- •Н а к а з
- •Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (гкнта-2.04-02-98)
- •1. Загальні положення
- •1.1. Основні вимоги
- •1.2. Застосування топографічних планів
- •1.3. Зміст топографічних планів
- •1.4. Проекція, система координат та висот, розграфлення та номенклатура топографічних планів
- •1.5. Геодезична основа топографічних знімань
- •2. Проектування топографо-геодезичних робіт
- •3. Рекогностування та закладання центрів геодезичних пунктів. Побудова геодезичних знаків
- •4. Геодезичні мережі згущення
- •4.1. Полігонометрія 4 класу, 1 і 2 розрядів
- •4.2. Трилатерація 4 класу, 1 і 2 розрядів
- •4.3. Тріангуляція 4 класу, 1 і 2 розрядів
- •4.4. Gps-спостереження
- •4.5. Нівелювання
- •5. Знімальна геодезична мережа
- •5.1. Планова мережа
- •5.2. Висотна мережа
- •6. Обробка результатів геодезичних вимірювань
- •7. Методи виконання топографічних знімань
- •7.1. Аерофототопографічне знімання
- •7.2. Наземне фототопографічне знімання
- •7.3. Мензульне знімання
- •7.4. Тахеометричне знімання
- •7.5. Особливості знімання забудованих територій
- •7.6. Знімання підземних комунікацій
- •7.7. Оновлення топографічних планів
- •8. Зведення по рамках суміжних топографічних планів
- •9. Редагування топографічних планів
- •10. Складання і підготовка топографічних планів до видання
- •11. Створення цифрових та електронних топографічних планів
- •12. Складання технічних звітів
4.2. Трилатерація 4 класу, 1 і 2 розрядів
4.2.1. Мережі трилатерації 4 класу, 1 і 2 розрядів будують у вигляді ланцюгів трикутників, геодезичних чотирикутників, поєднаних і стичних центральних систем, а також у вигляді суцільних мереж із трикутників та геодезичних чотирикутників.
Типові схеми побудови мереж трилатерації наведено в дод.1.
Мережі трилатерації 4 класу, 1 і 2 розрядів мають відповідати вимогам, що наведені у табл.6.
Таблиця 6
---------------------------------------------------------------------
| | Трилатерація |
| Показники |--------------------------------------|
| | 4-й клас | 1-й розряд | 2-й розряд|
|----------------------------+------------+-------------+-----------|
|Довжина сторони | | | |
|трикутника, км | 2-5 | 0,5-5 | 0,25-3 |
|----------------------------+------------+-------------+-----------|
|Мінімально допустима | | | |
|величина кута трикутника | 30 град. | 20 град. | 20 град. |
|----------------------------+------------+-------------+-----------|
|Гранична довжина ланцюга | | | |
|трикутників між вихідними | | | |
|сторонами або між вихідним | 14,0 | 7,0 | 4,0 |
|пунктом і вихідною | | | |
|стороною, км | | | |
|----------------------------+------------+-------------+-----------|
|Мінімальна довжина вихідної | | | |
|сторони, км | 2 | 1 | 1 |
|----------------------------+------------+-------------+-----------|
|Відносна середня квадратична| | | |
|помилка вимірювання сторони | 1:120000 | 1:80000 | 1:40000 |
|мережі | | | |
---------------------------------------------------------------------
( Таблиця 6 в редакції Наказу Укргеодезкартографії N 90 ( z0653-99 ) від 27.07.99 )
4.2.2. Метод трилатерації найбільш ефективний у випадках застосування радіовіддалемірів з окремими приймачами-передавачами і переносних щогл у районах з несприятливими умовами видимості для кутових вимірів.
4.2.3. Вимірювання сторін у трилатерації проводять світло-, радіовіддалемірами та електронними тахеометрами різних типів.
Типи віддалеміра і програми вимірювань зазначаються в технічному проекті відповідно до технічних вимог щодо довжини і точності вимірювання сторін трилатерації відповідного розряду.
4.2.4. Середню квадратичну помилку вимірювання сторін вираховують за формулою
mд = +- (а + в10-6 Д),
у якій Д - довжина сторони в міліметрах; коефіцієнти а і в характеризують точність конкретного приладу.
4.2.5. Програма вимірювання ліній електронними віддалемірами залежить від типу приладу і довжини лінії, що вимірюється. Загальна кількість прийомів у програмі не повинна бути меншою, ніж це рекомендується для даного типу приладу.
4.2.6. Для вимірювання сторін трилатерації застосовують світловіддалеміри СТ5, СТ10, електронні тахеометри ТАЗ і ТАЗМ, радіовіддалеміри типу ТРАП, МТ-А1 та інші рівноточні їм прилади, що забезпечують точність вимірювання ліній до 3 см.
4.2.7. Усі прилади, які використовують для вимірювання сторін, до початку вимірювань повинні бути перевірені і досліджені за програмою, викладеною в інструкції з експлуатації приладу.
4.2.8. При довжині лінії до 2 км метеорологічні спостереження виконують на одному кінці лінії, при більшій довжині - на обох кінцях лінії, що вимірюється.
4.2.9. Основним документом, що регламентує порядок роботи при вимірюванні ліній, запис і обробку результатів вимірювань у журналі, є інструкція з експлуатації конкретного типу віддалеміра і його технічний опис.
4.2.10. Якщо лінії вимірюють не з центра пункту, елементи центрування та редукції визначають так, як при кутових вимірюваннях, але на центрувальних аркушах обов'язково проводять напрямки на всі пункти, до яких вимірювалися віддалі.
4.2.11. Для визначення поправок за нахил лінії нівелюванням вимірюють перевищення між кінцями ліній.
4.2.12. Після виконання робіт з трилатерації здають такі матеріали:
схему мережі трилатерації і прив'язки її до державної геодезичної мережі;
журнали вимірювання довжин сторін або результати вимірювань у реєстраторах чи накопичувачах інформації;
журнали визначення висот пунктів;
аркуші графічного визначення елементів приведення;
матеріали дослідження та еталонування електронних віддалемірів;
матеріали обчислень і оцінки точності;
пояснювальну записку.