- •Тема 1. Основи алгоритмізації процесів оброблення інформації
- •Алгоритм і його властивості
- •Схеми алгоритмів
- •Графічне зображення різних видів обчислювальних процесів
- •Тема 2. Інстрментальні мови та системи програмування
- •Покоління та класифікація мов програмування
- •Компоненти інструментальних систем
- •Історія розвитку мови програмування Паскаль
- •Інтегрована інструментальна оболонка Турбо Паскаль 7.0
- •Етапи створення програми
- •Тема 3. Мова програмування Турбо Паскаль 7.0
- •Алфавіт мови Турбо Паскаль 7.0
- •Структура Паскаль-програми
- •Система типів даних мови програмування Паскаль
- •Тема 4. Лінійні програми в мові Паскаль
- •Оператор присвоєння
- •Оператор введення
- •Оператор виведення
- •Операції та вирази в мові паскаль
- •Стандартні функції мови Паскаль
- •Тема 5. Умовний оператор в мові паскаль
- •Умовний оператор
- •Оператор варіанту
- •Тема 6. Оператори Циклу в мові паскаль
- •Оператор безумовного переходу
- •Оператор_циклу «з передумовою»
- •Оператори циклу « з післяумовою»
- •Оператор циклу «з параметром»
- •Тема 7. Обробка масивів у Турбо Паскалі
- •Одновимірні масиви
- •Багатовимірні масиви
- •Тема 8. Підпрограми в мові Турбо Паскаль
- •Процедури
- •Функції
- •Тема 8. Стандартні засоби обробки файлів
- •Обробка типізованих файлів
- •Послідовний та прямий доступ до файлу
- •Робота з текстовими файлами
- •Обробка безтипових файлів
- •Тема 9. Робота з рядковими типами даних в середовищі Турбо Паскаль
- •Тема 10. Множини в мові паскаль
- •Тема 11. Записи в мові Паскаль
- •Тема 12. Комп'ютерна графіка
- •ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ
- •Лабораторна робота №1
- •Лабораторна робота №9
- •ДОВІДНИК
- •Типові помилки компіляції та виконання програми
- •Процедури модуля Graph
- •функції модуля Graph
- •Кольори модуля Graph
«Turbo Pascal » Значенко О.П.
ТЕМА 4. ЛІНІЙНІ ПРОГРАМИ В МОВІ ПАСКАЛЬ
У лінійному обчислювальному процесі всі операції виконуються послідовно у порядку їх запису.
Лінійна програма складається з команд присвоєння, введення та виведення даних.
Оператор присвоєння
В результаті виконання оператора змінній буде присвоєно значення виразу. Вираз може містити числа, змінні, сталі, назви функцій, з’єднані символами операцій.
<змінна> := <вираз>
Приклад
а:=12;
с:=‘*‘;
о:=к+а;
Оператор введення
Надавати значення змінним можна двома способами, за допомогою оператора присвоєння або оператора введення даних з клавіатури.
Read(<змінна 1>, ...,<змінна 2>);
Readln(<змінна 1>, ...,<змінна 2>);
У результаті виконання команди програма зупиняється та система переходить у режим очікування введення даних. Значення даних набирається з клавіатури через пропуск або через команду введення Enter. У результаті виконання цієї команди відповідним змінним будуть присвоєні конкретні значення.
Дія команди Readln відрізняється від Read тип що зайві данні у рядку введення ігноруються. Після зчитування останнього в списку значення для одного оператора Readln данні для наступного оператора Readln будуть зчитуватися з початку нового рядка. Але необхідно пам’ятати, що Enter переведе курсор на новий рядок незалежно від того, як відбувається зчитування даних. При введенні рядкових змінних краще використовувати оператор Readln . При введенні окремих числових значень великої різниці між операторами не існує.
Команду Readln; без параметрів використовують у середовищі ТР для затримки
19
«Turbo Pascal » |
Значенко О.П. |
екрану до натискання клавіші вводу Enter. Наприклад перегляду результату.
Оператор виведення
Для виведення на екран повідомлень та результатів обчислень використовуються оператори Write та Writeln.
Write (<вираз 1>,...,<вираз n>); Writeln (<вираз 1>,...,<вираз n>);
Усписку виведення можуть бути сталі, змінні, вирази.
Урезультаті дії даного оператора вираз буде виведено на екран. Різниця між операторами Write та Writeln полягає в тому, що при використанні команди Writeln після виведення виразу курсор переходить на новий рядок екрану, а при використанні оператора Write курсор зупиняється одразу після виведення виразу.
Приклад
Writeln (‘Введіть значення чисел А та Б‘); Writeln (‘сумма двох чисел =‘, S);
Форматований вивід
Форматування – це подання результату у наперед заданому користувачем вигляді.
(:n:m)
Під час виведення даних дійсного типу зазначається загальна кількість позицій для всіх символів (n) та кількість позицій для дробової частини (m).
Приклад: Writeln (‘сумма двох чисел =‘, S:6:2);
Приклад програми обчислення суми двох чисел
Program SUN;
Var a,b,s : real;
Begin
Writeln('Введіть два числа');
Readln (a,b); s:=a+b;
Writeln ('s=', s:6:2);
Readln;
End.
20
«Turbo Pascal » |
Значенко О.П. |
Операції та вирази в мові Паскаль
Вираз задає порядок виконання дій над даними та складається з операндів (констант, змінних, функцій), круглих дужок та знаків операцій.
Операції поділяються на УНАРНІ (-с), БІНАРНІ (а+с).
АРИФМЕТИЧНІ (+, -, *, /, div - ділення націло, mod – залишок від ділення, and - и, shl – зсув вліво, shr – зсув вправо, or - або, xor – виключаче або , not – логічне заперечення.
Виконання кожної операції здійснюється з урахуванням її пріоритету. Для зміни звичайного порядку виконання операцій використовуються круглі дужки.
До операцій цілочислової арифметики відносяться: Div, mod.
11 mod 4 = 3
11 Div 4 = 2
До операцій бітової арифметики, коли всі дії відбуваються над двійковими представленнями цілих чисел, відносяться: арифметичне и (and), арифметичне або (or), арифметичне виключаючи або, арифметичне запереченя, зсув вліво, зсув вправо, операції відношення (<, >, <>, <=, >=, =), логічні операції (виконуються над логічними даними)
|
Стандартні функції мови Паскаль |
Abs(x) |
Модуль числа |
Sin(x) |
Функція синус |
cos(x) |
Функція косинус |
arctan(x) |
Функція арктангенс |
pi |
π |
exp(x) |
ех |
ln(x) |
Х2 |
sqr(x) |
|
sqrt(x) |
x |
int(x) |
Ціла частина числа |
frac(x) |
Дробова частина числа |
round(x) |
округлення числа |
trunc(x) |
Відсікання дробової частини |
random(n) |
Випадкове число від 0 до n |
Для піднесення числа (X) до степеня (N) використовують стандартні функції Exp(n*ln(x)) – для додатного х
-Exp(n*ln(abs(x))) – для від’ємного х.
21