Osnova C 2009

5.Отримане значення межі стійкості ΔРlim порівнюється з очікуваним максимальним значенням надлишкового тиску у районі складального цеху ΔРmax = 46 кПа.

6.Оцінюється ступінь і характер руйнувань елементів цеху при ΔРmax. Висновки з оцінки стійкості:

1.Очікуваний максимальний надлишковий тиск в районі складального цеху ΔРmax = 46 кПа.

2.Межа стійкості цеху до дії повітряної ударної хвилі ΔРlim = 20

кПа.

3.Оскільки ΔРlim < ΔРmax (20<46 кПа), складальний цех є нестійким до дії ударної хвилі.

4.Найбільш вразливими елементами виявляються: будівля цеху, трубопроводи на залізобетонних естакадах ( табл.. 4.3)

5.При максимальному значенні надлишкового тиску ΔРmax = 46 кПа елементи складального цеху отримають: будівля цеху і трубопроводи на залізобетонних естакадах - сильні руйнування; крани і кранове обладнання, верстати, лінії електропостачання - середні руйнування.

6.Межею доцільного підвищення стійкості найбільш вразливих елементів цеху є надлишковий тиск ΔР=35-40 кПа.

7.Підвищення стійкості будівлі цеху досягається влаштуванням контрфорсів, підкосів, додаткових рамочних конструкцій, а стійкості трубопроводів - заглибленням в грунт. Об'єкти з вибухонебезпечними речовинами розміщуються на безпечній до дії вибуху відстан

341

4.2.2.3. Стійкість роботи ОГД до впливу можливого землетрусу

Згідно табл.4.1 дія на об'єкт землетрусу силою Х балів еквівалентна дії на нього надлишкового тиску в 50 кПа. Це відповідає повній руйнації безкаркасної споруди і середнім руйнуванням наземних трубопроводів. Відновлення споруди неможливе, трубопроводи вимагають капітального ремонту. Заходи по підвищенню стійкості об'єкта аналогічні при вибуху.

Висновки: При вибуху 400 т пропану буде спостерігатися повне руйнування безкаркасної будівлі механічного цеху, наземні трубопроводи зазнають середніх руйнувань. Відновлення споруди неможливе, трубопроводи вимагають капітального ремонту. Діяльність об'єкту після вибуху неможлива.

При землетрусі силою Х балів будуть спостерігатися аналогічні руйнування. Діяльність об'єкту після землетрусу також неможлива.

Контрольні питання:

1.Назвіть потенційно-небезпечні підприємства (з точки зору вибухонебезпечності).

2.Назвіть можливі причини вибухів.

3.Який основний уражаючий фактор вибуху?

4.Якими параметрами оцінюється дія повітряної ударної хвилі?

5.Які зони виділяються при вибусі газо-повітряної суміші поза приміщеннями?

6.Як впливає ударна хвиля на будівлі і споруди?

7.Як впливає ударна хвиля на організм людини?

8.На основі чого порівнюється дія ударної хвилі та землетрусу?

9.В яких одиницях вимірюється надлишковий тиск на фронті ударної хвилі?

10.Яка існує залежність між кількістю речовини і радіусом зони детонаційної хвилі?

11.Скільки зон і які визначають при вибусі газо-повітряної суміші?

12.Які найефективніші заходи по підвищенні стійкості будівель при можливих повних руйнуваннях?

13.При яких надлишкових тисках ударної хвилі людина може отримати травми середньої важкості?

342

14.В яких випадках для визначення надлишкового тиску при вибусі використовується формула Садовського?

15.В яких межах змінюється надлишковий тиск у зоні дії продуктів вибуху?

4.3. Оцінка інженерного захисту персоналу об’єктів господарської діяльності

Надійність інженерного захисту забезпечується при наявності таких умов:

-загальна вмістимість захисних споруд на об’єкті господарської діяльності (ОГД) - дозволяє укрити найбільшу працюючу зміну;

-захисні властивості споруд відповідають вимогам, тобто забезпечують захист від іонізуючих випромінювань;

343

-система життєзабезпечення захисних споруд забезпечує неперервне перебування в них не менше двох діб;

-розміщення (віддалення) захисних споруд відносно місць робіт дозволяє людям сховатися після сигналу-повідомлення цивільної оборони (ЦО) за встановлений час;

-сховища своєчасно приводяться до готовності для приймання людей (протягом 12 год після введення надзвичайного стану);

-робітники і службовці навчені правильним діям після сигналуповідомлення ЦО;

-система повідомлень діє оперативно і надійно.

4.3.1 Оцінка місткості та захисних властивостей захисної споруди.

Вмістимість захисної споруди повинна забезпечувати укриття найбільшої зміни працівників і визначається сумою місць для сидіння і лежання. Норми об’ємно - планових рішень:

а) площа підлоги:

-0,5 м2/людину при двоярусному розміщені ліжок;

-0,4 м2/людину при триярусному розміщені ліжок;

б) внутрішній об’єм приміщень не менше 1,5 м3/людину; в) висота приміщень не більше 3,5 м:

-при висоті від 2,15 до 2,9 м встановлюються двоярусні ліжка;

-при висоті 2,9 м і більше встановлюються триярусні;

г) кількість місць для лежання становить 20% при двоярусному і 30% при триярусному розміщені;

д) на основі директиви начальника ЦО України в екстремальних ситуаціях, коли терміново необхідно укрити виробничий персонал, дозволяється переущільнення захисних споруд на 20%.

1. Визначають площу основних і додаткових приміщень. Загальна площа основних приміщень:

N

Sзаг осн = åSi

i=1 , (м2) (4.14.)

де:

N - кількість основних приміщень; Si - площа і-того приміщення.

344

Загальна площа всіх приміщень в зоні герметизації (крім приміщень для дизельної електростанції, тамбурів і розширювальних камер):

M

Sзаг всіх = Sзаг осн + åSj

j=1 , (м2) (4.15.) де: М - кількість допоміжних приміщень;

Sj - площа j-того допоміжного приміщення в зоні герметизації. Визначають вмістимість сховища за площею:

- при двоярусному розміщені ліжок

- при триярусному розміщені ліжок

де:

0,5 і 0,4 - площа підлоги на людину відповідно при дво- і триярусному розміщені ліжок, м2.

2. Визначають вмістимість сховища за об’ємом всіх приміщень в зоні герметизації

де: h - висота приміщення, м; 1,5 - норма об’єму на людину, м3. Порівнюючи дані вмістимості за площею Мs та за об’ємом Мv

визначають визначають фактичну (розрахункову) вмістимість Мф. За фактичну вмістимість (кількість місць) приймається менше значення із цих двох величин.

3. Визначають показник, що характеризує вмістимість захисних споруд (коефіцієнт вмістимості)

Km = Mф

N , (4.19.)

де: N - чисельність виробничого персоналу, який підлягає укриттю. Якщо КM ³ 1, захисна споруда забезпечує укриття працюючих у будь -

яку зміну, якщо КM < 1, кількості місць для розміщення людей недостатня і необхідно:

345

-вивчити можливість будівництва сховищ, які швидко зводяться (ШЗС);

-розшукати підвальні приміщення та інші заглиблені споруди ОГД, оцінити їх захисні властивості і можливість пристосування під захисні споруди.

4.3.1.1. Оцінка захисних властивостей захисних споруд від радіоактивного ураження.

1. Визначають ступінь захисту виробничого персоналу, тобто коефіцієнт послаблення дози опромінення сховищем Кпосл. Він залежить від матеріалу перекриття, його товщини і умов розміщення сховища (вбудоване, чи таке що стоїть окремо) і знаходиться за формулою

ån hi

Kпослрозр = Kр × 2i=1 di , (4.20.)

де: hі - товщина і-того захисного шару сховища;

Кр - коефіцієнт що враховує умови розміщення сховища табл. 4.5.

d - товщина шару половинного послаблення і-того захисного шару, табл.

4.6.

Зауваження. Згідно класифікації сховищ по ступеню послаблення дії радіації розрізняють чотири класи: найнижчий (4-й) послаблює дію радіації в

1000 разів, тому якщо при розрахунку Кпосл. розр.<1000, необхідно додати необхідну кількість шарів захисних матеріалів для досягнення значення Кпосл.

розр.≥1000.

4.3.2. Оцінка систем життєзабезпечення сховища

До систем життєзабезпечення належать: повітропостачання, водопостачання, теплопостачання, каналізація, електропостачання і звя’зок. Під час оцінки систем забезпечення сховищ визначається можливість всіх систем забезпечити безперервне перебування людей в сховищах не менше двох діб. Як правило розглядається оцінка тільки повітропостачання, як однієї з основних та найбільш вразливих систем життєзабезпечення людей.

Норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду в залежності від температури зовнішнього середовища:

346

а) за режимом І - 8, 10, 11, 13 м3/год/людину - відповідно до 20° С (І кліматична зона), 20 - 25° С (II зона), 25 - 30° С (III зона), більше 30° С (IV зона).

б) за режимом ІІ - 2 м3/год/людину і 5 м3/год/людину - що працює на пункті управління.

В даний час вітчизняною промисловістю виготовляються фільтровентиляційні комплекси ФВК-І і ФВК-ІІ, які застосовують в І - II кліматичних зонах в сховищах вмістимістю до 600 чоловік, III - IV кліматичних зонах в сховищах вмістимістю до 450, 300 чоловік.

У сховищах великої вмістимості, крім цих комплексів встановлюють електроручні вентилятори типу ЕРВ-72-2, ЕРВ-72-3 з фільтрами ФП-100 і ПФП-1000, які працюють тільки в режимі І.

Продуктивність фільтровентиляційних комплексів ФВК-І і ФВК-ІІ в режимі І - 1200 м3/год, в режимі II - 300 м3/год; ЕРВ-72-2 і ЕРВ-72-3 відповідно 900 - 1300 та 1300 - 1800 м3/год. ФВК-ІІ, крім цього, забезпечує роботу в режимі IІІ. За режимом III регенерація повітря забезпечується регенеративною установкою типу РУ-150/6 з фільтрами ФГ-70.

Послідовність оцінки така:

1.Визначають кліматичну зону, яка, в свою чергу, визначається середньою температурою зовнішнього повітря найбільш теплого місяця і норми подачі повітря на одну людину в годину в режимі І і II.

2.Визначають загальну кількість повітря, що подається системою за годину в режимі І і II (Wзаг).

3.Визначають кількість людей, що укриваються, яких система може

забезпечити чистим повітрям у режимі І і II (в кожному окремо):

Mзаг пов = WWзаг

норм (чол) (4.21.)

де:

Wзаг - загальна кількість повітря, що подається системами повітропостачання, м3/год (в конкретному режимі);

Wнорм - норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду, м3/год/людину (у відповідному режимі).

4.Визначають показник, що характеризує життєзабезпечення в режимі І і II (відповідно)

347

Kж = Mзаг пов

Mф (4.22.)

де:

Мф - кількість людей, що підлягає укриттю, приймається фактична вмістимість сховища.

Якщо Кж ³ 1, то система повітропостачання сховища забезпечує виробничий персонал чистим повітрям, якщо Кж < 1, то кількість фільтровентиляційних комплексів недостатня для забезпечення чистим повітрям згідно з нормами, як у режимі І, так і у режимі II. Необхідно вжити заходів для збільшення кількості

348

2.5санітарні вузли

_12

2.6для зберігання продуктів

__8

2.7для фільтровентиляційного обладнання

_20

3.Висота приміщення (м)

2,65

4.Перекриггя сховищ (см)

4.1.бетон

5

4.2.цегла

-

4.3.бутова кладка

-

4.4.грунт

60 4.5. деревина

-

5.Тип фільтровентиляційного обладнання:

5.1.промислова установка (м3/год)

-

5.2.ФВК-1

1

5.3.ФВК-2

-

5.4.ЕРВ-72-2

-

5.5.ЕРВ-72-3

-

6.Режим роботи системи повітропостачання

1,2,3

Алгоритм розрахунку 1. Оцінка вмістимості захисної споруди.

350