- •Vміністерство освіти і науки україни
- •Лабораторна робота № 1 органи, тканини і клітини імунної системи
- •Загальні відомості
- •Морфологія та функції крові.
- •Розміри та кількість формених елементів крові людини
- •Центральні і периферійні органи імунної системи.
- •Завдання на виконання:
- •Загальні відомості
- •Показники гемограми та лейкоцитарної формули здорової людини гемограма
- •Лейкоцитарна формула
- •Завдання на виконання:
- •Контрольні запитання:
- •Загальні відомості
- •Завдання на виконання:
- •Лейкоцитарна формула крові щурів
- •Контрольні запитання:
- •Лабораторна робота № 4 кількісне визначення антитіл методом локального гемолізу в гелі
- •Загальні відомості
- •Біологічні властивості т-залежних і т-незалежних антигенів
- •Гель, що мiстить антитiла
- •Завдання на виконання:
- •Контрольні запитання:
- •Лабораторна робота № 5 дослідження фагоцитарної ланки імунітету (початок). Вивчення кисеньзалежної бактерицидності фагоцитів в нст-тесті
- •Загальні відомості
- •Завдання на виконання:
- •Контрольні запитання:
- •Загальні відомості
- •Завдання на виконання:
- •Контрольні запитання:
- •Лабораторна робота № 7 імунодіагностика. Підбір імунокоригуючих препаратів
- •Загальні відомості
- •Препарати природного походження
- •Тимічні препарати
- •Препарати імуноглобулінів
- •Препарати лізатів мікроорганізмів (вакцинуючі імунотропні препарати)
- •Синтетичні імупотропні засоби
- •Рекомбінантні імунотропні препарати
- •Завдання на виконання:
- •Контрольні запитання:
- •Лабораторна робота № 8 підсумкове заняття
- •Завдання на виконання:
- •Рекомендована література
- •Підготовка скляного посуду
- •Підготовка пластикового посуду
- •Рецепти приготування реактивів, барвників, поживних середовищ лабораторна робота №2.
- •Лабораторна робота №3.
- •Лабораторна робота №4.
- •Лабораторна робота №5.
- •Лабораторна робота №6.
- •Лабораторна робота №7.
- •Основи імунології лабораторний практикум
Рекомбінантні імунотропні препарати
Препарати α-інтерферону.
Віферон (Росія) (людський рекомбінантний ІФН-α2а) є новою лікарською формою людського рекомбінантного ІФН-α2а у вигляді супозиторіїв.
Показання: інфекційно-запальні захворювання в неонатальному періоді у доношених і недоношених новонароджених (інфекційні захворювання ЦНС, пневмонії, омфаліт, кон’юнктивіти), гепатити В, С і D у дітей та дорослих, гломерулонефрити, які асоціюються з герпетичною і цитомегаловірусною інфекціями у дітей та дорослих, герпес, хламідіоз, цитомегаловірусна інфекція у дітей та дорослих.
Дози і спосіб використання: дітям до 7 років – віферон-1, дітям після 7 років і дорослим – віферон-2.
Пневмонії й інфекційні захворювання ЦНС: по 2 супозиторія на добу з 12-годинним інтервалом щоденно упродовж 5 діб, 2 – 3 курси з перервами по 5 діб. Гломерулонефрити: по 2 супозиторія на добу з 12-годинним інтервалом упродовж 10 діб, потім 3 рази на тиждень упродовж 6 – 12-ти місяців. Хронічні активні гепатити В, С, і D у дітей: по 2 супозиторія на день з 12-годинним інтервалом щоденно упродовж 10 діб, потім по 2 супозиторія на добу з 12-годинним інтервалом 3 рази на тиждень протягом 6 – 12-ти місяців. Герпес, хламідіоз і цитомегаловірусна інфекція у дорослих: по 2 супозиторія на добу з 12-годинним інтервалом щоденно упродовж 10 діб, а потім по 2 супозиторія на добу з 12-годинним інтервалом 3 рази на тиждень упродовж 3 – 12 місяців.
Форма випуску: супозиторії, які містять 200 і 400 МО ІФН на 1 г основи (відповідно віферон-1 і віферон-2) і мембраностабілізуючі добавки.
Реаферон (Росія) (людський рекомбінантний ІФН-α2) є препаратом, отриманим при культивуванні бактеріального штаму Pseudomonas sp., що містить у своєму генетичному апараті вбудовану рекомбінантну плазміду гену ІФН-α2 людини.
Реаферону властива антивірусна, протипухлинна та імуномодулювальна дія. При місцевому застосуванні препарат не потрапляє в кров, при розпилюванні в дихальних шляхах визначається в легеневій тканині і в дуже незначній кількості – в крові. Виводиться, головним чином, через ниркові канальці. При довготривалому застосуванні у окремих хворих з’являються антитіла до реаферону, що може обумовити зниження ефективності лікування.
Реаферон випускається для внутрішньом’язового, субкон’юктивального і місцевого застосування у вигляді ліофілізованого порошку в ампулах по 1×106 МО. Застосування препарату рекомендується дорослим і дітям при гострому лімфобластному лейкозі, ювенільному папіломатозі у дітей, а також дорослим при злоякісніх захворюваннях, гострому і хронічному активному вірусному гепатиті В, розсіяному склерозі, вірусних захворюваннях очей.
Дозування. Призначається при вірусних герпетичних ураженнях у дозі по 1 млн МО 10 разів на курс, при хронічному гепатиті В – по 3 млн МО курсом з 10-ти – 15-ти ін’єкцій, при злоякісних пухлинах (рак сечового міхура, лейкоз тощо) доза збільшується до 10 млн МО. Препарат вводиться внутрішньом’язово.
Лаферон (Україна) (людський рекомбінантний ІФНα2b) є препаратом, який отриманий із застосуванням фагозалежної генно-інженерної біотехнології. Лаферон, подібно природному лейкоцитарному інтерферону, має три основні види біологічної активності: імуномодулювальну, антивірусну та протипухлинну. Препарат може бути застосованим у комплексній терапії дорослих і дітей при:
гострому і хронічному вірусному гепатиті В;
гострих вірусних, бактеріальних та змішаних інфекціях у немовлят;
гострих і хронічних септичних захворюваннях вірусної і бактеріальної природи, включаючи дисеміновані форми гострою і хроніосепсису;
герпетичних інфекціях різноманітної локалізації: оперізувальному лишаї, множинних герпетичних висипаннях, генітальній герпетичній інфекції, герпетичних кератокон'юнктивітах та кератоувеїтах;
папіломатозі гортані;
розсіяному склерозі;
злоякісних пухлинах.
При ГРВІ у дітей лаферон застосовують по 4 – 6 крапель у кожний носовий хід 3 – 6 разів на добу протягом 3 – 5 діб. При ГРВІ у дорослих препарат вводиться по 0,25 мл розчину (100 тис МО/мл) у кожний носовий хід 6 – 8 разів на добу. У разі гнійно-септичних захворювань доцільною є така схема введення препарату: в/в по 2 – 4 млн МО 1 раз на добу у загальній дозі 12 – 16 млн МО на курс. Лікування оперізувального лишаю: щоденно 1 млн МО в/м та 2 млн МО в 5 мл фізіологічного розчину п/шк в декілька точок навколо зони висипання. Тривалість лікування 5 – 7 діб. Генералізовані шкірні висипання Herpes simplex I щоденне в/м або п/шк (навколо осередку) введення препарату в дозі 2 млн ОД. При розсіяному склерозі рекомендують застосовувати лаферон в/м по 1 млн МО 2 – 3 рази на добу 10 – 15 днів, а потім – по 1 млн МО 1 раз на добу упродовж півроку.
Форма випуску: ліофільно висушений порошок в ампулах, активність у кожній ампулі 1 млн МО або 3 млн МО.
Препарати β-інтерферонів.
Ферон (людський фібробластний ІФН-β) має широкий спектр антивірусної дії, яка реалізується через систему імунного захисту Противірусна активність ферону виявлена до Herpes simpex, Naricella zoster, Polio-, Adenoviruses та інших вірусів. Препарат індукує синтез клітинами противірусних білків, які обмежують поширення вірусу в організмі. При вірусному гепатиті антивірусна активність ферону в 6 раз перевищує таку ж у ІФН-α2.
Ферону притаманна чітка протипухлинна дія, що реалізується через цитостатичні механізми (інгібування синтезу ДНК в пухлинних клітинах, пролонгація клітинного циклу, пригнічення синтезу білку). Імунорегуляторний ефект препарату полягає у посиленні активності ПК, реакцій Т-клітинної і антитілозалежної клітинної цитотоксичності, фагоцитозу макрофагами.
Препарат призначений для внутрішньовенного введення і місцевого застосування. При введенні ферону іноді виникають симптоми гіперчутливості у вигляді висипу і свербіжу. При цьому препарат відміняють. Також можуть розвинутись лейкопенія, тромбоцитопенія, еритропенія і олігохромемія. У деяких пацієнтів підвищується рівень печінкових ферментів, а також лужної фосфатази і лактатдегідрогенази, з’являється альбумінурія. Погіршення загального стану хворого проявляється у вигляді підвищенні температури (знімається введенням жарознижуючих засобів), ознобу, апатії тощо.
Форма випуску: флакони, що містять 1×106 МО і 3×106 MO.