- •Vміністерство освіти і науки україни
- •Лабораторна робота № 1 органи, тканини і клітини імунної системи
- •Загальні відомості
- •Морфологія та функції крові.
- •Розміри та кількість формених елементів крові людини
- •Центральні і периферійні органи імунної системи.
- •Завдання на виконання:
- •Загальні відомості
- •Показники гемограми та лейкоцитарної формули здорової людини гемограма
- •Лейкоцитарна формула
- •Завдання на виконання:
- •Контрольні запитання:
- •Загальні відомості
- •Завдання на виконання:
- •Лейкоцитарна формула крові щурів
- •Контрольні запитання:
- •Лабораторна робота № 4 кількісне визначення антитіл методом локального гемолізу в гелі
- •Загальні відомості
- •Біологічні властивості т-залежних і т-незалежних антигенів
- •Гель, що мiстить антитiла
- •Завдання на виконання:
- •Контрольні запитання:
- •Лабораторна робота № 5 дослідження фагоцитарної ланки імунітету (початок). Вивчення кисеньзалежної бактерицидності фагоцитів в нст-тесті
- •Загальні відомості
- •Завдання на виконання:
- •Контрольні запитання:
- •Загальні відомості
- •Завдання на виконання:
- •Контрольні запитання:
- •Лабораторна робота № 7 імунодіагностика. Підбір імунокоригуючих препаратів
- •Загальні відомості
- •Препарати природного походження
- •Тимічні препарати
- •Препарати імуноглобулінів
- •Препарати лізатів мікроорганізмів (вакцинуючі імунотропні препарати)
- •Синтетичні імупотропні засоби
- •Рекомбінантні імунотропні препарати
- •Завдання на виконання:
- •Контрольні запитання:
- •Лабораторна робота № 8 підсумкове заняття
- •Завдання на виконання:
- •Рекомендована література
- •Підготовка скляного посуду
- •Підготовка пластикового посуду
- •Рецепти приготування реактивів, барвників, поживних середовищ лабораторна робота №2.
- •Лабораторна робота №3.
- •Лабораторна робота №4.
- •Лабораторна робота №5.
- •Лабораторна робота №6.
- •Лабораторна робота №7.
- •Основи імунології лабораторний практикум
Загальні відомості
Правила роботи і техніки безпеки в мікробіологічній лабораторії.
Перед початком виконання лабораторної роботи кожен студент повинен ознайомитися з технікою безпеки у мікробіологічній лабораторії і поставити свій підпис у журналі з техніки безпеки.
Виконання лабораторних робіт проводять у чистих халатах, волосся слід підібрати під шапочку.
Кожен студент працює на постійному місці, виконує завдання індивідуально. На робочому місці потрібно підтримувати зразковий порядок. Особисті речі повинні зберігатися в спеціально відведеному місці.
У лабораторії забороняється вживати напої та їжу.
Після закінчення роботи студент повинен упорядкувати робоче місце, здати мікроскоп в належному вигляді, руки необхідно ретельно вимити, а за потреби обробити дезінфікуючим розчином. Слід мати індивідуальний рушник або серветки для витирання, одноразові гумові рукавички.
Природний імунітет історично став первинною ланкою захисту організму від інфекцій. Він є неспецифічним і немає пам’яті (повторна зустріч з антигеном не підсилює імунну відповідь). Імунітет, що створюється анатомічними, фізіологічними, клітинними і молекулярними факторами, які є природними складовими елементами організму , інакше називаються конституційними. Такі фактори не виникають знов при зустрічі з антигеном, тобто вони не є індуцибельними, не здатні зберігати пам’ять про первинний контакт з чужерідністю і в них немає строго специфічної реакції на антигени мікроорганізмів.
Умовно фактор неспецифічного захисту можна поділити на 4 типи: фізичні (анатомічні); фізіологічні; клітинні, які здійснюють ендоцитоз або прямий лізіс чужорідних клітин; фактори запалення.
Фізичні бар’єри. Шкіра людини і ссавців виконує в першу чергу механічну бар’єрну функцію. Крім того, шкіра пригнічує колонізацію і розмноження бактерій, оскільки має низьке значення рН (5,5) за рахунок присутності в потових виділеннях молочної і жирних кислот. Іншим фізіологічним бар’єром є слизові покриви дихальних шляхів і кишково-шлункового тракту. Епітелій цих морфологічних утворень видаляє бактерії, що туди потрапляють. Механічним бар’єром колонізації мікроорганізмів є також секрети слизу, сліз і слинних залоз. нормальна мікрофлора людини також запобігає колонізації мікроорганізмів, за рахунок конкуренції за субстрати тощо.
У безхребетних функцію фізіологічних бар’єрів виконують зовнішній скелет коралів, кальциновані раковини молюсків, а також слиз червів.
Фізіологічні бар’єри. Цей тип захисту включає температуру тіла, рН і накопичення кисню в районі колонізації мікроорганізмів, а також різні розчинні фактори. З часів Пастера відома резистентність курей до збудника сибірської виразки. Стійкість курей до Bacillus antracis обумовлена температурою їх тіла – 41 – 42°С, а у жаб температура тіла нижча ніж оптимальна для збудника.
Дог фізіологічних бар’єрів належать також кислотність шлунку, наявність лізоциму, інтерферону (ІФН), комплемент сироватки крові. ІФН – білки, які продукуються вірусінфікованими або активованими клітинами. ІФН здатні прямо пригнічувати розмноження вірусів. Комплемент – група сироваткових білків, які циркулюють в неактивній проензимній формі. Ці білки можуть бути активовані різними специфічними і неспецифічними імунологічними механізмами, які конвертують їх в активну форму. активовані компоненти комплементу приймають участь в ензиматичному каскаді реакцій, результатом дії якого є пошкодження мембрани бактерій.
Отже, фізичні та фізіологічні фактори захисту від різних збудників формують першу зовнішню лінію захисту організму від збудників і зумовлюють резистентність, як видову, так і на рівні всього організму.