Розкрити особливості планування уроків трудового навчання в початковій школі.

Якість кожного уроку з трудового виховання і художньої праці, досягнення поставленої мети залежить від підготовки вчителя до уроку: продумування його структури, змісту, методики проведення, підготовки інструментів і матеріалів тощо.

Підготовка учителя до занять з трудового навчання складається з попередньої підготовки (перспективного планування), що завершується складанням календарно-тематичного плану та безпосередньої підготовки (поточного планування) до даного уроку.

Перспективне планування (попередня підготовка) до занять із праці на декілька етапів.

1. Вивчення навчальної програми і пояснювальної записки до неї, визначення об'єму і змісту занять, практичних умінь і навичок із кожної теми. При необхідності в програму вносяться зміни та доповнення. Особливо ретельно цю роботу повинні виконувати молоді учителі.

2. Вивчення навчальної літератури та нових методичних матеріалів, статей в журналах і збірниках, які висвітлюють досвід і теоретичні питання змісту, організації і методики проведення занять з предмету в цілому і окремих розділів та питань програми..

3. Підготовка обладнання до занять. Учитель підготовляє необхідні матеріали, інструменти, пристрої і прилади. Матеріали повинні бути придбані завчасно в такій кількості, щоб вистачило на всіх учнів класу на навчальний рік. Заготовляти матеріал можна по-різному. В одних школах матеріал закуповують через батьківські комітети, в інших - самі батьки закупляють необхідні матеріали і передають-їх учителеві для зберігання і використання на уроках праці.

Інструменти, пристрої та приладдя для занять повинні бути в такій кількості, щоб забезпечити безперебійну роботу всіх учнів класу.

4. Підготовка наочних посібників і технічної документації. Ще до початку навчального року учитель перевіряє, ремонтує наочні посібники, якщо в цьому є потреба, чого не вистачає - виготовляє, чи організовує придбання.

5. Складання переліку виробів, що будуть виготовлятись учнями з урахуванням програмних, дидактичних і методичних вимог:

а) виготовлення виробів повинно складатись з операцій, передбачених програмою;

б) робота, пов'язана з виготовленням виробу, повинна бути посильною для учнів, як у відношенні точності, так і щодо запрограмованої норми часу;

в) за призначенням і конструкцією виріб повинен бути доступний розумінню учнів.

6. Продумання технології виготовлення виробу. Деякі з виробів учитель повинен виготовити сам, щоб перевірити послідовність технології і витрати часу, передбачити можливі помилки учнів і їх виправлення.

Дати характеристику основним формам організації навчальної роботи з трудового навчання в початковій школі.

При урочній формі навчання на уроках трудового навчання можна забезпечити всі основні форми проведення занять: фронтальну, ланкову та індивідуальну.

Фронтальна форма проведення уроку найкраще забезпечує формування в учнів знань і вмінь із технології обробки різних матеріалів і загальної культури праці. Її особливістю є те, що всі учні одночасно виконують одну і ту ж роботу. Увага вчителя при цьому не розпорошується, йому легше організувати клас для роботи і тримати його під увагою протягом усього уроку.

На початку уроку вчитель ставить перед класом конкретне завдання, демонструє прийоми його виконання, а потім контролює трудові дії як окремих учнів, так і класу в цілому.

Фронтальну форму особливо доцільно застосувати при виготовленні простих виробів, які учні можуть виготовити за один урок, що має для них велике значення.

Ланкова форма проведення занять застосовується тоді, коли фронтальна неможлива або недоцільна: при виготовленні складних і трудомістких виробів (виготовлення моделей із технічного конструктора); при обмеженій кількості обладнання і матеріалів. Число ланок залежить від навчальної мети і матеріального забезпечення уроку. При комплектуванні ланок слід ураховувати побажання учнів, що позитивно впливає на трудову дисципліну.

Ланкова форма занять сприяє вихованню в учнів таких якостей, як уміння працювати в колективі і почуття відповідальності за доручену справу, прагнення виконати роботу якісно, підвищує культуру праці. Проте ця форма занять потребує від учителя більшого напруження і вправності, ніж при фронтальній формі роботи.

При індивідуальній формі проведення занять кожний учень виконує окреме завдання, підпорядковане єдиній навчально-виховній меті. Таку форму занять можна застосувати при перевірці засвоєння учнями вмінь і навичок. У всіх інших випадках її застосовувати недоцільно, тому що дуже важко керувати роботою учнів.