- •Міністерство освіти і науки,
- •Програма
- •2 Методичні вказівки до виконання лабораторного практикуму
- •2.1 Загальні положення
- •2.2 Приклад оформлення протоколу
- •Визначення вологості борошна методом прискореного
- •2.3 Загальні правила безпечної роботи в хімічній лабораторії
- •Правила роботи з скляним посудом
- •Правила роботи з їдкими і токсичними речовинами
- •Протипожежні правила безпеки
- •Перша допомога при опіках та порізах
- •Запитання для самоперевірки
- •3 Стандартизація якості сировини, напівпродуктів, товарних продуктів та правила відбору
- •Запитання для самоперевірки
- •4 Методи визначення вологості
- •4.1 Визначення вологості борошна методом прискореного
- •4.2 Визначення вологості борошна за методом Чижової
- •4.3 Визначення вологості зерна з використанням електровологоміра пвз-іод
- •Будоваелектровологоміру пвз-іод
- •Правила вимірювань
- •5 Методи визначення концентрації сухих речовин
- •5.1 Визначення концентрації ср меляси ареометричним методом
- •5.2 Визначення концентрації ср меляси рефрактометричним методом
- •5.3 Визначення концентрації сухих речовин у пивному суслі ареометричним методом
- •5.4 Визначення концентрації сухих речовин у пивному суслі рефрактометричним методом
- •6 Методи визначення концентрації етилового спирту
- •6.1 Визначення вмісту етилового спирту у водно-спиртових розчинах ареометричним методом
- •6.2 Визначення вмісту етилового спирту у водно-спиртових розчинах дихромато-йодометричним методом
- •6.3 Визначення вмісту етилового спирту у водно-спиртових розчинах рефрактометричним методом з використанням занурювального рефрактометра
- •6.4 Спиртомірні таблиці, їх будова та правила користування
- •6.4.1 Визначення дійсної міцності водно-спиртового розчину
- •6.4.2 Облік спирту
- •7 Методи визначення азоту і клейковини
- •7.1 Визначення кількості і якості клейковини
- •7.2 Визначення вмісту амінного азоту у пивному суслі йодометричним методом по Попу і Стівенсу (мідним способом)
- •Запитання для самоперевірки
- •8Визначення підйомної сили і осмочутливості
- •9 Методи визначення вуглеводів
- •9.1 Визначення вмісту сахарози в мелясі поляриметричним методом
- •9.2 Визначення вмісту крохмалю в зерні поляриметричним методом Еверса
- •9.3 Визначення вмісту мальтози у пивному суслі за методом Бертрана
- •9.4 Визначення вмісту мальтози у пивному суслі методом, заснованим на окисленні альдоз йодом (йодометричним методом)
- •10 Методи визначення мінеральних речовин
- •10.1. Визначення масової частки золи у мелясі сульфатним методом.
- •11 Методи визначення титрованої
- •11.1 Визначення титрованої кислотності пива титруванням з індикатором
- •11.2 Визначення титрованої кислотності борошна титруванням з індикатором
- •11.3 Визначення активної та титрованої кислотності пива з використання рН-метра
- •12 Методи визначення кольору та прозорості
- •12.1 Визначення вмісту альдегідів у спирті методом візуальної колориметрії (метод стандартних серій по Молеру)
- •12.2 Визначення кольору пива методом порівняння з розчином йоду та за допомогою фотоелектроколориметра
- •13 Критерії оцінки знань студентів
- •Навчальне видання
5.2 Визначення концентрації ср меляси рефрактометричним методом
Метод заснований на визначенні показника заломлення і концентрації мелясного розчину за допомогою рефрактометра.
Прилади і посуд: ваги лабораторні загального призначення, хімічний стакан місткістю 100 см3, мірна колба місткістю 250 см3, термометр, рефрактометр РЛ.
Техніка аналізу. Нормальний розчин меляси готують за методикою, що наведена в 5.1. Перед початком роботи перевіряють нульову точку приладу. Для цього 2-3 краплі дистильованої води наносять на вимірювальну призму. Поворотом рукоятки зміщують границю світла і тіні до досягнення такого положення, щоб при температурі 20о С ця границя проходила через нульову поділку правої шкали, яка градуйована в процентах цукрози, і поділку 1,333 лівої шкали – значень показників заломлення.
Перевіривши нульову точку, визначають вміст СР у розчині меляси. Для цього 2-3 краплі розчину наносять на суху вимірювальну призму. Далі спостерігаючи в окуляр зорової труби, зміщують рукоятку рефрактометра до сполучення границі світла і тіні з візирною лінією сітки. Досягнувши такого положення знімають покази за коефіцієнтом заломлення і концентрацією.
Визначивши вміст СР у нормальному розчині, за табл. 4 знаходять концентрацію СР у мелясі.
5.3 Визначення концентрації сухих речовин у пивному суслі ареометричним методом
Аналіз проводять за методикою, що викладена в п. 5.1. Для аналізу використовують попередньо профільтроване і охолоджене до температури 20о С сусло. Покази ареометра при температурі 20о С вказують на вміст СР у суслі. Якщо температура не дорівнює 20о С, вносять поправку за табл. 3.
5.4 Визначення концентрації сухих речовин у пивному суслі рефрактометричним методом
Аналіз виконується за методикою, що викладена в п. 5.2.
Питання для самоперевірки
Які методи використовують для визначення сухих речовин?
Чим відносна густина відрізняється від абсолютної?
Що таке ареометр? Який принцип його роботи?
Які основні правила роботи з ареометром?
Як впливає температура на густину розчину?
Як знімають покази ареометру для темних і світлих розчинів?
Що таке нормальна наважка та в яких видах аналізу вона використовується?
Техніка визначення концентрації сухих речовин меляси ареометричними методом.
Техніка визначення масової частки сухих речовин меляси розчину рефрактометричними методом.
Техніка визначення концентрації сухих речовин пивного сусла ареометричними методом.
Техніка визначення концентрації сухих речовин пивного сусла рефрактометричним методом.
Як перевіряють нульову точку рефрактометру?
11. В якому випадку користуються таблицями для визначення дійсних показів рефрактометра.
6 Методи визначення концентрації етилового спирту
Вміст спирту у водних розчинах (міцність водно-спиртових розчинів) виражають у об’ємних частках (% об.), що означає кількість об’ємних частин безводного спирту в 100 об’ємних частинах водно-спиртового розчину при температурі 20о С. Найчастіше вміст спирту у розчині визначають ареометричним методом за допомогою скляного спиртоміра при температурах від –20 до +40о С.
Температуру визначають термометрами з ціною поділки шкали 0,1о С в межах від –30 до +20о С і від 0 до +50о С, а також термометрами з ціною поділки шкали 0,5о С із шкалою від –25 до +30о С.
Поділки шкали спиртоміра при температурі 20о С вказують на дійсний вміст спирту в розчині в об’ємних частках. Але якщо температура розчину відмінна від 20о С, дійсну міцність водно-спиртового розчину визначають за спеціальними таблицями [6].
Спиртоміри випускають як з термометрами (БСТ), так і без термометрів (БС1, БС2, БС3). Вони відзрізняються за розмірами, ціною поділки шкали, границями та похибками вимірювань, що допускаються. Градуювання шкали – знизу догори.
При грубих вимірюваннях і малому об’ємі проби використовують спиртоміри типу БС3 з ціною поділки шкали 1 об’ємна частка і границями вимірювань 0-40; 40-70; 70-100 об’ємної частки. Ціна поділки шкали спиртомірів типу БСТ – 1 об’ємна частка. Допустима похибка спиртомірів цього типу ± 0,5 об’ємна частка.
Більш точне вимірювання забезпечують спиртоміри типу БС1 і БС2 з ціною поділки 0,1 об’ємна частка. Тип БС1 являє собою набір з 11 скляних спиртомірів з границями вимірювання 0-10; 10-20; 20-30 тощо. Спиртомір з границями вимірювання 0-10 має найбільшу границю похибки: ± 0,2 об’ємної частки. Інші спиртоміри типів БС1 і БС2 дозволяють визначити міцність розчинів з максимальною похибкою не більше ніж ± 0,1 об’ємної частки. Шкали спиртомірів БС2 мають границі вимірювань 11-16; 16-28 і т. д. до 96 об’ємної частки. Спиртомір із шкалою 95-105 використовують для розчинів з високим вмістом етанолу при температурах вище ніж 20о С.
Метою робіт є опанування методами визначення концентрації етилового спирту ареометричним методом у чистих водно-спиртових розчинах та у пиві, порівняння їх між собою і оцінювання відповідності проаналізованих зразків вимогам стандартів та набуття навичок роботи із спиртомірними таблицями.