4.1.2. Розумово відсталі діти

Початковою ланкою системи безперервної освіти дітей з вадами розумового розвитку є їх дошкільне виховання. Основне завдання виховання дошкільників — розумовий, естетичний, мовленнєвий і фізичний розвиток. У єдності з цим розв'язуються і спеціальні завдання — корекція та попередження вад розвитку, як неодмінна умова підготовки дітей до навчання в школі.

Виховання дітей з вадами розумового розвитку здійснюється в спеціальних дошкільних закладах, у спеціальних групах при звичайних дитячих садках, у дитячих відділеннях при спеціальній школі педагогами-дефектологами. Змістом навчально-виховної роботи цих закладів є фізичне, музичне, трудове виховання, образотворча діяльність, конструювання, ознайомлення з довколишньою дійсністю, формування елементарних математичних уявлень, розвиток мовлення, індивідуальна корекційна робота.

Спеціальна школа для дітей з вадами розумового розвитку — одна з найважливіших ланок системи безперервної освіти. Будучи єдиною за своєю сутністю, вона функціонує у вигляді закладів різного типу:

• спеціальна загальноосвітня трудова школа-інтернат;

• спеціальна загальноосвітня трудова школа продовженого дня;

• спеціальні класи при середній загальноосвітній школі;

• спеціальні групи при професійно-технічних училищах.

За бажанням батьків та на основі висновків медико-психолого-педагогічної комісії дитину направляють на навчання до будь-якого з перших трьох типів закладів. Кожний з них забезпечує сприятливі умови для розвитку учнів, засвоєння знань й умінь в обсязі, встановленому державною програмою, готує школярів до самостійного життя та трудової діяльності.

У названих типах закладів здійснюється диференційоване навчання учнів. Для цього створюються два відділення: 1-ше

— для учнів з більшими навчальними можливостями, 2-ге

— для учнів з меншими навчальними можливостями. Можуть також комплектуватися школи учнями 1-го або 2-го відділення. У них запроваджується охоронний лікувально-педагогічний режим, індивідуальна корекційно-виховна робота з учнями. Важливе значення надається професійно-трудовому навчанню, на яке відводиться близько третини навчального часу, поєднанню його з суспільно корисною та продуктивною працею.

У зв'язку з обмеженістю пізнавальної діяльності, зокрема, ретардацією в опануванні складним матеріалом тих навчальних предметів, засвоєння яких потребує активного застосування операцій аналізу, синтезу, узагальнення, абстрагування, опанування поняттями та їх системами, в структурі спеціальної школи виділяються два ступені: початковий — 1-4 класи і середній — 5-9 класи. Між ними забезпечується єдність і взаємозв'язок усіх компонентів навчально-виховної і корекційної роботи, узгодження з віковими і психофізичними особливостями розвитку учнів.

На першому ступені здійснюється всебічне психолого-педагогічне вивчення учнів з метою виявлення рівня їх готовності до навчання й уточнення засобів індивідуального підходу до кожного з них. Особлива увага приділяється розумовому, мовленнєвому розвитку, оволодінню навичками особистої гігієни, самообслуговуванню, засвоєнню знань і практичних умінь, залученню учнів до суспільне корисної праці. Ознайомлення учнів з навколишнім природним і соціальним середовищем, з життям і працею людей, культурою здійснюється на національних, регіональних і місцевих традиціях.

На другому ступені, спираючись на вже сформовані знання й уміння, діти опановують систему загальноосвітніх знань та умінь і на основі цього набувають сучасних наукових уявлень про навколишній світ: природу, суспільство, людину, її працю. Посилена увага приділяється профорієнтаційній роботі. Систематична і науково обґрунтована діагностика індивідуальних особливостей, трудових можливостей, нахилів, інтересів учнів є вагомим показником для визначення профілів їх майбутньої спеціалізації.

На цьому етапі навчання здійснюється початкова профпідготовка. Обсяг і складність змісту навчання загальноосвітніх предметів і професійно-трудового навчання визначається особливостями психофізичного розвитку, потенційними можливостями засвоєння програмового матеріалу кожної дитини. Крім навчання загальноосвітніх предметів, проводяться спеціальні заняття з соціально-побутового орієнтування, виправлення вад мовлення, ритміки й лікувальної фізкультури, вводяться факультативи, індивідуальні та групові заняття за інтересами.

Складовою ланкою системи безперервно освіти учнів з вадами розумового розвитку є їх після шкільне професійне навчання, що здійснюється диференційовано на заключному етапі за гнучкими нормативними технологіями, які сприяють якісній підготовці підлітків.

Випускників спеціальної школи з більш високим рівнем розумового, фізичного розвитку та професійних можливостей рекомендують на навчання у спеціальні групи при спеціальних професійно-технічних училищах.

Підлітки з нижчим рівнем пізнавальних та трудових можливостей продовжують навчання в 10-11-их виробничих класах, організованих при окремих спеціальних школах, які мають достатню матеріально-технічну базу для здійснення виробничого навчання.

Нарешті, підлітки з обмеженим рівнем розумового розвитку та вадами рухової сфери направляються до дворічних реабілітаційних центрів регіонального підпорядкування. В них професійне навчання зорієнтоване на реміснику підготовку підлітків, виконання ними індивідуальних замовлень.

Навчання на заключному етапі здійснюється диференційовано за оригінальними навчальними планами і програмами, якими на професійну підготовку відводиться до 70 % часу, і поєднується з продуктивною працею та практикою на базових підприємствах.

Диференціація професійного навчання підлітків на даному етапі здійснюється за такими напрямками: за змістом профпідготовки (варіативність навчальних планів і програм); за здібностями, інтересами і професійними можливостями учнів (вибір каналів після-шкільної профпідготовки, ступеня складності й трудності); за демографічними показниками (місце проживання, промислове чи аграрне оточення); за індивідуальними можливостями вихованців (вибір доступного темпу, методів навчання, засобів корекційної роботи).

Така структура спеціальної освіти осіб з інтелектуальними вадами забезпечує більш повне охоплення спеціальним навчанням і вихованням, гарантує базовий рівень шкільного компоненту освіти, передбачає диференційовану профпідготовку в після шкільний період.