1. Без чиєї згоди не можуть звільнити неповнолітнього з роботи.

3. Без згоди комісії у справах неповнолітніх.

2. Яка періодичність повторного інструктажу для робіт з підвищеною небезпекою?

3) один раз в 6 місяців;

3. Як максимальний розмір штрафу можна накласти на працівника за порушення вимог охорони праці?

3. 5 неоподаткованих мінімумів доходів

4. Служба охорони праці на підприємстві виробничої сфери створюється:

2. При кількості працівників 50 і більше;

5. Яка тривалість робочого тижня для неповнолітніх (16-18р.)?

3) 36 год;

6. Яка роботи вважаються важкими?

3) більше 250 ккал/год;

7. Який метод розрахунку штучного освітлення дозволяє врахувати як прямий світловий потік, так і відбитий від стін та стелі, робочої поверхні?

3. Метод коефіцієнту використання світлового потоку.

8. Одиниця освітленості є люкс. Люкс (лк) – освітленість поверхні в 1 м² при падінні на неї світлового потоку в 1 лм.

1) так;

9. Під малою напругою постійного струму вважають:

3. Напруга нижча 110В.

10. Вибір типу вогнегасника залежить від класу пожежі?

1. так;

ІІ рівень

1. Гігієнічна класифікація праці за напруженістю та важкістю.

Важкість та напруженість праці визначаються за основними та допоміжними показниками, що є характерними для конкретного робочого місця.

Основними показниками важкості праці є: фізичне динамічне навантаження, стереотипні робочі рухи, статичне навантаження, переміщення у просторі.

Основними показниками напруженості праці є: тривалість зосередження уваги або щільність сигналів, ступінь ризику для власного життя та життя інших осіб або ступінь відповідальності за життя інших осіб, змінність при роботі виключно в нічну зміну.

Гігієнічна оцінка важкості та напруженості праці проводиться шляхом додавання відношень виміряних або розрахованих показників до їх допустимих рівнів, помножених на коефіцієнт значимості показника (1,0 - для основних показників, 0,15 - для допоміжних).

Клас та ступінь важкості й напруженості праці визначаються відповідно до розрахованих балів (сума відношень основних та допоміжних показників до їх нормативних рівнів, помножених на відповідний коефіцієнт) згідно з додатком 17 до цієї Гігієнічної класифікації праці.

Найвищі клас та ступінь за факторами «важкість» або «напруженість» трудового процесу - 3 клас, 3 ступінь (особливо важка або особливо напружена праця).

ІІІ Рівень

1. Яку суму одноразової допомоги отримає сім’я працівника (жінка з двома дітьми), який загинув у результаті аварії. Середньомісячний заробіток загиблого становив 1200 грн.

1200*5=6000

Білет №13

1. Дія Закону України «Про охорону праці» поширюється:

1. На всі державні підприємства, установи і організації.

2. На всіх юридичних і фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

З. На всі державні підприємства, установи і організації, які працюють в усіх галузях народного господарства.

2. У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не менше:

1. Однорічного заробітку потерпілого.

2. Трьохрічного заробітку потерпілого.

3. П'ятирічного заробітку потерпілого.

4. Дев'ятирічного заробітку потерпілого.

3. Яка періодичність повторного інструктажу?

1) один раз в місяць; 2) один раз в 3 місяці; 3) один раз в 6 місяців;4) один раз в 12 місяців.

4. Державне управління охороною праці здійснюють:

1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

2. Територіальне управління Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

З. Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки.

4. Органи державного пожежного нагляду.

5. Органи санітарно-епідеміологічної служби.

5. Які Ви знаєте види контролю за охороною праці? 1. Відомчий; 2регіональний; 3страховий; 4громадський.

6. Яка тривалість робочого тижня для осіб віком 15 років?

1) 24; 2) 30; 3) 32; 4) 36.

7. Який документ встановлює норми вібрації?

1. ГОСТ 12.1.012-90

2. Санітарні норми СН 245-71

3. Гігієнічні норми

8. Який вид іонізуючого випромінювання має найвищу проникливу здатність?

1.  - випромінювання;

2.  - випромінювання;

3.  - випромінювання.

9. Які Ви знаєте види пожежної охорони? А)державна, Б)відомча, В)сільська Г)добровільна

10. Хто є відповідальний за протипожежний режим на підприємстві:

1. керівник; 2. головний інженер; 3. начальник служби пожежної безпеки.

ІІ рівень

1. Особливості операторської роботи. Вимоги безпеки до робочих місць.

2. 2. Організація робочих місць операторів ПЕОМ

2.1. При виборі приміщень для розміщення робочих місць з ПЕОМ необхідно враховувати, що вікна можуть давати відблиски на екранах дисплеїв і викликати значну засліпленість у сидячих перед ними, особливо влітку й у сонячні дні.

2.2. Приміщення з ПЕОМ повинні мати природне і штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці оператора (користувача) ПЕОМ, можлива поява короткозорості, швидка стомлюваність.

2.3. Розміщення робочих місць оператора (користувача) ПЕОМ повинне відповідати ГОСТу 22269-76 «Рабочее место оператора. Взаимное расположение элементов рабочего места».

2.4. Не допускається розташування рабочих місць з ПЕОМ у підвальних приміщеннях.

2.5. Площа на одного працюючого з ПЕОМ повинна складати не менш 6,0 м²; об’єм – не менш 20 м³.

2.6. Неприпустиме розташування ПЕОМ, при якому працюючий звернений обличчям, або спиною до вікон кімнати або до задньої частини ПЕОМ, у яку умонтовані вентилятори. Приміщення з ПЕОМ для операторів (користувачів) і дисплейні класи повинні бути ізольовані від джерела шуму.

2.7. Система освітлення повинне задовольняти наступним вимогам:

– освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, що визначається трьома параметрами: об'єктом розрізнення – найменшим розміром об'єкта, що розглядається на ВДТ ПЕОМ; фоном, що характеризується коефіцієнтом відбиття; контрасту, яскравості об'єкта і фону;

– необхідно забезпечити досить рівномірний розподіл яскравості на робочій поверхні ВДТ, а також у межах навколишнього простору;

– на робочій поверхні повинні бути відсутніми різкі тіні;

– у поле зору не повинне бути прямої і відбитої блисткості (підвищеної яскравості світних поверхонь, що викликають осліплення);

– величина освітленості повинна бути постійної в часі;

– варто вибирати оптимальну спрямованість світлового потоку і необхідний спектральний склад світла.

– по відношенню до світлових прорізів робочі місця повинні розташовуватися на відстані не менш 2,5 м від них; щоб природне світло падало на робоче місце збоку, переважно зліва.

2.8. Штучне освітлення в приміщеннях з ПЕОМ повинно здійснюватися системою загального освітлення. У випадках переважної роботи з документами (рукописні, друковані тексти і т.п.) рекомендується застосування системи комбінованого освітлення (до загального освітлення додатково установлюються світильники місцевого освітлення). Місцеве освітлення призначене для освітлення зони розташування документів.

2.9. Штучне освітлення повинне забезпечувати на робочих місцях з ПЕОМ освітленість не нижче 400 – 500 лк.

2.10. Як джерела світла при штучному освітленні рекомендується застосовувати люмінесцентні лампи. При пристрої відбитого освітлення у виробничих і адміністративних приміщеннях можуть застосовуватися металогалогенні лампи потужністю до 250 Вт. Допускається застосування ламп розжарювання у світильниках місцевого освітлення.

2.11. Загальне освітлення варто виконувати у вигляді суцільних чи переривчастих ліній світильників, розташованих збоку від робочих місць, переважно зліва, паралельно лінії зору працюючих.

2.12. Для загального освітлення можна застосовувати світильники наступних класів світлорозподілу: П – прямого світла, Н – переважно прямого світла, У – переважно відбитого світла. Застосування світильників без розсіювачів і ґрат, що екранують, забороняється.

2.13. Для запобігання засліпленості світильник місцевого освітлення повинен мати глибокі відбивачі з матеріалу, що не просвічується, або скла молочного кольору. Захисний кут відбивача, що показує міру прикриття яскравих частин лампи від очей, повинний бути не менш 40°.

2.14. Повинні передбачатися заходи для обмеження відбитої блискості на робочих поверхнях (екран, стіл, клавіатура). Зниження відбитої блискості досягається правильним вибором типів світильників, розташуванням робочих місць відносно джерел природного і штучного світла, що дозволяє зменшити яскравість, кількість і розмір відблисків на екранах ПЕОМ.

2.15. Світлий й особливо блискучий одяг працюючих вкрай небажаний; всі оздоблювальні матеріали приміщення і робочих місць повинні бути матовими з метою зменшення коефіцієнта відбиття.

2.16. Забороняється застосовувати для обробки інтер’єра приміщень з ПЕОМ полімерні матеріали (шпалера, плівкові і рулонні синтетичні матеріали, шаруватий паперовий пластик і ін.), що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини, які перевищують гранично припустимі концентрації.

Вміст шкідливих хімічних речовин у приміщеннях з ПЕОМ не повинно перевищувати концентрацій, зазначених у переліку «Гранично припустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць» № 3086-84 від 27.08.84 р. і доповнення до них, затверджених МОЗ.

2.17. Робочі місця з ПЕОМ повинні розташовуватися від стіни з віконними прорізами на відстані не менш 2,5 м, від інших стін на відстані – 2 м, відстань між столами повинне становити не менш 2,5 м.

2.18. Основним устаткуванням робочого місця оператора (користувача) ПЕОМ, є відеотермінал, клавіатура, принтер, робочий стіл, стілець (крісло), допоміжний пюпітр, підставка для ніг.

2.19. При розташуванні елементів робочого місця варто враховувати:

робочу позу оператора (користувача) ПЕОМ;

– простір для розміщення оператора (користувача);

– можливість огляду елементів робочого місця;

– можливість огляду простору за межами робочого місця;

– можливість ведення записів, розміщення документації і матеріалів, використовуваних оператором (користувачем).

2.20. Взаємне розташування елементів робочого місця не повинне утрудняти здійснення всіх необхідних рухів і переміщень для експлуатації ПЕОМ; сприяти оптимальному режиму праці і відпочинку, зниженню стомлення оператора (користувача).

2.21. При використанні допоміжних пристосувань під ВДТ, повинна бути передбачена можливість переміщення останнього щодо вертикальної осі в межах ± 30 градусів (вправо в уліво). Для забезпечення точного і швидкого зчитування інформації площину екрана ВДТ варто розташовувати в оптимальній зоні інформаційного поля в площині, перпендикулярної нормальної лінії зору оператора (користувача), що знаходиться в робочій позі. Допускається відхилення від цієї площини - не більш 45°; кут відхилення, що допускається, лінії зору від нормальної - не більш 30°.

2.22. Екран ВДТ ПЕОМ повинний знаходитися від очей оператора (користувача) ПЕОМ на відстані 600-700 мм.

2.23. Клавіатура повинна розташовуватися так, щоб на ній було зручно виконувати роботи двома руками. Клавіатуру варто розташовувати на поверхні чи столу спеціальній підставці на відстані 100 – 300 мм від краю, зверненого до оператора (користувачу) ПЕОМ. Кут нахилу до панелі клавіатури повинний бути в межах від 5 до 25°.

2.24. Принтер повинен бути розташований у зручному для оператора (користувача) ПЕОМ положенні так, щоб максимальна відстань до клавіш керування принтером не перевищувало довжину витягнутої руки.

2.25. Конструкція робочого столу повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні використовуваного устаткування з урахуванням його кількості і конструктивних особливостей (розмір ВДТ, клавіатури, принтеру, ПЕОМ й ін.) і характеру виконуваної роботи.

2.25.1 Висота робочої поверхні столу повинна регулюватися в межах 680 – 800 мм, при відсутності такої можливості висота робочої поверхні вибирається рівної 725 мм.

2.25.2 Ширина і глибина робочої поверхні столу повинна забезпечувати можливість виконання трудових операцій у межах моторного поля, межі якого визначаються зоною в межах видимості приладів і досяжності органів керування. Кращими модульними розмірами столу, на підставі яких розраховуються конструкційні розміри, варто вважати ширину 800, 1000, 1200, 1400 мм, глибину – 800 і 1000 мм при нерегульованій його висоті, рівної 725 мм. Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менш 600 мм, шириною – не менш 500 мм, глибиною на рівні колін – не менш 450 мм і на рівні витягнути ніг - не менш 650 мм.

2.26. Конструкція робочого крісла повинна задовольняти вимогам ГОСТу 22889-76 «Кресло человека-оператора».

2.26.1 Крісло повинне забезпечувати користувачу відповідну характеру й умовам праці фізіологічно раціональну робочу позу і забезпечувати тривалу підтримку основної робочої пози в процесі праці.

2.26.2 Крісло повинне створювати умови: для підтримки корпуса оператора (користувача) ПЕОМ у фізіологічно раціональному положенні і зі збереженням природних вигинів хребта; з метою зниження статичної напруги м'язів шийно-плечової області спини і попередження стомлення у випадку зміни пози, і не повинно утрудняти робочих рухів.

2.26.3 Крісло оператора (користувача) ПЕОМ повинне включати наступні основні елементи: сидіння, спинку і підлокітники, а також додатковий елемент - підставку для ніг.

2.26.4 В конструкції крісла повинні регулюватися висота поверхні сидіння і кут нахилу спинки, висота спинки, висота і кут нахилу підлокітників, висота і кут нахилу підставки для ніг.

2.26.5 Регулювання кожного параметра повинні бути незалежної і мати надійну фіксацію, бути плавним або східчастим. Крок східчастого регулювання лінійних параметрів - мм.

2.26.6 Висота поверхні сидіння повинна регулюватися в межах 400 – 550 мм. Ширина і глибина поверхні сидіння повинні бути не менш – 400 мм. Сидіння повинне бути з плоскою поверхнею і закругленим переднім краєм. Варто передбачити можливість зміни кута нахилу поверхні від 25° уперед до 25° назад.

2.26.7 Опорна поверхня спинки стільця повинна мати висоту 300 ± 20 мм, ширину – не менш 380 мм і радіус кривизни горизонтальної площини – 400 мм. Кут нахилу спинки у вертикальній площині повинний регулюватися в межах 0 ± 30° від вертикального положення. Відстань спинки від переднього краю сидіння повинне регулюватися в межах 260 – 400 мм.

2.26.8 Конструктивні й оздоблювальні матеріали крісла повинні бути міцними, вогнестійкими, нетоксичними, що забезпечують у необхідних випадках можливість експлуатації в різних кліматичних умовах. Покриття сидіння, спинки, підлокітників повинні виготовлятися із пом’якшеного, вологовідштовхувального, що не електризується матеріалу з можливістю легкого очищення від забруднення.

2.27. Робоче місце повинне бути обладнане підставкою для ніг, що має ширину не менш 300 мм, глибину – не менш 400 мм, регулювання по висоті в межах до 150 мм і за кутом нахилу опорної поверхні підставки – до 20°. Поверхня підставки повинна бути рельєфною, мати бортик висотою 10 мм по нижньому краю.

2.28. Робоче місце оператора (користувача) ПЕОМ повинне бути оснащене легко переміщуваним пюпітром для документів, розташованим на одному рівні з екраном і віддаленим від очей оператора (користувача) ПЕОМ на такій відстані, що й екран, або відрізнятися від нього не більше ніж на 200 мм.

2.29. Розташування екрана ВДТ на технологічному устаткуванні повинне передбачати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ± 30° від нормальної лінії погляду оператора (користувача) ПЕОМ.

2.30. При експлуатації ПЕОМ необхідно дотримувати правила особистої гігієни.

2.31. У випадку аварії або виникненні пожежі, працівник повинен вжити заходів до їхнього усунення, якщо це не загрожує його життю чи життю навколишніх. Про випадок негайно повідомити адміністрації.

2.32. За порушення або невиконання вимог дійсної інструкції оператор (користувач) ПЕОМ несе відповідальність згідно до чинного законодавства.

ІІІ Рівень

1. Визначити величину струму, яка буде проходити через людину яка торкнулася фазного провідника однією рукою, опір тіла людини прийняти 2000 Ом, напруга мережі 380/220 В. Взуття у людини з гумовою підошвою має опір 30000 Ом, людина стоїть на металевій підлозі. Опір заземлення нейтралі трансформатора 4 Ом.

Іл = U/Rл+Rп+Rв+Rз = 220В/2000Ом+0+30000Ом+4Ом=0,0069А=6,9мА.

Білет №14

1. Курс “Охорона праці”, його зміст та значення.

Яке визначення охорони прац є правильним:

1. Охорона праці - це система заходів, яка направлена на збереження здоров'я людини.

2. Охорона праці - це заходи, які виконуються власником для збереження здоров'я людини.

3. Охорона праці - включає в себе пожежну безпеку та промислову санітарію.

4. Охорона праці - система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.

2. Первинний і повторний інструктажі з охорони праці проводить:

1. Спеціаліст служби охорони праці.

2. Безпосередній керівник робіт.

3. Головний інженер (технічний директор)

3. Служба охорони праці на підприємстві виробничої сфери створюється:

1. При кількості працівників 25;2. При кількості працівників 50 і більше;3. Не створюється взагалі.

4. Коефіцієнт природного освітлення (КПО) визначається як:

1. процентне відношення природної освітленості у будь-якій точці всередині приміщення до нормованої освітленості е= 100%;

2. процентне відношення природної освітленості у будь-якій точці всередині приміщення до одночасно виміряної на тому ж горизонтальному рівні зовнішньої освітленості рівномірно розсіяного дифузійного світла усього небосхилу е= 100%;

3. процентне відношення зовнішньої освітленості рівномірно розсіяного дифузійного світла усього небосхилу до нормованої освітленості

е= 100%.