О.М. ГУБАР

ФІЛОСОФІЯ:

ІНТЕРАКТИВНИЙ КУРС ЛЕКЦІЙ

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів

вищих навчальних закладів

Киів – 2007

ВІД АВТОРА

Шановний читач! Сподіваюсь, що ця книга допоможе Вам осягнути начала філософії. Філософія – одна з форм самопізнання й самоствердження людини у світі. Бажаю Вам, шановний читач, скористатися філософією як ін' струментом пізнання себе і світу.

Пропонований інтерактивний курс лекцій орієнтований на творче пізнання філософії. У кожній темі крім інфор' мативної частини (формулювання основних категорій, опорні схеми, виклад найбільш важких і актуальних про' блем) запропоновані індивідуальні творчі завдання, тес' ти, кросворди які допоможуть Вам глибше засвоїти осно' вні положення, змусять подумати, звернутися до інших джерел, оригінальних філософських текстах.

Дякую своїм колегам, рідним і студентам – усім, хто допоміг у підготовці і виданні цього підручника.

3

ВСТУП

Тема: ФІЛОСОФІЯ – СФЕРА ЛЮДСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

План

1.Філософія – це любов

2.Філософія як тип світогляду

3.Філософія як наука

Починаючи свій шлях осягнення філософії, відкрийте свій зошит з назвою «Моя Філософія» і запишіть відповіді на два перших запитання:

1.Філософія це ...

2.Чому Я хочу вивчати філософію?

Можете замінити слово «хочу» словом «повинен»; хоча самі знаєте, що хотіти завжди краще. Людина підвладна перевести «по( винен» в «хочу» і тоді будь(яку важку справу робити буде радісно.

Визначень філософії нескінченна безліч. Ваше визначення буде +1. Ми зупинимося на декількох визначеннях.

1. Філософія – це любов!

Яка це любов? Що за дурниця, визначати поняття через ін ше ще більш багатозначне і невизначене…Якщо це любов – то яка? – чую я відразу хор заперечень...

Спробую на них відповісти.

Етимологічно слово «філософія» відбулося від 2(х грець( ких коренів:

Phileo – любов, люблю Sopfia – мудрість

і в дослівному перекладі означає: Любов до Мудрості або

Любов до Істини

Як Ви думаєте, чому не просто – Мудрість, а Любов до Мудрості. Яка особлива риса закладена в цих двох словах?

І якщо любов це один зі способів відношення людини до світу (або частини світу) і до самого себе, то філософія містить у собі моральну, естетичну і інтелектуальну складову цього відношення.

4

У Людвіга Фейєрбаха є цікаве порівняння релігії і філософії: “Релігія – це перша любов, юнацька любов, та любов, яка думає, що вона пізнанням втрачає свій предмет. Навпаки, філософія – подружня любов, любов чоловіка, яка доставляє йому володіння і насолоду своїм предметом, але тому також руйнує всю принад( ність ілюзій, які пов'язані з таємничістю першої любові”1.

Визначення філософії як інтелектуального Еросу (інтелек( туальної любові) властиве багатьом філософам і виникає із слів: від грецького – люблю і – мудрість) – любов до мудрості (любомудріє) або любов до істини. “Філософія, любов розуму, – пише С. Трубецький, – направляється в дій( сності на істину не емпіричну, але загальну, всесвітню. Філо( соф шукає цю загальну мудрість, цю Софію і любить її в рам( ках своєї системи”2.

Філософія виникла приблизно три тисячі років тому відра( зу в декількох вогнищах людської цивілізації. У той час лю( дина досягла певного рівня самолюбові, бажання пізнати саму себе, відокремити себе від навколишнього світу, у чомусь під( няти себе над світом.

Допитливий і критично настроєний співрозмовник відразу запитає: «Що, людина тільки три тисячі років тому почала пізнавати себе? А що вона робила інші п'ять мільйонів років? Або, не вдаючись в історію пітекантропів, згадаємо, що біологі чна еволюція людини закінчилася 40 35 тисяч років тому; тобто Home sapiens – (людина розумна) живе на Землі вже як мінімум 40 35 тисяч років»?

Цілком правильно мислите, шановний співрозмовник. І тут ми перейдемо до наступного визначення.

2. Філософія – це світогляд

Що таке світогляд?

У відповіді на це запитання намалюйте у своєму зошиті три сонечка (дуже важливо виконати цю інтелектуальну вправу в

1 .: . ., . 1. – . 248.

2 .: . . ! " // #$ $ -1989. – %5 – .109.

5

строгій послідовності і спонтанно, витягаючи поняття і образи

зпідсвідомості).

Атепер давайте проаналізуємо структуру Вашого світогля( ду. Ці три сонечка (Дивись схему 1) і є кістяк Вашого світо( гляду, тому що світогляд це система поглядів на світ і міс'

це в ньому людини, відношення людини до навколишньої дійсності і до самого себе. У світогляді фіксується пізнава' льне відношення людини до світу (світорозуміння, світогляд) і емоційно'ціннісне відношення (світовідчування, світо( сприймання). Інакше кажучи, світогляд – це знання про світ і людину, а також переконання, ідеали, принципи людини, її ціннісні орієнтації.

#&

( ) *

'

Схема 1. Образ світогляду

Світоглядне знання, як правило, емоційно пофарбоване; тому що людина не може байдуже вирішувати проблеми, які стосуються її саму (наприклад, що є людська душа? смертна вона чи безсмертна? в чому сенс життя? і т.п.).

6

Проаналізуйте, яке у Вас світовідчування і світорозуміння. Що в Ваших сонечках вказує на такі складові світогляду як знання, емоції, принципи, переконання, система цінностей. Як Ви оцінюєте: де у Вас повсякденний, а де теоретичний рівень світорозуміння? Що в Ваших схемах вказує на зв'язок Вашого світогляду з міфологією, релігією, філософією?

$! + + + +; +< +<

+ + !

Схема 2. Структура світогляду

Залежно від того, які методи використовуються в пізнанні світу і наскільки глибоко суб'єкт, який пізнає, проникає в сут( ність світу, виділяються рівні світогляду: буденно' життєвий (стихійні, несистематизовані уявлення про світ і людину, здоровий глузд) і теоретичний, науковий (пізнання світу і людини на рівні законів – істотних зв'язків, – система( тизоване знання). Філософію звичайно пов'язують з теорети( чним рівнем світогляду, так як вона являє собою систематизо( ване, логічно обґрунтоване знання. Філософія не просто ви( словлює судження про що(небудь, а і розгортає його в логіч( но(обґрунтовану систему. Однак існує і так звана життєва му( дрість, здатність людини вирішувати універсальні загальні проблеми. От чому іноді стверджують, що кожна людина – філософ або філософом називають людину, схильну до зага( льних міркувань, до узагальнених висновків.

Для розуміння специфіки філософського світогляду порів( няємо його з такими історичними типами світогляду як міфо( логія і релігія.

7

Міфологія – цілісне світорозуміння, в якому різні уявлен( ня зв’язані в єдину образну картину світу, яка об’єднує у собі реальність і фантазію, природне і надприродне, знання і віру, думку і емоції. У міфологічному світогляді структура космосу, сутність людини, добро і зло, прекрасне і потворне виражені в конкретних образах, які часто є метафорами і символами. Наприклад, у слов'янській міфології, дерево – це образ світу. Дерево поєднує три головних “поверхи” світобудови: небо, зе( млю і пекло. У “Вечорах на хуторі біля Диканьки” М.В.Гоголь пише: “Є десь, у далекій землі, таке дерево, яке шумить вер( шиною в самому небі, і бог сходить по ньому на землю в ніч перед світлим святом”1.

Конкретнообразне міфологічне подання про світ було без( посередньо включене в сферу практичної життєдіяльності людини (єдність обряду і міфу в первісній культурі). Міфоло( гія – це нерозчленована єдність релігійних вірувань (напри( клад, анімізм2 , фетишизм3 ), зачатків наукових знань, мораль( них принципів (життя і діяльність героя у міфі було моделлю поводження людей, моральною повинністю або забороною), форм естетичного засвоєння світу (казка, героїчний епос, ле( генда, історичний переказ). Пізніше, коли окремі сфери куль( тури, мораль, релігія, мистецтво, наука, знайшли своє віднос( но самостійне існування, міф все(таки залишився в духовній культурі, як специфічна мова в мистецтві, а також форма іде( ології (політичний, соціальний міф). Якщо міфологія – це об( разне знання про світ, звернене до почуттів і емоцій людини, то філософія – це раціональне обґрунтоване знання, звернене до розуму.

Релігія – це історичний тип світогляду, в основі якого віра в існування надприродних сил і в їх головну роль у світобу( дові і житті людей.

Релігія, яка виникла в кам'яному віці 50(40 тисяч років то( му, тривалий період залишалася пануючим світоглядом. Про(

1 .: = .#. # " // 8-

– >.: ? , 1981. – .2. – . 110.

2 .: ( + . Anima – , B ) ! $, + << -

! , D +.

3 ( + fetiche – + , + ) – $+ ! + $, - B , ! $ $; ! $+ +.

8

понуючи специфічні варіанти відповідей на складні світогля( дні питання, вона і зараз існує і розвивається поряд з філосо( фією і наукою. Філософія у своєму історичному розвитку то, зближалась (майже зливаючись) з релігією (середньовічна філософія – богослов'я, теологія), то віддалялася і протистоя( ла їй (атеїзм). Історичний приклад: в 1770 році прокурор Па( ризького парламенту Сегьє, вимагаючи офіційного осуду і спалення книги “Системи природи” П. Гольбаха заявив, що філософи зробилися наставниками людському роду. Свобода мислити – от їхній вигук і цей вигук чується з одного краю світу до іншого. Однією рукою вони прагнуть похитнути пре( стол, а іншою хочуть перекинути вівтар.

Якщо релігія опирається на віру, то філософія в пошуку ві( дповідей на ті ж світоглядні питання опирається на розум.

Філософія, як тип світогляду, інтерпретує основне питання будь(якого світогляду – питання про відношення людини і світу (дивись схему 3).

Основне питання філософії виникає із самопізнання, само( рефлексії людини. Куди повинна була подивитися людина, щоб задатися запитанням про співвідношення матеріального і духовного? Очевидно, що вона подивилася вглиб себе і помі( тила, що є носієм двох сутностей – матеріальної і духовної – душі і тіла. “Звідки взялися в мені ці дві сутності? – задає собі людина наступне питання – “Тіло те саме що природа, а ду( ша?” Звідси і пішла філософія. Тому основне питання філо( софії можна визначити і як головне, і як вихідне, а філосо' фію, як один зі способів самопізнання людини, самоствер' дження її у світі. В основному питанні фіксуються різні ас( пекти відносин матеріального і духовного. Два перших аспек( ти називаються першою і другою сторонами основного питан( ня. Залежно від відповіді на питання: що первинно: матерія або свідомість? – всі філософи відносяться до одного із трьох напрямків:

–матеріалізм – філософи, які обґрунтовують первинність матеріальної сутності світу; увесь світ – матерія, яка руха( ється; свідомість залежить від матерії і не може існувати без її;

9

В історії філософії виділяються три основні форми матері( алізму:

стихійний, наївний матеріалізм (дивись розділ “Антична філософія”);

метафізичний, механічний матеріалізм розглядає першоо( снову світу – матерію, як пасивне начало, яке приводиться в рух якою(небудь зовнішньою силою;

діалектичний матеріалізм трактує матерію як активну першооснову світу (саморух матерії – істотна властивість буття).

Друга сторона основного питання філософії фіксує пі( знавальне відношення людини до світу. На питання: “чи мож( на пізнати світ?” – більшість філософів відповідають стверд( но. Вони трактують пізнання як процес відбиття суб'єкта об'( єктом – гносеологічний оптимізм (від лат. gnosis – знання, пі( знання). Протилежна позиція – агностицизм (gnosis – знан( ня; а – префікс “ні”, дослівно – незнання) – напрямок у філо( софії, які заперечує пізнаванність світу. В агностицизмі абсо( лютизується активність суб'єкта у пізнанні, отже, знання за( лежить не стільки від об'єкта, скільки від суб'єкта.

Тут схематично позначені лише основні філософські на( прямки. Реальний філософський процес значно різноманіт( ніший і багатший цієї схеми. Усередині кожного з напрямків існує розмаїтість шкіл, вчень, варіантів вирішення тих або ін( ших проблем; є філософи, які у своєму розвитку еволюціоні( зувалися від одного напрямку до іншого; відомі також філо( софські школи, які заперечують світоглядні проблеми (пози( тивізм, наприклад) і тому не вписуються в наведену схему.

Застосовуючи метод підіймання від абстрактного до теоре( тично(конкретного ми надалі наповнимо цю абстрактну схему конкретно(історичним змістом.

Отже, філософія – це теоретично сформульований сві'

тогляд, один зі способів духовного освоєння людиною сві' ту. В філософії, як у світогляді завжди, явно або неявно, при( сутня людина. Філософія вивчає Світ, Космос, для того щоб розуміти в них місце Людини. Спрямованість до людини,

гуманістичний пафос філософії полягає в тому, що вона

11

покликана відповісти на смисложиттєві питання людини, в центрі філософських теоретичних узагальнень, пошуків стоїть людина. Філософія служить способом самопізнан' ня і духовного розвитку людини і людства.

Проведемо інтелектуальний експеримент. Закрийте книгу і запишіть у свій словник, (він може бути наприкінці зошита, а може складатися по ходу) визначення таких термінів:

світогляд, міфологія, релігія, філософія, основ'не питання філософії, матеріалізм, метафізич' ний матеріалізм, діалектичний матеріалізм, ідеалізм, суб'єктивний ідеалізм, об'єктивний ідеалізм, ду' алізм, монізм, плюралізм, агностицизм.

Зрівняєте Ваші визначення з тими, які Ви читали в підручнику (можна взяти інший підручник або словник). Якщо за змістом бі льше 50% визначень вірні – то Ви попрацювали на ВІДМІННО! Ви почали шлях осягнення філософії. Я Вас поздоровляю і пропо ную перейти до наступного інтелектуального випробування.

Попрацюйте над такими тестами.

Тест 1.

Виділіть правильне визначення:

a)Матеріалізм – це визнання того, що увесь світ, всі тіла і пре( дмети складаються з однакових часток (атомів, електронів і т.п.).

b)Матеріалізм – це принцип життя, що полягає у визнан( ні примата матеріальних благ для життя людини.

c)Матеріалізм – це філософський напрямок, що затвер( джує первинність природи, матерії і вторинність свідомості.

d)Матеріалізм – це практично здоровий погляд на речі, відмова від ілюзорних, далеких від життя міркувань і т.п.

Тест 2.

Виділіть правильне визначення:

a) Ідеалізм – це прагнення обґрунтувати значення ідеалів життя, прагнення людини до досконалості.

12

Тест 6.

До якого філософського напрямку відноситься наступне ви словлення філософа: “Дух і природа, мислення і буття суть

дві нескінченних сторони ідеї, яка може істинно виступи' ти лише тоді, коли її сторони вловлюються окремо в їх абстрактності і цілісності”?

a)Діалектичний матеріалізм.

b)Метафізичний матеріалізм.

c)Дуалізм.

d)Об'єктивний ідеалізм.

e)Суб'єктивний ідеалізм.

Тест 7.

До якого філософського напрямку відноситься наступне висловлення: “Світ, єдиний із усього, не створений ні ким

з богів і ніким з людей, а був, є і буде вічно живим вог' нем...”?

a)Об'єктивний ідеалізм.

b)Суб'єктивний ідеалізм.

c)Дуалізм.

d)Матеріалізм.

Тест 8.

Який варіант вирішення основного питання філософії тут представлений: “... Речі, які я сприймаю, суть мої власні по'

дання, і ніяке подання не може існувати інакше, як у розумі”?

a)Об'єктивний ідеалізм.

b)Суб'єктивний ідеалізм.

c)Дуалізм.

d)Метафізичний матеріалізм.

e)Діалектичний матеріалізм.

Тест 9.

До якого філософського напрямку можна віднести наступну тезу: “Сама по собі матерія являє собою пасивний поча'

ток; вона володіє тільки силою інерції; от чому щораз, як ми бачимо, що вона рухається, можна зробити висновок, що її рух виникає з іншого начала...”?

14

Він разом з почуттями породжений, росте, слабшає...

На жаль, він з ними і умре.

a)Об'єктивний ідеалізм.

b)Суб'єктивний ідеалізм.

c)Дуалізм.

d)Матеріалізм.

Тут є історична підказка: Вольтер (справжнє ім'я Франсуа Марі Аруе, 1694(1778) – філософ, письменник, публіцист; в ху( дожній формі критикував феодальні відносини, деспотичну фо( рму правління, феодально(клерикальний світогляд. В “Філософ( ських листах”, “Трактаті про метафізику”; “Філософському сло( внику” виступав як деїст, у той же час висловлював ідею про віч( ність і нестворення матерії, її об'єктивне існуванні і вічний рух. Дуже вплинув на французьких матеріалістів XVIII століття.

У перших трьох рядках Вольтер саркастично переказує ду( мки релігійної філософії, а у двох останніх стверджує свою думку матеріаліста і атеїста: «На жаль, він (дух) з ними і ум( ре». Отже, це матеріалізм (правильна відповідь – d))

І ще одне завдання для найвдумливіших, творчих і серйоз( но настроєних читачів.

Зробіть самоаналіз за такою схемою:

Із двох сутностей, з яких складаюсь я:

Хто Ви більше після цього – матеріаліст чи ідеаліст? Повер( ніться тепер до запитань, які ми задали собі на самому початку нашого діалогу. Зрозуміло тепер, чому філософія не сама Муд( рість, а шлях до неї і шлях цей нескінченний, як нескінченне пі( знання Світу – Макрокосмосу і Людини – Мікрокосмосу?

17