7835,59	5,86	61396522,96	34,3396	45916,57696
6822,24	7,99	46543013,20	63,8401	54509,72956
7161,27	9,02	58608250,37	88,23	59742,58

Розраховані за даними табл. 3.8 середнє квадратичне відхилення S_x дорівнює 2706,38, а S_y складає 2,64. Враховуючи зазначений результат розрахуємо коефіцієнт кореляції. Він складає – 0,67, коефіцієнт детермінації – r² дорівнює – 0,45. Від’ємне значення коефіцієнта кореляції вказує на те, що із збільшенням обсягу платежів за скиди нафтопродуктів рівень рентабельності зменшується. Встановлено, що між факторною (обсяг платежів за скиди) та результативною (рентабельність виробництва) ознаками середній кореляційний зв'язок (виконується умова 0,3 ≤ r < 0,7). Коефіцієнт детермінації (r² ) дорівнює 0,45, тому можна стверджувати, що 45 % варіації рентабельності виробництва ТПЦ №3 залежить від зміни обсягу платежів, а інші 55 % від факторів, які не були взяті до уваги при формуванні економетричної моделі.

Виконаємо розрахунок парного рівняння регресії. Для цього застосуємо метод найменших квадратів. Рівняння регресії – це рівняння лінії регресії в системі координат, що має наступний вигляд:

де а, в – параметри рівняння регресії;

ŷ – розрахункове значення результативної ознаки;

х – значення факторної ознаки.

Параметри рівняння регресії розраховуються за формулами:

Розраховані за формулами параметри регресії складають в = - 0,00066, а = 13,72395. З урахуванням отриманих параметрів регресії, отримаємо рівняння, яке матиме наступний вигляд: ŷ = 13,72395 - 0,00066 х. Параметр в має від’ємний знак, це свідчить про те, що при збільшенні обсягу платежів за скиди забруднюючих речовин рівень рентабельності зменшується.

Розрахуємо еластичність у за формулою:

Встановлено, що при збільшенні платежів за скиди нафтопродуктів на 1%, рівень рентабельності виробництва зменшується на 0,52%.

Виконаємо оцінку адекватності розробленої моделі, що здійснюється за допомогою коефіцієнту детермінації (r²) та критерію Фішера:

,(3.13)

де 𝜈 _1,2 – ступені свободи.

Слід зазначити, що ступені свободи визначаються як 𝜈₁ = m, 𝜈₂ = n – m – 1, де n – обсяг вибірки, m – кількість факторних ознак. В моделі, яка сформована за даними ТПЦ №3, 𝜈₁ = 1, а 𝜈₂ = 8. За формулою (3.1) для коефіцієнту детермінації, що дорівнює 0,45, та визначених ступенів свободи розрахований F – критерій, який складає 6,68. За таблицею Фішера при рівні значущості α = 0,05 встановлено його критичне значення, що дорівнює 5,32. Таким чином, можна зробити висновок, що сформована модель залежності рентабельності виробництва від платежів за скиди забруднюючих речовин є адекватною, оскільки виконується умова F > F_крит.

Розрахувати параметри рівняння регресії, коефіцієнт детермінації та F – критерій Фішера можливо за допомогою статистичної функції ЛИНЕЙН. В результаті отримаємо таблицю з наступними даними.

Таблиця 3.8

Розрахунок параметрів лінійної регресії

шляхом застосування статистичної функції ЛИНЕЙН

-0,000657557	13,72394573
0,000254458	1,948031432
0,454959629	2,177733296
6,677811825	8
31,66967154	37,94017846

Із табл. 3.9 видно, що параметри рівняння регресії дорівнюють: складають в = - 0,00066, а = 13,72395, коефіцієнт детермінації - 0,45, F – критерій Фішера – 6,68. Зазначені розрахунки співпадають з виконаними вище.

Таблиця 3.9

Результати кореляційного аналізу

Найменування показника	Значення
Коефіцієнт детермінації, r	-0,674506953
Коефіцієнт кореляії, r2	0,454959629
Рівні регресії	13,72
Еластичність	-0,522
F крітерій фішера	6,68

Таким чином, можливо зробити висновок, що між факторною (обсяг платежів за скиди) та результативною (рентабельність виробництва) ознаками середній кореляційний зв'язок, крім того, 45 % варіації рентабельності виробництва ТПЦ №3 залежить від зміни обсягу платежів, а інші 55 % від факторів, які не були взяті до уваги при формуванні економетричної моделі. При збільшенні платежів за скиди нафтопродуктів на 1%, рівень рентабельності виробництва зменшується на 0,52%.

3.5. Висновки за розділом 3

1. Обґрунтовані можливості фінансування природоохоронних заходів підприємства шляхом виділення коштів на проведення науково-дослідних робіт. Запропоновано технологію пакетування металевої стружки. Викладено результати експериментальних досліджень пакетування металевої стружки за запропонованою технологією, що вирішить проблему металевих відходів. Капітальні витрати складають – 17163 грн., експлуатаційні – 5300 грн., економічний ефект - 1638,9 грн.

2. Запропонований метод очистки води після виробничого циклу від нафтопродуктів шляхом оновлення очисного устаткування, що суттєво зменшить загальний обсяг скидів, а от же й платежі за забруднення. Капітальні витрати складають – 42300 грн., економічний ефект – 7129 грн., період окупності капітальних витрат за рахунок загальної економії – 9 років.

3. Дістали подальшого розвитку принципи екологічної політики ВАТ «НТЗ», які, на відміну від існуючих, включають принципи раціональності та економічності, пріоритетність ресурсозберігаючих та енергозберігаючих технологій, екологізація технологічних процесів.

4. Дістала подальшого розвитку залежність рентабельності виробництва цеху трубопрокатного виробництва від загальної суми платежів за забруднення. Встановлено, що між факторною (обсяг платежів за скиди) та результативною (рентабельність виробництва) ознаками середній кореляційний зв'язок, крім того, 45 % варіації рентабельності виробництва ТПЦ №3 залежить від зміни обсягу платежів, а інші 55 % від факторів, які не були взяті до уваги при формуванні економетричної моделі. При збільшенні платежів за скиди нафтопродуктів на 1%, рівень рентабельності виробництва зменшується на 0,52%.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Доведено, що в сучасних умовах господарювання проблема зменшення негативного впливу на навколишнє середовище трубопрокатних підприємств є актуальною. Тому доцільно теоретично обґрунтувати та розробити практичні рекомендації щодо удосконалення природоохоронних заходів трубопрокатних підприємств шляхом оновлення їх очисного устаткування, що не тільки зменшить негативний вплив на природне середовище, але й обсяг платежів за забруднення.

2. Встановлено, що протягом 2006 року скиди у стічні води нафтопродуктів становили 43,485 т., підприємством сплачено 610,328 тис. грн. Протягом 2007 р. загальний обсяг скидів склав 867,25 т, серед яких нафтопродуктів – 18,3 т., а сума платежів дорівнювала – 264, тис. грн.. В 2008 році загальний обсяг скидів склав 952,8 т., нафтопродуктів – 18,5 т., а сума платежів за забруднення – 294,5 тис. грн. Зменшення скидів та викидів забруднюючих речовин пов’язане із зменшенням обсягів виробництва та кризовою ситуацією, що склалася в галузі.

3. В результаті аналізу суми платежів за понадлімітні викиди та скиди встановлено,що в 2006 р. – 593,14 тис. грн., в 2007 р. – 249,38 тис. грн., а 2008 р. – 269,67 тис. грн.. Серед понадлімітних платежів платежі за скиди нафтопродуктів складають в 2006 р. – 333,33 тис. грн., в 2007 р. – 158,89 тис. грн., в 2008 р. – 173,7 тис. грн.. Тому доцільно розробити заходи, що дозволять зменшити обсяги скиді саме нафтопродуктів.

4. Розроблені рекомендації стосовно пакетування металевої стружки та очистки води після виробничого циклу від нафтопродуктів. Капітальні витрати на пакетування металевої стружки складають 17163 грн., економічний ефект - 1638,9 грн. Таким чином, період окупності за рахунок економії склав 0,003 р. Розраховані капітальні витрати на очистку вод від нафтопродуктів складають 42300 грн., економічний ефект – 7129 грн., період окупності капітальних витрат за рахунок загальної економії – 9 років.

5. Дістала подальшого розвитку залежність рентабельності виробництва цеху трубопрокатного виробництва від загальної суми платежів за забруднення. Встановлено, що 45 % варіації рентабельності виробництва ТПЦ №3 залежить від зміни обсягу платежів, а інші 55 % від факторів, які не були взяті до уваги при формуванні економетричної моделі. При збільшенні платежів за скиди нафтопродуктів на 1%, рівень рентабельності виробництва зменшується на 0,52%.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Водний кодекс України (Станом на 2007 рік).

2. Екологічні права громадян: як їх захистити за допомогою закону. Посібник. Інформаційне агентство «Ехо - Восток», Київ, 1997.

3. Закон України про екологічну експертизу (Вводиться в дію Постановою ВР № 46/95-ВР від 09.02.95).

4. Екологічне законодавство України (Збірник законодавчих актів), ЕкоПраво-Київ, ЕкоПраво-Харків, 1996.

5. Про затвердження Порядку визначення плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища та Положення про республіканський позабюджетний фонд охорони навколишнього природного середовища: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.01.1992 № 18.

6. Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору: Постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 103 зі змінами від 18.01.2006.

7. Аніщенко В.О. Стратегія розвитку екологічного аудиту як одного з основних інструментів забезпечення стійкого розвитку України // Стратегія економічного розвитку України: Наук. сб. – 2002. - № 3 (10). – с. 127 – 133.

8. Аніщенко В.О., Майстренко Т.Л. До питання про шляхи впровадження екологічного менеджменту в Україні // Міжнародна наук. – практ. конф. «Політ – 2003». Наука і молодь: 3б. наук. праць міжнародн. Наук. конф. – К.: НАУ, 2003. – С. 583 – 588.

9. Економічний аналіз: Навч. пос. – Вид. 2 – ге, переробл і доп. / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбатюк та ін.; за ред.. М.Г. Чумаченька. – К.: КНЕУ, 2003. 230 с.

10. Кислий В.Н., Лапін Е.В., Трофименко Н.А. Екологізація управління підприємством: Монографія. – Суми, 2002.

11. Лукянихін В.О. Екологічний менеджмент у системі управління збалансованим розвитком: Монографія, - Сумы, 2002.

12. Макар С.В. Основи економіки природокористування. – М., 1998.

13. Методи вирішення екологічних проблем / Під ред. Л.Г. Мірошника. – Суми, 2001.

14. Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням/За заг. ред. Л.Г. Мельника та М.К. Шапочки. – Суми, 2006.

15. Тимофеева С.С. Экологический менеджмент. – Ростов – на – Дону, 2004. – 322 с.

Соколов Я.В., Соколов В.Я. Історія бухгалтерського обліку: Учень. – М. 2004. – 272 с.
Потапенко Н.Є. Економічні витрати та доходи макроекономічних суб’єктів // Економіка природокористування і охорона довкілля: Щорічник наук. праць НАН України. Рада по вивченню продуктивних сил України / Відп. ред. Б.М. Данилишин. – К., 2005. – 376 с.
Бешуля И.В. Напрям стандартизації єкологического обліку // Регіональні перспектіві. – 2001. - № 2-3 (15-16). – З. 161-163.
Максимов Л.И. Тенденції розвитку екологічно орієнтованого бухгалтерського обліку //Бухгалтерский облік і аудит. – 2005. - № 5. – З. 18-23.
Сухіна О.М. Дослідження екологічної складової у виробничій діяльності підприємств гірничо видобувної промисловості // Економіка природокористування і охорона довкілля: Щорічник наукових праць НАН України. Рада по вивченню продуктивних сил України / Відп. ред.. Б.М. Данилишин. – К., 2005. – 376 с.
Манкуев А.А. Екологічні витрати в системі категорій екологічної економіки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://rsee.chitgu.ru/pages/rsee2003/file3ru.htm.
Кондратюк О.М. Облік і аналіз екологічних витрат промислових підприємств: Дис. … канд.. екон. наук: 08.00.09. – К., 2008. – 260 с.
Рекомендація про порядок складання звіту за формою 1 – екологічні витрати «Звіт про екологічні скидання і поточні витрати на охорону природи», утв. Наказом Держкомстату України від 01.07.2002 р. № 253.

24. Методичні рекомендації по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості від 02.02.2001 р. № 47.

25. Пат. 2147560 Росія, СІ 7 CO2F1/40 установка для очищення води / Вавілов А.А.-І81192/12; заяв. 05.05.1998. Опубл. 20.04.2000.Бюл. №11

26. Пат.2160714 Росія, СІ 7 CO2F1/40, В 01 D 17/22. Установка для очищення води від Нафтопродуктів і механічних примесей/ Процан ВІ., Кремнев ІР. і ін. -Р000116783/12;3аяв. 29.06.2000. Опубл. 20.12.2000. Бюл. №35.

27. Пат. 2167108 Росія С1 7 CO2F1/40. Установка для очищення стічних вод і осаду від 'іефтепродутстов. / Винаров А.Ю. і др 2000103068/12; Заяв. 10.02.2000. Опубл. 20.05 2001. №14.

28. Пат 2144511 Росія, С1 7 CO2F1/40. Пристрій для очищення води від нефтеггродуктов./ Лергачев Э.П., ЗавгороднийВ.Н. -98123760/12; Заяв.29.12.1998. Опубл. 20.01.2000. Бюл. №2. ;7.

29. Пат. 2159744 Росія, С1 7 CO2F1/40. Установка біологічного очищення рідинних іотоков від нефтепродутстов і органічних забруднень / Соколів Д.

30. Пат. 2102330 Росія, С1 6 C02F1/24, 1/465. Електорофлотатор для очищення стічних вод, Брейво А.Э. і ін. -93014358/25; Заяв. 19.03.93. Опубл. 20.01.98. Бюл. №2.

31. Пат. 2125970 Росія, З 1602 Р 1/24, В01 017/035, В 03Р 1/4 Флотатор для стічних вод «Циклон-1» Зарубина М.П. Заяв. 10.07.97. Опубл. 10.02.99. Бюл.

32. Пат. 2146655 Росія, С1 7 С02К1/463, 1/40. Спосіб очищення нефтесодержащих стічних Зомніцкий ВВ., Абросимов М В., Іващенко ПН. -98114246/12. Заяв. 04*8.1998. Опубл. \ 2000. Бюл. №8.

33. Пат. 2168466 Росія, С1 7 С02Р1 /40, 1 /48// С02Р103/34. Спосіб очищення стічних вод від продуктів./ Иванов В.Г. і ін. -99106739/12. Заяв. 05.04.1999. Опубл. 20.03.2001. Бюл. №8.

34. Долина Л.Ф. Охорона навколишнього природного середовища. Вип. 4. 1984. Москва

35. Долина Л.Ф. Сучасна технологія і споруди для очищення нефтесодержащих стічних вод. 2005 р. Москва.

36. Рокицкий П.Ф. Біологічна статистика / П.Ф. Рокицкий. - Видавництво 3-е, іспр. – Мінськ: Висш. школа, 1973. - 320 з.

37. Айвазян С. А. Прикладная статистика і основи економетріки: навчань. для вузів / С.А. Айвазян, В.С. Мхитарян.

- М.: ЮНІТІ, 1998. - 1022 з.

38. Дружинин Н.К. Математична статистика в економіці / Н.К. Дружінін. - М.:Статистика, 1971. – 262с.

39. Долина Л.Ф. Нове методи і устаткування для знезараження стічних виробничих вод. 2003 р. Континент.

40. Александров И.А., Преображенский А.А., Курас Л.В., Сампу Байло Ухвалення рішень з урахуванням еколого-економічних параметрів. – Донецьк, 1993. - 27с.

41. Седих В.Н. Рекультивація шламових комор.// Екологія і промисловість ІВ, ноябрь,2001. с.20-23.

42. В.О. Мец. Економічний аналіз фінансових ресурсів та фінансового стану підприємства. Київ «Вища школа» 2003.

43. М.І. Баканов, А.Д. Шеремет. Теорія економічного аналізу. Москва Фінанси і статистика 2006.

44. М.А. Балюх, М.І. Горбатюк. Економічний аналіз. Київ 2002.

45. Л.Г. Соляник. Економічний аналіз. Дніпропетровськ. НГУ 2007.

46. В.О. Мец. Економічний аналіз. Навчальний посібник. Київ 2001.

47. Г.І. Кіндрацька, М.С. Білик, А.Г. Загародній. Економічний аналіз. Підручник. Львів «Магнолія Плюс» 2006.

48. Економічний аналіз господарської діяльності, Іваненком В.І., Болюх М.А., - К.: 2001.

49. Проблеми отримання порошків і виробів з них з використанням як сировина стружко- вих відходів / С.С. Кипарисів, О.В. Падав до Н Порошкова металургія, - 1979. - № 9. - З. 56-65.

50. Економетріка. Навчальний посібник / Я.Р. Маг¬нус, П.К. Катишев, A.A. Пересецкий. - М.: Справа, 1998.-248 з.

51. Економетріка / Толбатов 10.А. - К.: Четверга хвіля, 1997.-320 з.

82. Аніщенко В.О. Фінансові проблеми розвитку екологічного підприємництва // Фінансове та інституційне забезпечення підприємства в Україні: 3б. матеріалів Всеукр. наук. – практ. конф., Київ, 24 – 25 березня 2005 р./ Редкол.: І.І. Тимошенко та ін. – К.: Вид – во Європ. Ун-ту, 2005. – С. 11-12.

53. Демина Т.А. Облік і аналіз витрат підприємств на природоохоронну діяльність. – М., 1990.

54. Аксьонов В.Н. Замкнені системи водного господарства металургійних підприємств. - М: Металлургия, 1991.

55. Смирнов Д.Н., Генкин В.Е. Очищення стічних вод в процесах обробки металів - М: Металлургия, 1989.

56. Вайнштейн НА. Очищення і використання стічних вод травильних відділень - М: Металлургия, 1986.

57. Пальгунов П.П., Сумароков М.В. Утилізація промислових відходів - М: Стройиздат, 1990.

58. Красавцев, Іллічов. Раціональне використання і захист водних ресурсів у чорній металургії-М, 1989.

59. Алферова ЛА., Нечаєв А.П. Замкнені системи водного господарства промислових підприємств, комплексів та районів - М: Стройиздат, 1984.

60. Мацнев А.І. Водовідведення на промислових підприємствах - Львів, 1986.

61. Шпукова А.П. Охорона навколишнього середовища від забруднення підприємствами чорної металургії.

62. Водовідвідні системи промислових підприємств. Яковлєв С.В; и др. - М: Стройиздат, 1990.

63. Яковлєв СВ. та ін Очищення виробничих стічних вод. - М: Стройиздат, 1985.

64. Павлов В. А., Мікулінський КБ. Екологічний паспорт міста Дніпропетровська. Дніпропетровський Міськвиконком, Дн-вск, 1993.

65. Microsoft office 2000 / C.B. Глушаков, A.C. Cy- редний. - Харків.: Фоліо, 2002. - 500 з.

66. Борщук Є.М., Загорський В.С. Екологічні основи економіки: Навч. посібник, - Львів: “Інтелект-Захід”2005

67. Галушкина Т.П. Екологічний менеджмент в Україні // Економіка Україні. – 1999. – № 6. - З. 78-83.

68. Кендалл М. Теория розподілів / М. Кендалл, А. Стюарт / пер. з англ. - М.: Наука, Розділів. ред. фіз.- мат. літ., 1966. – 588 з.

69. Кендалл М. Статистические висновки / М. Кендалл, А. Стюарт. – М.: Наука, Розділів. ред. фіз.- мат. літ., 1973. – 899 з.

70. Хоменко В.А. Метод експертного оцінювання властивостей повторно використовуваних компонентів програмного забезпечення / В.А. Хоменко, А.П. Дишльовий // Матеріали VIII Міжнар. наук.-техн. конф. «Авіа-2007». - До.:НАУ, 2007, Т.1. - З. 13.169 - 13.172.

71. Металургійна і гірничорудна промисловість. 2004. 2 № 6. з. 111 – 113.; 2008. № 4, 5, 6.; 2009. № 1, 3.

72. Водні ресурси Дніпропетровська. Екополіс. 2008. № 1.

73. Журнал «Актуальні проблеми економіки» №6(72), 2007.

<<< < Предыдущая 1 23 / 33

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]

#
12.02.2016184.48 Кб9Підготовка ТГК практ. кор.pdf
#
12.02.2016349.18 Кб327підручник ВФ.doc
#
12.02.20162.31 Mб22Папакін - Історія державних установ.pdf
#
12.02.2016335.36 Кб12паспорт кабинета 107.doc
#
19.09.2019269.31 Кб1Пересчет статей по КПЦ.doc
#
12.02.20161.83 Mб3печать (кирилюк).doc
#
22.11.2019482.3 Кб12печать1.doc
#
21.07.201980.9 Кб22ПЗ 3 Методика определения пористости покрытий.doc
#
12.02.201640.92 Кб5ПЗ для заочников.docx
#
19.09.201993.7 Кб0Питання на 2 модуль ВМ-10.doc
#
12.02.201612.98 Кб40план профорієнтаційної роботи.docx