Стандартизація118-11A

• організація та проведення державних випробувань, повірки та ремонту засобів вимірювальної техніки.

Структура метрологічних служб центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій

Метрологічна

служба

органів

виконавчої

влади

Рис.7 – Структура метрологічних служб центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій

До складу метрологічних служб міністерств входять:

•головна організація метрологічної служби;

•базові організації метрологічної служби.

Головна та базові організація метрологічної служби призначається міністерством (відомством) за узгодженням з Держспоживстандартом України із числа провідних науково-дослідних, проектно-технологічних або проектноконструкторських організацій.

Головна організація метрологічної служби створюється для проведення організаційно-методичного та науково-технічного керівництва роботами базових організацій та метрологічними службами підприємств з метрологічного забезпечення розробки, виробництва випробувань і експлуатації виготовлюваної підприємствами продукції.

Базові організації метрологічної служби організовуються для проведення науково-технічного та організаційно-методичного керівництва роботами з метрологічного забезпечення розробки, виробництва, випробувань і експлуатації закріплених за нею певних груп продукції чи видів діяльності.

3. ДЕРЖАВНИЙ МЕТРОЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ТА НАГЛЯД

41

Державний метрологічний контроль і нагляд здійснюється Державною метрологічною службою з метою перевірки додержання вимог Закону"Про метрологію та метрологічну діяльність" №113-98 від 11 лютого 1998 року та інших нормативно-правових актів України і нормативних документів з метрології.

Об'єктами державного метрологічного контролю і нагляду є:

-засоби вимірювальної техніки;

-методики виконання вимірювань різних фізичних величин;

-кількість фасованого товару в упаковках.

Сфера державного метрологічного контролю і нагляду поширюється на

вимірювання, пов'язані із:

-забезпеченням охорони здоров'я;

-захистом життя та здоров'я громадян;

-якістю та безпекою продуктів харчування і лікарських засобів;

-станом навколишнього природного середовища;

-безпекою умов праці;

-об'єктивністю торговельно-комерційних операцій ірозрахунків між покупцем та продавцем;

-податковими, банківськими, митними і поштовими операціями;

-обліком енергетичних і матеріальних ресурсів;

-реєстрацією національних і міжнародних спортивних рекордів;

-роботами, що проводяться за дорученням органів суду, прокуратури, адвокатських контор, арбітражу й інших органів державного управління.

Залежно від об'єктів контролю і нагляду, їх значимості, методів вимірювань і обробки результатів, можуть бути такі види державного метрологічного контролю:

• державні випробування засобів вимірювальної техніки і затвердження їх типів;

• державна метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки;

• повірка засобів вимірювальної техніки;

• акредитація на право проведення державних випробувань, повірки і калібрування засобів вимірювальної техніки, проведення вимірювань та атестація методик виконання вимірювань.

До державного метрологічного нагляду належать:

• державний метрологічний нагляд за забезпеченням єдності вимірювань і одноманітністю засобів вимірювальної техніки;

• державний метрологічний нагляд за кількістю фасованого товару в упаковках.

Державному метрологічному нагляду за кількістю фасованого товару в упаковках підлягають готові упаковки будь-якого виду під час фасування і продажу товару в разі, коли вміст цих упаковок не може бути змінений без їх розкриття чи деформування, а кількість товару подана через масу, об’єм чи іншу фізичну величину.

На упаковці мають бути зазначені номінальна кількість товару в одиницях маси, об’єму або іншої фізичної величини, а також гранично допустимі відхилення від номінальної кількості або зроблено посилання на нормативний документ, за яким їх встановлено.

42

Державний метрологічний контроль та нагляд здійснюють співробітники Держспоживстандарту і його територіальних центрів. Вони повинні бути атестовані відповідно до процедури, встановленої Держспоживстандартом і повинні мати статус державного інспектора з метрологічного нагляду.

4. ДЕРЖАВНІ ВИПРОБУВАННЯ ТА ПОВІРКА ЗАСОБІВ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

Усі засоби вимірювальної техніки, призначені для серійного виробництва

чи ввезені із закордону, підлягають державним випробуванням під наглядом метрологічної служби з метою визначення відповідності їх установленим нормам, потребам народного господарства та сучасному рівневі розвитку приладобудування, а також доцільності їх виробництва.

Державні випробування засобів вимірювальної техніки регламентуються ДСТУ 3400:2006 «Метрологія. Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення і розгляду результатів».

У відповідності зі стадіями розробки, постановки на виробництво і виробництва засобів вимірювання проводятьсяприймальні і контрольні випробування

(рис.8).

Державні випробування засобів вимірювальної техніки

Рис.8 – Види Державних випробувань засобів вимірювальної техніки

При приймальних випробуваннях перевіряють:

-відповідність їх технічного рівня і призначення технічному завданню на розробку проекту технічних умов або стандарту на засіб вимірювання даного типу;

-правильність нормування метрологічних характеристик і можливість їх контролю при виробництві, після ремонту й у процесі експлуатації;

-ремонтопридатність;

-відповідність нормованих показників надійності і методів їх контролю, зазначених у проекті технічних умов, вимогам нормативної документації;

-результати розрахунку і періодичність перевірки, що рекомендується.

При контрольних випробуваннях перевіряють відповідність виготовлення засобів вимірювання типові, затвердженому Держспоживстандартом України, і ви-

43

могам технічних умов і стандартів, або документації фірми-виробника, а також стан метрологічного забезпечення виробництва і метрологічного обслуговування засобів вимірювання при експлуатації.

Державні приймальні випробування мають право проводити організації, акредитовані Держспоживстандартом. Державні контрольні випробування проводять територіальні органи Держспоживстандарту, що можуть залучати різні організації метрологічної служби.

Засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, випускаються з серійного виробництва, ремонту та у продаж, видаються на прокат, на які поширюється державний метрологічний нагляд, підлягають повірці.

Повірці не підлягають засоби вимірювання, що застосовуються тільки для установлення факту зміни значення фізичної величини без кількісної оцінки цієї зміни. Вони можуть бути віднесені до індикаторів, на видному місці на них наносять мітку «І» - індикатор.

Можуть не піддаватися періодичній повірці засоби вимірювання, що використовуються в навчальних і демонстративних цілях. На них наносяться чіткі мітки «Н» - навчальний. Контроль за їх справністю повинний здійснюватися в порядку, установленому правилами експлуатації, і відповідати вимогам навчального процесу.

Всі інші засоби вимірювання підлягають повірці. Метрологічну повірку засобів вимірювальної техніки здійснюють з метою встановлення або підтвердження їх придатності до застосування.

Вид повірки залежить від того, якою метрологічною службою вона проводиться (державною або відомчою), на якому етапі роботи засобів вимірювання (первинна, періодична, позачергова), від характеру повірки (інспекційна, експертна)

(рис.9).

Рис.9 – Види повірок засобів вимірювання

44

Організація і проведення повірки засобів вимірювання регламентується ДСТУ 2708:2005 «Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація і порядок проведення».

Первинна повірка засобів вимірювання - повірка, яка виконується вперше після виготовлення засобів вимірювання або після їх ремонту чи за умови імпортних поставок партії засобів вимірювань.

Періодична повірка засобів вимірювання проводиться при експлуатації або збережені засобів вимірювань через певний проміжок часу(міжповірковий інтервал).

Для більшості технічних засобів вимірювальної техніки термін повірки становить один рік.

Позачергова повірка проводиться при експлуатації і зберіганні засобів вимірювання незалежно від термінів їх періодичної повірки при:

-установці засобів вимірювання як комплектуючих виробів, якщо їх термін повірки настає раніш, ніж комплекту, до складу якого вони входять, і при цьому пройшла половина їх гарантійного терміну;

-ушкодженні повірочного клейма, пломби або втраті документів про проходження повірки;

-впровадженні засобів вимірювання після тривалого зберігання, протягом якого вони не піддавалися перевірці.

Державна повірка засобів вимірювальної техніки– це повірка органами державної метрологічної служби або ж за їх дорученням засобів вимірювальної техніки, які використовуються у сферах, що підпадають під державний метрологічний нагляд.

Відомча повірка засобів вимірювальної техніки– це повірка відомчими метрологічними службами засобів вимірювальної техніки, що не підлягають державній повірці.

Інспекційна повірка – повірка засобів вимірювальної техніки органами державного нагляду з метою виявлення метрологічних недоліків у засобах вимірювань, що перебувають в експлуатації, на складах і базах постачання.

Експертну повірку проводять органи державної метрологічної служби при метрологічній експертизі за вимогою суду, прокуратури, держарбітражу, а також окремих громадян, коли виникають спірні питання.

Якщо результати повірки показали незадовільний стан засобів вимірювання, то повірочні клейма погашаються, свідчення про повірку анулюються, а

впаспортах або інших документах, що них заміняють, робиться запис про непридатність їх до використання.

Повірку можуть здійснювати тільки ті органи, що акредитовані Держспоживстандартом України, а фахівці, що проводять державну повірку засобів вимірювання, повинні бути атестовані і мати статус повіряльника відповідно до процедури Держспоживстандарту.

45

5. МЕТРОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ЕКСПЕРТИЗА

Метрологічне забезпечення виробництва (МЗВ) – це комплекс організа-

ційно-технічних заходів, що забезпечують визначення з необхідною точністю характеристик виробів, напівфабрикатів, матеріалів, сировини, параметрів технологічного процесу й устаткування.

Нормативною базою МЗВ є:

1)стандарти державної системи вимірювання;

2)стандарти єдиної системи технологічної підготовки виробництва;

3)галузеві стандарти;

4)стандарти підприємства;

5)організаційно-методична й інструктивна документація, що регламентує: - раціональну номенклатуру вимірюваних параметрів і норми точності вимі-

рювань, що забезпечують вірогідність вхідного і приймального контролю виробів, а також характеристик технологічних процесів і устаткування;

-забезпечення технологічних процесів передовими(більш сучасними) методами виконання вимірювань, що гарантують необхідну точність вимірів, атестація і стандартизація цих методів;

-забезпечення виробництва засобами вимірювання, в тому числі й вузькогалузевого спеціального призначення, а також нестандартизованих засобів вимірювання, обробки і представлення інформації з результатів вимірювання;

-забезпечення метрологічного обслуговування, в першу чергу повірка засобів вимірювання і проведення державних випробувань;

-організація і проведення метрологічного контролю або експертизи технічної документації.

Метрологічна експертиза документації - це аналіз і оцінка правильності прийнятих в документації технічних рішень щодо реалізації метрологічних норм і правил.

Експертизу проводять при розробці проектів нових технологічних процесів, установок, машин, апаратів і приладів.

Задача метрологічної експертизи полягає у:

·приведенні документації у відповідність з метрологічними правилами

інормами, що закладені в стандарти державної системи вимірювання, єдиної системи технологічної документації ЄСТД, єдиної системи конструкторської документації ЄСКД, єдиної системи технологічної підготовки виробництва ЄСТПВ;

·контролі відповідності методик виконання вимірювання вимогам метрологічного забезпечення процесів виробництва і контролю якості продукції;

·використанні сучасних і прогресивних методів і засобів вимірювання, що забезпечують задану точність, зниження трудомісткості і собівартості контрольних операцій;

·контролі правильності використання фізичних величин, їх позначення, округлення числових значень відповідно до точності вимірювань, відповідність використовуваної термінології діючим стандартам.

46

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1.Які задачі є основними для метрологічної служби України?

2.З яких структурних підрозділів складається метрологічна служба України?

3.Структура Державної метрологічної служби та функціональні завдання її підрозділів.

4.Для чого створюються метрологічні служби центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій?

5.Які види Державного метрологічного контролю і нагляду Ви знаєте?

6.Яким видам державних випробувань піддаються засоби вимірювальної техні-

ки та в чому полягають ці випробування?

7.Які існують види повірок засобів вимірювальної техніки та які їх особливості?

8.В чому полягає метрологічне забезпечення виробництва?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Основна: 1, с.194; 3, с.71-87, 92-100; 4, с.40-53; 9, с.163-169, 174-183; 15, с.139-151.

Додаткова: 28; 31.

ТЕМА 6. СУТНІСТЬ І ЗМІСТ СЕРТИФІКАЦІЇ

План

1.Історія розвитку та сучасний стан сертифікації.

2.Основні терміни, визначення та поняття в системі сертифікації.

3.Види і системи сертифікації товарів та послуг.

1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ СТАН СЕРТИФІКАЦІЇ

Ідея сертифікації і загальне її розуміння відомі давно. З давніх пір клеймування продукції виробником було підтвердженням її високої якості.

Історію сертифікації починають розглядати із ХХ .сУтім, ще наприкінці ХVIII ст. у німецькому місті Лейпциг відомий гомеопат Самуель Ганеман (17551843) запропонував сертифікувати лікарську сировину з рослин для того, щоб ліки які, купуються в різних аптеках, не дуже відрізнялися за якістю. Але того часу ця пропозиція натрапила на опір аптекарів і Ганеман навіть залишив Лейпциг. Проте та справа, за яку колись постраждав лікар, стала нині обов'язковою і вагомою частиною всього виробничого світу людини, хоч би що вона виробляла: їжу одяг, техніку тощо.

Запевнення продавця покупцю відносно якості продукції, також було однією з найдавніших і простих форм того, що зараз ми називаємо сертифікацією.

Основні віхи розвитку сертифікації наведено в табл.2.

Таблиця 2 – Основні віхи розвитку сертифікації

47

В наш час сертифікація стала одним із важливих механізмів управління якістю, який дає можливість об’єктивно оцінити продукцію, надати підтвердження її безпеки, забезпечити контроль за відповідністю продукції вимогам екологічної чистоти, а також підвищити її конкурентноздатність.

За кордоном безпека продукції для людини і навколишнього середовища давно підтверджується сертифікацією ,і хоч вартість її значна, виробник змушений одержувати сертифікат для того, щоб мати ринок збуту і уникнути втрат при продажу своєї продукції. А втрати ці в Україні значні: за даними торговопромислової палати, вони досягають 25% від обсягу продажу, а в окремих випадках бувають і вищі.

Отже, сертифікація – це дія третьої сторони, яка підтверджує за допомогою знаку або сертифікату відповідність конкретного продукту(послуги) вимогам певних нормативних документів.

Дане підтвердження виражається письмовою гарантією– сертифікатом відповідності, що складається за визначеною в Системі сертифікації формою.

Система сертифікації – це організаційна структура з власними правилами виконання процедури сертифікації та управління нею, яка забезпечує і гарантує достовірність сертифіката.

Основна мета створення Системи сертифікації в будь-якій країні– запобігання розповсюдженню низькоякісної продукції.

Сертифікація охоплює всі аспекти виробництва, контролю і забезпечення якості продукції. Серед цих аспектів слід виділититехнологічні, метрологічні,

нормативно-технічні та правові.

Із погляду технології виробництва видача сертифіката має підтверджувати, що весь технологічний процес виготовлення даної продукції було витримано в установлених межах, що вихідні матеріали відповідали всім заданим вимогам, підчас проходження виробу по всій технологічній ланці не було відзначено якихось дестабілізуючих факторів або ознак їхньої дії.

Як метрологічне забезпечення сертифікат є свідоцтвом того, що всі вимірювальні прилади і засоби за всіма своїми метрологічними характеристиками належною мірою відповідають заданим вимогам і забезпечують достовірність усіх вимірювань і досліджень продукції на всіх етапах її створення.

Оскільки сертифікат підтверджує відповідність конкретного виду продукції конкретному нормативно-технічному документу (стандарту чи технічним умовам), то дуже важливо, щоб ці документи були складені, підтверджені та зареєстровані у повній відповідності до правил системи сертифікації.

48

До правових аспектів сертифікації належать питання поширення відповідальності за спостереженням правил процедури системи сертифікації в частині -по рядку атестації та підтвердження органів і служб, які здійснюють нагляд за сертифікацією і проводять дослідження продукції та контроль її якості підчас виробництва, приймання й постачання.

2. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ, ВИЗНАЧЕННЯ ТА ПОНЯТТЯ В СИСТЕМІ СЕРТИФІКАЦІЇ

Основні терміни, визначення та поняття, що використовуються в системі сертифікації продукції (процесів, послуг), відповідають ДСТУ 2462-94 «Сертифікація. Основні поняття. Терміни та визначення» (табл.3).

Таблиця 3 – Основні терміни, визначення та поняття в системі сертифікації

49

3. ВИДИ І СИСТЕМИ СЕРТИФІКАЦІЇ ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ

Класифікуючи сертифікацію за певними ознаками, виділяють наступні її види:

1.В залежності від об'єктів сертифікації:

-сертифікація продукції;

-сертифікація робіт та послуг;

-сертифікація систем забезпечення якості підприємства;

2.В залежності від області сертифікації:

-сертифікація систем забезпечення якості;

-екологічна сертифікація;

-сертифікація соціальної лояльності;

3.За правовою ознакою:

-обов'язкова;

-добровільна.

Система забезпечення (управління) якістю — це один із засобів постійно-

го вдосконалення підприємства за рахунок підвищення якості усіх видів його діяльності всіма співробітниками. Це сукупність всіх аспектів (ресурси, персонал, організаційна структура і т.п.), що впливають на якість кінцевої продукції.

Сертифікація системи управління якістю (аудит) щодо виробництва пе-

вної продукції — це дії, проведені за визначеною схемою уповноваженою третьою стороною (незалежної від підприємства і його споживачів) з метою підтвердження відповідності системи вимогам нормативного документа(стандарту ДСТУ ІSO 9001:2000, ДСТУ ISO 9002:2000). При цьому забезпечується упевненість в тому, що виробник здатний постійно випускати продукцію, яка відповідає вимогам даних нормативних документів, продукція незадовільної якості своєчасно виявляється, а виробник вживає заходів щодо запобігання вироблення такої продукції на постійній основі.

У сьогоднішній практиці використовують дві моделі систем якості: ISO 9001 або ISO 9002. Вони відрізняються ступенем охоплення всіх етапів життєвого циклу продукції.

Модель системи ISO 9001 застосовують підприємства, виробничий цикл яких містить: проектування, розробку, виробництво, монтаж і обслуговування.

50