Варіант №1

I level

1.Образотворче питання заороджується в добу..відповідь: верхнього палеоліту

2.Як називалась найдавніша словянська писемність…відповідь:КИРИЛИЦЯ

3. Яка церква вважається першою кам’яною церквою….відповідь:ДЕСЯТИННА

4. З якою археологічною культурою повязують антський племінний союз…відповідь:ЧЕРНЯХІВСЬКА

5.Найдавніша архітектура пам’ятки княжого Галича …відповідь:церква Св. Пантелеймона

II level

1.Поясніть походження назви , вкажіть час та територію розселення Трипільської культури.

відповідь:В.Хвойко 1893року знайшов рештки діяльності давніх хліборобів неподалік відс. Трипілля на Київщині .Опанували простори Лісостепу від Дністра до Дніпра , досягши територій Волині і Степового Причорноморя.приблизно4-2 тис.р.до н. е.

2.(відповідь:Етноформуюча…) функція культури полягає в здатності творити неповторне і самобутнє обличчя нації , надаючи їй своєрідності.

3.Які стилі у мистецтві були започатковані в період скіфо-сарматської доби…….відповідь:.ЗВІРИНИЙ СТИЛЬ

4.До сфери матеріальної культури відносять……….відповідь:знаряддя і засоби виробництва , техніку , технологію і культуру , праці і виробництва , матеріальний бік побуту , матеріальний бвк навколишнього середовища.

5.Діячами українського перевідродження були ...відповідь:Павло Русин, Юрій Дрогобич ,Станіслав Оріховський .

III level

1 .Коли на території України розпочалося виготовлення та оздоблення кераміки ?

Що вам про це відомо?Україна багата на поклади найкращих звичайних і каолінових глин різноманітних барв - від білої і кремової до коричневої і темно-сірої, - що спричинило значною мірою розвиток великого керамічного промислу ще в найдавніші часи. Особливе ж значення для української кераміки та гончарства має передмінойська трипільська мальована кераміка кінця енеоліту (2500-2000 рр. до Різдва Христового). Її багаті орнаментальні мотиви, знаки, принципи композиції суттєво вплинули на весь подальший розвиток української кераміки. Із VII століття по Різдві Христовому починається слов'янська доба у розвитку української кераміки. У темно-сірій кераміці цієї доби спостерігаємо багато рис римської із тисненим (ритим) орнаментом (паралельні і хвилясті лінії, насічки, зірки).Вже у княжу добу (Х - ХІІІ століття) керамічне виробництво стає мистецьки довершеним і перетворюється на справжній промисел. Саме з того часу починає вживатися гончарське коло (круг), вдосконалюється розчин, випалювання, а на межі Х-ХІ століть відкрито спосіб обробітку каолінової глини, що стоїть дуже близько до порцеляни XVII-XVIII століть. Окрім посуду з витончено простою орнаментикою, виготовляють також ліплені фіґурки людей і тварин, предмети релігійного вжитку. Небувало досконалою стає технічна кераміка для будівельних потреб: цегла, плитки, кахлі, архітектурні деталі та орнаментика, нерідко полив'яні. Плиткою й орнаментованими кахлями викладались чудові килимові узори. Після короткого періоду занепаду керамічного виробництва в XIV - XV столітті з кінця XV століття починається його нове піднесення. З'являються цехові орґанізації гончарів. Урізноманітнюється техніка виробництва, форми посуду, прикраси, полив'яний посуд, поширюються орнаментовані кахлі.

2.Назвіть відомих давньоруських письменників та охарактеризуйте їх твори.

Колоритна постать Нестора Літописця стоїть поряд з такими відомими подвижниками Києво-Печерського монастиря, які уславилися праведним життям і величезним внеском у становлення вітчизнян Відчуваючи особливу любов і визнання до свого першого наставника преподобного Феодосія, Нестор взяв на себе обов'язок перенесення святих мощей у закладений Феодосієм Успенський собор, де вони потім і вшановувались. Свої враження від цього красномовно виклав у «Слові про перенесення мощів святого і преподобного отця нашого Феодосія», внесеного у літописний звод. Житіє перших вітчизняних святих Бориса і Гліба та житіє Феодосія Печерського належать перу Нестора Літописця. Його праці просякнені ідеями чернечого аскетизму.

Відома «Повість временних літ» — найдавніший літописний звід, що дійшов до нас у повному обсязі, був завершений у другому десятилітті ХII ст. і потім включався в усі основні літописні компендіуми на Русі. Працюючи над «Повістю», Нестор використав твори своїх попередників-літописців, передовсім Іларіона Київського (укладача Початкового літописного зведення 1037 р.). Практично завершений до 1113 р. текст літописі, в наступні 1116-1118 рр. за дорученням великого князя Володимира Мономаха був перероблений і доповнений.ої культурної традиції, як Антоній Феодосій, преподобний Алімпій-іконописець і багато інших. «Повість временних літ» вражає масштабністю, баченням минулого і сучасного від перших кроків людства до бурхливих політичних подій початку ХII ст., ознаменованого наполегливою боротьбою проти половецької навали і соціальними потрясіннями в Києві, що привели до влади Володимира Мономаха. Автор подає огляд світу від Британії до Індії, осмислюючи спільне коріння, долі різних слов'янських народів, піднесення Русі, її стосунки з Візантією і кочовиками євразійських степів. Особливо він виділяє прийняття християнства і прилучення Русі до високих досягнень греко-православної культури. Особливою рисою «Повісті», що відображала авторський підхід самого Нестора, є органічне поєднання високого епічного стилю з іншими літературними жанрами і стилями — повістями, житіями, тощо. «Слово о законі і благодаті...» Іларіона та майстерно виконана книжка, наприклад Остромирове євангеліє 1056—1057 pp., в якій відчуваються давні традиції у цій справі. Писемність, безперечно, знали на Русі ще за язичницьких часів. Про це свідчать договори Русі з греками 911 та 944 pp. та археологічні знахідки. Зокрема, автор «Слова о полку Ігоревім» висловив глибоку стурбованість про долю Русі, виступив з палким закликом до князів припинити чвари, об'єднатися та організувати відсіч кочовикам.

Варіант 2

1 рівень

1. Матеріальна і духовна культура становлять одну систему культури і є її складові частини.

2. Люди, які проживали на території укр. землі перейшли до землеробства і скотарства у період неоліту.

3.Для релігійних уявлень східних слов"ян дохристиянсього періоду характерним був культ загробного життя.

4. Агіографія - це життя святих.

5. "Повчання дітям" написав Володимир Мономах.

2 рівень

1. Первісні релігійні вірування - це тотемізм, анімізм, землеробський культ, шаманізм.

2. Культура- це сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії.

3. Художній стиль — це стиль художньої літератури, який використовується в художній творчості.

4. Юрій Дрогобич - це український філософ, астроном, астролог, перший український доктор медицини.

5. Книгоробні майстерні в Київській Русі називалися скрипторії.

3 рівень

1. Функції культури.

1)Пізнавальна- фіксує досягнення людства в кожну суспільно-історичну епоху. Через культуру, яка об’єднує в органічну цілісність природничі, технічні та гуманітарні знання, людина розуміє цілісну картину світу, усвідомлює своє місце та значення в ньому.

2)Інтегративна – об’єднує людей незалежно від їх національної, вікової, професійної чи іншої приналежності у певні соціальні. спільноти.

3)Комунікативна – полягає в передачі історичного досвіду поколінь через механізм спадкоємності та формування на цій підставі різних способів і типів спілкування між людьми. Цю функцію культура виконує за допомогою складної знакової системи, яка зберігає попередній досвід у мові, поняттях, обрядах, традиціях, звичаях, засобах виробництва, наукових формулах.

4)Регулятивна - реалізується через систему цінностей і норм , які є регуляторами суспільних відносин, духовними орієнтирами на кожному етапі історичного розвитку. Норми у формі звичаїв, традицій, обрядів, ритуалів є засобами пристосування цінностей до вимог життя певного історичного виміру.

5) Інформативно- трансляційна - виконує роль передачі соціокультурного досвіду як від попередніх поколінь до нащадків, так і в обміні духовними цінностями між народами.

6)Виховна – культура не лише пристосовує людину до природного і соціального середовища, а й виступає фактором саморозвитку людства.

7)Світоглядна – синтезує цілісну і завершену форму (систему) пізнавальних, емоційно-чуттєвих, оціночних та вольових частин духовного світу особистості

8) Етнозахисна – саме культура забезпечує цілісність та самобутність нації, захищає її від руйнівного впливу чужерідних елементів, що мають, як правило, іноземне походження. Цю роль виконує система культурних цінностей, традицій та звичайїв, механізм її дії спрямований на те, щоб не допустити переваги чужерідних елементів над національними, бо це неминуче поставить під загрозу національне життя народу взагалі.

9)Етноформуюча – формує неповторне і самобутнє обличчя нації, надає їй своєрідності.

Розглядають як функції культури в цілому по відношенню до суспільства, так і окремих її елементів до системи культури.

2. Роль церковних братств в Україні ХVI-XVII століть.

Братства відігравали важливу роль у боротьбі проти національно-релігійного гніту. Так, у першій половині XVII ст. Львівське братства виступило проти обмеження економічної діяльності українських цехових ремісників і торговців та заборони некатоликам брати участь у міському самоврядуванні. Братства чинили опір примусовому впровадженню церковної унії.

Українські братства мали тісні зв'язки з білоруськими, де при наявності деяких місцевих особливостей цей рух в основному вилився у ті ж форми, що й на Україні. В інтересах боротьби проти експансії католицизму братства підтримували також зв'язки з православною ієрархією Близького Сходу, Греції, південнослов'янських країн. Львівське братство отримувало значну матеріальну допомогу від уряду Молдавії, з якою у нього встановилися жваві економічні та культурні взаємини.

Тісними були зв'язки братств із Росією. Так, у 1592 р. Львівське ставропігійське братство відправило до Москви своїх посланців з листами до царя Федора Івановича та боярина А. Я. Щелканова. Російський уряд не тільки прийняв посланців, а й дав значну субсидію на будівництво церкви та потреби її причту. Допомогу з Росії одержувало й Київське братство. Посилаючи в 1626 р. своїх представників до царя і патріарха Філарета з проханням про допомогу, воно заявляло, що мету своєї діяльності вбачає у боротьбі проти наступу католицизму.

Діяльність братств проходила в складних умовах. Вона зустрічала різку протидію з боку міської влади й уніатського духівництва. Київський уніатський митрополит Йосип Рутський інкримінував противникам унії те, що вони в усіх містах створили братства, видали свої закони, поставили урядовців, наклали на себе загальний податок відповідно до можливостей кожного і в такий спосіб збирали великі кошти, хоч «до братств належать люди значно нижчого стану», ніж шляхта. Активних учасників братського руху звинувачували в тому, що вони «відмовляються коритися владі магістрату, самі собі чинять нові суди і кари, під страхом вічного прокляття не дозволяють звертатися до магістрату». Справді, статути багатьох братств передбачали, що тільки виборна старшина має судити їх членів, і категорично забороняли останнім звертатися до державних судів. Отже, найактивніші братства прагнули створити органи місцевого самоврядування, протиставляючи при цьому їх установам державної влади. Така діяльність була для них одночасно певною школою політичної боротьби.

Варіант 3

1 рівень

1. Звіриний стиль характерний для мистецтва скіфів (Г).

2. “Чорна камяниця” та вежа Корнякта збудовані у стилі Ренесанс (В).

3. «Слово про закон і благодать» написане Іларіоном (А).

4. Лук і стріли було винайдено в період мезоліту (Б).

5. Ансамбль музичних ударних інструментів було знайдено на мізинській стоянці – Мізино, Чернігівська обл. (Г).

2 рівень

1. Які твори посібникового характеру, перекладені з грецької мови, користувалися популярністю на Русі? «Фізіолог», «Шестиднев», «Християнська топографія» (не знаю чи з грецької, але використовували як підручники)

2. Елементами духовної культури є: звичаї, норми, цінності, знання, інформація, значення. До неї відносять продукти духовної діяльності людини, які існують переважно в ідеальному вигляді: поняття, уявлення, вірування, почуття і переживання, доступні свідомості і розумінню всіх людей.

3. Знаряддя праці у добу палеоліту – деревяні киї, загострені палиці, ручні рубила зроблені з різних порід каменю, відщепи – безформні осколки кременю.

4. Національна культура - синтез культур різних класів, соціальних верств і груп відповідного суспільства.

5. Найцінніші архітектурні пам’ятки Львова – ратуша, собор Св. Юра, Міський арсенал, Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької

3 рівень

1. Розвиток іконопису в Галицько Волинській державі.

Галицькі й волинські майстри іконопису продовжили традиції київського та візантійського стилю. В їхніх творах з'являються і нові мотиви: емоційна насиченість обличчя образу, вміння поєднати контрастність барв. Шкода лишень, зразків іконопису того часу залишилося дуже мало. Це ікона Богородиці Одигітрії (з немовлям) з Покровської церкви міста Луцька. її ще називають «Волинська Богоматір». Також образ святого Юрія Змієборця на чорному коні. Широко відома серед польських християн ікона «Ченстоховської Матері Божої» була вивезена з Галичини (міста Белза).

Існувала й власна галицько-волинська іконописна школа. її розвиток був пов'язаний із зростанням ролі ансамблю іконостасу. В останній третині XIII ст. була створена ікона Богородиці з Успенської церкви волинського села Дорогобужі; наприкінці XIII - на початку XIV ст. - ікона Богородиці з Покровської церкви Луцька («Волинська Богоматір»). З галицьких найстарішою є ікона Покрови Богородиці (початок XII ст.).

2. Литовське правління, що постало на українських землях з другої половини XIV століття, кардинально не вплинуло на культурний процес. Принцип литовської політики «нічого не змінювати і нічого не вводити» якнайкраще відповідав інтересам підвладного йому населення. Крім того, певною мірою литовське правління сприяло інтенсивним зв'язкам вказаних земель з Західною Європою і її впливу на місцеву культуру.

З кінця XIV століття на архітектуру починають впливати зміни в тактиці ведення війни і розвиток військової техніки. Виникають замки, повністю побудовані з каменю іцегли, укріплені кріпосними вежами і бійницями (у Луцьку, Меджибожі, Кременці). Головними замовниками стають не тільки церкви, монастирі і великі феодали, але ішляхта, зміцнілі міські і сільські общини. Зміцнюються культурні зв'язки з Західною Європою, в Україні працюють майстри з Угорщини і Польщі. Всі ці тенденції відбиваються в будівництві і внутрішньому оздобленні безкупольних храмів, в яких разом з продовженням традицій архітектури Київської Русі реалізовані творчо переосмислені досягнення Заходу.

Варіант 4

1.Кам’яна Могила поблизу Мелітополя – це:

а) найдавніша палеолітична стоянка на території України;

2. Найдавніша рукописна книга, яка збереглася до наших днів, це: Остромирове євангеліє

3.У київській русі виник своєрідний літературний жанр : літописи

4. Києво- Могилянська колегія була заснована у 1632 році.

5. Гетьман Перро сагайдачний був випускником острозької академії

2 рівень

1. .Комунікативна функція культури полягає у тому, що культура відкриває перед людиною скарбницю знань та практичного досвіду багатьох поколінь(заповнити пробіл

2. 2. Назвіть відомих Вам українських вчених- знавців культури: І.Огієнко, Д.Антонович.

3. . Шедевр друкарського мистецтва ХIУ ст. Острозька біблія побачила світ у 1581 році видав федоров

4. Народна культура (її ще називають аматорською, чи фольклором) — це примітивна культура. Вона створюється аматорами-творцями, що не мають професійної підготовки, і зв’язана з життям широких народних мас. Її репрезентують казки, легенди, міфи, пісні, танці, живопис. За формою вияву елементи народної культури можуть бути індивідуальними, груповими, масовими.

5. Особливою формою духовної культури є звичаї та обряди

3 рівень

1. види мистецтва

Історично склався відносно стійкий спектр видів мистецтва: ар-хітектура, скульптура, живопис, графіка, декоративно-прикладнемистецтво, кіномистецтво, телебачення, література. Кожний з нихосвоює ту чи іншу сторону багатогранного людського буття і йомупритаманна своя специфічна художньо-образна мова.

Архітектура, зодчество є мистецтво проектувати та зводитибудинки, споруди та їх комплекси, котрі організують матеріаль-не просторове середовище життєдіяльності людей відповідно допризначення

Скульптура є видом образотворчого мистецтва, твори якогомають об'ємну, фізично тривимірну форму, створюються з різнихматеріалів шляхом ліплення, висікання, лиття тощо. Основнимихудожніми засобами у скульптурі виступає побудова об'ємних фі-гур, постановка їх у просторі, передача поз, жестів, вибір пропо-рцій, фактури тощо.

Живопис є видом образотворчого мистецтва, твори якого форму-ються з допомогою фарб, що наносяться на тверду поверхню (осно-ву). Головними засобами виразності тут є колір, колорит (ціліснасистема співвідношення тонів та відтінків кольору), світлотінь,лінія.

Графіка - вид образотворчого мистецтва, що включає малюнокта засновані на ньому друковані зображення (різні види гравюри- відбитки з пластин).

Декоративне мистецтво - галузь пластичних мистецтв, тво-ри якої, поряд з архітектурою, художньо формують матеріальнесередовище людини, вносячи в нього естетичне, ідейно-образне на-чало. Вирішуючи, як і архітектура, практичні та художні завдан-ня, декоративне мистецтво належить одночасно до сфер створенняматеріальних та духовних цінностей.

Театр є видом мистецтва, специфічним засобом виразності яко-го є сценічна дія, що виникає у процесі гри актора перед публікою

Художня література, мистецтво слова - особливий вид мис-тецтва, у якому матеріальним носієм образності виступає мова.Літературу характеризують такі особливості: літературні образипозбавлені візуальної достовірності, література діє на фантазію,особливо активізує інтелект; через слово реальність освоюєтьсяв усій її багатоманітності, відкриваються широкі можливостіосягнення внутрішнього духовного світу людей, їх спілкуван-ня.

Музика - вид мистецтва, що виражає та відображає людськежиття у звукових образах. Музика заснована на здатності людиниасоціювати слухові відчуття з власними переживаннями і проце-сами зовнішнього світу.

Хореографія, танець - вид мистецтва, у якому основними засо-бами створення художнього образу є динамічні рухи та пози люд-ського тіла, поетично осмислені та організовані в просторі і часі.

2. ювелірне мистецтво київ русі

Ювелірне мистецтво Київської Русі — одна з яскравих сторінок розвитку світового мистецтва. Золоті та срібні прикраси X - XIII ст. у колекції репрезентовані як окремими знахідками, так і наборами чотирьох скарбів, у складі яких: скроневі кільця київського типу, колти, прикрашені черню та емалями, намисто з криноподібними підвісками, персні та браслети. Скань, зернь та чернь були улюбленими прийомами давньоруських майстрів-ювелірів. Вершиною київських златоковалів були перегородчасті емалі, техніку виготовлення яких вони перейняли у візантійських майстрів. Своєрідність форми, системи декору і змісту зображень роблять давньоруські емалі окрасою найбільших музеїв світу. До рідкісних зразків цього виду мистецтва відносяться золоті колти з зображенням павичів та крилатого коня на предметах зі скарбу золотих прикрас.

Варіант 5

1-й рівень

1. Перших відомих майстрів іконопису часів КР звали: Аліпій Печерський, Григорій та учні

2. Поклоніння предметам, які мають надприродні можливості це: фетишизм

3. Острозька колегія була заснована у 1576 р

4. Каплиця трьох святителів у Львові побудована у стилі ренесансу

5. Собор св. Софії було збудовано за князя Ярослава Мудрого

2-й рівень

1. Що ви розумієте під значенням ренесанський антропохуїзм - це культурна доба в процесі переходу від середніх віків до нового часу

2. У чому суть етноформуючої функції культури?

етноформуюча функція творить неповторний та самобутній образ нації, який визначається такими чинниками, як мова, історія, традиції, одяг, страви, пісні, танці тощо. Ці функції забезпечують цілісність та самобутність нації, оберігають її від руйнівного впливу чужих елементів

3. Перелічіть дисципліни що входили до семи вільних мистецтв: граматика,риторика,діалектика,арифметика,геометрія,астрономія,музика

4. Після запровадження у 988 році християнства в КР держ.мовою стає церковно-слов’янська в основу якої був покладений алфавіт кирилиця

5. Поясніть термін художній стиль : усталена форма художнього самовизначення епохи, регіону, нації, соціальної або творчої групи або окремої особистості.

3-й рівень

1.Львів центр бла бла

Львів ХVІ ст. був значним економічним і культурним центром. Він стояв

на перехресті торговельних шляхів зі Сходу на Захід та з Півдня на Північ.

Розвивались різноманітні ремесла. Місто мало магдебурзьке право, що

забезпечувало йому значну самостійність в складі Речі Посполитої. Львів

називався республікою і на його гербі стояли літери SPQL – Senates populusque

Leopoliensis (Сенат і народ Львова). Завдяки розвитку міста, системи міського

самоврядування, зовнішньої і внутрішньої торгівлі, ремесел збільшився попит

на освічених людей, спеціалістів у різних галузях – юристів, лікарів, вчителів,

перекладачів, військових, друкарів, митців. Поступово в місті склався значний

прошарок інтелігенції. Виникає ряд навчальних закладів. Значна кількість

молоді виїжджала для продовження освіти за кордон, у провідні

університетські центри Європи. Повертаючись, вони привозили до Львова нові

гуманістичні ренесансні ідеї. Виникають гуманістичні гуртки, найбільш

відомим з яких був гурток майстра Шимона, батька видатного діяча Північного

Ренесансу, історика Шимона Шимоновича.

Львів був місцем зустрічі культур – української, польської (що належала

до кола Північного Ренесансу), єврейської, вірменської. Контакт культур

сприяв їх взаємному збагаченню засобами філософського, літературного,

мистецького виразів, що відповідали їх базовим архетипам.

Демократичні свободи, впливове коло освічених людей, розмаїття видів

діяльності, економічне зростання, відкритість світу створили у Львові

сприятливі умови не лише для сприйняття надбань культури Ренесансу, а й для

її розвитку.

Культура Ренесансу відповідала базовим архетипам української культури

і стала могутнім стимулом її розвитку. Видатний філософ С. Кримський

підкреслював, що «Культура не підлягає лінійному розгортанню в часі від

крапки до крапки. Вона розвивається так, що з самого початку закидається

потенційна мережа цілого, а подальший поступ лише актуалізує окремі ланки,

розкриваючи потенції цілого за сегментами, подібно до пелюстків квітки» [3,

16]. Культура Ренесансу сприяла актуалізації ланок української культури,

розкриттю її гуманістичного потенціалу в наступні століття.

Ренесансні гуманістичні ідеї поширювались перш за все через книги.

Серед патриціату і ремісництва Львова у ХVІ- поч. ХVІІ ст. панував правдивий

культ книги. В ренесансній культурі книга сприймалась не просто як важливий,

а як базовий елемент культури. На перший план виходить пізнавальна, виховна

і комунікативна функція книги. Книга сприймається перш за все як джерело

життєво необхідної інформації.

Культура Ренесансу прагне до узагальненості та впорядкованості,

гармонійної цілісності, довершеності. А саме таке знання дають книги: вони

узагальнюють дійсність, передаючи її самі суттєві риси, дають людині

можливість не тонути в різноманітних суперечливих фактах, а показують

цілісну картину, яка дає змогу від загального йти до розуміння конкретного.

2.причини розвитку культури бла бла

Культура Київської держави – яскраве та багатогранне явище, яке стало наслідком тривалого процесу внутрішнього розвитку східнослов’янського суспільства і увібрало все краще від своїх слов’янських предків та від світової цивілізації.

Запровадження християнства на Русі сприяло зміцненню державності, розповсюдженню писемності, створенню визначних пам'яток літератури. Під його впливом розвивалися живопис, кам'яна архітектура, музичне мистецтво, розширювалося і зміцнювалися культурні зв'язки Русі з Візантією, Болгарією, країнами Західної Європи. Разом з християнством на східнослов'янських землях були запроваджені церковний візантійський календар, культ “чудотворних” ікон, культ святих.

Християнство внесло позитивні зміни у світогляд людей. Якщо в основі політеїстичних релігійних вірувань, стародавніх слов'ян лежав страх перед стихійними силами природи, ворожими і пануючими, то християнство плекало надію па порятунок, почуття захоплення навколишнім світом.

У процесі поширенню та утвердження християнство на Русі поступово втрачало візантійську форму, вбираючи в себе елементи місцевих слов'янських звичаїв, ритуалів, естетичних запитів східних слов'ян. Візантійські церковні канони поступово пристосовувалися до особливостей давньоруського етносу. Водночас слід зазначити, що у боротьбі з “поганством” християни знищили безцінні пам'ятки мистецтва стародавнього язичницького світу, зокрема шедеври дерев’яної скульптури, забороняли старовинні танці, скомороші дійства тощо.

Разом з тим християнство справило великий вплив на розвиток духовної культури Київської Русі. Як відомо, із його запровадженням літературною мовою на Русі стала, церковнослов'янська мова, створена приблизно за сто років до прийняття християнства болгарськими просвітителями Кирилом і Мефодієм. З нею поширювалась освіта також на Балканах і в Моравії.

Варіант 6.

І.

1.Автором «Повісті минулих літ» є

В) Нестор

2.Перше поселення трипільців на території України було виявлено в :

В)1896р.

3.Стиль у декоративно- прикладному мистецтві, який започаткували сармати називається:

В)поліхромно-інкрустаційний

4.Визначте відому світську споруду часів Київської Русі, яка збереглася до нашого часу

Г) Золоті ворота

5.Першим вищим навчальним закладом відкритим в Україні вважається:

А)Києво-Могилянська колегія

ІІ.

1.Світову славу скіфському мистецтву принесли ткі твори:

Золота пектораль, Нащитний герб скіфського вождя, Золотий гребінь.

2.Назвіть богів словянського пантеону:

Сварог, Лада, Велес, Святогор, Кришень і Рада, Макош, Перун, Білобог, Святовид, Дажбог, Семаргл.

3.Собор св. Софії у Києві було закладено у 1017 році за взірцем Софійського собору у Константинополі.

4."Апостол" надрукував у 1574р. у Львові Іван Федоров.

5.Ректором Болонського університету в 1481 – 1482рр. був зачинатель гуманістичної культури України Юрій Дрогобич.

ІІІ.

1. Культурогенез - процес появи і становлення культури будь-якого народу і народності загалом і

появи культури як такої в первісному суспільстві.

Процес культурогенезу на території України.

Найстарші відомості про початки культури взагалі знайдено в добі палеоліту, коли льодовик покривав ще частину східної Європи. Тоді саме з'явилась в Україні неандертальського типу людина, яка ще не володіла розчленованою мовою і не вміла приручувати свійських тварин. До цієї доби належить найбільше відкриття, яке зробило людство, а це вміння видобувати вогонь, яким людина всебічно користувалась. До цієї доби належать житла людини в землянках, а основу життя творила родова спільнота. Але вже тоді ця людина відчувала існування вищої сили і намагалась привернути до себе її увагу і прихильність. Так постали складні магічні практики і початки вірувань у містичних предків людини — в тотеми. Такими „предками" могли бути рослини, тварини, камені, а їх пережитки збереглись у мистецтві, казках, тощо. Найдавніші пам'ятки мистецтва передісторичної людини на території України відносяться до доби пізнього палеоліту. Почалася нова епоха, що дістала назву середнього кам'яного віку — мезоліту. Умови життя людей, зокрема добування ними їжі, різко змінились, що стало поштовхом до виготовлення складніших знарядь праці. Були створені вироби для обробки дерева — долото, сокира, тесло; нові знаряддя з кістки та дерева (ножі, кинджали, списи) з крем'яними пластинами. Також було зроблене важливе відкриття досить складного для того часу механічного знаряддя — лука. Великі родові колективи мисливців на мамонтів та бізонів змінились порівняно невеликими групами мисливців. Озброєна луком і стрілами людина тепер мала більшу самостійність і можливість полювати сама. Поширеним було полювання на північного оленя. З луком і стрілами людина навчилась забивати тварин на відстані, а дичину — на льоту. Крім мисливства одним із основних занять стає рибальство. В цей час були винайдені різноманітні пристосування для ловлі риби — гачки, сіть з поплавками, складна система загородок на ріках та озерах, а також човни, видовбані з цільних стовбурів дерев, та весла. Важливого значення набуло збирання річкових і морських черепашок, їстівних рослин та ягід. Домашньою твариною став собака — віднині постійний супутник людини. На відміну від попередніх часів в епоху мезоліту почали ховати померлих вже не серед живих, тобто на території стоянок, а за їх межами — у давніх родових чи племінних могильниках.

2. У Київській Русі візантійський живопис поширився у формі монументальних настінних розписів — мозаїк і фресок. Настінні мозаїки застосовувалися у спорудах Київської Русі з кінця X до початку XII ст. Технологія виготовлення різнокольорової смальти (особливо золотої) була дуже складною і дорогою, а саме мистецтво мозаїки вимагало великого уміння. У Києві мозаїками були оздоблені інтер'єри князівських палаців і культові споруди часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Мозаїками здебільшого прикрашали увігнуті та вигнуті поверхні — апсиди, куполи, склепіння, арки.

Основним видом монументального мистецтва Київської Русі був фресковий живопис. Він значно дешевший, але справляв надзвичайний художній ефект. Фресковий розпис потребував доброго вапняного розчину, потрібного набору фарб, в основному мінеральних, і дуже високої майстерності живописців. Фрески виконувались як по вогкому, так і по сухому тиньку, вони чудово поєднувались з фактурою кам'яних стін і мали надзвичайно багатий колорит. Інтер'єри перших кам'яних давньоруських храмів розписували візантійські майстри, які не тільки слідували канону, але і враховували місцеві традиції та смаки. Монументальними розписами були також оздоблені Успенський собор Печерського монастиря, Михайлівський Золотоверхий собор, церква Спаса на Берестові у Києві. З середини XII ст. у Київському, Чернігівському, Переяслському, Галицькому та Волинському князівствах створюються самобутні художні школи. Фресковий живопис повністю замінює настінні мозаїки. Давньоруські фрескові розписи збереглися до наших днів у сакральних спорудах Києва і Чернігова, Смоленська і Владимира на Клязьмі, Пскова, Новгорода, Старої Ладоги та інших давньоруських містах. Перші мозаїчні зображення та настінні фрескові розписи були виконані у Десятинній церкві Києва, але вони не збереглися. Будівництво і оздоблення Десятинної церкви започаткувало київську архітектурно-будівничу і мистецьку школу. До найвизначніших пам'яток українського і світового монументально-декоративного мистецтва належать мозаїки і фрески Софійського собору у Києві.

В 7 нема

8 Варіант

І рівень

1.Яке явище називають неолітичною революцією?

В)перехід від відтворюючих форм господарювання

2.Яка писемність стає поширеною в Київській Русі після запровадження християнства?

Г) кирилиця

3.Збірник,у якому описуються житія святих, називається

В) Агіограф

4.Час українського перед відродження – це

Б) 15-пер. Пол. 17ст.

5. Підручник із граматики старослов’янської мови,створений у стінах Львівської братської школи,називався

Г) Адельфотес

ІІ рівень

1.Поясніть термін художній метод

Метод,зумовлений закономірностями раціональний спосіб осягнення та перетворення дійсності засобами мистецтва.

2.Що таке мозаїка?Який матеріал використовували в Київській Русі для створення мозаїчних композицій?

зображення чи візерунок, виконані з кольорових каменів, смальти, керамічних плиток, шпону та інших матеріалів. Використовували смальту

3.Гуманізм – це визнання людини найвищою цінністю у світі, повага до гідності та розуму людини; течія в західноєвропейській культурі епохи Відродження, право на щастя в житті, і вільний вияв природних почуттів і здібностей.

Він характерний для епохи Відродження

4. Які книги у Львові видав І.Федоров?

Буквар, Апостол

5.Іконостас у мистецькому розумінні – це стіна з ікон у храмі східного (візантийського) обряду, яка відокремлює вівтар від центральної частини. Має «царські» та двоє бічних «дияконських» дверей (воріт). Іконостас стоїть на підвищенні — солеї, за «царськими» воротами має завісу.

Символізує межу між небом і землею, оскільки вівтарна частина вважається пам'яткою Христу, конха — небосхилом, амвон — каменем перед гробницею Ісуса

ІІІ рівень

1.Охарактеризуйте значення Берестейської церковної унії для розвитку культурного життя в Україні

Унія обіцяла захист щодо соціально-побутових прав українців-русинів. До прийняття унії православних у Речі Посполитій вважали іновірцями, прирівнюючи їх до євреїв. Православним не дозволяли обіймати високих постів, чинили всілякі утиски соціального плану, спонукаючи прийняти римський обряд. Після підписання унії перехід православних у католицизм заборонявся: “...якщо на майбутнє люди нашого обряду, погордивши своїм обрядом і церемоніями, забажали б прийняти римські обряди й церемонії, то нехай їх не приймають, бо всі ми вже будемо перебувати в одній Церкві і під проводом одного Пастиря” [2, с. 57]. Тому будь-яка дискримінація майбутніх уніатів при обійманні посад і одержанні привілеїв, виключалася. У створенні сім’ї дозволялися змішані шлюби, “нехай будуть дозволені подружжя між людьми грецького і римського обрядів, але подруги хай не примушують одне одного приймати обряд другої сторони...” [2, с. 57] – на відміну від доунійського періоду, коли члени новостворюваної сім’ї були різних віросповідань, сім’я зазвичай ставала католицькою, починала вести польський спосіб домового життя, користуватися польською мовою, дотримуватися польських традицій.

Згідно з артикулами Берестейської унії, захищалось право руського народу на розвиток культури й освіти: “...нехай нам буде дозволено засновувати семінарії і школи грецької і слов’янської мови, де це буде видаватися найвигідніше, а також друкарні для друкування книг...” [2, с. 59].

Заснування шкіл і друкарень було надзвичайно важливою справою, адже через недостатню освіту занепадали й культуру народу, і його національне життя. Нові школи могли б стати альтернативою єзуїтським – цим кузням національної безхарактерності для русинів, які з метою освіти віддавали туди дітей. Заснування шкіл і друкарень давало б змогу виховувати покоління, котре б не цуралося своєї мови, звичаїв, обрядів і було б гідним представником свого народу.

Усі ці умови робили унію принадною і для пригніченого населення і для вищих класів, які хотіли дійти компромісу з Річчю Посполитою. Виконання всіх умов унії папа Римський обіцяв домогтися в короля Речі Посполитої – Зигмунда ІІІ. Таким чином, Святійший Отець став гарантом та захисником української пастви. Він повідомив український єпископат, що “на віки схвалює східний обряд та всі прохання єпископів і звертається до польського короля щодо підтримки з’єднання і наділення потрібних привілеїв”

Занепад Православної Церкви.

Вона постала як вихід із кризи, у якій перебували Українська Православна Церква й українська суспільність. Зблизившись із Вселенською Церквою, православні ієрархи зберегли певну самостійність і самобутність своєї церкви, що стало на заваді польської експансії. Хоча ставлення до українського народу в Речі Посполитій залишалося дещо зверхнім, проте польський уряд не міг дозволити собі тих переслідувань і утисків, які чинилися до унії. Берестейська унія спричинила інтелектуальний рух, який активізував процес пробудження самосвідомості українського народу, тобто усвідомлення ним своїх національних інтересів та національної ідентичності, унія концентрувала громадську думку навколо цих питань.

Сила Берестейської унії в тому, що вона виникла не з вузько-релігійних інтересів, а з необхідності національного захисту.

2. Українське малярство періоду Ренесансу

У другій половині XVI ст. ренесансні впливи стають відчутними і в українському малярстві. У цей час основними його видами залишаються настінний розпис та іконопис, однак поряд з ними виникають нові жанри -портрет, історичний живопис, в іконах і фресках зростає інтерес художника до реалістичного зображення персонажів, показу побутових сцен, краєвиду. На жаль, кращі фрескові розписи того часу майже не збереглися. Водночас навіть у такому консервативному виді мистецтва, як іконопис ознаки Ренесансу очевидні.

Наприкінці XVI ст. вже не тільки священнослужителі визначали ідейно-художню скерованість іконопису, а й активні демократичні верстви - українське міщанство, що об´єднувалось у братства. Ця суспільна і культурна сила внесла в живопис нове світосприйняття, наповнила його громадянськими ідеями, пафосом національно-визвольної боротьби. Про значне поширення реалізму в малярстві свідчить те, що він знаходить місце у творчості майстрів навіть з провінції. Так, невідомий художник, який створив іконостас церкви села Раделичі Львівської області (1620), у багатьох релігійних сценах зображує сучасний йому одяг, передає ренесансні деталі архітектури, прагне передати психологізм персонажів, виявляє немалу обізнаність в анатомії і законах перспективи.

Справжніми шедеврами українського мистецтва початку XVII ст., пронизаними ідеями Відродження, є три іконостаси: П´ятницької та Успенської церков у Львові та церкви Святого Духа в Рогатині. У створенні обох львівських іконостасів, ймовірно, брали участь видатні українські майстри Лаврентій Пухало і Федор Сенькович. Художники були активними членами братств. Л. Пухало мав дружні стосунки з першодрукарем Іваном Федоровим. До завершення Успенського іконостасу пізніше приєднався талановитий маляр, учень Ф. Сеньковича Микола Петрахнович. Живописна досконалість, політична актуальність сцен цих іконостасів демонструють передові суспільні та естетичні позиції їх творців. Образи Ісуса, апостолів, інших персонажів П´ятницького іконостаса надзвичайно реалістичні, окремі євангельські сцени відверто трактуються в дусі боротьби з католицизмом та уніатством. Пасійний ряд Успенського іконостаса (авторська робота Петрахновича) належить до найзріліших і найдовершеніших в українському мистецтві творів, що розкривають ренесансну красу, шляхетність людських почуттів і набувають високого громадського звучання.

В образах Святодухівського іконостасу ренесансний гуманізм як свідчення духовної сили особистості досяг своєї найвищої вершини в українському малярстві. У створенні цього мистецького шедевра брали участь невідомі майстри львівської школи другої чверті XVII ст., але вони, без сумніву, були обізнані із західноєвропейським ренесансним мистецтвом. Центральна постать іконостасу - Христос - активна особистість, людина імпульсивної думки і палкого темпераменту; образи архангелів сповнені молодечого завзяття та героїчного пориву. З великою майстерністю передано образ біблійного мудреця Мельхіседека. Його фігура ніби випромінює внутрішню силу, впевненість у собі, тверді переконання.

Варіант №9

1рів.

1.На яку епоху припадає завершення формування Homo Sapiens?

пізній палеоліт

2.Назвіть найдавніші пам"ятки давньоруської писемності:

3.Український ренесанс хронологічно розвивася в :

ХVII ст.

4.Основною мовою викладання в києво-могилянській академії була

латинська

5.Пізнавальна функція культури полягає в тому, що вона

фіксує досягнення людства у кожну суспільно-історичну епоху

2рів.

1.Під культурою, на противагу „натурі" (природі), розуміють все, що створила людина.

2.Віра в духів та душу - це анімізм.

3. етнічною основою української культури є населення пізнього палеоліту, яке проживало на території України.

4.Реформація - це християнський церковно-релігійний, духовно-суспільний та політичний рух оновлення у країнах

Західної та Центральної Європи у XVI столітті, спрямований на повернення до біблійних першоджерел християнства,

який набув форми релігійної боротьби проти католицької церкви і папської влади.

5.Ренесанс у перекладі означає "відродження", для нього характерна ідеологія реформації,

що втілюється в імператив перетворення, оновлення, удосконалення людини й суспільства.

3рів.

1.Що ви розумієте під поняттям культурна цінність?

Культурнi цiнностi - об'єкти матерiальної та духовної культури, що мають художнє,

iсторичне, етнографiчне та наукове значення i пiдлягають збереженню, вiдтворенню та охоронi

вiдповiдно до законодавства України

2.Охаректеризуйте Острог як центр ренесанської культури.

З Острога бере початок формування ренесансної культури.

Становлення Острога як одного з центрів української культури можна датувати 1574 р.,

коли князь Василь-Констянтин Острозький (1526-1608) переніс сюди з Дубна головну адміністрацію своїх володінь.

Це стало поштовхом до зосередження в Острозі освічених управлінців та радників з оточення князя.

Крім того, Остріг був другим титулярним центром єпархії Східної Волині, владика якої титулувався «луцьким і острозьким»,

відтак Богоявленський замковий храм - одна з наймонументальніших православних споруд того часу - мав статус

кафедрального собору. Кілька богородичних образів, написаних у тодішньому Острозі, фахівці зараховують до

шедеврів православного іконопису. Замилування князя Василя-Костянтина в церковному стилі і штат музики,

якими він себе оточував, спричинилися до появи особливого «острозького наспіву», чому передувало довготривале

плекання традиції хорового мистецтва. У княжому замку була чимала книгозбірня, що містила як православні богословські

тексти, так і європейські видання світського та релігійного змісту.

Піднесенню міста як інтелектуального осередку сприяло й те, що між Острогом - офіційним центром маєтків князя - і

його приватною резиденцією (Дубенським замком) лежав Дерманський монастир, одна з найбагатших православних

пристаней Русі під патронатом Острозьких.

варіант 10

перший рівень

1.в(тотеїзм) 2.г(перегородчатої емалі) 3.б(візантійський) 4.в 5.в(ринок)

другий рівень

1. латинського . обробіток землі.

2.Софії Царгородської у Візантії

3. системі цінностей і норм , які є регуляторами суспільних відносин, духовними орієнтирами на кожному етапі історичного розвитку. Норми у формі звичаїв, традицій, обрядів, ритуалів є засобами пристосування цінностей до вимог життя певного історичного виміру.

4. юрій дрогобич

5. український релігійний і літературний діяч раннього нового часу. Православний монах, письменник-полеміст. Родом з Львівщини, з містечка Судова Вишня.

третій рівень

1. Трипільські селища розташовувалися на високих рівних місцях поблизу рік, мали чітке планування. Житла були наземні, мазались глиною. Всередині були піч, лежанка і вівтар-жертовник. Основним заняттям трипільців було землеробство (вирощували пшеницю, ячмінь, просо, бобові). Трипільські племена розводили худобу, свиней, овець, кіз, коней. Ремеслами трипільців були кушнірство, прядіння і ткацтво. Високого художнього та технічного рівня у трипільців досягло керамічневиробництво. Лад трипільського суспільства був близький до військової демократії (виникли військові загони). Трипільське суспільство було конфедерацією племінних союзів, і в основі суспільного устрою лежалиматріархальні, а згодом патріархальні відносини.

2. Петро Могила був одним із найвидатніших діячів Української Церкви. Він здобув блискучу освіту за кордоном.З 26 років він присвятив себе Церкві, яка тоді перебувала в стані, не визнаної урядом. Року 1627 Петра Могилу обрано на архимандрита Києво-Печерської Лаври

Києво-Могилянська академія – один з перших вищих навчальних закладів в Україні. академія була заснована на базі Київської братської школи. Школа мала підтримку Війська Запорозького і зокрема гетьмана Сагайдачного.

У вересні 1632 року Київська братська школа об'єдналася з Лаврською школою. У результаті було створено Києво-Братську колегію. Київський митрополит Петро Могила побудував в ній систему освіти за зразком єзуїтських навчальних закладів. Велика увага в колегії приділялася вивченню мов, зокрема польській та латини.

За час існування Києво-Могилянської академії, з її стін вийшло багато відомих випускників(І.Мазепа, П. Орлик, П. Полуботок, І. Скоропадський, І. Самойлович, М. Березовський, Г. Сковорода). Викладання проводилось латиною.

Навчання в академії було відкритим для всіх станів суспільства. Рік починався 1 вересня, але студентів приймали також пізніше протягом року.Процес навчання в Київській Академії складав 12 років.

Варіант 11

1.Термін «культура» в перекладі означає

В) доглянутий

2.За часів якого князя збудовано собор св.. Софії у києві?

Г) Ярослава Мудрого

3.Галицько-Волинський літопис був створений у

В) 13 ст

4.Основоположником постійного друкування в Україні є

В) Федоров

5.Представник українського відродження Павло Римлянин

Б) архітектор

ІІ рівень

1.Вкажіть походження назви, час та територію розселення Трипільської культури

В.Хвойко знайшов рештки діяльності давніх хліборобів неподалік від с. Трипілля на Київщині.

Опанували простори Лісостепу від Дністра до Дніпра, досягши територій Волині і Степового Причорномор’я.

4-2 тис. до н.е

2.Назвіть відомі вам споруди Львові (не менше двох)

високий, низький замки, храм Іоанна Хрестителя, церква св.Миколая, костел Марії Сніжної

3.Що таке реформація?

це-широкий релігійний та ідеологічний рух в країнах Зх та Центральної Європи, спрямований на здійснення реформ в дусі протестантизму

4.Видатними діячами українського Передвідродження можна назвати:

А)Юрій Дрогобич Б)Павло Русин В)Станіслав Оріховський

5.Назвіть відомі Вам грецькі міста-колонії на території України:

А) Ольвія Б) Херсонес В)Понтікапей

ІІІ рівень

1.Особливості культури первісної доби на території України

В історичному розвитку первісна доба охоплює величезний період - від появи перших людиноподібних істот до виникнення перших цивілізацій. Відповідно до основного матеріалу виробництва - каменю, цю культурно-історичну епоху називають кам’яним віком. Він характеризується поступовим формуванням людини сучасного типу за фізичними ознаками, привласнювальним типом господарювання (мисливство, рибальство, збиральництво), створенням найпростіших знарядь праці, знайомством з вогнем та вмінням його видобувати, формуванням перших суспільних спільнот (людське стадо або праобщина, родова община), форм релігійних вірувань (фетишизм, анімізм, тотемізм та магія) тощо. Найдавнішим поселенням вважається стоянка біля с. Королево, що на Закарпатті.

У ранню добу палеоліту жили людиноподібні істоти, яких в науці називають «пітекантропи».З погляду сучасності вони виготовляли примітивні предмети праці. Ймовірно користувались дерев’яними киями та загостреними палицями, які не збереглися до нашого часу, а також зробленими з різних порід каменю ручними рубилами.

Приблизно 150-100 тис. років до Р. Х. з’являється новий фізичний тип людини - «неандерталець». Значно вдосконалювалось виробництво крем’яних і кам’яних знарядь, мисливської зброї, з’явились крем’яні вістря на списи, ножі. Проживали на берегах великих річок, будували перші житла. Наземні споруджувались з велетенських кісток, черепів і бивнів мамонтів, дерева, накривались шкірами. Житла обігрівались і освітлювались вогнищами.

В Україні відомі поховання неандертальців. У гроті Киїк-Коба в Криму знайдено поховання жінки і дитини, що свідчить про зародження релігійних вірувань. У цей період первісні люди заселяють всю територію України, але найбільше їхніх стоянок виявлено на Дніпрі та Дністрі (Молодове, Кормань, Бабин та інші).

Найдавніші пам’ятки мистецтва в Україні належать до доби пізнього палеоліту, які були знайдені на Радомишльській (Житомирська обл.), Мізинській (Чернігівської обл.), Амвросіївській (біля м. Амвросіївка Донецької обл.) та інших стоянках.

На сучасному етапі доба мезоліту представлена приблизно 1000 розроблених стоянок та кількома могильниками. Найвідомішою пам’яткою цієї доби є Кам’яна могила, яка розташована біля села Терпіння (Запорізька область). Великий кам’яний пагорб у степу приваблював давніх людей як явище надзвичайне та фантастичне. У результаті багаторічних досліджень Кам’яної могили науковці відкрили 65 гротів і печер, на стелях яких виявлено кілька тисяч найрідкісніших наскельних зображень різних історичних епох (від пізнього палеоліту і мезоліту до середньовіччя).

Досягнення людства в неоліті називають «неолітичною революцією», бо в цей час первісні люди перейшли від привласнювального типу господарства до відтворювального, тобто землеробства, скотарства та виробництва. Другою основною рисою досягнень неоліту було винайдення глиняного посуду, який ліпили руками, орнаментували та випалювали на вогнищі. Неолітичні племена України селилися переважно на родючих ґрунтах берегів річок і озер. Землю обробляли серпами з кісток та рогів тварин з вставленими в них гострими крем’яними пластинками. У домашньому господарстві розводили корів, биків, свиней. Ця доба називається мідно-кам’яний вік, який в Україні тривав до ІІІ тис. до Р. Х. Здебільшого цей культурно-історичний період пов’язаний з трипільською культурою.

2.

Що таке полемічна література? Назвіть відомі твори українських письменників-полемістів

Полемічна література в Україні обговорювала питання: проблемні питання релігійної дискусії між католицькою та православною церквами з метою їх об'єднання.

Українська церковно-полемічна література XVI-XVII століть виникла й розвивалась як один із засобів захисту православ'я від католицизму, який прагнув підкорити українську церкву владі Папи Римського, від примусової полонізації українського народу.

На розвиток полемічної літератури вплинули такі події як реформа календаря з наказу папи Григорія у 1581 році та офіційне оповіщення унії на Берестейському Соборі 1596 року.

Особливого розвитку П. Л. набула в 16—17 ст., коли католицизм почав релігійно-ідеологічний наступ на православ'я, а також у зв'язку з Брестською церковною унією 1596 р. Поштовхом для розвитку П. Л. стала книга польського публіциста — єзуїта П. Скарги «Про єдність церкви Божої» (O jedności kościoła Bożego) (Вільно, 1577 р.).

З'явилися анонімні памфлети українських православних літераторів, твори видатних українських письменників-полемістів Г.Смотрицького, Х. Філалета, І. Вишенського, С.Зизанія, М. Смотрицького, З. Копистенського, М. Андрелли та ін. Зокрема, «Апокрисис» («Відповідь»), виданий в Острозі польською (1597 р.) і староукраїнською (1598 р.) мовами, написаний Христофором Філалетом у відповідь Петру Скарги, гнівно виступає проти підступної політики папства та зрадницьких дій верхівки українського духовенства, застерігає, що польсько-шляхетська політика соціального і національно-релігійного гноблення українців і білорусів може викликати народне повстання. «Апокрисис» мав велику популярність в Україні і Білорусі.

«Календар римский новый» Смотрицького «змагається» за незалежність «руської віри» з єзуїтом Б. Гербестом, критикує католицьке вчення про божественне походження папської влади і відкидає григоріанський календар.

Поштовхом до полеміки стала книга польського пропагандиста католицизму, противника православ'я Петра Скарги "Про єдність церкви Божої" (1577), яка по суті була ідеологічною основою Брестської унії (1596). Ціла низка творів, наприклад полемічне "Посланіє до латин из их же кніг", з'явилося як відповідь на цю книгу П. Скарги.

Варіант 12

1РІВЕНЬ

1.Образотворче мистечтво зароджується в добу: а) Верхнього палеоліту.

2."Автором повісті минулих літ" є: в) Нестор.

3.Звіриний стиль характерний для мистецтва: г) Скіфів.

4.Смальту в Київській Русі використовували для створення: в) Мозаїк.

5.Каплиця трьох святителів у львові побудована у стилі: б) Ренесанс.

2РІВЕНЬ

1.Первісні релігійні вірування це: а)магія б)фетишизм в)тотемізм г)анімізм;

2.Першим людським поселенням на території України є:с. Королево (Закарпаття).

3.Собор св. Софії Київської побудований князем Ярославом Мудрим у 1017році на честь перемоги над Печенігами.

4.Петро Конашевич-Сагайдачний з 1592 по 1598 роки навчався в Острозькій школі на Волині.

5.Іван Вишенський - український релігійний і літературний діяч раннього нового часу. Православний монах, письменник-полеміст. Родом з Львівщини, з містечка Судова Вишня. У 1570-х роках став ченцем Афонського монастиря в Греції, де прожив 40 років. У 1604—1606 роках відвідав Україну, був гостем Львівського братства. Приятель Йова Княгиницького. Виступав на захист православ'я, критикував православний клір, був противником римо-католицької та греко-католицької церков. Автор близько 16 полемічно-дидактчиних творів.

3РІВЕНЬ

Львівська ратуша

Першу ратушу, за переказом, було збудовано на цьому місці в другій половині 14 ст. — більш як 600 років тому. Будівля ратуші була з каменю, а вежа — з дерева. У той час дерево найкраще пасувало до будівництва високих веж, але воно має свій дуже небезпечний недолік: легко займається і неймовірно швидко згорає. Вежа ратуші горіла двічі: в 1527 і в 1571 рр. На початок ХІХ ст. ратуша являла собою нагромадження купи будинків, розвернених головним фасадом на південь, причому всі було збудовано в різний час. Вежа була чотирикутною до рівня четвертого поверху, далі — восьмикутною. Завершувалася оббитою бляхою банею. На вежі височів польський герб, під яким красувався гербовий лев, що впав з вежі під час сильної бурі. Дотепер він зберігається у музеї. Вже починаючи з 1404 року на ратушевій вежі був годинник. Теперішній годинник було встановлено в 1851 році, його виготовлено австрійською фабрикою. Було в ратуші також і 2 надземні та 3 підземні в’язниці. Серед них: «Доротка», «Під ангелом», та найжахливіша — «Татарня», куди не доходило денне світло.

Ансамбль Успенської церкви

В цей ансамбль входять три споруди: вежа Корнякта, каплиця Трьох Святителів та, власне, Успенська церква. Замовником будівництва було Львівське братство — організація, члени якої навчали інших людей, друкували книги.

Перша церква на цьому місці була дерев’яною, після пожежі було поставлено кам’яну, але архітектори припустилися помилки, і споруда почала розходитися по швах.

Згодом будівництво братчики доручили кращим львівським архітекторам італійського походження — спочатку Петру Італійцеві, а потім її знов перебудував Павло Римлянин. Над церквою височіє три башні. Над башнями — так звані ліхтарні, крізь які у храм попадає денне світло. Центральна башня припіднята на восьмигранному барабані. Всередині церква багато прикрашена різьбою і фресками. На фризі ззовні церкви можна побачити гарні рельєфи.

Каплиця Боїмів

Серед багатих львівських родин поширеним був звичай будувати усипальниці-каплички; якщо рід зробив багато духовного та матеріяльного добра для певної церкви, то йому дозволялося збудувати таку капличку одразу при церкві.

Будівлю можна подумки розбити на такі складові частини: схожу на кубик основу споруди та восьмигранний барабан, на якому тримається купол. Над куполом — світловий ліхтарик, крізь вікна якого в споруду проникає світло. Цю капличку збудовано у добу Відродження, її будували в два етапи. Почали на початку XVII століття. Ця споруда мала притаманну добі Відродження симетричність, була розбита на частини пілястрами, мала потужний карниз між першим і другим поверхом. На другому етапі до західного фасаду споруди, наче карнавальну маску, було прироблено скульптурну декорацію: багату на скульптуру і рельєфні зображення чорнокамінну плиту.

Якщо зайдемо всередину, то побачимо, що купол увесь покритий квадратними заглибленнями. Їх називають касетонами, вони служать для того, аби не витрачати багато будівельного матеріялу на купол.

Також варто звернути увагу на статую сидячого Ісуса Христа: таке зображення Христа є дуже рідкісним, що робить каплицю Боїмів ще більш особливою.

Вірменська церква

Перша церква, збудована в кінці ХІV століття, мала в плані вигляд грецього хреста. Грецьким називають хрест з чотирма рівними сторонами. В XVII столітті до неї було добудовано повздовжний неф, пізніше його було подовжено ще раз. При реставрації церкви було відкрито прекрасні фрески XVI століття. Всередині церкву прикрашють мозаїчні розписи. Улюбленим кольором був золотий, він створює у храмі чудернацькі переливи світла і відчуття святковості. Ззовні коло церкви — аркада і цвинтар, викладений старими надгробками. Перехрестя храму згори завершується дванадцятигранним барабаном, перекритим ззовні наметовим дахом (схожий на наші намети), всередині ж — куполом. В будівництві купола архітектори проявили оригінальність: він тримається на пустотілих ребрах, викладених з випалених глечиків.

На подвір’ї храму стоїть вівтар, що зображує собою Голгофу, виконаний українськими майстрами в часи стилю рококо.

Основа вежі-дзвіниці закладена дуже давно архітектором Красовським, але в XIX столітті її було перебудовано, змінено її закінчення. Під вежею є підземний перехід до вулиці Скарбківської. Храм і вежу прикрашає тонкий, детально пророблений різьблений орнамент.

2. Охарактеризуйте слов’янську культуру дохристиянського періоду.

Аналіз культурологічних, археологічних, історіографічних джерел, пам'яток історії та культури, які подарували сучасникам земля і народ України, дає підстави зробити висновок: відбувалась безперервна зміна численних поколінь, кожне з яких освоювало і користувалось усіма здобутками культур своїх попередників, робило свій внесок у культурну спадщину.

Реміснича та побутова культура східних слов'ян. Знахідки залишків сільськогосподарських знарядь праці та зерен культурних злаків, дані етнографії, писемні свідчення вказують на те, що основою господарства східних слов'ян було землеробство. Поряд з ним існували скотарство та промисли: мисливство, рибальство та бортництво. З ремесел були поширені виготовлення заліза та металообробка.

З VIII ст. у слов'янських племен спостерігається деяке піднесення ремесла. Відбувається відокремлення металургії від ковальської справи, з'являються невеликі виробничі центри. Такі види ремесел, як гончарство, прядіння, ткацтво, обробка шкіри, каменю, дерева, за умов натурального способу життя залишались здебільшого в межах родинного промислу, задовольняючи потреби сім'ї.

Важливе місце в системі культури будь-якої етноісторичної спільності має набір посуду, який втілює в собі етнічні особливості, естетичні смаки людей, рівень культурного розвитку. Говорячи про традиційний посуд русичів доби середньовіччя, слід мати на увазі не лише глиняні вироби, а й дерев'яні. Керамічний посуд характеризується наявністю кількох типів посуду: різних горщиків, мисок, сковорідок, кухлів, які ставили в піч з невисоким склепінням.

Релігійні вірування слов'ян. У східнослов'янській релігії яскраво відображені дві риси, найбільш характерні для землеробських племен раннього середньовіччя: обожнювання сил природи в різноманітних, формах і культ роду. Ранньою дохристиянською релігією в праукраїнців був язичницький політеїзм, або багатобожжя, що являв собою нашарування різних вірувань досло-в'янських епох.

Народна творчість слов'ян. Усна поезія у наших предків з давніх часів користувалась широкою популярністю, вона була невід'ємною частиною духовного життя трудового народу. Нею виражали труднощі боротьби з силами природи, свої погляди на світ, своє горе і радощі. З широкого загалу виходили співці й музиканти, майстри різних видів прикладного мистецтва, оповідачі билин, різних переказів, казок, загадок тощо.

Отже, досягнення східнослов'янських народів у господарській діяльності, багата і різнопланова народна творчість, мораль, героїчна боротьба за незалежність з кочівниками, поступове об'єднання в єдиній державі — Київській Русі сприяли розвитку своєрідної, неповторної матеріальної і духовної культури.