1. Незалежний аудит є:

1. видом відомчого фінансового контролю;

2. видом державного фінансового контролю;

3. видом внутрішнього контролю;

4. самостійним видом фінансового контролю.

2. Сутність аудиту полягає в:

1. здійсненні допомоги клієнту з фінансових проблем;

2. здійсненні допомоги клієнту з правових питань;

3. покращенні фінансового стану клієнт;

4. зменшенні інформаційного ризику користувачів фінансової звітності.

3. Стратегія аудиторської перевірки залежить від:

1. рівня кваліфікації аудиторської групи;

2. стану обліку і контролю клієнта;

3. видів діяльності клієнта;

4. облікової політики клієнта.

4. Аудитор:

1. висловлює думку про фінансову звітність;

2. здійснює інвентаризацію активів;

3. гарантує, що фінансова звітність є правильною;

4. правильна відповідь відсутня.

5. Термін “аудит” у перекладі з латинської означає:

1. підтверджувати;

2. слухати;

3. перевіряти;

4. посвідчувати.

6. Історичною країною аудиту є:

1. Франція;

2. Германія;

3. Англія;

4. Америка.

7. Головна мета аудиту полягає у:

1. виявленні помилок персоналу клієнта;

2. визначенні фінансової стабільності підприємства;

3. виявленні можливих фактів шахрайства;

4. встановленні загальної достовірності фінансової звітності.

8. Ініціативний аудит – це аудит, який проводиться з ініціативи:

1. аудитора;

2. державного органу;

3. АПУ;

4. клієнта.

9. Комп’ютерний аудит здійснюється, якщо:

1. бухгалтерський облік клієнта повністю автоматизовано;

2. клієнт дотримується процедур бухгалтерського обліку;

3. клієнт має розвинуту систему внутрішнього контролю;

4. аудитор володіє навичками роботи в умовах КІС.

10. Обсяг аудиту – це:

1. аудиторські процедури, необхідні для досягнення мети аудиту;

2. кількість статей, які необхідно перевірити;

3. кількість елементів у вибірці;

4. усе перелічене.

11. Аудит відрізняється від супутніх послуг:

1. кількістю необхідних аудиторських доказів;

2. рівнем впевненості аудитора;

3. характером аудиторських процедур;

4. Усе перелічене.

12. Аудитору представлена можливість самостійно визначати методи аудиту:

1. ні, методи аудиту визначає керівництво аудиторської фірми;

2. так, але в межах, встановлених стандартами аудиту;

3. ні, це визначено нормативними актами україни;

4. ні, їх визначає АПУ.

13. Головна мета аудиторської перевірки:

1. дати аудиторський висновок клієнту;

2. виявити порушення в бухгалтерському обліку;

3. встановити достовірність звітності клієнта;

4. визначити ризики діяльності клієнта.

14. Принципи аудиту вимагають незалежності аудиторів від:

1. державних органів;

2. АПУ;

3. клієнта;

4. від власника аудиторської фірми, де вони працюють.

15. Коли незалежність аудитора не є порушеною:

1. аудитор відновив клієнту бухгалтерський облік за звітний період;

2. аудитор є акціонером клієнта;

3. аудитор є родичем керівника клієнта;

4. аудитор навчає персонал користуватися комп’ютерною системою.

16. Підтвердження надходження грошових коштів – це:

1. тести процедур контролю;

2. тести відсічення;

3. аналітичні процедури з огляду;

4. тести перевірки операцій по суті.

17. Головний принцип аудиту:

1. незалежність;

2. висока професійна добросовісність;

3. володіння навичками комп’ютерного аудиту;

4. володіння технічними професійними прийомами.

18. У рекламі аудиторських послуг з етичної точки зору забороняється:

1. зазначати на членство у професійній організації;

2. посилатися на рекомендації органів влади;

3. зазначати термін перебування на ринку аудиту;

4. зазначати вартість послуг.

19. В разі неможливості врегулювання етичного конфлікту з клієнтом, аудитор повинен:

1. надати негативний висновок та повідомити відповідні органи;

2. виконати обов’язки за договором, але не продовжувати відносини на наступний період;

3. відмовитись від клієнта та повідомити його засновників і АПУ;

4. відмовитись від надання висновку та повідомити відповідні органи.

20. Аудит використовує:

1. загальнонаукові методи;

2. методи економічних наук;

3. методи фінансового контролю;

4. всі, перелічені методи.

21. До аудиторського висновку не включається:

1. рівень аудиторської впевненості;

2. адресат;

3. опис перевірених документів;

4. дата висновку.

22. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики в Україні впроваджуються:

1. Аудиторською палатою України;

2. Міністерством фінансів України;

3. Верховною радою України;

4. Кабінетом міністрів України.

23. Аудиторські фірми згідно чинного законодавства мають право:

1. вилучати первинні документи і облікові регістри по фактам виявлених порушень або зловживань;

2. вимагати від керівництва клієнта з посади осіб, винних у виявлених зловживаннях

3. повідомляти державну податкову адміністрацію про всі факти виявлених порушень або зловживань;

4. залучати на договірній основі до аудиторської перевірки аудиторів, працюючих самостійно.

24. Чи має право аудитор одержувати інформацію, яка не відно­ситься до звітного періоду:

1. ні, оскільки аудитор перевіряє тільки звітний період;

2. це визначається договором із клієнтом;

3. так, якщо він вважає це необхідним;

4. це залежить від стану обліку і контролю клієнта.

25. Аудитор відмовився надати клієнту проміжний звіт:

1. це дисциплінарне правопорушення з боку аудитора;

2. аудитор не має права надавати проміжні звіти;

3. аудитор зобов’язаний надавати проміжні звіти, якщо це обумовлено в договорі;

4. аудитор повинен надавати звіти щокварталу згідно із МСА.