- •Міністерство освіти і науки україни національний університет харчових технологій метрологія, технологічні вимірювання та прилади
- •До виконання лабораторних робіт
- •Київ нухт 2010
- •Лабораторна робота № 1-т-р вимірювання тиску. Перетворювачі надлишкового тиску sitrans р серії z та zd
- •1.Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3. Теоретичні відомості
- •3.1. Тиск. Основні поняття. Одиниці вимірювання тиску
- •3.2. Класифікація манометрів по виду вимірюваного тиску
- •3.3. Принцип дії вимірювального перетворювача надлишкового
- •3.3.1. Загальна теорія та конструкція тензометричних перетворювачів.
- •3.3.2. Загальна структурна схема та конструкція перетворювача
- •3.3.3. Загальна структурна схема та конструкція перетворювача
- •Основні технічні та метрологічні характеристики Sitrans p zd та z:
- •3.3.4. Цифровий реєстратор Sirec ds.
- •4. Завдання та методика виконання роботи.
- •5. Порядок виконання роботи.
- •6. Обробка результатів вимірювання.
- •Лабораторна робота № 2-т-дм деформаційні манометри
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.Загальна теорія деформаційних та вагопоршневих манометрів
- •3.1. Деформаційні манометри
- •3.3. Диференціально-трансформаторні вимірювачі тиску.
- •3.4. Електроконтактний манометр типу екм
- •3.5. Пневмоелектричні перетворювачі.
- •3.6. Вагопоршневі манометри .
- •4. Завдання та методика виконання роботи.
- •5. Порядок виконання роботи
- •5.2. Перевірення трубчастого манометра з дтп у комплекті з рм1.
- •5.3. Перевірення електроконтактного мановакуумметра екмв.
- •6. Обробка результатів вимірювань
- •Лабораторна робота № 3 –т- ds вимірювання різниці тисків. Перетворювач диференціального тиску sitrans р ds III
- •1.Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.Загальні теоретичні відомості.
- •3.1.Класифікація манометрів за принципом дії.
- •3.2. Рідинні манометри та дифманометри
- •3.3. Електропневматичний перетворювач та електричні манометри опору
- •3.4. Перетворювач Sitrans p ds III
- •3.5. Загальна методика вимірювання тиску
- •Властивості ланцюгу передачі тиску.
- •4. Методика виконання роботи.
- •5. Порядок виконання перевірення.
- •6. Обробка результатів вимірювань
- •Лабораторна робота № 4 - t – tf2 термометри опору. Перетворювач “ sitrans tf2 ”
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Загальні теоретичні відомості про термометри опору
- •3.2. Теоретичні відомості про перетворювач Sitrans tf2
- •4. Завдання та методика виконання роботи.
- •5. Порядок виконання роботи.
- •6. Порядок обробки результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 - t – то 2/3 дослідження підключення термометрів опору до вторинних приладів за схемами в два та три проводи
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Загальна теорія мостових схем
- •3.2. Нормувальні перетворювачі для термометрів опору
- •3.3. Двоканальний мікропроцесорний вимірювач трм 200 Призначення:
- •Основні функціональні характеристики:
- •Технічні характеристики:
- •4. Опис лабораторної установки та перелік приладів лабораторного стенду
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Порядок обробки результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •3. Загальні теоретичні відомості
- •Контактні термоелектричні перетворювачі (термопари)
- •3.2. Компенсаційний метод вимірювання терс термопари.
- •3.3.Термоелектричний перетворювач “Ni - Cr/Ni ” з вимірювальним перетворювачем “sitrans tk/tk – h”
- •3.4.Манометричні термометри (мт)
- •4.Завдання та методика виконання роботи.
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Порядок обробки результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7 -т – л - д логометр та автоматичний реєструвальний прилад диск-250
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.3Агальні теоретичні відомості
- •3.1. Загальна теорія приладів магнітоелектричної системи
- •3.2. Будова та робота мілівольтметра
- •3.3. Будова та робота промислового логометра
- •3.4. Принцип дії та склад приладу реєстрації вимірювань диск-250
- •4.Завдання та методика виконання роботи.
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Обробка результатів вимірювання.
- •Лабораторна робота № 8- р - lu ультразвукові рівнеміри “probe lu” та “Multi Ranger 100 “
- •1.Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Загальні поняття про ультразвук та його випромінювання
- •3.2 Загальна структурна схема ультразвукових рівнемірів (ехолотів)
- •3.3. Ультразвуковий рівнемір MultiRanger 100 з сенсором xrs – 10.
- •3.4. Ультразвуковий рівнемір Sitrans Probe lu
- •4.Методика і завдання до лабораторної роботи
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Обробка результатів вимірювань.
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Радіохвильові методи вимірювання рівня
- •3.2.Радарний рівнемір sitrans lr 200
- •Особливі ознаки lr 200:
- •4.Методика і завдання до лабораторної роботи
- •5.Порядок виконання роботи
- •6. Обробка результатів вимірювань.
- •3. Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Ємнісний метод вимірювання рівня.
- •3.1. Ємнісний рівнемір Sitrans lc 300
- •3.3. Електричні сигналізатори рівня
- •4. Завдання та методика до виконання роботи
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Обробка результатів вимірювань.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 11 – p/г – гп
- •1.Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3. Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Основні поняття про густину речовини і методи її вимірювання
- •3.2. Гідростатичний принцип вимірювання густини та рівня речовин
- •3.2.1 Гідростатичні рівнеміри та густиноміри.
- •3.2.2. П’єзометричні рівнеміри та густиноміри.
- •3.3. Перетворювач пнемо-електричний пте-4
- •Принцип роботи.
- •3.4. Перетворювачі тиску типу kpt-c.
- •Конструкція і робота крт-с
- •4. Методика виконання лабораторної роботи
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Обробка результатів вимірювань.
- •Лабораторна робота № 12 - в - fм магніто-індукційний витратомір sitrans fm mag 6000
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3. Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Загальні відомості про вимірювання витрати та кількості речовини
- •3.2. Загальна теорія магніто-індукційного методу вимірювання витрати
- •3.3. Призначення, склад та структурна схема Sitrans fm mag 6000.
- •Основні функції та технічні характеристики.
- •3.4. Принцип дії водоміра схвк-1,5
- •4. Методика виконання лабораторної роботи
- •Опис лабораторної установки та перелік приладів
- •6. Порядок проведення перевірення mag 6000
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 13 - b - c принципи вимірювання витрати та маси сипких матеріалів і визначення класу точності зв
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.Загальні теоретичні відомості
- •3.1.Принципи та методи вимірювання витрати і маси сипких матеріалів.
- •3.2. За принципом дії вимірювальні перетворювачі маси
- •3.3.Принцип дії магнітопружного ваговимірювального пристрою.
- •3.3.1. Структурна схема магнітопружного пристрою
- •3.3.3. Вторинний пристрій та робота його складових.
- •3.4. Загальна методика проведення метрологічної атестації зв
- •4. Опис лабораторної установки
- •5. Методика метрологічної атестації засобів вимірювання (пристрою для вимірювання ваги).
- •5.1. Умови проведення атестації
- •5.2. Операції та засоби атестації.
- •5.3. Перевірення працездатності пристрою
- •5.4. Визначення основної похибки в нормальних умовах
- •5.5. Обробка результатів вимірювань
- •5.6. Висновок
- •6. Оформлення графіків
- •Лабораторна робота № 14- b - р витратоміри змінного та постійного перепаду тиску (ротаметр f va Trogflux)
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3. Загальні теоретичні відомості про витратоміри змінного та постійного перепаду тиску
- •3.1. Метод змінного перепаду тиску.
- •3.3. Комбіновані дросельні перетворювачі.
- •3.4. Призначення та конструкція витратоміра Sitrans f va Trogflux
- •3.5. Призначення та конструкція витратоміра рм1
- •4. Методика виконання лабораторної роботи
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Опрацювання результатів проведених спостережень.
- •Контрольні запитання.
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3.Основні теоретичні відомості
- •3.2. Витратомір – густиномір Sitrans fc Massflo фірми «Siemens»
- •3.3. Вимірювальний мікропроцесорний перетворювач mass 6000 витратоміра Sitrans fc Massflo
- •4. Перелік приладів лабораторного стенду
- •5. Опис лабораторної установки
- •6. Порядок проведення перевірення mass 6000 по водоміру схвк—1,5
- •7. Опрацювання результатів проведених спостережень.
- •Контрольні запитання.
- •3. Загальні теоретичні відомості
- •3.1. Вологість та методи її вимірювання.
- •3.2. Ввимірювання вологості твердих та сипких матеріалів
- •3.4.Психрометричний метод вимірювання вологості в газових середовищах
- •3.4.1. Структурна схема первинного вимірювального
- •3.4.2. Електрична схема вторинного приладу автоматичного психрометра
- •3.4.3. Структурна схема та основні технічні характеристики вимірювача-регулятора «овен мпр51 щ4»
- •4. Перелік приладів і обладнання та їх технічна характеристика
- •5. Опис установки
- •6. Порядок виконання роботи
- •7. Обробка результатів вимірювання
- •Лабораторна робота № 17 – а. Аналізатори складу рідин та газів. Промисловий рН-метр pH -101п
- •1. Мета роботи
- •2. Завдання на виконання роботи
- •3. Загальна теорія
- •3.1. Класифікація та коротка характеристика аналізаторів складу рідин
- •3.2. Класифікація та коротка характеристика газоаналізаторів
- •3.3. Потенціометричний метод аналізу складу рідин.
- •3.4. Промисловий рН-метр фірми «Діліс»
- •Бвс виконує функції:
- •Бувс виконує функції:
- •3.5. Промисловий газоаналізатор «окси-5м»
- •4. Методика виконання лабораторної роботи та прилади
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Порядок обробки результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Література
6. Обробка результатів вимірювань.
6.1. По результатам проведених вимірювань розрахувати для похибки.
6.2. Побудувати статичні характеристики перетворення рівнемірів Sitrans PROBE LU та МultiRanger 100, та залежності їхніх відносної і приведеної
похибок по діапазону вимірювань.
6.3. Зробити висновки по результатам перевірення.
Контрольні запитання
Що таке ультразвук та яке співвідношення між швидкістю його розповсюдження, довжиною хвилі та частотою випромінювання?
Що таке акустичний опір середовища?
У чому полягає принцип ехо-локації?
За яких умов може бути використаний принцип ехо-локації?
5. Поясніть загальну структурну схему ехолотів.
6. Чим відрізняються рівнеміри Sitrans PROBE LU та MultiRanger 100?
7. Які основні НМХ ультразвукових рівнемірів Sitrans?
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 9 – Р - LR
РАДАРНИЙ РІВНЕМІР SITRANS LR 200
1. Мета роботи
1. Вивчити принцип роботи та будову автоматичного радарного рівнеміра Sitrans LR 200 фірми “Siemens”.
2. Засвоїти методику повірки приладу, виконати вимірювання рівня сипких матеріалів і рідин у повітрі та визначити похибки рівнеміра.
2. Завдання на виконання роботи
2.1. Познайомитись з лабораторним стендом.
2.2. Вивчити загальні поняття про радіохвильові методи вимірювання
рівня та структурні схеми їхньої реалізації.
2.3. Вивчити будову та структурну схему автоматичного радарного рівнеміра Sitrans LR 200 фірми “Siemens”.
2.4. Зняти реальні статичні характеристики перетворення автоматичного радарного рівнеміра Sitrans LR 200 фірми “Siemens”
2.5. По статичним характеристикам перетворення визначити варіацію. абсолютну, відносну та приведену похибки обох рівнемірів та побудувати графіки: а) реальних статичних характеристик перетворення; б) залежності похибок по отриманому діапазону вимірювання.
Загальні теоретичні відомості
3.1. Радіохвильові методи вимірювання рівня
При реалізації радіохвильових методів вимірювання рівня рідин та сипких
матеріалів вимірювання проводять у повітрі. Радіохвильові рівнеміри поділяються на дві групи. Принцип дії першої групи грунтується на вимірю- ванні часового зсуву між падаючою хвилею і хвилею, яка відбивається від поверхні розподілу двох середовищ «повітря – контрольоване за рівнем середо-вище». Принцип дії іншої – на залежності власних коливань резонатору, який
утворює ємність з контрольованою за рівнем речовиною, від кількості та властивостей речовини, що заповнює резонатор.
Застосування першої групи приладів, а їх називають радіолокаційними (радарами – в перекладі із англійської означає радіо знаходження та визначення відстані до об’єкта), для вимірюванні рівня рідин або сипучих матеріалів грунтується на явищі відбиття електромагнітних хвиль від границі розподілу двох середовищ із різними швидкостями їхнього поширення в цих середовищах. Прототипом радарного рівнеміра є радіовисотоміри (вимірювачі відстані), які використовувались спочатку у військовій (авіаційній) промисловості. В цих приладах для оцінки відстані використовувалось вимірювання запізнення прийнятого радіосигналу відносно випромінюваного. Але пряме використовування відпрацьованих у військовій промисловості рішень у народному господарстві було не можливим із-за великої вартості та низької надійності вакуумних генераторів надвисокої частоти (НВЧ – генера-торів), які використовувались для випромінювання НВЧ радіо-хвиль. Ситуація різко змінилась після появи відносно дешевих напівпровідникових НВЧ - генераторів на діодах Ганна, на ЛПД - діодах та транзисторах.
Принцип дії всіх відомих радарних рівнемірів ґрунтується на вимірюванні часу розповсюдження радіохвилі від антени рівнеміра до поверхні продукту, рівень до якого вимірюється, і назад, при відомій швидкості її розповсюдження. Відомо, що швидкість поширення електромагнітних хвиль (фазова швидкість,
м/с) у середовищі залежить від властивостей середовища:
ν = √¯(1/εаּμа), (1)
де εа = εּε0 — абсолютна діелектрична проникність середовища, Ф/м;
μа= μּμ0 - абсолютна магнітна проникність середовища, Гн/м.
Як правило, застосовується локація через газ, тому що при цьому чутливий елемент не піддається впливу вимірюваного рідкого або сипкого середовища. Крім того, діелектричні проникності практично всіх газів близькі до одиниці, внаслідок цього показання рівнемірів практично не залежать від властивостей середовища, що заповнює ємність.
Найбільш простим, з точки зору реалізації на перший погляд, виглядає імпульсний метод, суть якого у вимірюванні часу запізнення прийнятого імпульсу відносно випромінюваного. Але при його реалізації виникають наступні труднощі: 1) випромінюваний імпульс повинен бути достатньо короткий, щоб закінчитись раніше, ніж у антену надійде відбитий імпульс, тобто, імпульс повинен мати довжину в одиниці наносекунд і менше і реалізувати його не так просто; 2) випромінюваний радіоімпульс повинен бути достатньо потужним, щоб забезпечувалось необхідне співвідношення сигнал/шум в прийнятому сигналі, а це накладає відповідні вимоги до випромінюючого елементу; 3) задача високоточного вимірювання наносекундних часових інтервалів між випромінюваним і відбитим імпульсами непроста у технічному вирішенні. При цьому, через велику швидкість поширення електромагнітних хвиль у газовому середовищі (практично дорівнює швидкості розповсюдження світла), реалізація радіолокаційного методу, по аналогії з ультразвуковим «ехо-методом», практично не можлива на відносно малих відстанях (рівнях), так як необхідне вимірювання досить малих інтервалів часу, обумовлених часом проходження хвилі від випромінювача до
границі розподілу двох середовищ і назад.
В силу перерахованих факторів, імпульсні методи використовуються у випадках, коли відбиваюча властивість продукту є високою і не вимагається висока точність вимірювання, а діапазон вимірювання рівня великий - десятки,
а іноді й сотні метрів.
Останнім часом найбільше розповсюдження дістають рівнеміри, які використовують безперервне модульоване по частоті радіовипромінювання (технологія FMCW), наприклад, УЛМ-11 (ЗАО «ЛІМАКО», м. Тула). Суть роботи такого рівнеміра в тому, що мікрохвильовий генератор сенсора рівня формує радіосигнал, частота якого змінюється в часі по лінійному закону – лінійний частотно-модульований сигнал. Цей сигнал випромінюється у напрямку продукту, відбивається від нього, і частина сигналу через певний час, який залежить від швидкості світла і відстані, повертається назад у антену. Випромінюваний та відбитий сигнали змішуються в сенсорі рівня і в результаті утворюється сигнал, частота якого дорівнює різниці частот прийнятого і випромінюваного сигналів , і відповідно, відстані від антени до вимірюваного за рівнем продукту. Подальше опрацювання сигналу здійснюється мікропроцесорною системою сенсора, яка здійснює високоточне визначення частоти результуючого сигналу і перерахунку її значення в значення рівня
наповнення резервуару.
Всі радарні рівнеміри складаються із таких основних блоків: антени,
приймаючого – передавального надвисокочастотного (НВЧ) блоку, сигнального процесора та контролера комутації.
Задача антени – формування та випромінювання радіопроменя. Як правило, в якості антени використовується відрізок діелектричного стержня, який погано проводить електричний струм (з питомим опором в межах 10-10Ом*см) і який випромінює радіохвилі при його збудженні або хвилеводом, або коаксіальною лінією в сантиметровому чи дециметровому діапазоні довжин хвиль. Така діелектрична антена використовується і як приймач тих же радіохвиль.
Якщо промінь розповсюджується в необмеженому просторі, то являє собою конус, вершина якого співпадає з основою антени. Ширина цього конуса (кут розкриття) обернено пропорційна апертурі (діаметру) антени і обернено пропорційна частоті випромінювання. Це правило є фундаментальним і не залежить від типу антени. Таким чином, необхідний кут розкриття променя, який гарантує його вільне (без відбивання від стінки резервуара) розповсюдження, може бути досягнутий або збільшенням габаритів антени, або збільшенням частоти випромінювання.
Частота випромінювання сучасних радарних рівнемірів лежить в межах від 5
до 90-100 ГГц. Рівнеміри, які працюють на верхній межі частот випромінювання, мають малу за габаритами антену, що дозволяє розташовувати її безпосередньо в корпусі рівнеміра. Це дозволяє усунути один із основних факторів (впливу розміру антени) на точність вимірювання, який не завжди враховується при виборі рівнеміра.
Цей фактор пов'язаний з можливим випаданням конденсату на поверхню
антени (останнє необхідно оцінювати), який різко змінює швидкість розповсюдження радіохвилі в антені, по відношення до швидкості хвилі у відкритому просторі, і викликає додаткову похибку, яка може дорівнювати декілька міліметрів.
Приймаючий – передавальний (НВЧ) блок – основний блок рівнеміра, який
визначає весь його комплекс характеристик від точності до ціни. Він визначає співвідношення між потужністю випромінювання, яка не перевищує із умови техніки безпеки десяту долю міліват, та чутливістю приймача (коефіцієнт шуму), яка складає 8-12 дБ і визначається параметрами вхідних елементів. Блок НВЧ є складнішим радіоелектронним пристроєм як з точки зору його виготовлення так і проектування, при чому складність зростає з ростом частоти випромінювання. Це підтверджується і невеликою кількістю фірм, які виготовляють радарні рівнеміри.
Сигнал з виходу блоку НВЧ проходить подальшу обробку в сигнальному процесорі, основна задача якого виділити із загального сигналу (з шумом, іншими впливаючими факторами) корисну складову прийнятого сигналу, відфільтрувати його та провести перетворення з високою точністю або наносекундного часу запізнення відбитого імпульсу, або різниці частот в приладах FMCW у відстань між антеною та по верхньою продукту. Для вирішення таких задач сучасні швидкісні процесори оснащені алгоритмами дискретного перетворення Фурьє (ДПФ), які найбільше підходять для вирі-шення таких задач перетворення. Контролер комунікації є вузлом, який забезпечує зв’язок рівнеміра з зовнішніми об’єктами.
Принцип дії приладів другої групи - резонансних рівнемірів, призначених для різних цілей і середовищ, полягає у використанні залежності різних резонансних інтегральних характеристик електромагнітних систем з розподіленими параметрами, застосованих як чутливі елементи первинних вимірювальних перетворювачів, від положення рівня вимірюваного середовища щодо цих систем.
Резонансна частота електромагнітних коливань:
ωрез = √¯(1/LC) . (2)
З формули (2) видно, що при зміні електричних параметрів вимірюваного
перетворювача L і С змінюється його резонансна частота.
У свою чергу зміна цих параметрів залежить від зміни рівня середовища, у
яку можуть бути поміщені перетворювачі, або від рівня, що займе середовище,
перебуваючи всередині перетворювача.
Як чутливі елементи вимірювальних перетворювачів резонансних рівнемірів можуть використовуватися різні пристрої (рис.1).
Схема (рис. 1,а) являє собою відрізок однорідної довгої лінії і використо-
вується в рівнемірах рідких середовищ. Вихідною характеристикою є залежність основної резонансної частоти або повного опору відрізка лінії від рівня рідини Н, що заповнює чутливий елемент. Для сигналізаторів рівня сипучих або рідких середовищ (рис. 1,б) - це високочастотний резонансний контур, величина повного опору якого змінюється при підході до чутливого елемента рівня матеріалу. На (рис. 1,в) показана схема чутливого елемента рівнеміра сипких матеріалів, що являє собою систему високочастотних контурів (аналогічних контуру, показаному на рис. 1б), що виконують роль фільтрів передачі сигналу між вхідною й вихідною лініями. У такий спосіб працює рівнемір за принципом багатопозиційної сигналізації рівня з наступним
перетворенням інформації в безперервний вихідний сигнал.
У схемах, наведених на рис. 1 б і в, вихідною характеристикою є зміна
вхідного повного опору високочастотних контурів.
Діапазон робочих частот високочастотних резонансних рівнемірів - від сотень кілогерц до десятків мегагерц. Високочастотні електромагнітні системи – це відрізки довгої лінії й резонансні контури, використовувані в резонансних рівнемірах, мають ряд позитивних властивостей: незалежність вихідної характеристики - резонансної частоти - від геометричних розмірів чутливого елемента; простота й надійність конструкції; можливість вимірювання рівня середовищ із практично будь-якими електричними властивостями; висока
чутливість та ін. Як вимірювальні прилади або вимірювальні перетворювачі використовуються високочастотні схеми, що містять засоби збудження електромагнітних хвиль первинних вимірювальних перетворювачах - генератори високої частоти, та засоби одержання використовуваної інтегральної характеристики й перетворення її в аналоговий або цифровий сигнал, що несе інформацію про вимірюваний рівень.
Найбільш широко використовується структурна схема резонансного
високочастотного вимірювального перетворювача, застосовувана в сучасних резонансних рівнемірах (рис. 2). Вона складається з генератора високої частоти ГВЧ, частота якого визначається резонансними властивостями первинного вимірювального перетворювача ПП, тобто, залежність частоти генератора від вимірюваного параметра збігається з вихідною характеристикою ПП. Напруга з виходу генератора ГВЧ подається на електронний перетворювач ЕП (у мікроелектронному інтегральному виконанні), що складається із частотоміра
й перетворювача частоти у вихідну напругу Uвих.
Структура високочастотних вимірювальних перетворювачів визначається
головним чином структурою їх первинних вимірювальних перетворювачів.