- •Міністерство освіти і науки україни національний університет харчових технологій метрологія, технологічні вимірювання та прилади
- •До виконання лабораторних робіт
- •Київ нухт 2010
- •Лабораторна робота № 1-т-р вимірювання тиску. Перетворювачі надлишкового тиску sitrans р серії z та zd
- •1.Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3. Теоретичні відомості
- •3.1. Тиск. Основні поняття. Одиниці вимірювання тиску
- •3.2. Класифікація манометрів по виду вимірюваного тиску
- •3.3. Принцип дії вимірювального перетворювача надлишкового
- •3.3.1. Загальна теорія та конструкція тензометричних перетворювачів.
- •3.3.2. Загальна структурна схема та конструкція перетворювача
- •3.3.3. Загальна структурна схема та конструкція перетворювача
- •Основні технічні та метрологічні характеристики Sitrans p zd та z:
- •3.3.4. Цифровий реєстратор Sirec ds.
- •4. Завдання та методика виконання роботи.
- •5. Порядок виконання роботи.
- •6. Обробка результатів вимірювання.
- •Лабораторна робота № 2-т-дм деформаційні манометри
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.Загальна теорія деформаційних та вагопоршневих манометрів
- •3.1. Деформаційні манометри
- •3.3. Диференціально-трансформаторні вимірювачі тиску.
- •3.4. Електроконтактний манометр типу екм
- •3.5. Пневмоелектричні перетворювачі.
- •3.6. Вагопоршневі манометри .
- •4. Завдання та методика виконання роботи.
- •5. Порядок виконання роботи
- •5.2. Перевірення трубчастого манометра з дтп у комплекті з рм1.
- •5.3. Перевірення електроконтактного мановакуумметра екмв.
- •6. Обробка результатів вимірювань
- •Лабораторна робота № 3 –т- ds вимірювання різниці тисків. Перетворювач диференціального тиску sitrans р ds III
- •1.Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.Загальні теоретичні відомості.
- •3.1.Класифікація манометрів за принципом дії.
- •3.2. Рідинні манометри та дифманометри
- •3.3. Електропневматичний перетворювач та електричні манометри опору
- •3.4. Перетворювач Sitrans p ds III
- •3.5. Загальна методика вимірювання тиску
- •Властивості ланцюгу передачі тиску.
- •4. Методика виконання роботи.
- •5. Порядок виконання перевірення.
- •6. Обробка результатів вимірювань
- •Лабораторна робота № 4 - t – tf2 термометри опору. Перетворювач “ sitrans tf2 ”
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Загальні теоретичні відомості про термометри опору
- •3.2. Теоретичні відомості про перетворювач Sitrans tf2
- •4. Завдання та методика виконання роботи.
- •5. Порядок виконання роботи.
- •6. Порядок обробки результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 - t – то 2/3 дослідження підключення термометрів опору до вторинних приладів за схемами в два та три проводи
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Загальна теорія мостових схем
- •3.2. Нормувальні перетворювачі для термометрів опору
- •3.3. Двоканальний мікропроцесорний вимірювач трм 200 Призначення:
- •Основні функціональні характеристики:
- •Технічні характеристики:
- •4. Опис лабораторної установки та перелік приладів лабораторного стенду
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Порядок обробки результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •3. Загальні теоретичні відомості
- •Контактні термоелектричні перетворювачі (термопари)
- •3.2. Компенсаційний метод вимірювання терс термопари.
- •3.3.Термоелектричний перетворювач “Ni - Cr/Ni ” з вимірювальним перетворювачем “sitrans tk/tk – h”
- •3.4.Манометричні термометри (мт)
- •4.Завдання та методика виконання роботи.
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Порядок обробки результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7 -т – л - д логометр та автоматичний реєструвальний прилад диск-250
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.3Агальні теоретичні відомості
- •3.1. Загальна теорія приладів магнітоелектричної системи
- •3.2. Будова та робота мілівольтметра
- •3.3. Будова та робота промислового логометра
- •3.4. Принцип дії та склад приладу реєстрації вимірювань диск-250
- •4.Завдання та методика виконання роботи.
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Обробка результатів вимірювання.
- •Лабораторна робота № 8- р - lu ультразвукові рівнеміри “probe lu” та “Multi Ranger 100 “
- •1.Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Загальні поняття про ультразвук та його випромінювання
- •3.2 Загальна структурна схема ультразвукових рівнемірів (ехолотів)
- •3.3. Ультразвуковий рівнемір MultiRanger 100 з сенсором xrs – 10.
- •3.4. Ультразвуковий рівнемір Sitrans Probe lu
- •4.Методика і завдання до лабораторної роботи
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Обробка результатів вимірювань.
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Радіохвильові методи вимірювання рівня
- •3.2.Радарний рівнемір sitrans lr 200
- •Особливі ознаки lr 200:
- •4.Методика і завдання до лабораторної роботи
- •5.Порядок виконання роботи
- •6. Обробка результатів вимірювань.
- •3. Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Ємнісний метод вимірювання рівня.
- •3.1. Ємнісний рівнемір Sitrans lc 300
- •3.3. Електричні сигналізатори рівня
- •4. Завдання та методика до виконання роботи
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Обробка результатів вимірювань.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 11 – p/г – гп
- •1.Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3. Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Основні поняття про густину речовини і методи її вимірювання
- •3.2. Гідростатичний принцип вимірювання густини та рівня речовин
- •3.2.1 Гідростатичні рівнеміри та густиноміри.
- •3.2.2. П’єзометричні рівнеміри та густиноміри.
- •3.3. Перетворювач пнемо-електричний пте-4
- •Принцип роботи.
- •3.4. Перетворювачі тиску типу kpt-c.
- •Конструкція і робота крт-с
- •4. Методика виконання лабораторної роботи
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Обробка результатів вимірювань.
- •Лабораторна робота № 12 - в - fм магніто-індукційний витратомір sitrans fm mag 6000
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3. Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Загальні відомості про вимірювання витрати та кількості речовини
- •3.2. Загальна теорія магніто-індукційного методу вимірювання витрати
- •3.3. Призначення, склад та структурна схема Sitrans fm mag 6000.
- •Основні функції та технічні характеристики.
- •3.4. Принцип дії водоміра схвк-1,5
- •4. Методика виконання лабораторної роботи
- •Опис лабораторної установки та перелік приладів
- •6. Порядок проведення перевірення mag 6000
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 13 - b - c принципи вимірювання витрати та маси сипких матеріалів і визначення класу точності зв
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.Загальні теоретичні відомості
- •3.1.Принципи та методи вимірювання витрати і маси сипких матеріалів.
- •3.2. За принципом дії вимірювальні перетворювачі маси
- •3.3.Принцип дії магнітопружного ваговимірювального пристрою.
- •3.3.1. Структурна схема магнітопружного пристрою
- •3.3.3. Вторинний пристрій та робота його складових.
- •3.4. Загальна методика проведення метрологічної атестації зв
- •4. Опис лабораторної установки
- •5. Методика метрологічної атестації засобів вимірювання (пристрою для вимірювання ваги).
- •5.1. Умови проведення атестації
- •5.2. Операції та засоби атестації.
- •5.3. Перевірення працездатності пристрою
- •5.4. Визначення основної похибки в нормальних умовах
- •5.5. Обробка результатів вимірювань
- •5.6. Висновок
- •6. Оформлення графіків
- •Лабораторна робота № 14- b - р витратоміри змінного та постійного перепаду тиску (ротаметр f va Trogflux)
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3. Загальні теоретичні відомості про витратоміри змінного та постійного перепаду тиску
- •3.1. Метод змінного перепаду тиску.
- •3.3. Комбіновані дросельні перетворювачі.
- •3.4. Призначення та конструкція витратоміра Sitrans f va Trogflux
- •3.5. Призначення та конструкція витратоміра рм1
- •4. Методика виконання лабораторної роботи
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Опрацювання результатів проведених спостережень.
- •Контрольні запитання.
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.Основні теоретичні відомості
- •3.2. Витратомір – густиномір Sitrans fc Massflo фірми «Siemens»
- •3.3. Вимірювальний мікропроцесорний перетворювач mass 6000 витратоміра Sitrans fc Massflo
- •4. Перелік приладів лабораторного стенду
- •5. Опис лабораторної установки
- •6. Порядок проведення перевірення mass 6000 по водоміру схвк—1,5
- •7. Опрацювання результатів проведених спостережень.
- •Контрольні запитання.
- •3. Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Вологість та методи її вимірювання.
- •3.2. Ввимірювання вологості твердих та сипких матеріалів
- •3.4.Психрометричний метод вимірювання вологості в газових середовищах
- •3.4.1. Структурна схема первинного вимірювального
- •3.4.2. Електрична схема вторинного приладу автоматичного психрометра
- •3.4.3. Структурна схема та основні технічні характеристики вимірювача-регулятора «овен мпр51 щ4»
- •4. Перелік приладів і обладнання та їх технічна характеристика
- •5. Опис установки
- •6. Порядок виконання роботи
- •7. Обробка результатів вимірювання
- •Лабораторна робота № 17 – а. Аналізатори складу рідин та газів. Промисловий рН-метр pH -101п
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3. Загальна теорія
- •3.1. Класифікація та коротка характеристика аналізаторів складу рідин
- •3.2. Класифікація та коротка характеристика газоаналізаторів
- •3.3. Потенціометричний метод аналізу складу рідин.
- •3.4. Промисловий рН-метр фірми «Діліс»
- •Бвс виконує функції:
- •Бувс виконує функції:
- •3.5. Промисловий газоаналізатор «окси-5м»
- •4. Методика виконання лабораторної роботи та прилади
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Порядок обробки результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Література
2. Завдання на виконання роботи
2.1. Познайомитись з лабораторним стендом вимірювання тиску.
2.2. Вивчити загальну теорію вагопоршневих та деформаційних манометрів, а також деформаційних манометрів з дистанційною передачою та приладу РМ1.
2.3. Зняти реальні статичні характеристики перетворення трубчастих манометрів типів МТИ та МЕД в комплекті із РМ1, провести їхнє перевірення по зразковому манометру (МО).
2.4. Вивчити принцип дії, конструкцію, технічні характеристики та використовування електроконтактного мановакуумметра ЕКМВ.
2.5. Зняти реальну статичну характеристику перетворення мановакуум-
метра ЕКМВ та оцінити гістерезис його вихідних сигналів
двопозиційного регулювання.
2.6. По статичним характеристикам перетворення визначити абсолютну,
відносну та приведену похибки по діапазону вимірювання для всіх приладів та побудувати графіки для приладів МТИ та МЕД: а) реальної статичної характеристики перетворення та залежності діапазону вимірювання.
3.Загальна теорія деформаційних та вагопоршневих манометрів
3.1. Деформаційні манометри
Деформаційні (далі ДМ) манометри, вакуумметри, мановауумметри, тягоміри, напороміри, диференціальні манометри та барометри складають велику групу приладів для технологічних вимірювань. Принцип дії деформаційних манометрів грунтується на використанні деформації або моменту згинання різних пругких чутливих елементів (ПВП, рис.1,а та рис. 2), які сприймають вимірюваний тиск середовища, та перетворюють його в переміщення або в зусилля. В ДМ вимірюваний тиск урівноважується величиною механічної напруженності в матеріалі первинного вимірювального
перетворювача (ПВП): Рвим = Кпр ּ δ, (4)
де Кпр – коефіцієнт жорсткості пружного чутливого елемента, Н/м;
δ – деформація ПВП (чутливого елемента), м.
По виду ПВП ДМ ділять на наступні групи: ■ мембрані ПВП (рис.1,а та рис.2,в), в яких в якості ПВП використовується плоска або гофрована мембрана; ■ анероїдні ПВП (внутрішній тиск в коробці практично відсутній) та манометричні (вимірюваний тиск подається в середину коробки) коробки (рис.2,г та 2,д); ■ блоки анероїдних та манометричних коробок (рис. 3,2 та 2,ж); ■ пружинно-мембранні ПВП з гнучкою мембраною (рис.2,з); ■ сильфони (рис. 2,и); ■ пружинно-сильфонні ПВП (рис.2,к), ■ ПВП з одновитковою (рис.2,а) та багатовиткововими (гелікоїдальними, рис.2,б чи у вигляді спіралі) трубчастими пружинами.
■Мембрана – це кругла еластична пластина, що закріплена по периметру. Розрізняють плоскі (рис.1,а), випуклі (хлопаючі), неметалеві (вялі, рис.2,з) та гофровані (рис.2,в) мембрани.
■ Плоскі мембрани виготовляють із сталі, латуні, фосфористої бронзи, кремнію тощо і являють собою круглі тонкостінні платини постійної товщини. Така мембрана (рис.1,а) прогинається (її центр переміщується на деяку величину δ, а пунктиром показано положення поверхні мембрани за відсутності тиску) не тільки під дією рівнорозподіленого по її поверхні тиску Р, але і від напруження одночасного розтягування. В наслідок цього така мембрана має нелінійну характеристику перетворення (ХП) δ=f(Р) і в приладах використовується тільки невелика початкова (відноно лінійна) частина її ходу δ. Плоскі мембрани використовуються у приладах тиску спеціальних конструкцій: п’єзокварцевих, ємнісних, індукційних та тензометричних.
■ Випукла (хлопаюча) мембрана має деяку початкову випуклість в сторону діючого на неї тиску і спочатку відбувається плавне її прогинання по ХП δ=f(Р) під дією зростаючого тиску до точки втрати стійкості, а далі вона стрибкоподібно змінює прогинання в протилежну сторону. При подальшому зростанні тиску в ній знову монотонно збільшується прогинання δ. Такі
мембрани використовуються в приладах контролю та сигналізації.
а) б)
Рис.1 Схеми перетворення: а) уніфікованого пневматичного сигналу в уніфікований електричний та б) тиску у переміщення δ в плоскій мембрані.
■ Неметалеві (вялі) мембрани (рис.2,з) виготовлють із тканини (капрон,
шовк) у вигляді сітки, яку покривають пластмасою або бензомастилостійкою гумою. Її забезпечують жорстким центром (≈ 0,8 робочого діаметру займає металева кільцеподібна пластина). Для забезпечення сталої ефективної площини, кільцева частина залишку виконується у вигляді гофру, який формується при виготовлені мембрани. Такі мембрани використовуються для вимірювання малих надлишкових тисків та різниць тисків.
Рис. 2. Деформаційні (пружинні) манометри.
■ Гофровані мембрани (рис. 2,в…ж). Гофри – це хвилеподібні кільцеві концентричні складки на плоскій мембрані, які значно лінеаризують ХП мембрани та підвищують надійність її роботи. Форми профілю гофру – сінусо-ідальні, пилкоподібні та трапецієвидні. Найчастіше використовуються в мемб-ранних коробках (рис.2,г та д) – дві спаяні або зварені по периметру гофровані мембрани. Розрізняють анероїдні (рис.2,г) коробки та блоки (рис.2,е), в яких
внутрішній тиск відсутній і які використовуються як ПВП в барометрах, та
манометричні коробки (рис.2,д) або блоки (рис.2,ж) манометричних коробок,
що використовуються для вимірювання навеликих надлишкових тисків та розріджень - як манометри, тягоміри та напороміри, а також для вимірювання різниці тисків в дифманометрах.
■ Сильфони (рис.2,и та к) – це тонкостінна трубка з гофрами, які являють собою глибокі хвилеподібні складки. Відрізняються прямолінійною залежністю зміщення δ дна сильфона від тиску. Розрізняють безшовні сильфони, які виготовляють гідравлічним або механогідравлічним методом із тонкостінних безшовних цільнотянутих трубок, та сильфони, що виготовлені методом зварювання по завнішньому та внутрішньому контурах із окремо штампованих гофрованих мембран. На стискування сильфони витримують тиск у 1,5 - 2 рази більший, чим при дії тиску із середини (рис.2,и). Сильфони випускаються на
тиски в межах від 0,0001 до 600 атм.
Розглянуті ПВП (чутливі елементи) пругко деформуються і переміщуються
під впливом (рис.2) різниці між внутрішнім Р2 та зовнішнім Р1 тисками.
Величина цієї деформації (переміщення) є мірою різниці цих тисків. При відсутності вимірюваного тиску, яким може бути або зовнішній або внутрішній тиск, чутливий елемент повертається у вихідне положення під дією пругкої деформації. Вихідний сигнал таких деформаційних ПВП тиску (переміщення) перетворюються в конкретній конструкції вимірювального приладу (окремі приклади конструктивної реалізації цієї процедури показано на рис.: 2; 3,в; 4,а та 4,б) на показання значень виміряної величини тиску Р.
Деформація чутливого пругкого елемента в таких приладах обмежена або долями мм, або декількома мм. Тому в корпусі таких приладів, які відповідають тим чи іншим специфічним вимогам, крім основної частини (ПВП, пругкого чутливого елементу), знаходиться також передавальний механізм, який зас-тосовують для збільшення деформації пругкого чутливого елемента в необхід-ну кількість разів для переміщення показника по шкалі приладу (рис.3,в).
ДМ відрізняються простотою та надійністю конструкції, невеликими габа-
ритами, досить високою точністю, широким діапазоном вимірювання. Завдяки цим якостям деформаційні манометри широко застосовуються для вимірювання надлишкового тиску, розрідження та перепаду тиску, в різних галузях техніки
в діапазоні вимірювання від – 100 КПа до +1000 МПа.
3.2.Манометри з трубчастими пружинами.
На рис.3,в приведена кінематична схема та загальний вигляд з окремими складовими частинами манометра з трубчастою одновитковою пружиною, що отримав найбільше розповсюдження.В цьому манометрі в якості ПВП використовується трубчаста пружина 2. Один кінець трубки 2 закріплюють нерухомо на цоколі 1, який в свою чергу закріплений гвинтами в круглому корпусі 3 манометра. Через штуцер цоколя в трубку 2 подається вимірюваний тиск. Другий вільний кінець трубки є герметично запаяним і зв’язаний повідком 6 з передавальним механізмом 7, який в свою чергу складається із зубчастого сектора 5 та шестерні, на вісь якої закріплена стрілка 4. Трубчаста пружина (одновиткова манометрична пружина, трубка Бурдона) являє собою пружну тонкостінну металеву порожнисту трубку еліптичного або плоскоовального перерізу, вісь якої вигнуто по дузі кола радіусом R (рис. 3,а) на кут γ в межах (180–270). Із подачею тиску у внутрішню порожнину трубчастої пружини її переріз прагне набути форми кола (рис. 3,б), тобто, мала вісь (розміром 2а) овалу чи еліпса збільшується, а велика (розміром 2b), навпаки, зменшується. Так як довжина трубчастої пружини залишається незмінною, а один кінець її жорстко закріплений в цоколі, через який подається вимірюваний тиск Р, то в пружині зі зростанням тиску виникає внутрішня напруженість, яка приводить до її розкручування і переміщенню вільного кінця.
Докажемо це. Довжини внутрішньої та зовнішньої дуг трубчастої пружини (рис. 3,а) можна записати як:
(5)
де r і R – відповідно радіуси внутрішньої та зовнішньої дуг пружини;
γ - початковий кут закручення трубчастої пружини.
У разі деформування (зміни кута закручення) трубчастої пружини під дією
підведеного тиску Р до γ' відповідно зміняться радіуси внутрішньої та зовнішньої дуг (відповідно r' і R'), але довжина дуг (фактично довжина
трубки) залишиться майже незмінною. Тому:
(6)
в)
Рис. 3. Схема зміни кута закручування одновиткової трубчастої пружини (а) та її перерізу (б) під дією тиску Р, та (в) - загальний вигляд трубчастого манометра
Віднявши від першого виразу другий, отримаємо:
(7)
або використовуючи рис. 3, б, з якого видно, що R - r = 2а а R'- r'= 2а', можемо записати: а ּγ = а' ּγ', (8)
де 2а' – розміри малої осі еліпса (овалу) поперечного перерізу трубчастої
пружини після її деформації відповідно за рахунок подачі тиску Р у її
внутрішню порожнину.
А позаяк зі збільшенням тиску Р а' > а, то γ' < γ, тобто трубчаста пружина
розкручується. Величина зміни кута розкручування пружини Δγ дорівнює:
Δγ = γ[Δа/(а+Δа)], (9)
де Δа - зміна довжини малої осі еліпса (овалу) під дією тиску.
Розкручування трубки спричинює лінійне переміщення l її вільного кінця:
l = Т *R (Δγ/γ ), (10)
де Т - коефіцієнт, залежний від початкового кута γ трубчастої пружини;
Δγ/γ - відносний кут повороту вільного кінця пружини під дією тиску.
Трубчасті пружини ДМ виготовляють із латуні, томпаку, бронзи (сплав міді з цинком, свинцем або оловом), берилієвої бронзи, сталі різних складів, або в останній час із сплавів нікелю. Механічні властивості матеріалу пружини ДМ залежать від її хімічного складу, характеру механічної та термічної обробки при
виготовленні і температури, при якій вона повинна працювати, а також залежать від домішок і обробки.
Манометр має рівномірну шкалу в межах пругкої деформації пружини.
Промисловість випускає трубчасті манометри з одновитковою пружиною:
■ відтворюючі показання типів ОБМ, МТП;
■ відтворюючі показання та самописні типу МТС, зразкові – МО;
■ з диференційно-трансформаторним перетворювачем типу МЕД;
■ з електросиловим перетворювачем типу МП -Е ;
■ з пнемо-силовим перетворювачем типу МП-П;
■ електроконтактні манометри ЕКМ та мановакуумметри ЕКМВ.
За призначенням трубчасті манометри поділяються на три групи :
■ зразкові (класи точності - 0,1;0,2; 0,35) - для повірки робочих манометрів в лабораторних умовах;
■ контрольні (класи точності - 0,4; 0,5;1,0) - для повірки робочих манометрів за місцем їх встановлення;
■ робочі (класи точності - 1,5;2,5;4,0) - для технічних вимірювань.
Манометри з гелікоїдальною пружиною (рис. 2,б) більш чутливі і мають
межі вимірювання від 0 до 160 МПа, клас 1,0 ; 1,5. Але є великогабаритними приладами. Практика показала , що для високих тисків навіть абсолютна пряма товстостінна трубка з ексцентричним повздовжним отвором, який не доходить до кінця, під дією тиску речовини, що подається в її середину, теж деформується. Такі недеформовані трубчаті пружини використовуються як чутливі елементи в приладах для вимірювання тиску від 1000 до 10000 кгс/см2 (100 до 1000 МПа) і їхній клас точності не перевищує 1,0. На тиски більше 100 МПа іноді до звичайної зігнутої товстостінної труби приварюють з внутрішньої сторони металеву стрічку, яка еквівалентна ексцентричності отвору.
Рис. 4. Трубчаста пружина чотирьох-променевого(зірочного) перерізу.
Ще одна різновидність трубчастої пружини приведена на рис.4, в якій використовують зірочний переріз.Такий переріз можна собі уявити як два овальних перерізи , розташованих під кутом 900 одне до одного. Кут повернення вільного кінця пружини за зміни тиску може сягати до (40-60)0.
У цьому випадку не має необхідності в передавальному механізмі, так як стріл-ка приладу може бути закріплена безпосередньо на вільному кінці пружини.