- •Обмін речовин
- •1. Енергетичний обмін
- •2. Конструктивний обмін.
- •Піровиноградна кислота Аланін
- •Янтарна, яблучна та фумарова кислоти Аспарагінова кислота
- •Способи живлення організмів
- •Шляхи утворення атф.
- •Фотосинтез.
- •Етапи фотосинтезу.
- •2. Окислювальне фосфорилювання.
- •Шляхи утворення атф за відсутності кисню.
- •3. Субстратне фосфорилювання.
- •Анаеробний розклад вуглеводів
- •Види бродіння
- •1. Молочнокисле бродіння
- •1.1. Гомоферментативне молочнокисле бродіння.
- •1.2. Гетероферментативне молочнокисле бродіння.
- •2.Пропіоновокисле бродіння
- •3. Маслянокисле бродіння
- •4. Ацетонобутилове бродіння.
- •5. Метанове бродіння.
- •6. Неповне окислення.
- •7. Спиртове бродіння.
- •Аеробний розклад вуглеводів
- •Енергетичний ефект повного розщеплення глюкози
- •Пентозний цикл (пентозофосфатний або гексозомонофосфатний шлях)
- •Гліоксилатний цикл
- •Біосинтез вуглеводів
- •Розпад ліпідів
- •Окислення гліцерину
- •Окислення насичених жк
- •Енергетика -окислення жк
- •Біосинтез ліпідів Біосинтез гліцерину
- •Біосинтез жк
- •Біосинтез тригліцеридів
- •Зміна жирів при зберіганні
- •Основні перетворення ліпідів
- •Обмін нуклеїнових кислот Розпад нк
- •Синтез нк
- •Розпад білків
- •Перетворення амінокислот
- •Нейтралізація і виведення аміаку з організму
- •Орнітиновий цикл
- •Біосинтез амінокислот
- •Біосинтез білків
- •Взаємозв’язок процесів обміну речовин у живому організмі
- •Обмін речовин
- •Способи живлення організмів
- •Теорія біологічного окислення
- •Фотосинтез
Піровиноградна кислота Аланін
-Кетоглутарова кислота Глутамінова кислота
Янтарна, яблучна та фумарова кислоти Аспарагінова кислота
Амінокислоти легко перетворюються одна в одну, тому для утворення білка достатньо наявності амінокислот, що утворюються в процесі енергетичного обміну (в циклі Кребса).
Ацетил-КоА має важливу роль у енергетичному обміні, використовується для побудови жирних кислот та жирів.
Способи живлення організмів
Усі живі організми складаються з одних і тих же речовин, але джерела енергії та будівельного матеріалу у них різняться.
По відношенню до джерел вуглецю організми поділяються на:
автотрофи,які будують своє тіло з діоксиду вуглецю (ІV) та мінеральних солей за допомогою енергії сонячного світла чи енергії, що виділяється в процесі окислення неорганічних речовин (аміаку, сполук сірки, заліза). Перш за все, це рослини та деякі мікроорганізми.
гетеротрофи, які використовують лише органічні джерела вуглецю. До них належать людина, тварини та більшість мікроорганізмів.
По відношенню до джерел енергії:
фототрофи –використовують енергію сонячного світла (рослини, водорості);
хемотрофи– використовують енергію окислення органічних(органотрофи)чи неорганічних(літотрофи)речовин.
Шляхи утворення атф.
Процес утворення та запасання енергії, пов’язаний з перенесенням фосфоровмісних сполук, тобто процес утворення АТФ називається фосфорилюванням. Основною умовою фосфорилювання, тобто утворення АТФ, є наявність окислювально-відновних процесів, в основі яких лежить перенесення електронів і водню.
Механізми цих процесів істотно розрізняються залежно від використання енергії сонячного світла (у автотрофів) чи енергії окислювання органічних речовин (у гетеротрофов). Однак загальним для обох випадків є те, що в основі окислювально-відновних процесів лежить перенесення електронів і водню.
При відсутності світла автотрофні організми існують за рахунок тих же енергетичних і конструктивних процесів, що і гетеротрофні.
Типи фосфорилювання:
Фотофосфорилювання – утворення АТФ (процес фосфорилювання АДФ, пов’язаний з одним або більше ланцюгів перенесення електронів) при фотосинтезі за рахунок використання сонячної енергії.
Окислювальне фосфорилювання – процес утворення АТФ при біологічному окислюванні, що пов’язано з перенесенням електронів та водню від субстрату на кисень.
Субстратне фосфорилювання – пряме перенесення залишку фосфорної кислоти від фосфорильованої речовини (фосфогліцеринова кислота та фосфоенол-ПВК) на АДФ за допомогою ферментів кіназ. Фосфоенол-ПВК є однією з високоенергетичних сполук.
Принциповий механізм утворення АТФ у рослин і фотосинтезуючих мікроорганізмів однаковий. Рушійною силою фотофосфорилювання в обох випадках є зміна окислювально-відновного потенціалу, викликана поглинанням світла фоточутливими системами (фотосенсибілізаторами) і супроводжується переміщенням електронів і водню. Цей принцип лежить і в основі окисного фосфорилювання, тобто енергетичного обміну у гетеротрофов, тільки в цьому випадку різниця потенціалів і переміщення електронів і водню створюють дегідрогенази, взаємодіючи із субстратом, що окислюється.
1. Фотофосфорилювання. – утворення АТФ (процес фосфорилювання АДФ, пов’язаний з одним або більше ланцюгів перенесення електронів) при фотосинтезі за рахунок використання сонячної енергії.