Матриця оцінки ризику

Частота, з якою відбувається подія	Категорія небезпеки
	І Катастрофічна		ІІ Критична	ІІІ Гранична	ІV Незначна
(А) Часто	1 А		2 А	3 А	4 А
(В)Вірогідно	1 В		2 В	3 В	4 В
(С)Час від часу	1 С		2 С	3 С	4 С
(D) Віддалено	1 D		2 D	3 D	4 D
(Е) Неймовірно	1 Е		2 Е	3 Е	4 Е
Індекс ризику небезпеки
Класифікація ризику		Категорія ризику
1А, 1В, 1С, 2А, 2В. 3А		Неприпустимий (надмірний)
1D, 2С, 2D, 3В, 3С		Небажаний (гранично допустимий)
1Е, 2Е. 3D,3Е, 4А, 4В,		Припустимий з перевіркою (прийнятний)
4С, 4D,4Е		Припустимий без перевірки (знехтуваний)

Ранги небезпек:

АА – обов’язкові заходи для зниження рангу шляхом внесення змін у проект;

А – обов’язковий кількісний аналіз безпеки і проведення всього комплексу заходів для забезпечення безпеки;

В – бажане проведення кількісного аналізу, обов'язкове застосування заходів для забезпечення безпеки;

С – рекомендується проведення якісного аналізу, при необхідності – використання систем життєзабезпечення і проведення захисних заходів;

D – застосування заходів для забезпечення безпеки не потрібно.

ІІ етап: кількісний аналіз ризику

Мета кількісного аналізу ризику – вибір найбільш ефективної системи захисту від небезпеки.

Рішення про проведення кількісного аналізу тієї чи іншої небезпеки приймають на етапі якісного аналізу. Для обраної небезпеки визначають такі кількісні характеристики:

1) ймовірність виникнення небезпеки;

2) очікувані втрати при реалізації небезпеки (найчастіше цю величину вимірюють у грошах);

3) ступінь ризику.

Після цього обирають кілька варіантів захисних заходів (альтернатив). Для кожної альтернативи визначають нові значення ймовірності й міри критичності. Аналізуючи величину зниження міри критичності з урахуванням витрат на впровадження захисного заходу, роблять висновок про ефективність тієї чи іншої альтернативи.

Важливою характеристикою небезпеки є шкода – якісна або кількісна оцінка збитків, заподіяних небезпекою. Кожний окремий елемент шкоди має своє кількісне вираження: чисельність загиблих, кількість поранених чи хворих, площа ураженої території, вартість пошкоджених транспортних засобів, тощо. Універсальною одиницею вираження шкоди є збитки у грошовому еквіваленті. Небезпека сама по собі вказує лише на потенційну можливість спричинення шкоди. Для оцінки її ймовірності та тяжкості прояву застосовують поняття «ризику».

Ризик смертельної небезпеки (найтяжча шкода – смерть людини) розраховується як частота за формулою

,

де n – кількість подій із смертельними наслідками, N – максимально можлива кількість цих подій (кількість подій n i N обов’язково визначаються за однаковий інтервал часу, найчастіше за один календарний рік).

При розрахунку загального ризику величина N у формулі є максимальною кількістю всіх без винятку подій. При розрахунку групового ризику величинаN – це максимальна кількість подій у певній групі населення (виокремлена із загальної кількості людей за певною ознакою, наприклад за віком, професією, місцем проживання тощо).