Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Zbirka_vzirciv_procesualnih_dok_1.doc
Скачиваний:
1671
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
1.64 Mб
Скачать

Коментар до протоколу усної заяви

Для захисту охоронюваних кримінальним правом суспільних інтересів закон дозволяє громадянам1 звертатися до державних органів із заявами про вчинення кримінальних правопорушень (злочинів або кримінальних проступків). Водночас, надаючи громадянам таке право, законодавець не покладає на них обов’язок завжди давати правильну юридичну оцінку певним подіям та повідомляти правоохоронним органам тільки перевірені відомості і тільки про діяння, які є кримінальними правопорушеннями. Громадяни тільки зобов’язані утримуватися від повідомлення завідомо неправдивих відомостей.

Крім того, закон не зобов’язує громадян чітко визначати в заяві, в рамках якої юридичної процедури потрібно розглядати подану ним заяву2. Це питання має вирішуватися відповідною посадовою особою того державного органу, до якого подано заяву.

З цього випливає, що для тлумачення вживаного в ст. 214 КПК терміну «кримінальне правопорушення» не слід використовувати буквальне розуміння цієї категорії, що передбачене ст. 11 КК України (злочином3 є передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину). Вирішуючи питання про те, чи відноситься отримана заява до категорії «про кримінальні правопорушення», потрібно, не забуваючи про кримінально-правове розуміння категорії «злочин», в першу чергу виходити з того, як конкретний заявник сприймає те діяння, про яке повідомляє. Навіть у тому випадку, якщо заявник помилково вважає певне діяння суспільно небезпечним, така заява все одно має бути віднесена до категорії «про кримінальні правопорушення», оформлена відповідним чином та зареєстрована в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що затверджений наказом МВС України № 1050 від 19.11.2012. Що ж до подальшого реагування на отриману заяву, то з цього моменту відповідна посадова особа має діяти, виходячи з положень закону України про кримінальну відповідальність (якщо діяння, про яке йдеться у заяві, хоча б вірогідно може бути кваліфіковано як кримінальне правопорушення, потрібно вносити відомості про нього до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) та починати досудове розслідування). Суб’єктивна позиція заявника на цьому етапі вже не відіграє вирішальної ролі (за виключенням випадків повідомлення про кримінальне правопорушення приватного обвинувачення, коли досудове розслідування не може бути розпочато без заяви потерпілого, з якої чітко видно наявність у потерпілого бажання притягнути особу до кримінальної відповідальності).

Форма заяви про кримінальні правопорушення.

На відміну від КПК України 1960 року, чинний КПК України не містить чітких вимог щодо оформлення цього виду процесуального документу. Водночас, системний аналіз положень КПК України дозволяє зробити ряд висновків щодо правил оформлення заяви про кримінальні правопорушення.

Особі, яка вирішила звернутися з заявою про кримінальне правопорушення, надано право самостійно вирішувати викласти відомості у власноруч написаній заяві, або повідомити ці відомості усно (безпосередньо особі, яка уповноважена приймати заяви про кримінальні правопорушення).

Відмова у прийнятті письмових заяв у зв’язку з їх неповнотою не допускається. Водночас, відповідно до п. 3.9. Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України № 1050 від 19.11.2012, «Анонімні листи, що містять відомості про вчинені кримінальні правопорушення, реєструються лише в підрозділах документального забезпечення і передаються за вказівкою керівника органу внутрішніх справ або особи, яка виконує його обов’язки, до структурних підрозділів для використання при розкритті злочинів або запобіганні їм».

Якщо особа повідомила про кримінальне правопорушення в усній формі, її заява має бути оформлена протоколом. Форма такого протоколу затверджена додатком № 3 до п. 2.5 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України № 1050 від 19.11.2012.

Оскільки протокол є загальною формою фіксації процесуальних дій, то й протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення має відповідати загальним правилам складання цього виду процесуального документу. Відповідно до ч. 1 ст. 106 КПК протокол має складатися виключно тією посадовою особою, яка здійснила процесуальну дію (в нашому випадку – прийняла заяву про кримінальне правопорушення).

При складанні протоколу усної заяви потрібно дотримуватися передбачених ч. 3 ст. 104 КПК України вимог щодо структури протоколу та змістовного наповнення кожного структурного елемента. Протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення складається з трьох частин: вступної, описової та заключної.

1. Вступна частина має містити такі відомості:

- назву процесуальної дії (Протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення), місце, час проведення;

- посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка прийняла заяву1;

- анкетні дані особи яка заявляє про кримінальне правопорушення (прізвище, ім’я, по-батькові, дата та місце народження, місце проживання, місце роботи або навчання, відомості про наявність судимості);

- анкетні дані всіх інших осіб, які присутні під час проведення конкретної процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання);

- відомості про роз’яснення особам, які беруть участь в цій процесуальній дії, їх процесуальних прав та обов’язків2.

2. Описова частина має містити відомості про обставини діяння, яке заявник (потерпілий) вважає суспільно небезпечним (точний час та місце вчинення діяння, відомі заявнику (потерпілому) відомості про об’єктивну сторону діяння, про його наслідки та зв'язок між ними тощо)3 :

3. Заключна частина має містити відомості про:

- спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу (протокол може бути прочитаний кожним учасником особисто, або слідчим вголос);

- зауваження і доповнення до протоколу з боку учасників процесуальної дії (якщо зауваження або доповнення висловлене, його зміст повинен бути зазначений у протоколі, якщо ані зауважень, ані доповнень не надійшло, це також потрібно чітко зазначити);

- підписи осіб, які брали участь у допиті, а також підпис особи, яка склала протокол.