Висновки

На основі теоретичного дослідження були зроблені висновки про те, що :

1. Надзвичайно високий рівень розвитку витривалості не підвищує рівень здоров’я, а призводить до зниження імунітету людини.

Надмірний цілеспрямований розвиток витривалості в молодшому шкільному віці, відносно до звичайних життєвих потреб є недоцільним.

2.Більшість авторів зазначають, що повільний біг у чергуванні з ходьбою на початковому етапі та безперервний біг на наступних уроках є досить дієвими засобами розвитку витривалості у молодших школярів. 3.Підвищення рівня фізичної працездатності досягається тільки при регулярному і поступовому збільшенні навантаження на уроках.

4.Застосовуючи рухливі ігри, спочатку необхідно вибирати таку інтенсивність роботи, щоб дихання було рівним і глибоким.

5.ЧСС не повинна перевищувати в кінці робочого інтервалу 170 уд./хв.

10. Діти 9 - 10 років мають достатньо розвинуті здібності до довготривалої роботи, якщо вона виконується на рівні помірної інтенсивності.

Таким чином, витривалість - здатність організму людини долати наступаюче стомлення . Характеризується воно часом виконання роботи певної інтенсивності. За характером розрізняють емоційне, сенсорне (чутливе), розумовий , фізичне стомлення . Фізичне стомлення проявляється у різній роботі , і відповідно , розрізняють силову , швидкісну , загальну (глобальну) витривалість , при якій в роботі беруть участь 2 / 3 всіх м'язів , і місцеву (локальну). Витривалість визначається властивостями ЦНС і процесами, що відбуваються в ній при м'язовій діяльності, насамперед енергетичним обміном . Мірилом розвитку витривалості зазвичай служить тривалий біг .

Для скорочення м'язів потрібна енергія , яка звільняється при певних хімічних процесах . Основне джерело енергії – аденозин три фосфорна кислота (АТФ) , запаси якої в м'язах дуже невеликі , її вистачає на кілька десятих часток секунди. Її ресинтез (відновлення) забезпечує ряд проміжних реакцій , що завершуються окисленням глікогену до молочної кислоти і води при анаеробному ( без кисневому ) режимі роботи і до вуглекислого газу і води при аеробному ( кисневому ) режимі. При тривалій мало інтенсивної роботі тривалістю більше 25-30 хвилин , у зв'язку з вичерпанням запасів глікогену (запасу глюкози) , в енергетичний обмін вступають жири. Процес заміщення вуглеводів жирами може бути настільки інтенсивним , що 80 % всієї необхідної в даних умовах енергії звільняється в результаті розщеплення жиру. Ось чому в рекомендаціях по боротьбі із зайвою вагою завжди називається біг , ходьба , їзда на велосипеді , ходьба на лижах , веслування і тому подібні вправи невеликої інтенсивності , але тривалістю не менше 30 хвилин.

Чим краще розвинена витривалість , чим вище її рівень , тим пізніше починається загальне стомлення , пізніше з'являється фаза некомпенсованого стомлення , успішніше буде відбуватися боротьба організму з втомою , тривалішою може бути сама робота.