- •1. Виховні системи у Древній Греції. Спарта та Афіни
- •2. Древньогрецькі філософи про формування людської особистості
- •3. . Особливості організації навчального процесу у серньовічних університетах
- •Факультет 7 свободных исскуств
- •Организация учебного процесса
- •Диспуты
- •Бакалавры и магистры
- •4. Виховання за я.А. КоменсьКим. Принцип природовідповідності
- •5. Класно-урочна система коменського. Принципи навчання
- •6. Програма виховання д. Локка
- •7. Ідея вільного виховання ж.-ж. Руссо.
- •9. Теорія елементарної освіти Песталоцці
- •10. Дидактика ф. Дістервега
- •11.Перші школи Київської Русі
- •12. Органіція навч.-вих процесу в братських школах
- •13. Організація навч-вих поцесу в Києво-Могилянській Академії
- •14. Внесок м.В. Ломоносова в навч-вих процес в Московському університеті
- •15. Організація навчально-виховного процесу у Харківському колегіумі.
- •16. Просвітницько-педагогічна діяльність г.С.Сковороди на Харківщині.
- •17. Ідея «спорідненої праці» г.С.Сковороди.
- •18. Вимоги до особистісних і професійних якостей учителя у спадщині г.С.Сковороди.
- •19. Заснування Харківського імператорського університету. Його роль у розвитку культури на Слобожанщині.
- •20. Відкриття педагогічного інституту при Харківському університеті. Історія його розвитку.
- •23. Педагогічні погляди українських освітян
- •24. Педагогічна діяльність і погляди м. І. Пирогова
- •25. Громадсько - педагогічний рух та шкільні реформи 60-х років 19 ст.
- •26. Мета виховання в колективі за а. Макаренком
- •27. Книга для батьків" а.С.Макаренка
- •28. Організація сухомлинським навчально-виховного процесу у «школі під блакитним небом»
- •30. Ідея оптимізму та гуманізму в спадщині Макаренка та Сухомлинського
12. Органіція навч.-вих процесу в братських школах
На зламі XVI—XVII століть у нашому шкільництві відбуваються значні зміни. Під впливом західних течій —- гуманізму, реформації — та єзуїтської школи, розбуджується прагнення до вищої освіти, потреба підняти рівень знань. Коли тогочасні прогресивні українські діячі розмірковували над причинами занепаду української культури й держави, то початок лиха бачили в тому, що не було добрих шкіл.
Нові заклади виникали як початкові: вони мали по три класи — інфіми, граматики, синтаксису. Першу школу було відкрито на кошти київського воєводи князя К. Острозького у Турові (1572), далі — у Володимирі-Волинському (1577), Острозі (1580). Князь запропонував у цих школах вивчення не тільки слов'янської мови, але й грецької та латинської. Вчителями були як православні греки, так і протестанти. Училися тут і діти шляхти, і селянські. З цієї школи вийшли М. Смотрицький, П. Конашевич-Сагайдачний, І. Борецький, Д. Самозванець. У друкарні Острозької школи були видані перша повна Острозька Біблія (1581), перша граматика церковнослов'янської мови, три видання «Часослова» та низка полемічної літератури на захист православної віри.
Навіть прихильники католицизму називали Острозьку школу «колегіумом», оскільки вона виходила поза програму «вільних мистецтв» і брала до уваги вищі студії, особливо богослов'я. Щоб досягти найвищого рівня школи, К. Острозький запросив до неї найвизначніших учених. Першим ректором Острозької школи був Г. Смотрицький, відомий в той час письменник. Тут працював у 1577 р. І. Федоров. До програми навчання Острозької школи входили слов'янська, грецька, польська, латинська мови, граматики цих мов, риторика, діалектика, астрономія, богослов'я. Вихованці цього закладу вважалися досить освіченими людьми. Не випадково поет Пенкальський в 1600 р. в алегоричній формі твердив: музи оселилися в Острозі, навіть бог мистецтв Аполлон покинув свій острів Делос і перебрався на Україну.
Безперечно, діяльність князя К. Острозького заслуговує уваги, але таких меценатів було дуже мало. Магнати не підтримали починання князя.
На початку XVII ст. мережа середніх шкіл стала досить густою, рсобливо на західних землях. Перемишль, Рогатин, Галич, Городок, Комарно, Замость, Холм, Люблін, Бересть, Пинськ, Луцьк, Кам'янець на Поділлі — всі ці міста заснували в себе грецько-слов'янські школи. За змістом і рівнем освіти це були середні школи, що давали досить високу на той час загальну освіту, що не поступалися школам Західної Європи. За організацією ж навчання і розпорядком шкільного життя братські школи перевершували західноєвропейську школу того часу. На початку XVII ст. в більшості братських шкіл стала встановлюватися класно-урочна система занять. Учбовий рік став починатися 1 вересня, були введені літні канікули (липень—серпень), учні стали ділитися на класи. В основу навчання грамоти був покладений буквоскладальний метод. Управління братськими школами було побудовано за демократичним принципом: ректор і учителі цих шкіл вибиралися на загальних зборах братства, причому до обрання деякі кандидати повинні були викласти свої ідеологічні та педагогічні погляди. Навчання в школі було платним, хоч найбіднішим надавалась допомога.