konspektUliganets

•погіршення демографічної ситуації.

Критичне питання C. Залучення інвестицій

Сильні сторони

•наявність Стратегічного плану розвитку міста;

•наявність позитивної репутації міста;

•наявність Програми залучення інвестицій;

•проведення щорічних інвестиційних форумів;

•затверджені межі міста;

•наявність вільних земельних ділянок та інформації про них;

•велика кількість навчальних закладів у місті;

•розроблена і затверджена Комплексна програма розвитку туристичної сфери міста Кам’янця—Подільського на 2005 – 2025 роки;

•значні кількість вільних виробничих площ на промислових підприємствах міста.

Слабкі сторони

•відсутність підготовлених ділянок для створення нових виробництв;

•низька інвестиційна привабливість існуючих промислових підприємств;

•відсутність реально діючого підрозділу економічного розвитку в

ОМС;

•відсутність інформації в мережі Інтернет;

•недостатній рівень готовності керівників підприємств і працівників ОМС до роботи із потенційними інвесторами;

•відсутність Генерального плану;

•відсутність пропозицій на різних іноземних мовах;

•погане транспортне сполучення;

•недостатня кількість висококваліфікованих кадрів робітничих та інженерних професій;

•ускладнена система отримання дозволів та погоджень;

91

• відсутність можливості авалювання векселів у місцевих фінансових

установах.

Сприятливі можливості

•покращення бізнес іміджу країни;

•розвиток транспортних мереж;

•будівництво великих об’єктів, які потребують додаткових суміжних підприємств;

•значна кількість вільної робочої сили;

•вступ України в ЄС і НАТО.

Загрози

•погіршення бізнес іміджу країни;

•низький рівень кваліфікації трудових ресурсів;

•змінність і непослідовність законодавства;

•відсутність зв’язку, комунікації та налагоджених ефективних інформаційних потоків між державними установами;

•не раціональне розпорядження з боку держави власністю

(державні підприємства);

•незавершеність процесу розмежування земель на землі державної та комунальної власності;

•відсутність можливості для нерезидента придбати землю у

власність.

За своїм призначенням SWOT-аналіз є «інструментом» КСП та робочих

груп для підготовки реалістичних, вартих довіри планів дій, в яких поряд зі середньостроковими стратегічними цілями визначаютьсяі короткострокові оперативні цілі – власне проекти. Упровадження цих проектів повинно, з одного боку, усунути слабкості міста з одночасним посиленням його сильних сторін, а з другого – повною мірою скористатися сприятливими можливостями, які можуть виникнути завдяки дії зовнішніх сил.

На основі цього формується проект стратегічного бачення. Стратегічне бачення – це спільне, погоджене на основі консенсусу, чітке і лаконічне

92

формулювання того, як місто має виглядати в майбутньому. Стратегічне бачення є вступом до Стратегічного плану економічного розвитку. Воно пояснює вихідну позицію, з якої члени КСП розпочинають створення плану.

Запропоноване формулювання бачення містить ідеї, які члени КСП (представники бізнесу та міста) вважають найважливішими для майбутнього, а саме: розвиток туризму, привабливість для інвестицій, розвиток бізнесу. Дане стратегічне бачення узгоджується та затверджується на засіданні Комітету стратегічного планування.

5. 3. Розробка оперативних цілей стратегічного розвитку

трьох вищезгаданих критичних питань і досягнення консенсусу щодо кроків, які має зробити місто, підприємства та інші партнери, щоб досягти покращень у цих питаннях. До складу робочих груп увійшли члени КСП, представники міської ради, підприємств, органів державного управління, а також інші особи – спеціалісти, які забезпечували наявність необхідного досвіду і спеціальних знань. Робочі групи тричі зустрічалися для підготовки Планів дій, які складаються зі стратегічних та оперативних цілей і завдань, спрямованих на вирішення проблем з даного критичного питання. Саме Плани дій є стрижнем Стратегічного плану. Три критичних питання – розвиток туризму, розвиток малого і середнього бізнесу та залучення інвестицій – були вибрані як вирішальні чинники для подальшого розвитку міста та місцевої економіки. Для кожного з цих питань були складені окремі плани дій, впровадження яких має вести до покращення конкурентної позиції міста. Плани дій розроблялися робочими групами, сформованими з членів Комітету стратегічного планування, а також людей, які мають професійні знання та досвід у відповідній сфері, або до службової компетенції яких входить відповідне питання.

Стратегія розвитку ґрунтується на амбітному баченні – майбутнього зростання і на трьох ретельно відібраних критичних питаннях. Залучення

93

інвестицій належить до універсальних чинників, що обумовлюють розвиток місцевої економіки, тоді як критичні питання, пов’язані з покращенням місцевої бізнес-інфраструктури та розвитком туризму, віддзеркалюють очікуваний високий потенціал зростання, який має генерувати успішне впровадження стратегії.

Критичне питання 1. РОЗВИТОК ТУРИЗМУ

Пошук нових, творчих підходів до перетворення міста й території, що його оточує, на популярне місце відпочинку для чітко визначених груп споживачів на ринку туристських послуг вимагає спільних зусиль місцевої влади і підприємств галузі туризму. Природні та історичні пам’ятки регіону сприяють розвитку культурно-пізнавального, ділового, етнічного, релігійного туризму, різних видів активного та екстремального відпочинку ( альпінізм, спелеотуризм, сплав на байдарках, пішохідний, велосипедний, кінний туризм), приваблюють вітчизняних і закордонних клієнтів, які шукають нові місця для відвідування. Характеризуючи потенціал туристичного центру слід виділити п’ять складових:

-значна концентрація пам’яток історії, архітектури і культури;

-унікальний природний ландшафт та місце розташування;

-м’який континентальний клімат;

-різномаїття міського культурного середовища;

-наближеність до інших історико-архітектуриних та природних комплексів.

Щоб туристична галузь запрацювала, необхідно вдатися до процесу планування, в якому враховуються людські, економічні, екологічні та інфраструктурні чинники. Інвестиції в рекламу туристичної дестинації, приваблення туристів не завжди приносять негайні результати. Разом з тим, місто повинно запропонувати туристам певний розвиток соціально-побутової інфраструктури та цілий спектр побутових зручностей.

Розвиток туризму може мати й зворотний бік. Серед різноманітних видів діяльності з економічного розвитку ця діяльність є найбільш ризиковою. Хоча туризм створює багато сприятливих можливостей для

94

Критичне питання 2. РОЗВИТОК МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ

Розвиток малого і середнього бізнесу залежить від великої кількості різноманітних факторів. Одними із найважливіших факторів, що впливають на розвиток бізнесу, є місцевий бізнес-клімат та інфраструктура бізнесу. Інфраструктура бізнесу складається здебільшого з «нематеріальних» компонентів, таких, як політика і програми, що поліпшують місцевий бізнес- клімат і забезпечують малим та середнім підприємствам доступ до капіталу й технічної допомоги. В основі успішної стратегії економічного розвитку лежить такий бізнес-клімат, який не «тільки» сприяє залученню інвестицій, що створюють нові робочі місця, але й утримує в місті існуючі підприємства, заохочує появу нових підприємців.

Часто бізнес-клімат міста є результатом стосунків між міською владою та бізнесовою спільнотою. Тому цей клімат можна поліпшити, здійснюючи більш дієву комунікацію між двома згаданими сторонами та інформуючи сектор приватного бізнесу шляхом проведення регулярних зустрічей між підприємцями та представниками влади, створення інформаційної служби для підприємців, створення сучасної інформаційної системи. Така система може включати тривимірну цифрову модель міста з усією необхідною інформацією про ділянки, інфраструктуру, проектні обмеження, власність тощо.

Серед інституціональних засобів поліпшення бізнес-клімату слід назвати створення бізнес-інкубаторів, які можуть допомогти новим підприємствам стати на ноги, нового центру сприяння бізнесу чи бізнес-асоціації. Слід, мабуть, переглянути існуючу політику і нормативні акти, що регулюють питання створення та функціонування підприємств (надання дозволів та ліцензування) – наскільки ефективними та дієвими вони є, і наскільки вони допомагають створенню сприятливого бізнес-клімату. Не завадило би також позбутися зайвого бюрократизму.

96

можливі пільги для приваблення інвесторів, причому гроші, вкладені в цю конкурентну боротьбу можуть окупитися не раніше ніж через п’ять – десять років.Спроможність будь-якого міста залучати зовнішні інвестиції визначається багатьма чинниками, серед яких стан технічної інфраструктури, доступність будівель і добре підготовлених ділянок для нової забудови, наявність кваліфікованої робочої сили, бізнес-клімат у місті та його імідж, обсяг та якість послуг, що надаються містом. Безпосередній вплив на здатність влити новий капітал в місцеву економіку має також те, наскільки успішною є поточна стратегія маркетингу та промоції. Важливу роль у залученні іноземних інвестицій відіграє підтримка, що надається на національному рівні та інвестиційна політика держави.

Однією з переваг у конкурентній боротьбі за інвестиції, які створюють нові робочі місця, є існування переліку земельних ділянок – не надто дорогих та обладнаних комунікаціями (з доступними тарифами на енергопостачання). Місто також може розвивати галузі харчової і переробної промисловості з можливим розміщенням підприємств додаткових галузей та утворенням успішного кластера. У той же час якщо регіон бажає диверсифікувати свою економіку і створити сприятливі умови для інших галузей (наприклад, виробництво частин для автомобілів, електротехніка, харчова промисловість), а це вже буде можливим тільки в разі приходу зовнішніх інвесторів.

Стратегічний план економічного розвитку визначає кроки із розвитку туризму, зміцнення бізнес-інфраструктури в місті, проведення системної роботи з покращення місцевого інвестиційного клімату і розширення інвестиційних можливостей.

98

проблеми міста. Реальне досягнення стратегічних цілей плану вимагатиме співпраці, волі та відданості всіх лідерів громади.

По-третє, питання інфраструктури та інформаційної системи для бізнесу, розвитку туризму та залучення інвестицій є взаємопов’язаними, а отже ефективна робота над ними можлива лише за умови, що ми розуміємо їх у цілому. Покращення в одному з питань сприятиме покращенням в інших.

Моніторинг впровадження Стратегічного плану економічного розвитку міста покладається на Комітет з управління впровадженням (КУВ) з найбільш активних членів КСП та робочих груп. Завданням КУП є моніторинг виконання всіх 28 конкретних проектів (оперативних цілей) Стратегічного плану.

ЛІТЕРАТУРА: 1. Немцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент.

– К. : „Екс об”, 2002. – 560с. 2. Осовська Г.В. та ін. Стратегічний менеджмент. – К.: Кондор,2003. – 196с. 3. Стратегічний план економічного розвитку м. Кам’янця-Подільського.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ:

1.Описати цілі і завдання стратегічного планування для розвитку туристичного центру.

2.На яких засадах формується Комітет стратегічного планування та які його функції?

3.Яка роль SWOT - аналізу у розробці стратегічного плану розвитку туристичного центру?

4.Що таке стратегічні та оперативні цілі розвитку туристичного центру, наведіть приклади?

5.У яких містах України було здійснено стратегічне планування розвитку ?

6.Яким чином здійснюється реалізація стратегічного плану?

100